Про Статут Європейського інвестиційного Банку

 

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

 

ПРАГНУЧИ встановити Статут Європейського інвестиційного банку, зазначений у статті

308 Договору про функціонування Європейського Союзу,

 

ПОГОДИЛИСЯ про такі положення, що додаються до Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу:

 

Стаття 1

 

Цим створено Європейський інвестиційний банк (далі – «Банк»), який засновано статтею

308 Договору про функціонування Європейського Союзу. Банк здійснює свої функції та провадить діяльність відповідно до положень Договорів та цього Статуту.

 

Стаття 2

 

Завдання Банку визначено у статті 309 Договору про функціонування Європейського

Союзу.

 

Стаття 3

 

Відповідно до статті 308 Договору про функціонування Європейського Союзу членами

Банку є держави-члени.

 

Стаття 4

 

1. Капітал Банку становить 232 392 989 000 такими сумами:	євро, на який підписалися держави-члени
— Німеччина	37 578 019 000
— Франція	37 578 019 000
— Італія	37 578 019 000
— Великобританія	37 578 019 000
— Іспанія	22 546 811 500
— Бельгія	10 416 365 500
— Нідерланди	10 416 365 500
— Швеція	6 910 226 000
— Данія	5 274 105 000
— Австрія	5 170 732 500
— Польща	4 810 160 500
— Фінляндія	2 970 783 000

 

— Греція	2 825 416 500
— Португалія	1 820 820 000
— Чеська Республіка	1 774 990 500
— Угорщина	1 679 222 000
— Ірландія	1 318 525 000
— Румунія	1 217 626 000
— Словаччина	604 206 500
— Словенія	560 951 500
— Болгарія	410 217 500
— Литва	351 981 000
— Люксембург	263 707 000
— Кіпр	258 583 500
— Латвія	214 805 000
— Естонія	165 882 000
— Мальта	98 429 500

 

Держави-члени відповідають лише сумою їхньої частки підписаного, але не сплаченого капіталу.

 

2. Приєднання нового члена має наслідком збільшення підписного капіталу відповідно на капітал, який вносить новий член.

 

3. Рада керівників, діючи одностайно, може прийняти рішення про збільшення підписного капіталу.

 

4. Частку члена у підписному капіталі не можна передавати, віддавати у заставу або накладати на неї арешт.

 

Стаття 5

 

1. Підписний капітал сплачується державами-членами в середньому в обсязі 5% від сум,

встановлених у частині 1 статті 4.

 

2. У разі збільшення підписного капіталу Рада керівників, діючи одностайно, встановлює відсоткову ставку, яку необхідно сплатити, а також процедуру сплати. Грошові платежі здійснюються виключно в євро.

 

3. Рада директорів може вимагати провести остаточну сплату підписного капіталу в обсязі, необхідному для виконання Банком своїх зобов’язань.

 

Кожна держава-член здійснює такий платіж пропорційно до своєї частки у підписному капіталі.

 

 

Стаття 6

 

 

Спрямування діяльності Банку та управління нею здійснюється Радою керівників, Радою директорів та Комітетом з управління.

 

Стаття 7

 

 

1. До складу Ради керівників входять міністри, яких призначають держави-члени.

 

 

2. Рада керівників встановлює загальні настанови щодо кредитної політики Банку відповідно до цілей Союзу.

 

 

Рада керівників забезпечує виконання цих настанов.

 

 

3. Окрім цього, Рада керівників також:

 

 

(а) вирішує, чи збільшувати підписний капітал згідно з частиною 3 статті 4 та частиною

2 статті 5;

 

 

(b) для цілей частини 1 статті 9 визначає принципи, які застосовуються до фінансових операцій, що здійснюються в рамках завдань Банку;

 

 

(c) виконує повноваження, передбачені статтями 9 та 11, щодо призначання та звільнення з посад членів Ради директорів та Комітету з управління, а також повноваження, передбачені в другому абзаці частини 1 статті 11;

 

 

(d) приймає рішення стосовно виділення коштів для інвестиційних операцій, що здійснюються повністю або частково за межами території держав-членів згідно з частиною 1 статті 16;

 

 

(e) затверджує річний звіт Ради директорів;

 

 

(f) затверджує річний баланс та звіт про прибутки та збитки;

 

 

(g) виконує інші повноваження та функції, покладені на неї відповідно до цього

Статуту;

 

 

(h) ухвалює Регламент Банку.

