Практичнее заняття № 1- 2 год.
План:
1. Поняття і суб'єкти представництва.
2. Представництво за довіреністю.
3. Форма і строк довіреності. Передоручення.
4. Скасування довіреності.
Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: орієнтуватися в чинному цивільному законодавстві щодо регулювання цивільних правовідносин; аналізувати юридичні факти, які є підставами зміни та припинення цивільних правовідносин; правильно застосовувати норми цивільного права до конкретних життєвих ситуацій.
Практичні завдання
Задача №1. Орехов видав Голубкову довіреність строком на один рік на користування і розпорядження автомобілем ВАЗ-2109 з правом передоручення повноважень за цією довіреністю. Голубков через місяць видав довіреність у порядку передоручення Удовіченко, а ще через декілька місяців відбулася аварія з вини Удовіченко, в результаті якої ним був пошкоджено автомобіль “Мерседес-600” (вартість ремонту склала 7 тис. грн.). Власник автомобіля “Мерседес-600” пред'явив позов до Орехова – власника автомобіля ВАЗ-2109 про відшкодування завданої шкоди. Натомість у суді Орехов стверджував, що за неправомірні дії Голубкова він відповідати не може, оскільки навіть не знав про факт передоручення.
Питання:
1) Назвіть вимоги, які встановлені законодавством до передоручення? Чи були вони дотримані учасниками зазначених правовідносин?
2) Визначте особу, яка повинна відшкодувати власнику автомобіля “Мерседес-600” шкоду, завдану діями Удовіченка?
Задача №2. Мошкін продав Павлюку однокімнатну квартиру за довіреністю, що була видана Захарченком. Довіреність була засвідчена уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, оскільки в їхньому населеному пункті немає нотаріусу. Через 3 місяці після цього продавець квартири Захарченко помер. Спадкоємці померлого пред'явили позов до суду з вимогою визнати вищезазначений правочин недійсним, оскільки Мошкін не мав права діяти за довіреністю, яка не була засвідчена нотаріусом. Адвокат Павлюка повідомив, що правочин не може визнаватися недійсним, оскільки покупця повністю влаштовує ця квартира, крім того спадкоємці не мають права пред’являти зазначені вимоги.
Питання:
1) Чи прирівнюється довіреність на розпорядження квартирою, засвідчена посадовою особою органу місцевого самоврядування у населеному пункті, в якому немає нотаріусу, до нотаріально посвідчених?
2) Чи дотримані у даному випадку вимоги законодавства до форми довіреності для укладення договору купівлі-продажу квартири?
3) Дайте оцінку вимогам, які пред’явлені спадкоємцями Захарченка.
Задача №3. Стаценко звернулася до суду з позовом від імені свого 19-річного сина до свого брата про виселення з квартири, що належала раніше її колишньому чоловіку, який заповідав квартиру сину. Стаценко пояснила, що її син, будучи інвалідом 2-ої групи, не може самостійно захищати свої права, тому вона, як його мати і, отже, законний представник, виступатиме в суді від його імені.
Питання:
1) Чи правомірна позиція громадянки Стаценко?
2) Чи зміниться ваша позиція, якщо син Стаценко буде недієздатним, а вона – його опікуном?
3) Чи може Стаценко виступати в якості помічника її сина? Які умови здійснення помічником представництва в суді?
Задача №4. Панасевич, керівник філії акціонерного комерційного банку «Ажіо-Банк», підписав договір факторингу з ТОВ «Прессформа» і АТ «Пластик». За результатами діяльності за рік, банк затвердив фінансовий звіт філії, в якому зазначено про вказаний договір, проте згодом (через півроку) звернувся з позовом до суду про визнання договору недійсним, оскільки відповідно до довіреності, на підставі якої діяв керівник філії, він не мав права укладати подібні договори самостійно, а тільки за попередньою згодою банку, наданій в письмовій формі. ТОВ «Прессформа» і АТ «Пластик», у свою чергу, вимагали визнання договору дійсним або відшкодування збитків, що заподіяні недобросовісною поведінкою філіалу.
