З місткістю учні знайомлять у 1 класі лабораторно–практичним методом. Вчитель повідомляє, що рідини, сипучі вимірюють з допомогою міри, яка називається 1 літр і демонструють літрову кружку, банку тощо, після чого пропонує переконатися їх, що місткість їх однакова.
У 1 класі слід провести лабораторні роботи таких типів:
1) визначення місткості посудини і вираження її в літрах;
2) дво і трилітрові банки наповненні водою так, що в першій — 1 л, а в другій — 2 л; що потрібно зробити, щоб кількість рідини в цих посудинах була однакова?
3) Місткість якої посудини більша? (переливають воду з чайника в каструлю, де залишається, залишається, там більше);
4) на скільки літрів місткість першої посудини більша від іншої?
Після цього протягом наступних років навчання учні розв’язують задачі різних типів, де зустрічається міра місткості 1 л.
5. Методика ознайомлення з площею та одиницями її вимірювання.
З поняттям площі діти зустрічаються постійно. Вже дошкільники порівнюють предмети за площею (не називаючи самого слова „площа”). Порівнюють не накладанням, а на око (наприклад, листок дуба більший за листок берези). У початкових класах уявлення про площу стають чіткішими: фігури можуть бути різними і однаковими за площею.
У 4(3) класі учні ознайомлюються з поняттям площі. Вчитель повідомляє про те, що в розмовах, передачах по радіо, телебаченню часто можна почути: посівна площа, житлова площа, площа квартири, площа класної кімнати; що серед предметів, які нас оточують, багато таких, поверхня яких має форму трикутника, прямокутника, круга (дно каструлі — круг; підлога, стіни кімнати, класна дошка — прямокутники), кожна з них має площу. Порівнюючи площі фігур, виставлених на набірному полотні (наприклад, круг, трикутник, квадрат), учні встановлюють, що, квадрат займає більше місце, ніж круг або трикутник. Учитель констатує про те, що в такому разі говорять, що площа квадрата більша, ніж площа кожної іншої фігури. Він зазначає, що площа — це величина, яку можна не тільки порівнювати, а й виміряти. W(1) (мал.1 на стор. 18).
Необхідність введення квадратного сантиметра, як одиниці вимірювання площі можна розкрити на основі знаходження кількості, що містить одна й та сама фігура. W(2) (мал.2 на стор.18)
Площі фігур визначають квадратними одиницями.
Ознайомивши учнів з квадратним сантиметром, проводять практичну роботу, пов’язану із знаходженням площі фігур способом розбиття її на квадратні сантиметри.
Окремий урок відводиться для ознайомлення учнів з новими одиницями вимірювання площі. Вводяться відразу всі одиниці вимірювання площі, які передбачені програмою.
В таблиці подано одиниці вимірювання площі, які найчастіше застосовуються в практичній діяльності.
| 1мм2 — це площа квадрата, сторона якого 1мм |
| 1см2 — це площа квадрата, сторона якого 1см |
| 1дм2 — це площа квадрата, сторона якого 1дм |
| 1м2 — це площа квадрата, сторона якого 1м |
| Ар — це площа квадрата, сторона якого 10 м |
| ар — це сота частина гектара (сотка) |
| Гектар (га) — це площа квадрата, сторона якого 100м |
| 1км2 — це площа квадрата, сторона якого 1м |
У процесі дальшого вимірювання й обчислення площі прямокутника, розв’язування задач на обчислення площі слід мати на увазі такі моменти:
1. Учні повинні достатньо практикуватися у вимірюванні площ прямокутників на моделях та малюнках.
2. Кожен учень має виконати 2—3 завдання на вимірювання площі класної дошки, вікна, поверхні кишки стола, підлоги, стіни класної кімнати, земельної ділянки тощо.
3. Треба розв’язати достатню кількість задач на обчислення площі прямокутника, сторони якого виражені складеними іменованими числами. Саме тоді стане зрозумілою вимога правила про те, що довжину і ширину прямокутника треба вимірювати однією і тією самою мірою. Розв’язування задач на обчислення площі слід поєднувати з розв’язуванням задач на обчислення периметра.
4. Слід практикувати обчислення площі прямокутних ділянок за їх планом.
Для вимірювання площі учнів ознайомлюють з палеткою — це прозора плівка або пластинка, поділена на квадрати. Палеткою користуються наступним чином: на фігуру накладають палетку і лічать, скільки квадратів цієї палетки накладається на дану фігуру.
Над мірами площі розглядаються всі операції і дії, що і над числами, вираженими мірами довжини.
Крім всіх операцій, виконується множення іменованого числа на іменоване, виражене мірами довжини, у результаті дії отримуємо — число, виражене мірами площі.
2 м 15 см * 1 м 08 см =
2 м 15 см = 215 см
1 м 08 см = 108 см
215
23220 (см2)
2 м 15 см * 1 м 08 см = 23220 см2 = 2 м2 3220 см2 = 2 м2 32 дм2 20 см2
W(1) Учні порівнюють фігури (мал.1): найбільшу площу має прямокутник; площа квадрата більша ніж площа круга або трикутника; але порівняти площі трикутника і круга важче.
Мал. 1
W(2)
 |  |
Способом підрахунку квадратів однієї і тієї ж самої фігури діти встановлюють, що вона містить різну їх кількість (18 і 162). Учитель підкреслює, що фігуру можна розробити на будь–які, квадрати, але це незручно. Потрібно розбивати фігуру на квадрати із стороною певної довжини.