 

 

4. У рамках цього Договору та цього Статуту Рада керівників має компетенцію приймати, діючи одностайно, будь-які рішення щодо зупинення операцій Банку та, якщо постане питання, щодо його ліквідації.

 

Якщо цим Статутом не передбачено інше, рішення Ради керівників приймаються більшістю її членів. Ця більшість повинна представляти щонайменше 50% підписного капіталу.

 

 

Кваліфіковану більшість складає 18 голосів на підтримку та 68% від підписного капіталу.

 

 

Утримання від голосування членів, що особисто присутні або які мають представника, не перешкоджає ухваленню рішень, для яких необхідна одностайність.

 

 

Стаття 9

 

1. Рада директорів приймає рішення щодо надання фінансування, зокрема у формі кредитів і гарантій, а також рішення щодо надання позик; вона встановлює відсоткові ставки щодо наданих позик та комісію й інші збори. На основі ухвалених кваліфікованою більшістю рішень вона може делегувати деякі свої функції Комітету з управління. Вона встановлює строки та умови такого делегування та здійснює нагляд за їх дотриманням.

 

 

Рада директорів слідкує за належним функціонуванням Банку; Рада директорів забезпечує, щоб управління Банком здійснювалось відповідно до положень Договорів та цього Статуту та відповідно до загальних настанов, встановлених Радою керівників.

 

 

Наприкінці фінансового року Рада директорів подає до Ради керівників звіт та оприлюднює його після затвердження.

 

 

2. До складу Ради директорів входять 28 директорів та 18 замісників.

 

 

Директорів призначає Рада керівників строком на п’ять років; кожна держава-член призначає одного і Комісія, в свою чергу, призначає одного.

 

 

Замісники директорів призначаються Радою керівників строком на п’ять років, як зазначено нижче:

 

 

– двох замісників призначає Федеративна Республіка Німеччина;

 

 

– двох замісників призначає Французька Республіка;

 

– двох замісників призначає Італійська Республіка;

 

 

– двох замісників призначає Сполучене Королівство Великої Британії та Північної

Ірландії;

 

 

– одного замісника призначають за спільною згодою Королівство Іспанія та

Португальська Республіка;

 

– одного замісника призначають за спільною згодою Королівство Бельгія, Велике

Герцогство Люксембург та Королівство Нідерланди;

 

 

– двох замісників призначають за спільною згодою Королівство Данія, Грецька

Республіка, Ірландія та Румунія;

 

 

– двох замісників призначають за спільною згодою Естонська Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Австрійська Республіка, Фінляндська Республіка та Королівство Швеція;

 

 

– трьох замісників призначають за спільною згодою Республіка Болгарія, Чеська Республіка, Республіка Кіпр, Угорська Республіка, Республіка Мальта, Республіка Польща, Республіка Словенія та Словацька Республіка;

 

 

– одного замісника призначає Комісія.

 

 

Рада директорів кооптує шість експертів, які не мають права голосу: трьох як членів,

трьох як замісників.

 

 

Директори та замісники можуть призначатися повторно.

 

 

Регламент встановлює порядок участі у засіданнях Ради директорів та положення, що застосовуються до замісників та кооптованих експертів.

 

 

Голова Комітету з управління або, у разі його відсутності, один із заступників Голови головує на засіданнях Ради директорів, однак не бере участі у голосуванні.

 

 

Члени Ради директорів обираються з-поміж осіб, чия незалежність та компетентність є поза сумнівом. Вони підзвітні лише Банкові.

