32.1. Прибутки, нараховані національним центральним банкам в ході виконання функції монетарної політики ЄСЦБ (надалі – «грошові прибутки»), розподіляються в кінці кожного фінансового року згідно з положеннями цієї статті.
32.2. Сума грошового прибутку кожного національного центрального банку дорівнює його річному прибутку, отриманому від його активів, порівняно з кількістю банкнот у обігу та депозитними зобов’язаннями перед кредитними установами. Національні центральні банки депонують ці активи згідно з керівними принципами, які будуть встановлюватися Керівною радою.
32.3. Якщо після запровадження євро структури балансу національних центральних банків не дозволяють, на думку Керівної ради, застосування частини 32.2 статті 32, Керівна рада може, діючи кваліфікованою більшістю, прийняти рішення, що шляхом відступу від положень частини 32.2 статті 32 грошові прибутки вимірюватимуться альтернативним методом протягом не більш ніж п’яти років.
32.4. Сума грошового прибутку кожного національного центрального банку зменшується на суму, еквівалентну будь-яким відсоткам, які цей центральний банк сплачує кредитним установам за депозитними зобов’язаннями згідно зі статтею 19.
Керівна рада може вирішити, що національним центральним банкам компенсуються витрати, пов’язані з емісією банкнот або, за виняткових обставин, особливі витрати, які виникають при операціях монетарної політики, проведених для ЄСЦБ. Керівна рада визначає доцільну форму компенсації; ці суми можна компенсувати за рахунок грошових прибутків національних центральних банків.
32.5. Сума грошового прибутку національних центральних банків розподіляється між національними центральними банками пропорційно до їх оплачених часток у капіталі ЄЦБ з урахуванням рішень, прийнятих Керівною радою відповідно до частини 33.2 статті
33.
32.6. Розрахунки та врегулювання балансів, що виникають із розподілу грошового прибутку, здійснюються ЄЦБ згідно з керівними принципами, встановленими Керівною радою.
32.7. Керівна рада вживає всіх інших заходів, потрібних для застосування цієї статті.
Стаття 33
Розподіл чистого прибутку та збитків ЄЦБ
33.1. Чистий прибуток ЄЦБ передається в такому порядку:
(а) сума, яку визначає Керівна рада і яка не може перевищувати 20% від чистого прибутку, переказується до загального резервного фонду з урахуванням межі, що становить 100% капіталу;
(b) решта чистого прибутку розподіляється між учасниками ЄЦБ пропорційно до їх оплачених часток.
33.2. У разі, якщо ЄЦБ зазнає збитків, дефіцит може бути компенсований із загального резервного фонду ЄЦБ та, за необхідності, за рішенням Керівної ради за рахунок грошового прибутку відповідного фінансового року пропорційно до й не більше сум, призначених для розподілення національним центральним банкам відповідно до частини
32.5 статті 32.
ГЛАВА VII
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 34
Правові акти
34.1. Згідно зі статтею 132 Договору про функціонування Європейського Союзу ЄЦБ:
– видає регламенти в обсязі, необхідному для виконання завдань, визначених в пункті першому частини 3.1 статті 3, частині 19.1 статті 19, статті 22 або частині 25.2 статті
25, та у випадках, які визначаються актами Ради, зазначеними у статті 41;
– приймає рішення, необхідні для виконання завдань, покладених на ЄСЦБ згідно з цими Договорами та цим Статутом;
– надає рекомендації та видає висновки.
34.2. ЄЦБ може вирішити оприлюднити свої рішення, рекомендації та висновки.
34.3. У межах та за умов, які ухвалює Рада згідно з процедурою, встановленою у статті 41, ЄЦБ уповноважений накладати штрафи або пеню на суб’єктів господарювання за невиконання зобов’язань, що випливають з його регламентів та рішень.
Стаття 35
Судовий контроль та пов’язані з ним питання
35.1. Дії чи бездіяльність ЄЦБ відкриті для перегляду або тлумачення Судом Європейського Союзу у випадках і за умов, встановлених у Договорі про функціонування Європейського Союзу. ЄЦБ може порушувати провадження у випадках і за умов, встановлених у Договорах.
35.2. Спори між ЄЦБ, з однієї сторони, та його кредиторами, дебіторами або будь-якими іншими особами, з іншої сторони, розв’язуються компетентними національними судами, крім випадків, коли юрисдикцію надано Судові Європейського Союзу.
35.3. На ЄЦБ поширюється режим відповідальності, передбачений в статті 340 Договору про функціонування Європейського Союзу. Національні центральні банки несуть відповідальність згідно з відповідним національним законодавством.
35.4. Суд Європейського Союзу має юрисдикцію виносити рішення стосовно будь-якого арбітражного застереження, що міститься у контракті, укладеному власне ЄЦБ або від його імені незалежно від того, публічне або приватне право регулює цей контракт.
35.5. Рішення ЄЦБ про подання позову до Суду Європейського Союзу приймає Керівна рада.
35.6. Суд Європейського Союзу має юрисдикцію щодо спорів, пов’язаних із виконанням національним центральним банком зобов’язань, передбачених Договорами та цим Статутом. Якщо ЄЦБ вважає, що національний центральний банк не виконав зобов’язання за Договорами та цим Статутом, то він надає обґрунтований висновок по цій справі, надаючи можливість перед тим національному центральному банкові, про який йдеться, надати свої пояснення. Якщо національний центральний банк, про який йдеться, не погоджується з цим висновком протягом періоду, встановленого ЄЦБ, такий банк може направити це питання на розгляд до Суду Європейського Союзу.
Стаття 36
Персонал
36.1. За пропозицією Правління Керівна рада встановлює умови працевлаштування персоналу ЄЦБ.
36.2. Суд Європейського Союзу має юрисдикцію щодо будь-яких спорів між ЄЦБ та його службовцями в межах та за умов, встановлених в умовах працевлаштування персоналу ЄЦБ.
Професійна таємниця
37.1. Від членів керівних органів та персоналу ЄЦБ та національних центральних банків вимагається, навіть по завершенню виконання посадових обов’язків, не розголошувати інформацію, на яку розповсюджується зобов’язання зберігати професійну таємницю.
37.2. До осіб, які мають доступ до даних, на які поширюється законодавство Союзу, яке накладає обов’язки про збереження таємниці, застосовується це законодавство.
Стаття 38
Підписанти
Юридичні зобов’язання ЄЦБ перед третіми сторонами виникають на підставі дій Голови або двох членів Правління або підписів двох співробітників ЄЦБ, яких Голова належним чином уповноважив на підписання від імені ЄЦБ.
Стаття 39
Привілеї та імунітети
ЄЦБ на території держав-членів користується такими привілеями та імунітетами, які необхідні для виконання його завдань згідно з положеннями, встановленими у Протоколі про імунітети та привілеї Європейського Союзу.
ГЛАВА VIII
ЗМІНИ ДО СТАТУТУ ТА ДОДАТКОВІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ
Стаття 40
