Тема: Методика вивчення геометричного матеріалу в початкових класах.
ПЛАН
Геометрична пропедевтика на уроках математики в 1-4 класах.
Розвиток просторових уявлень молодших школярів.
Методика формування уявлень про точку, прямі і криві лінії, відрізок.
4. Методика ознайомлення учнів початкових класів з:
а) многокутником, кутом, колом, кругом;
Б) ламаною лінією, довжиною ламаної лінії, периметром многокутника, площею многокутника.
Ознайомлення з геометричними тілами в 1-4 класах.
Література:
- . Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: А.С.К., 2007. - 345 с.
- Коновець С. Впровадження креативних освітніх технологій у практику початкової школи // ПШ. – 2011. - № 7. – С. 44-48.
- Листопад Н. Геометрична складова математичної компетентності молодшого школяра // ПШ. – 2011. - № 8. – С. 51-54.
- Мельниченко І. Дидактичні ігри та цікаві завдання з математики за комплексною програмою «Росток» // ПШ. – 2011. - № 4. – С. 16-19.
- Назаренко Н. Диференціація самостійної роботи учнів на уроках математики // ПШ. – 2011. - № 6. – С. 15-19.
- Положенцева О. Впровадження креативних освітніх технологій у практику початкової школи // ПШ. – 2011. - № 7. – С. 30-33.
- Савченко О. Дидактико-методичні вимоги до організації контрольно-оцінювальної діяльності вчителя // ПШ. – 2011. - № 2. – С. 7-12.
- Савченко О. Розвиток змісту початкової освіти в умовах Державного суверенітету України // ПШ. – 2011. - № 8. – С. 25-29.
- Скворцова С. Методика формування у молодших школярів поняття про арифметичні дії додавання та віднімання // ПШ. – 2011. - № 3. – С. 15-18.
- Скворцова С. Обчислювальні навички як складова предметно-математичної компетентності молодшого школяра // ПШ. – 2011. - № 8. – С. 48-51.
10. Веремійчик І. Інтегровані уроки як спосіб реалізації міжпредметних зв’язків. // ПШ.- 2012. -№ 1.- С. 15-18.
11. Большакова І. Розвиток логічної культури вчителя початкової школи у межах внутрішкільної методичної роботи. // ПШ.- 2012. -№ 1.- С. 34-35.
12. Кисільова-Біла В. Логічна складова математичної компетентності молодшого школяра. // ПШ.- 2012. -№ 2.- С. 11-16.
13. Савченко О. Вивчення особистості молодшого школяра як передумова успішної організації його навчальної діяльності. // ПШ.- 2012. -№ 3.- С. 1-6.
14. Математика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи. //ПШ.- 2012. -№ 3.- С. 22-29.
15. Скоробеха Л. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках математики, 2 клас. // ПШ.- 2012. -№ 3.- С. 42-45.
16. Савченко О. Компетентісна спрямованість нових навчальних програм для початкової школи. // ПШ.- 2012. -№ 8.- С. 1-5.
17. Скворцова С., Онопрієнко О. Упровадження нового змісту початкової освіти: коментар до навчальної програми з математики. // ПШ.- 2012. -№ 8.- С. 6-13.
Ключові слова: геометрія, планіметрія, стереометрія, геометрична фігура.
Геометрична пропедевтика на уроках математики
Вивчення елементів геометрії розвиває просторові уявлення, образне мислення. Геометрична пропедевтика поділяється на такі складові: розвиток просторових уявлень молодших школярів; формування уявлень про лінії і відрізок, креслення і вимірювання довжин відрізків, ознайомлення з многокутниками, колом і кругом, вимірювання і площ многокутників, спостереження геометричних тіл і введення їх назв.
Мета вивчення елементів геометрії буде досягнута, якщо на кінець навчання в початковій школі учні будуть орієнтуватися в основних напрямах положення і руху на площині і в просторі; знати найпростіші геометричні форми, пізнавати і знаходити їх у навколишньому середовищі; знати назви основних елементів фігур і деяких тіл, уміти їх показати і полічити; знати, якими поверхнями обмежена просторова форма простіших многогранників; вміти вимірювати довжину відрізків і креслити відрізки заданої довжини, знаходити довжину ламаної і периметр многокутника, вміти будувати прямокутники на папері в клітинку.
Навчальна діяльність, в процесі якої діти оволодівають геометричним матеріалом, включає такі варіанти робіт: організоване вчителем спостереження різних геометричних форм і відношень; практика дітей у вимірюванні, побудові, конструюванні, малюванні; практика розв'язування задач з геометричним змістом.
Через спостереження починається ознайомлення дітей з геометричними формами, їх істотними ознаками, положенням у просторі і на площині. Важливо, щоб учні не лише сприймали готові образи, що їх діє вчитель, а й самі відтворювали геометричні форми, в процесі моделювання, креслення, вирізування, малювання. Тому центральне місце у формуванні геометричних понять займає практика самих школярів.
Враховуючи завдання, визначені програмою, під час вивчення геометричного матеріалу треба широко використовувати різні наочні посібники. Це демонстраційні, загальнокласні посібники: геометричні фігури, виготовлені з кольорового картону або цупкого паперу, плакати із зображеннями фігур, предметів різної форми, а також геометричних фігур, креслення на дошці. Крім того, корисні індивідуальні наочні посібники – це роздатковий матеріал, як смужки на паперу, палички різної довжини, вирізані з паперу фігури і частини фігур. Під час вивчення окремих тем корисно виготовити з дітьми саморобні наочні посібники: рухому модель кута (малку), палетку, зразки одиниць вимірювання площі тощо.
У класі слід мати набір креслярсько-вимірювальних інструментів для виконання креслень на дошці: лінійку, косинець, циркуль. Аналогічні інструменти повинні бути і в кожного учня.
Найефективнішими прийомами вивчення геометричного матеріалу є лабораторно-практичні, зокрема, моделювання фігур з паперу, з паличок, з дроту; креслення, вимірювання тощо. При цьому важливо забезпечити різноманітність об'єктів для того, щоб, варіюючи неістотні ознаки (колір, розмір, розміщення на площині тощо), допомагати дітям, виділити і засвоїти істотні ознаки – форму предметів, властивості фігур тощо.
Там, де можливо, вивчення геометричного матеріалу на уроці слід пов'язувати з вивченням арифметичного і алгебраїчного матеріалу, хоч формування геометричних уявлень і понять є самостійною і досить специфічною лінією роботи.
Розкриваючи геометричний матеріал учням 1-4 класів, слід враховувати, що перші уявлення про форму, розміри і взаємне положення предметів у просторі діти нагромаджують ще в дошкільний період.