 

 

3. Директора може бути примусово звільнено з посади Радою керівників, лише якщо він вже не задовольняє вимоги, необхідні для виконання своїх обов’язків; Рада діє кваліфікованою більшістю.

 

 

Якщо річний звіт не ухвалено, Рада директорів іде у відставку.

 

 

4. Будь-яка вакансія, що з’являється внаслідок смерті, добровільної відставки, примусового звільнення або колективної відставки, заповнюється згідно з частиною 2. Член Ради замінюється на решту строку його перебування на посаді, окрім випадку заміни Ради директорів у повному складі.

 

 

5. Рада керівників визначає винагороду членів Ради директорів. Рада керівників встановлює перелік видів діяльності, що є несумісними з обов’язками директора або замісника.

 

 

1. Кожен директор має один голос у Раді директорів. Він може делегувати свій голос у всіх випадках згідно з процедурою, що визначається Регламентом Банку.

 

 

2. Якщо цим Статутом не передбачено інше, рішення Ради директорів приймаються принаймні однією третиною членів, що мають право голосу та що представляють принаймні 55% від підписного капіталу. Для кваліфікованої більшості необхідно 18 голосів на підтримку та 68 % від підписного капіталу. Регламент Банку встановлює кворум, необхідний для того, щоб рішення Ради директорів були чинними.

 

Стаття 11

 

 

1. До складу Комітету з управління входять Голова та вісім заступників Голови, яких призначає строком на шість років Рада керівників за пропозицією Ради директорів.

 

 

Вони можуть бути призначені повторно. Діючи одностайно, Рада директорів може змінити кількість членів Комітету з управління.

 

 

2. За пропозицією Ради директорів, затвердженою кваліфікованою більшістю, Рада керівників, у свою чергу, діючи кваліфікованою більшістю, може примусово звільнити з посади члена Комітету з управління.

 

 

3. Комітет з управління відповідає за поточну роботу Банку під керівництвом Голови та наглядом Ради директорів.

 

 

Комітет готує рішення Ради директорів, зокрема рішення щодо укладання договору позики та надання фінансування, зокрема у формі позик та гарантій; він забезпечує виконання цих рішень.

 

 

4. Комітет з управління діє більшістю, надаючи висновки щодо пропозицій про взяття позики або про надання фінансування, зокрема у формі позик та гарантій.

 

 

5. Рада керівників визначає винагороду членів Комітету з управління та визначає ті види діяльності, що є несумісними з їхніми обов’язками.

 

 

6. Голова або, у разі неможливості, його заступник представляє Банк у судових та інших справах.

 

 

7. Штат працівників Банку знаходиться під керівництвом Голови. Голова приймає їх на роботу та звільняє. Під час добору штату береться до уваги не лише особисті здібності та кваліфікація, а й пропорційне представництво громадян держав-членів. Регламент визначає, який орган відповідає за ухвалення положень, що застосовуються до штату.

 

8. Комітет з управління та штат Банку підзвітні лише Банкові і цілком незалежні у виконанні своїх обов’язків.

 

 

Стаття 12

 

1. Комітет у складі шести членів, яких призначає Рада керівників на підставі їхньої компетентності, перевіряє діяльність Банку на відповідність найкращій практиці в банківській сфері та відповідає за проведення аудиторських перевірок його звітності.

 

2. Комітет, зазначений у частині 1, щорічно встановлює правильність проведення операцій Банком та ведення ним бухгалтерського обліку. З цією метою він перевіряє відповідність проведення операцій Банком вимогам щодо форми та порядку, встановленим у цьому Статуті та Регламенті.

 

3. Комітет, зазначений у частині 1, підтверджує, що фінансові звіти, а також будь-яка інша фінансова інформація, що міститься у щорічній звітності, складеній Радою директорів, надає правдиву інформацію про фінансове становище Банку щодо його активів та пасивів, а також щодо результатів його операцій та грошових потоків за фінансовий рік, що підлягає перевірці.

