Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬еличини, що вивчаютьс€ в початкових класах




“ема: ¬еличини та њх вим≥рюванн€.

ѕЋјЌ

¬еличини, що вивчаютьс€ в початкових класах.

ћетодика вивченн€ довжини та одиниць њњ вим≥рюванн€. ƒ≥њ над ≥менованими числами, вираженими м≥рами довжини.

ћетодика вивченн€ маси та одиниць њњ вим≥рюванн€.

ћетодика ознайомленн€ з м≥стк≥стю.

ћетодика вивченн€ теми Д„ас та його вим≥рюванн€Ф.

Ћ≥тература:

  1. . Ѕогданович ћ.,  озак ћ.,  ороль я. ћетодика викладанн€ математики в початкових класах. -  .: ј.—. ., 2007. - 345 с.
  1. Ћистопад Ќ. √еометрична складова математичноњ компетентност≥ молодшого школ€ра // ѕЎ. Ц 2011. - є 8. Ц —. 51-54.
  2. ћельниченко ≤. ƒидактичн≥ ≥гри та ц≥кав≥ завданн€ з математики за комплексною програмою Ђ–остокї // ѕЎ. Ц 2011. - є 4. Ц —. 16-19.
  3. Ќазаренко Ќ. ƒиференц≥ац≥€ самост≥йноњ роботи учн≥в на уроках математики // ѕЎ. Ц 2011. - є 6. Ц —. 15-19.
  4. ѕоложенцева ќ. ¬провадженн€ креативних осв≥тн≥х технолог≥й у практику початковоњ школи // ѕЎ. Ц 2011. - є 7. Ц —. 30-33.
  5. —авченко ќ. ƒидактико-методичн≥ вимоги до орган≥зац≥њ контрольно-оц≥нювальноњ д≥€льност≥ вчител€ // ѕЎ. Ц 2011. - є 2. Ц —. 7-12.
  6. —авченко ќ. –озвиток зм≥сту початковоњ осв≥ти в умовах ƒержавного суверен≥тету ”крањни // ѕЎ. Ц 2011. - є 8. Ц —. 25-29.
  7. —кворцова —. ћетодика формуванн€ у молодших школ€р≥в пон€тт€ про арифметичн≥ д≥њ додаванн€ та в≥дн≥манн€ // ѕЎ. Ц 2011. - є 3. Ц —. 15-18.
  8. —кворцова —. ќбчислювальн≥ навички €к складова предметно-математичноњ компетентност≥ молодшого школ€ра // ѕЎ. Ц 2011. - є 8. Ц —. 48-51.

9. ¬ерем≥йчик ≤. ≤нтегрован≥ уроки €к спос≥б реал≥зац≥њ м≥жпредметних звТ€зк≥в. // ѕЎ.- 2012. -є 1.- —. 15-18.

10. Ѕольшакова ≤. –озвиток лог≥чноњ культури вчител€ початковоњ школи у межах внутр≥шк≥льноњ методичноњ роботи. // ѕЎ.- 2012. -є 1.- —. 34-35.

11.  ис≥льова-Ѕ≥ла ¬. Ћог≥чна складова математичноњ компетентност≥ молодшого школ€ра. // ѕЎ.- 2012. -є 2.- —. 11-16.

12. Ѕабан≥на ≤. ”рок-подорож з математики та трудового навчанн€ з елементами гри. // ѕЎ.- 2012. -є 2.- —. 28-30.

13. —авченко ќ. ¬ивченн€ особистост≥ молодшого школ€ра €к передумова усп≥шноњ орган≥зац≥њ його навчальноњ д≥€льност≥. // ѕЎ.- 2012. -є 3.- —. 1-6.

14. ћатематика. ѕрограма дл€ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в 1-4 класи. //ѕЎ.- 2012. -є 3.- —. 22-29.

