З метою проведення своїх операцій ЄЦБ та національні центральні банки можуть відкривати рахунки кредитним установам, державним установам та іншим учасникам ринку та приймати як додаткове забезпечення активи, зокрема цінні папери в бездокументарній формі.
Стаття 18
Операції на відкритому ринку та кредитні операції
18.1. З метою досягнення цілей ЄСЦБ та виконання її завдань ЄЦБ та національні центральні банки можуть:
– проводити операції у євро або інших валютах й у дорогоцінних металах на фінансових ринках у формі простих строкових угод (угод «спот» та «форвард») або за угодами зворотного викупу, а також брати та надавати позики, виражені у боргових зобов’язаннях або інструментах, що перебувають в обігу на ринку;
– проводити належно забезпечені кредитні операції з кредитними установами та іншими учасниками ринку.
18.2. ЄЦБ встановлює загальні принципи операцій на відкритому ринку та кредитних операцій, які проводяться ЄЦБ та національними центральними банками, зокрема оголошення умов, за яких вони готові брати участь в таких операціях.
Стаття 19
Мінімальні резерви
19.1. Відповідно до статті 2 ЄЦБ для досягнення цілей монетарної політики може вимагати від кредитних установ, що засновані в державах-членах, утримувати мінімальні резерви на рахунках ЄЦБ та національних центральних банків. Керівна рада може встановлювати регламенти, пов’язані з розрахунком та визначенням необхідного обсягу мінімальних резервів. У разі недотримання цих регламентів ЄЦБ уповноважений стягувати пеню та накладати інші санкції подібного характеру.
19.2. Для застосування цієї статті Рада згідно з процедурою, встановленою у статті 41, визначає базу мінімальних резервів та максимально дозволене співвідношення між такими резервами та їх базою, а також відповідні санкції у разі їх недотримання.
Стаття 20
Інші інструменти монетарного контролю
Керівна рада може більшістю у дві третини поданих голосів прийняти рішення щодо застосування інших операційних методів монетарного контролю, які вона вважає доречними, з дотриманням положень статті 2.
Рада згідно з процедурою, встановленою у статті 41, визначає межі застосування таких методів, якщо вони покладають зобов’язання на треті сторони.
Стаття 21
Операції з державними установами
21.1. Відповідно до статті 123 Договору про функціонування Європейського Союзу ЄЦБ або центральним банкам держав-членів заборонено надавати суми понад визначений ліміт або будь-які інші кредитні ресурси установам, органам, службам або агенціям Союзу, центральним урядам, регіональним, місцевим або іншим органам державної влади та іншим органам, діяльність яких регулюється публічним правом, або державним підприємствам держав-членів, як і придбання боргових зобов’язань Європейським центральним банком або національними центральними банками безпосередньо у зазначених вище органів та установ.
21.2. ЄЦБ та національні центральні банки можуть діяти як фіскальні агенти щодо суб’єктів господарювання, зазначених у частині 21.1 статті 21.
21.3. Положення цієї статті не застосовуються до кредитних установ, що є державною власністю, яким національні центральні банки та Європейський центральний банк надають у контексті надання грошових резервів центральних банків такий самий режим, що й приватним кредитним установам.
Стаття 22
Клірингові та платіжні системи
ЄЦБ та національні центральні банки можуть надавати засоби, а ЄЦБ може видавати регламенти для забезпечення ефективних та надійних клірингових та платіжних систем в межах Союзу та з третіми країнами.
Стаття 23
Зовнішні операції
ЄЦБ та національні центральні банки можуть:
– встановлювати відносини з центральними банками та фінансовими установами інших країн та, якщо доцільно, з міжнародними організаціями;
– набувати та продавати на умовах «спот» та «форвард» всі типи активів в іноземній валюті та дорогоцінних металах; термін «активи в іноземній валюті» включає цінні папери та всі інші активи у валюті будь-якої країни або в розрахункових грошових одиницях, що утримуються у будь-якій формі;
– утримувати та управляти активами, зазначеними у цій статті;
– проводити банківські транзакції всіх видів у відносинах з третіми країнами та міжнародними організаціями, включаючи позикові та кредитні операції.
Стаття 24
Інші операції
Додатково до операцій, що випливають із їхніх завдань, ЄЦБ та національні центральні банки можуть проводити операції для адміністративних цілей або свого персоналу.
ГЛАВА V ПРУДЕНЦІЙНИЙ НАГЛЯД Стаття 25
Пруденційний нагляд
25.1. ЄЦБ може надавати поради та проводити консультації з Радою, Комісією та компетентними органами влади держав-членів щодо сфери застосування та імплементації законодавства Союзу стосовно пруденційного нагляду за кредитними установами та стабільності фінансової системи.
25.2. Згідно з будь-яким регламентом Ради відповідно до частини 6 статті 127 Договору про функціонування Європейського Союзу ЄЦБ може виконувати особливі завдання, пов’язані з політикою щодо нагляду за кредитними та іншими фінансовими установами, за винятком страхових підприємств.
ГЛАВА VІ ФІНАНСОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЄСЦБ
Стаття 26
Фінансова звітність
26.1. Фінансовий рік ЄЦБ та національних центральних банків починається з першого дня січня і закінчується в останній день грудня.
26.2. Річна звітність ЄЦБ складається Правлінням згідно з принципами, які встановлює
Керівна рада. Звіти затверджуються Керівною радою, після чого вони оприлюднюються.
26.3. Для аналітичних та операційних потреб Правління складає консолідований балансовий звіт ЄСЦБ, який включає активи та пасиви національних центральних банків, які належать до ЄСЦБ.
26.4. Для застосовування цієї статті Керівна рада встановлює необхідні правила стандартизації бухгалтерського обліку та звітності щодо операцій, які проводять національні центральні банки.
Стаття 27
Аудит
27.1. Аудит звітності ЄЦБ та національних центральних банків здійснюється незалежними зовнішніми аудиторами, яких рекомендує Керівна рада та затверджує Рада. Аудитори мають найширші повноваження перевіряти всі бухгалтерські книги та звітність ЄЦБ та національних центральних банків і отримувати повну інформацію про їх транзакції.
27.2. Положення статті 287 Договору про функціонування Європейського Союзу застосовуються лише до перевірки операційної ефективності управління ЄЦБ.
Стаття 28
Капітал ЄЦБ
28.1. Капітал ЄЦБ складає 5 000 мільйонів євро. Цей капітал може бути збільшено на таку суму, рішення про яку прийме Керівна рада? діючи кваліфікованою більшістю, передбаченою у частині 10.3 статті 10, в межах та за умов, встановлених Радою згідно з процедурою, визначеною у статті 41.
28.2. Національні центральні банки є єдиними учасниками підписки та утримувачами капіталу ЄЦБ. Підписка на капітал здійснюється відповідно до ключа, встановленого згідно зі статтею 29.
28.3. Керівна рада, діючи кваліфікованою більшістю, передбаченою у частині 10.3 статті
10, визначає обсяг, в якому сплачується капітал, та форму його сплати.
28.4. З урахуванням частини 5 статті 28 частки національних центральних банків у підписному капіталі ЄЦБ не можуть бути передані, надані у заставу, і на них не може бути накладений арешт.
28.5. Якщо ключ, зазначений у статті 29, скориговано, то національні центральні банки перерозподіляють між собою частки капіталу такою мірою, якою це необхідно для забезпечення розподілу часток капіталу відповідно до скоригованого ключа. Строки та умови такого перерозподілу визначає Керівна рада.
Стаття 29