 

4. Регламент визначає кваліфікаційні вимоги до членів Комітету та встановлює строки та умови діяльності Комітету.

 

 

Стаття 13

 

Відносини з кожною державою-членом Банк підтримує через орган влади, визначений цією державою. Під час здійснення фінансових операцій Банк звертається до національного центрального банку відповідної держави-члена або до іншої фінансової установи, визначеної цією державою.

 

 

Стаття 14

 

1. Банк співпрацює з усіма міжнародними організаціями, що працюють в подібній до його сфері.

 

2. Банк намагається встановити всі належні контакти в інтересах співпраці з банківськими та фінансовими установами держав, на які поширюються його операції.

 

 

Стаття 15

 

На запит держави-члена або Комісії або за власною ініціативою Рада керівників тлумачить або доповнює настанови, затверджені нею відповідно до статті 7 цього Статуту, згідно з тими самими положеннями, за якими їх ухвалено.

 

1. У межах завдань, визначених у статті 309 Договору про функціонування Європейського Союзу, Банк надає фінансування, зокрема у формі позики та гарантій, його членам або приватним чи державним суб’єктам господарювання для інвестування на території держав-членів в тому обсязі фінансових ресурсів, в якому їх неможливо отримати з інших джерел на прийнятних умовах.

 

 

Проте, рішенням Ради керівників, що діють кваліфікованою більшістю за пропозицією Ради директорів, Банк може надавати фінансування для здійснення інвестицій, частково або повністю, за межами територій держав-членів.

 

2. Наскільки це можливо, позики надаються лише за умови залучення також інших джерел фінансування.

 

 

3. Надаючи позику суб’єкту господарювання або органові, крім держави-члена, Банк надає її за умови отримання гарантій держави-члена, на території якої буде здійснюватися інвестування, чи інших відповідних гарантій або фінансової стабільності боржника.

 

 

Окрім цього, відповідно до принципів, встановлених Радою керівників відповідно до пункту (b) частини 3 статті 7, та якщо це необхідно для впровадження проектів, передбачених у статті 309 Договору про функціонування Європейського Союзу, Рада директорів, діючи кваліфікованою більшістю, встановлює строки та умови будь-якої фінансової операції, що становить особливий ризик, а отже розглядається як спеціальна діяльність.

 

 

4. Банк може гарантувати позики приватних або державних суб’єктів господарювання або інших органів для цілей виконання проектів, передбачених у статті 309 Договору про функціонування Європейського Союзу.

 

 

5. Загальна сума несплачених позик та гарантій Банку у будь-який час не може перевищувати 250 % його підписного капіталу, резервів, нерозподілених резервів та профіциту балансу прибутків та збитків. Зазначена загальна сума зменшується на суму, що дорівнює підписаній сумі (сплаченій або ні) в порядку будь-якої участі Банку у капіталах.

 

 

Сума сплаченої участі в акціонерному капіталі Банку у будь-який час не може перевищувати загальної суми сплаченого підписного капіталу, резервів, нерозподілених резервів та профіциту балансу прибутків та збитків.

 

 

Як виняток, для спеціальної діяльності Банку буде застосовуватися спеціальний розподіл резервів згідно з рішенням Ради керівників та Ради директорів, прийнятим відповідно до частини 3.

 

 

Ця частина також застосовується до консолідованої звітності Банку.

 

 

6. Банк захищає себе від ризику валютних операцій, включаючи в договори позик та гарантій застереження, які він вважає за доцільне.

 

Стаття 17

 

 

1. Відсоткові ставки за позиками, що надаються Банком, а також комісія та інші збори підлягають узгодженню з умовами, що переважають на ринку капіталу і розраховуються таким чином, щоб прибуток від них дозволяв Банку виконувати свої зобов’язання, покривати видатки та ризики, а також формувати резервний фонд, як передбачено у статті

22.

