48.1. Центральний банк держави-члена, відступ щодо якої скасовано, сплачує свою частку підписного капіталу ЄЦБ у такому самому обсязі, як і центральні банки інших держав- членів, щодо яких не застосовується відступ, та переказує до ЄЦБ резервні активи в іноземній валюті відповідно до частини 30.1 статті 30. Сума, що переказується, визначається шляхом множення вартості у євро за поточним обмінним курсом резервних активів в іноземній валюті, вже переказаних до ЄЦБ згідно з частиною 30.1 статті 30, на відношення кількості часток, на яку підписався відповідний національний банк, до кількості часток, які вже оплатили інші національні центральні банки.
48.2. Додатково до сплати, що здійснюється відповідно до частини 48.1 статті 48, відповідний центральний банк робить внесок до резервів ЄЦБ, до зарезервованих коштів, які еквівалентні резервам, а також до суми, яку ще необхідно асигнувати до резервів та зарезервованих коштів відповідно до балансу рахунку прибутків та збитків на 31 грудня року, що передує року скасування відступу.
Сума, яка сплачується, визначається шляхом множення суми резервів, яку визначено вище та вказано у затвердженому балансі ЄЦБ, на відношення кількості часток, на яку підписався відповідний національний банк, до кількості часток, які вже оплатили інші національні центральні банки.
48.3 Після того, як одна або кілька країн стали державами-членами, а їхні відповідні національні банки стали частиною ЄСЦБ, автоматично збільшуються підписний капітал ЄСЦБ та граничний розмір резервних активів в іноземній валюті, які можуть бути передані ЄЦБ. Збільшення визначається шляхом множення відповідних визнаних на цей час сум на відношення, в рамках розширеного ключа до підписки на капітал, між зваженим коефіцієнтом нових національних центральних банків, що вступають, і зваженим коефіцієнтом національних центральних банків, що вже є членами ЄСЦБ. Зважений коефіцієнт кожного національного центрального банку у ключі підписки на капітал розраховується за аналогією із частиною 29.1 статті 29 та з дотриманням частини
29.2 статті 29. Облікові періоди, які використовуються для статистичних даних, є ідентичними тим, які застосовуються до останнього коригування, що здійснюється кожні п’ять років відповідно до частини 29.3 статті 29.
Стаття 49
Обмін банкнот на валюти держав-членів
Після незворотної фіксації обмінних курсів відповідно до статті 140 Договору про функціонування Європейського Союзу Керівна рада вживає заходів, необхідних для забезпечення того, щоб національні центральні банки обмінювали банкноти, деноміновані у валютах з незворотнім зафіксованим обмінним курсом, за їх відповідною номінальною вартістю.
Стаття 50
Застосовність перехідних положень
Якщо та поки існують держави-члени, щодо яких чинний відступ, застосовуються статті з
42 до 47.
ПРОТОКОЛ (№5)