15. —коробеха Ћ. ¬провадженн€ ≥нтерактивних метод≥в навчанн€ на уроках математики, 2 клас. // ѕЎ.- 2012. -є 3.- —. 42-45.

16. Ћогачевська “., —л≥саренко “. ¬иконанн€ домашн≥х завдань з математики в груп≥ продовженого дн€. // ѕЎ.- 2012. -є 7.- —. 51-56.

17. —авченко ќ.  омпетент≥сна спр€мован≥сть нових навчальних програм дл€ початковоњ школи. // ѕЎ.- 2012. -є 8.- —. 1-5.

18. —кворцова —., ќнопр≥Їнко ќ. ”провадженн€ нового зм≥сту початковоњ осв≥ти: коментар до навчальноњ програми з математики. // ѕЎ.- 2012. -є 8.- —. 6-13.

 лючов≥ слова: величина, довжина, м≥стк≥сть, час, площа, маса.

¬еличини, що вивчаютьс€ в початкових класах.

« величинами учн≥ знайомл€тьс€ прот€гом всього пер≥оду навчанн€ в початков≥й школ≥, починаючи з концентру Дƒес€токФ.

” початкових класах розгл€дають €к скал€рн≥ величини (довжина, площа, маса, м≥стк≥сть, час, варт≥сть, ц≥на тощо), так ≥ векторну (швидк≥сть).

¬ивченн€ величин Ч це один ≥з засоб≥в звТ€зку навчанн€ математики з житт€м. ќзнайомленн€ учн≥в з величинами та одиниц€ми њх вим≥рюванн€ ≥ формуванн€ в≥дпов≥дних ум≥нь та навичок проходить в т≥сному звТ€зку з формуванн€м пон€тт€ натурального числа, з формуванн€м пон€тт€ геометричноњ ф≥гури. ¬ивченн€ величин ≥ одиниць њх вим≥рюванн€ треба орган≥зувати так, щоб д≥ти набули де€ких практичних навичок вим≥рюванн€ величин, конкретно у€вл€ли одиниц≥ њх вим≥рюванн€ та сп≥вв≥дношенн€ м≥ж ними.

”чн≥ повинн≥ засвоњти таке: при розвТ€занн≥ задач або в практичн≥й д≥€льност≥ доводитьс€ вим≥рювати довжину, площу, в≥дл≥чувати час, розвТ€зувати задач≥ на швидк≥сть, обчисленн€ вартост≥ та ≥нше.

¬еличини мають певн≥ властивост≥.

ЅудьЦ€к≥ дв≥ величини одного роду, або р≥вн≥, або одна менша в≥д ≥ншоњ, чи б≥льша. ¬еличини одного роду можна додавати, в результат≥ чого д≥стаЇмо величину того самого роду. ¬еличини одного роду можна в≥дн≥мати, множити на число, д≥лити на число, д≥лити значенн€ одн≥Їњ величини на ≥нше.

”чн≥в сл≥д переконати в тому, що при множенн≥ величини на число д≥станемо величину того самого роду:

5 м2 * 3 = 15 м2

ћноженн€ значень двох однор≥дних величин допускаЇтьс€ в тому випадку, €кщо з нењ утворюЇтьс€ пох≥дна величина:

5м * 3м = 15м2

ѕор≥внюючи величини безпосередньо, можна д≥знатис€ р≥вн≥ вони чи н≥. ўоб отримати б≥льш точний результат пор≥вн€нн€, величини сл≥д вим≥р€ти. ¬им≥рюванн€ пол€гаЇ в тому, щоб пор≥вн€ти дану величину з де€кою величиною, €ка прийн€та за одиницю вим≥рюванн€.

—ьогодн≥ в б≥льшост≥ крањн св≥ту затвердилас€ метрична система м≥р, в €к≥й основною одиницею Ї метр Ч 1/40 м≥льйонна частина ѕаризького мерид≥ану, €кий вим≥рювали м≥ж ƒюнкерком ≥ Ѕарселоною.