 

 

2. Банк не надає жодних знижок щодо відсоткових ставок. Якщо знижка щодо відсоткової ставки видається бажаною з огляду на природу інвестиційного проекту, що має бути профінансований, відповідна держава-член або інша агенція можуть надати допомогу у сплаті відсотків в обсязі, що є сумісним з положеннями статті 107 Договору про функціонування Європейського Союзу.

 

Стаття 18

 

 

Здійснюючи фінансові операції, Банк дотримується таких принципів:

 

 

1. Банк забезпечує найбільш раціональне використання фондів в інтересах Союзу.

 

 

Банк може надавати позики або гарантії лише:

 

 

(a) якщо, у випадку інвестиційних проектів, які здійснюють суб’єкти господарювання виробничого сектору, сплату відсотків або амортизацію покриває операційний прибуток або, у випадку інших інвестицій, якщо їх гарантує зобов’язання держави, в якій здійснюється інвестування, або якщо вони забезпечуються у якийсь інший спосіб; та

 

 

(b) якщо здійснення інвестицій сприяє зростанню економічної продуктивності загалом, а також сприяє досягненню внутрішнього ринку.

 

 

2. Банк не набуває права участі в суб’єктах господарювання та не набуває жодної відповідальності за його управління, крім випадків, коли цього вимагає захист прав Банку на гарантоване повернення коштів, які він позичив.

 

 

Проте, відповідно до принципів, встановлених Радою Керівників відповідно до пункту (b)

частини 3 статті 7, та якщо це необхідно для здійснення операцій, передбачених у статті

309 Договору про функціонування Європейського Союзу, Рада директорів, діючи кваліфікованою більшістю, встановлює строки та умови для участі власного капіталу в комерційному суб’єкті господарювання, зазвичай як доповнення до позики або гарантії, тією мірою, якою цього вимагає фінансування інвестицій або програми.

 

 

3. Банк може поступитися своїми правами вимоги на ринку капіталу та з цією метою вимагати від своїх боржників випуску боргових зобов’язань чи інших цінних паперів.

 

4. Ані Банк, ані держави-члени не встановлюють умови щодо витрачання коштів,

позичених в Банку, в межах окремої держави-члена.

 

 

5. Банк може обумовити надання позик проведенням міжнародного тендеру.

 

 

6. Банк не фінансує, повністю або частково, будь-яку інвестицію, проти якої заперечує держава-член, на території якої планується здійснення цієї інвестиції.

 

 

7. На додаток до своєї позикової діяльності Банк може надавати технічну допомогу відповідно до термінів та умов, встановлених Радою керівників, яка діє кваліфікованою більшістю, та відповідно до цього Статуту.

 

Стаття 19

 

 

1. Будь-який суб’єкт господарювання або державна чи приватна організація можуть звертатися безпосередньо до Банку за отриманням фінансування. Звернення також можна подавати Банкові через Комісію або через державу-члена, на території якої буде здійснюватися інвестиція.

 

 

2. Звернення, що подаються через Комісію, передаються для надання висновку державі- члену, на території якої буде здійснюватися інвестиція. Звернення, що подаються через державу-члена, передаються для надання висновку Комісії. Звернення, що подаються безпосередньо суб’єктом господарювання, передаються відповідній державі-члену та Комісії.

 

 

Відповідна держава-член та Комісія надають висновки протягом двох місяців. Якщо протягом цього строку відповідь не надходить, Банк має підстави вважати, що немає жодних заперечень щодо інвестиції, про яку йдеться.

 

 

3. Рада директорів приймає рішення щодо фінансових операцій, поданих їй на розгляд

Комітетом з управління.

 

 

4. Комітет з управління перевіряє, чи відповідають подані на розгляд фінансові операції положенням цього Статуту, зокрема статтям 16 та 18. Якщо Комітет з управління висловлює підтримку таким фінансовим операціям, він подає відповідну пропозицію Раді директорів; Комітет може обумовити надання схвального висновку будь-якими умовами, які він вважає суттєвими. Якщо Комітет з управління висловиться проти надання фінансування, він подає Раді директорів відповідні документи разом зі своїм висновком.