Питання:
1) Чим визначається обсяг прав керівника філії юридичної особи?
2) Чи створив правочин, вчинений керівником філії, права і обов’язки банку «Ажіо-Банк»?
3) Чи є підстави для визнання недійсним договору факторингу, укладеного у даному випадку?
Задача №5. Громадянин Ляшков доручив своєму родичу Клімову продати від його імені автомобіль і з цією метою видав на ім'я Клімова відповідну довіреність. Клімов пообіцяв, що обов'язково продасть автомобіль. Ляшков, розраховуючи незабаром одержати за автомобіль гроші, домовився про купівлю-продаж квартири і замовив меблі. Проте через деякий час Клімов подзвонив Ляшкову і повідомив його, що через особисті обставини не може більше виконувати доручення і відмовляється від нього. Ляшков звернувся до суду з вимогою про відшкодування заподіяних йому збитків.
Питання:
1) Чи має право представник відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю? Який обов’язок на нього покладається у цьому разі?
2) Чи буде задоволена вимога Ляшкова про відшкодування збитків, завданих через відмову Ляшкова від довіреності?
Задача №6. Савельєв, директор ТОВ «Буран», від імені товариства уклав договір з ТОВ «Цветмет» про закупівлю алюмінію в злитках на суму 1 млн. 350 тис. грн. Згідно з цим договором, алюміній повинен був поставлятися трьома рівними партіями з інтервалом в один місяць. Після відвантаження першої партії ТОВ «Буран» перерахувало гроші згідно виставленим рахункам. Проте коли була поставлена друга партія, ринкові ціни на алюміній впали на 20%, і товариство відмовилося платити на тій підставі, що згідно його статуту всі угоди на суму понад 1 млн. грн. повинні бути затверджені на загальних зборах учасників, які проведені з даного питання не були, а тому Савельєв діяв з перевищенням повноважень, і укладений договір слід визнати недійсним. Крім того, Савельєв не мав довіреності від ТОВ на здійснення вказаних дій.
Питання:
1) У чому полягає особливість представництва інтересів юридичної особи?
2) Дайте правову оцінку дій ТОВ «Буран».
3) Чи є підстави для визнання вказаного договору недійсним?
Рекомендована література до Теми 11:
Нормативно-правові акти
1. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-XI // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383 (з подальш. змін. та доп.).
2. Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріальних посвідчених, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419 // Зібрання Постанов Уряду України. – 1994. – № 10. – Ст. 249. (з подальш. змін. та доп.)
3. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 282/20595 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 17. – Ст. 632.
Судова практика
1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 50. – Ст. 3288.
2. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135 (з подальш. змін. та доповн.).
3. Про укладання договорів відособленими підрозділами юридичних осіб: Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995 р. № 02-5/220 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
4. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 р. № 11 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/card/v0011600-13/page2
Література
1. Васильев Г. Представництво прокурором інтересів держави і господарюючих суб’єктів в арбітражі // Право України. – 1997. - №9. – С.43.
2. Красько И. Спорные проблемы представительства // Підприємництво, господарство і право. – 1998. - №1. – 11-15.
3. Красько І. Агентський договір // Підприємництво, господарство і право. – 1999. – № 10. – С. 30-32.
4. Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. – Томск, 1980.
5. Нерсесов Н.О. Представительство и ценные бумаги в гражданском праве. – М.: Статут, 2001. – 288 с.
6. Фурса С. Доверенность и институт представительства в гражданском законодательстве, нотариальном и гражданском процессах Украины // Право Украины. – 1999. - №4. – С. 94-97.
7. Назаренко В. Представництво: поняття, сутність та види (історично-правовий і порівняльні аспекти // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 2. – С. 75-79.
8. Фетисова Е. Правовое регулирование передоверия в договоре поручения // Хозяйство и право. – 2011. – № 10. – С. 113-120.
9. Ефимова Л. Спорные вопросы применения законодательства о поручительстве // Хозяйство и право. – 2011. – № 12. – С. 57-67.