≤нш≥ м≥ри довжини д≥стали назви за допомогою латинських ≥ грецьких сл≥в Ч санти, деци, м≥л≥ Ч дл€ позначенн€ менших одиниць, н≥ж метр, та грецьких сл≥в дека, гекто, к≥ло Ч дл€ позначенн€ б≥льших одиниць в≥д основноњ.

санти 1/100 м дека Ч б≥льша в 10 раз≥в

деци 1/10 м гекто б≥льша в 100 раз≥в

м≥л≥ 1/1000 м к≥ло Ч б≥льша в 1000раз≥в

ƒл€ учн≥в сл≥д виготовити таблицю про сп≥вв≥дношенн€ м≥ж м≥рами довжини:

ћ≥ри довжини

1 км = 1000 м 1дм = 10 см

1м = 10 дм 1м = 100 см

1 м = 1000мм 1см = 10мм

 

ѕри вивченн≥ м≥р за одиницю маси вибирають 1 кг. “аблиц€ м≥р маси маЇ такий вигл€д:

ћ≥ри маси

1 кг = 1000г

1 кг = 10 ц

1 т = 1000 кг

1 ц = 100 кг

 

—еред м≥р м≥сткост≥, що вивчаютьс€ в початков≥й школ≥ увага прид≥л€Їтьс€ лише л≥тру Ч це обТЇм ≥ м≥стк≥сть р≥дин та сипучих величин, що дор≥внюЇ обТЇму куба з≥ стороною 1 дм (з ребром з≥ стороною 1/10 м).

јналог≥чно трактують м≥ру маси 1 грам Ч це маса чистоњ води, що вм≥щуЇтьс€ у куб≥ з ребром довжиною 1 см (1/100 м).

ћ≥ри площ≥ розгл€даютьс€ в 3Ц4 класах чотирир≥чноњ початковоњ школи ≥ основною м≥рою площ≥ виступаЇ м2 (метр квадратний), а основною м≥рою земельних площ Ч ар (1 ар Ч це д≥л€нки з≥ стороною 10 (10 м х 10 м) Ч сотка.

—п≥вв≥дношенн€ засвоюютьс€ за допомогою таблиц≥.

 

ћ≥ри площ≥

1 м2 = 100 дм2 1 км2 = 1000000 м2

1 дм2 = 100 см2 1 ар = 100 м2

1 м2 = 10000 см2 1 га = 100 ар≥в

1 км2 =100 га

«г≥дно програми останньою з величин, що вивчаЇтьс€ в початковому курс≥ Ї час. ќск≥льки дана величина нематер≥альна, њњ сприйн€тт€ ≥ засвоЇнн€ зазнаЇ труднощ≥в, €к≥ викликан≥ нематер≥альним характером величини ≥ не дес€тковими сп≥вв≥дношенн€ми м≥ж м≥рами часу.

«асвоЇнн€ м≥р часу полегшуЇтьс€ за допомогою таблиц≥.

ћ≥ри часу

1 р≥к = 12 м≥с€ц≥в = 365 (366) д≥б

1м≥с€ць = 30 (31, 28 або 29) д≥б

1доба = 24 години

1 година = 60 хвилин

1 хвилина = 60 секунд

1 м≥с€цьї 4 тижн≥

1 тиждень = 7 д≥б

1стол≥тт€ = 100 рок≥в

¬ивченн€ м≥р часу матер≥ал≥зуЇтьс€ за допомогою табел≥в Ц календар≥в, календар≥в природи, моделей циферблата годинника та стр≥чки часу.

2003 Ц стр≥чка

0 1 2 3... 19 20 21 часу

ћетодика формуванн€ величин передбачаЇ застосуванн€ вс≥х компонент≥в методичноњ системи дл€ застосуванн€ знань, ум≥нь ≥ навичок.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2279 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2081 - | 1913 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.