 

 

5. Якщо висновок Комітету з управління є негативним, Рада директорів не може надавати фінансування, окрім випадків одностайного прийняття рішення.

 

 

6. Якщо висновок Комісії є негативним, Рада директорів не може надавати фінансування, крім випадків одностайного прийняття рішення; директор, якого призначила Комісія, утримується від голосування.

 

 

7. Якщо висновок і Комітету з управління, і Комісії є негативним, Рада директорів не може надавати фінансування.

 

 

8. У випадку, якщо з огляду на захист прав та інтересів Банку необхідно реструктурувати фінансову операцію щодо затвердженої інвестиції, Комітет з управління невідкладно вживає термінових заходи, які він вважає необхідними і про які він негайно повідомляє Раді директорів.

 

Стаття 20

 

 

1. Банк позичає на ринках капіталу кошти, необхідні для виконання його завдань.

 

 

2. Банк може брати позики на ринках капіталу держав-членів згідно з правовими нормами,

що застосовуються до цих ринків.

 

 

Компетентні органи влади держави-члена, щодо якої застосовується відступ у значенні частини 1 статті 139 Договору про функціонування Європейського Союзу, можуть висловити щодо цього заперечення лише за умови наявності підстав остерігатися значних порушень на ринку капіталу цієї держави.

 

Стаття 21

 

 

1. Банк може використовувати будь-які наявні кошти, яких він не потребує на безпосереднє виконання своїх зобов’язань, таким чином:

 

 

(а) він може робити інвестиції на валютних ринках;

 

 

(b) він може з огляду на положення частини 2 статті 18 купувати та продавати цінні папери;

 

 

(c) він може проводити будь-які інші фінансові операції, пов’язані з його цілями.

 

 

2. Без шкоди положенням статті 23, управляючи своїми інвестиціями, Банк не бере участі у будь-яких валютних арбітражах, які безпосередньо не вимагаються для здійснення ним позикових операцій або виконання зобов’язань, що постають через позики, що він узяв, чи гарантії, що він надав.

 

 

3. У сферах, про які йдеться у цій статті, Банк діє за згодою з компетентними органами влади або національним центральним банком відповідної держави-члена.

 

 

1. Поступово формується резервний фонд обсягом до 10% підписного капіталу. Якщо це виправдано з огляду на стан зобов’язань Банку, Рада директорів може вирішити сформувати додаткові резерви. Доки резервний фонд не буде сформовано повністю, він наповнюється:

 

(а) відсотками, отриманими за наданими Банком позиками із сум, що підлягають сплаті державами-членами відповідно до статті 5;

 

(b) відсотками, отриманими за наданими Банком позиками із коштів, отриманих від повернення позик, зазначених у пункті (а);

 

тією мірою, якою ці прибутки не є необхідними для виконання зобов’язань Банку та покриття його витрат.

 

2. Ресурси резервного фонду необхідно інвестувати так, щоб вони були доступні у будь-

який час для досягнення цілей фонду.

 

Стаття 23

 

1. Банк має повноваження будь-коли переводити свої активи у валюті держави-члена, валютою якої не є євро, для здійснення фінансових операцій, пов’язаних із завданням, встановленим у статті 309 Договору про функціонування Європейського Союзу, з урахуванням положень статті 21 цього Статуту. Банк, наскільки це можливо, уникає таких трансферів, якщо він має готівкові або ліквідні активи у необхідній валюті.

 

2. Банк не може конвертувати свої активи у валюті держави-члена, валютою якої не є євро, у валюту третьої країни без згоди відповідної держави-члена.

 

3. Банк може вільно розпоряджатися тією частиною капіталу, яка сплачена будь-якою валютою, позиченою на ринках поза межами Союзу.

