З масою дітей знайомлять у 1 класі. Їх навчають зважувати предмети. Учні встановлюють, що один предмет важчий ніж другий (чи навпаки). Спочатку навчають учнів визначити масу на око. Цей спосіб демонструє вчитель, моделюючи своєю постаттю шалькові терези.
Далі вчитель ознайомлює учнів з шальковими терезами, розповідає про їх будову, зображує їх у вигляді схеми, демонструє різні терези.
 |  |
При зважуванні звертається увага на необхідність встановлення положення рівноваги шалькових терезів та аддетивність величини маси (аддетивність виявляється в тому, що значення маси зважуваного предмета рівна сумі мас гир).
Для вимірювання маси вибрали еталон — 1 кг і відповідно на шалькових терезах використовують гирю 1 кг. Крім гирі 1 кг, існують ще гирі 2 кг, 3 кг, 5 кг.
Пізніше у 1 класі учнів знайомлять з циферблатною вагою, де вимагається положення рівноваги шальок, а результат записується з шкали ваги.
У концентрі „Тисяча” учні знайомляться з новою одиницею маси — 1 грамом і співвідношенням 1 кг = 1000 г. Доцільно пов’язати масу 1 г із місткістю води у кубику з ребром 1 см і аналогічно масу води 1 кг — з ребром 1 дм.
Конкретне уявлення про грам вони дістають внаслідок безпосереднього споглядання та користування набором важків (1г, 5г, 10г, 100г, 200г, 500г). Щоб створити в учнів конкретні уявлення про такі одиниці маси, як центнер і тонна, треба навести приклади маси різних предметів. Наводимо деякі з таких прикладів:
Маса 100 л води 1 ц
Маса двох мішків картоплі (приблизно) 1 ц
Маса одного кубічного метра води 1 т
Мас без вантажу автомобіля „Москвич–412 1 т
Маса з повним навантаженням автомобіля „КрАЗ–257” 12 т
Жива маса слона до 8 т
Поступово учні засвоюють таблицю одиниць маси напам’ять.
1 т = 1000 кг 1 ц = 100 кг
1 кг = 1000г 1 т = 10 ц
В період вивчення центнера і тони, слід організовувати екскурсії на склади, магазини, де учні спостерігали б процеси зважування важких предметів теоретично, а пізніше за допомогою конкретних дій.
Пізніше на основі узагальненої таблиці співвідношення між мірами маси розглядаються вправи на роздроблення, перетворення, порівняння даних іменованих чисел, чотири арифметичні дії над складеними іменованими числами, вираженими мірами маси. Алгоритми виконання дій аналогічні, як і над складеними іменованими числами, вираженими мірами довжини.
