ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,
ПРАГНУЧИ забезпечити ухвалення рішень Союзу якнайближче до його громадян,
З НЕПОХИТНИМ ПРАГНЕННЯМ створити умови для застосування принципів субсидіарності та пропорційності, сформульовані у статті 5 Договору про Європейський Союз, та створити системи контролю застосування цих принципів,
ПОГОДИЛИСЯ про положення, які додаються до Договору про Європейський Союз та
Договору про функціонування Європейського Союзу, а саме:
Стаття 1
Кожна установа забезпечує постійне дотримування принципів субсидіарності та пропорційності, встановлених у статті 5 Договору про Європейський Союз.
Стаття 2
Комісія, перш ніж запропонувати законодавчий акт, проводить широкі консультації. Коли це доцільно, в таких консультаціях враховується регіональний та місцевий вимір запропонованих дій. У надтермінових випадках Комісія не проводить таких консультацій. Причини такого рішення Комісія зазначає у своїй пропозиції.
Стаття 3
Для цілей цього Протоколу «проекти законодавчих актів» означають пропозиції Комісії, ініціативи групи держав-членів, ініціативи Європейського Парламенту, запити Суду, рекомендації Європейського центрального банку та запити Європейського інвестиційного банку для ухвалення законодавчого акту.
Стаття 4
Надсилаючи свої проекти законодавчих актів та змінені проекти національним парламентам, Комісія одночасно надсилає їх законодавчому органу Союзу.
Європейський Парламент надсилає свої проекти законодавчих актів та змінені проекти національним парламентам.
Рада надсилає національним парламентам проекти законодавчих актів, ініційовані групою держав-членів, Судом, Європейським центральним банком або Європейським інвестиційним банком.
Після ухвалення законодавчі резолюції Європейського Парламенту та позиції Ради надсилаються національним парламентам.
Стаття 5
Проекти законодавчих актів обґрунтовуються з огляду на принципи субсидіарності та пропорційності. Будь-який проект законодавчого акту повинен містити докладний виклад, що дає змогу оцінити дотримання принципів субсидіарності та пропорційності. Цей виклад повинен містити оцінку фінансових наслідків пропозиції, а в разі директиви – оцінку її впливу на правила, які необхідно запровадити державам-членам, зокрема, в разі необхідності, на регіональне законодавство. Підстави для висновку про те, що ціль Союзу легше досягти на рівні Союзу, обґрунтовуються якісними та, за можливості, кількісними показниками. Проекти законодавчих актів повинні враховувати потребу зведення до мінімуму фінансового або адміністративного тягаря, що лягає на Союз, національні уряди, регіональні та місцеві органи влади, економічних операторів та громадян співвідносно до цілі, якої необхідно досягти.
Стаття 6
Будь-який національний парламент або будь-яка палата національного парламенту держави-члена може протягом восьми тижнів після дати, коли Комісія передала проект законодавчого акту офіційними мовами Союзу, надіслати Головам Європейського Парламенту, Ради та Комісії обґрунтований висновок із викладом того, чому він/вона вважають, що зазначений проект не відповідає принципу субсидіарності. Кожен національний парламент або кожна палата національного парламенту проводять, якщо це необхідно, консультації з регіональними парламентами, що мають законодавчі повноваження.
Якщо проект законодавчого акту ініційований групою держав-членів, Голова Ради надсилає висновок урядам цих держав-членів.
Якщо проект законодавчого акту ініційований Судом, Європейським центральним банком або Європейським інвестиційним банком, Голова Ради надсилає висновок зазначеній установі або органу.
Стаття 7
1. Європейський Парламент, Рада та Комісія і, якщо доцільно, група держав-членів, Суд, Європейський центральний банк або Європейський інвестиційний банк, якщо вони ініціюють проект законодавчого акту, беруть до уваги обґрунтовані висновки національних парламентів або палат національних парламентів.
Кожен національний парламент має по два голоси, розподілені на основі національної парламентської системи. У випадку двопалатної парламентської системи кожна з палат має один голос.
2. У разі, коли обґрунтовані висновки щодо невідповідності проекту законодавчого акту принципу субсидіарності представляють щонайменше третину всіх голосів, наданих національним парламентам відповідно до другого абзацу частини 1, проект необхідно переглянути. Ця межа становить одну чверть, якщо йдеться про проект законодавчого акту, внесеного на основі статті 76 Договору про функціонування Європейського Союзу стосовно простору свободи, безпеки та правосуддя.
Після такого перегляду Комісія або, якщо доцільно, група держав-членів, Європейський Парламент, Суд, Європейський центральний банк або Європейський інвестиційний банк, якщо вони ініціюють проект законодавчого акту, можуть вирішити зберегти, змінити або відкликати проект. Також мають бути надані підстави такого рішення.
3. Крім того, відповідно до звичайної законодавчої процедури, якщо обґрунтовані висновки про невідповідність пропозиції щодо законодавчого акту принципу субсидіарності представляють принаймні просту більшість голосів, що надаються національним парламентам відповідно до другого абзацу частини 1, пропозиція повинна бути переглянута. Після такого перегляду Комісія може вирішити зберегти, змінити або відкликати пропозицію.
Якщо Комісія вирішить зберегти цю пропозицію, Комісія повинна буде в обґрунтованому висновку надати аргументи щодо того, чому вона вважає, що ця пропозиція відповідає принципу субсидіарності. Цей обґрунтований висновок, а також обґрунтовані висновки національних парламентів повинні бути представлені законодавчим органом Союзу для розгляду в межах процедури:
(а) до завершення першого читання законодавчий орган (Європейський Парламент та Рада) розглядає, чи сумісна законодавча пропозиція з принципом субсидіарності, зокрема беручи до уваги висловлені причини, які поділяє більшість національних парламентів, а також обґрунтований висновок Комісії;
(b) якщо більшістю у 55% членів Ради або більшістю голосів, поданих у Європейському Парламенті, законодавчий орган вважає, що пропозиція не є сумісною з принципом субсидіарності, законодавча пропозиція надалі не розглядається.
Стаття 8
Суд Європейського Союзу має юрисдикцію щодо позовів про порушення принципу субсидіарності законодавчим актом, які подають держави-члени згідно з умовами, викладеними у статті 263 Договору про функціонування Європейського Союзу, або про які повідомили держави-члени згідно з їхнім правовим порядком від імені своїх національних парламентів або їхніх палат.
Згідно з правилами, встановленими у зазначеній статті, Комітет регіонів також може подавати такі позови щодо законодавчих актів, для ухвалення яких Договір про функціонування Європейського Союзу потребує проведення консультацій з Комітетом регіонів.
Стаття 9
Комісія щороку подає Європейській Раді, Європейському Парламентові, Раді та національним парламентам звіт про застосування статті 5 Договору про Європейський Союз. Цей щорічний звіт передається також Комітетові регіонів та Економічно- соціальному комітетові.
ПРОТОКОЛ (№4)