 

4. Держави-члени беруть на себе зобов’язання надати можливість боржникам Банку отримати валюту, необхідну для повернення капіталу та сплати відсотків за позиками або комісії за гарантії, які Банк надав для інвестицій, що здійснюються на їхній території.

 

Стаття 24

 

 

Якщо держава-член не виконує членські зобов’язання, що постають на підставі цього Статуту, зокрема зобов’язання сплачувати свою частку підписного капіталу або обслуговувати свої запозичення, Рада керівників, діючи кваліфікованою більшістю, може своїм рішенням зупинити надання позик або гарантій цій державі-членові або її громадянам.

 

 

Це рішення не звільняє державу-члена або її громадян від своїх зобов’язань перед Банком.

 

Стаття 25

 

 

1. Якщо Рада керівників вирішить зупинити операції Банку, необхідно негайно припинити всю діяльність Банку, крім дій, необхідних для забезпечення належної реалізації, захисту та збереження активів, а також виконання його зобов’язань.

 

 

2. У разі ліквідації Рада керівників призначає ліквідаторів і дає їм вказівки щодо проведення ліквідації. Вона забезпечує охорону прав персоналу.

 

Стаття 26

 

 

1. У кожній державі-члені Банк користується найширшою право- та дієздатністю, що надає законодавство цієї держави юридичним особам; він може, зокрема, набувати рухоме та нерухоме майно та розпоряджатися ним, а також бути стороною в судовому процесі.

 

 

2. Власність Банку не можна реквізувати або конфіскувати у жодній формі.

 

Стаття 27

 

 

Спори між Банком, з одного боку, та його кредиторами, боржниками або будь-якою іншою особою, з іншого боку, вирішуються компетентними національними судами, окрім випадків, коли юрисдикція належить Судові Європейського Союзу. Банк може передбачити в будь-якому договорі арбітражну процедуру.

 

 

У кожній державі-члені Банк має адресу для доставки офіційної кореспонденції. Проте він може у будь-якому договорі вказати конкретну адресу для доставки офіційної кореспонденції.

 

 

Майно та активи Банку не підлягають арешту або вилученню в рамках виконавчого провадження, крім як за рішенням суду.

 

1. Рада керівників, діючи одностайно, може вирішити заснувати дочірні підприємства або інші організації, що є юридичними особами та мають фінансову автономність.

 

 

2. Рада керівників встановлює Статути органів, зазначених у частині 1. Ці Статути визначають, зокрема, їхні цілі, структуру, капітал, членство, фінансові ресурси, їхнє місцезнаходження, засоби інтервенції, організацію аудиту та їхні відносини з підрозділами Банку.

 

 

3. Банк має повноваження брати участь в управлінні цими органами та робити внески до їхніх підписних капіталів в межах суми, яку визначає Рада керівників, діючи одностайно.

 

 

4. Протокол про привілеї та імунітети Європейського Союзу застосовується до органів, зазначених у частині 1, тією мірою, якою вони засновані відповідно до законодавства Союзу, до членів їхніх підрозділів під час виконання їхніх обов’язків, а також до їхнього персоналу на тих самих умовами, що застосовуються до Банку.

 

 

До дивідендів, прибутку з капіталу або інших доходів, що походять від таких органів, на які мають право члени, крім Європейського Союзу та Банку, застосовуються фіскальні положення відповідного законодавства.

 

 

5. Суд Європейського Союзу у наведених нижче межах має юрисдикцію щодо спорів, пов’язаних із заходами, які ухвалюють підрозділи органу, створеного відповідно до законодавства Союзу. Позови проти таких заходів може подавати кожен член такої установи як такий або держави-члени за умов, встановлених у статті 263 Договору про функціонування Європейського Союзу.

 

 

6. Рада керівників, діючи одностайно, може вирішити допустити персонал органів, створених відповідно до законодавства Союзу, до спільних схем Банку згідно з відповідними внутрішніми процедурами.

 

ПРОТОКОЛ (№ 6)