Криміналістична характеристика зґвалтувань, коли жертва і злочинець не були знайомі

Обстановка (місце, час, умови) вчинення. Більшість таких зґвалтувань вчинені на безлюдних, відкритих ділянках місцевості (ліс, пустир, поле, посадка, будівельні майданчики). Водночас, мають місце випадки вчинення зґвалтувань даної класифікаційної групи в місцях громадського користування (стадіон, кав’ярня, дискотека, під’їзд, підвал, горище тощо) або за місцем проживання злочинця (у його квартирі, будинку, куди він заманив потерпілу). Переважна більшість зґвалтувань раніше незнайомих злочинцям жертв вчинюється у вечірній або нічний час.

Особливості потерпілої особи. Потерпілими від даного злочину можуть бути, як особи чоловічої, так і жіночої статі. Потерпілих можна умовно розділити на три категорії: молоді дівчата, які стають жертвами насильників із за своєї наївності; жінки, які часто потрапляють в обстановку, що сприяє вчиненню злочинів (пізно повертаються з роботи, часто потрапляють в малолюдні місця: ліс, ходять через поле, пустирі); жінки, які відрізняються легковажною поведінкою, розпущеністю, уявною статевою доступністю (вживають спиртні напої, легко знайомляться на вулиці, та охоче йдуть до маловідомих людей).

Особа злочинця. Згідно КК злочинцем можуть виступати особи чоловічної або жіночої статі, які досягли 14 віку. При цьому жінки часто можуть виступати організаторами та підбурювачами злочину. В більшості випадках ґвалтівниками стають особи, які були раніше більш менш знайомі з потерпілою. Напади на потерпілих з боку незнайомих злочинців трапляються рідко. Як правило, злочинець – це особа з явними хуліганськими схильностями, яка виявляє в своїй поведінці явний цинізм, неповагу до суспільства, статеву розбещеність.

Статистика: 40% - випадки зґвалтувань, коли були раніш знайомі; 40%- незнайомі; 20%- познайомились в день вчинення злочину.

Способи підготовки, вчинення і приховування зґвалтування. Характерним для дій злочинця є очікування жертви у певному зручному для нападу місці (на шляхах руху від житла до місця роботи або навчання). Також використовується заманювання неповнолітніх осіб під різними приводами до безлюдних місць (прохання вказати дорогу до якогось об’єкта, пропозиція відвести до дому нібито на прохання батьків, обіцянка показати цікавих тварин, комп’ютерну техніку, ігри, фокуси тощо).

Переважна більшість таких зґвалтувань вчинюється із застосуванням фізичного насильства, яке проявляється у нанесенні ударів, побоїв, укусів, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин. При вчиненні зґвалтувань групами неповнолітніх (чи молодими людьми) характерним є знущання над жертвою, яке супроводжується насильницьким уведенням в отвори тіла потерпілої особи різних предметів (палиць, пляшок), заподіянням їй тяжких тілесних ушкоджень підручними засобами –гілками, камінням тощо. Фізичне насильство може супроводжуватися і насильством психічним -

висловлення погроз нанести тілесні ушкодження, зв'язати, вбити, а також демонстрації власної сили чи зброї або предметів, що можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа сприймає за справжню зброю тощо.

Способами приховування зґвалтувань незнайомих злочинцям жертв є: а) маскування своєї зовнішності; б) здійснення раптового нападу із заподіянням жертві тілесних ушкоджень і введенням її у непритомний стан з метою уникнення можливого впізнання; в) знищення слідів свого перебування на місці злочину; г) знищення слідів злочину на власному тілі чи одежі.

Сліди зґвалтування. Для зґвалтувань, вчинених відносно раніше незнайомих злочинцям осіб, окрім слідів фізичного насильства (тілесних ушкоджень), слідів біологічного походження (крові, сперми, волосся тощо) і мікрослідів, характерною є наявність: а) слідів взуття, автомобіля на місці події (місці очікування жертви); б) предметів, залишених злочинцем на місці події (кинуте знаряддя злочину; недопалки сигарет, обгортки від цукерок, залишки насіння, відірваний ґудзик, тощо); б) частинок ґрунту та рослинності з місця події на одязі і взутті злочинця (вказують на перебування злочинця на місці події). Важливим джерелом доказів є показання свідків, які випадково спостерігали злочинця перед вчиненням злочину або після нього, або про стан потерпілої, яка звернулася за медичною та іншою допомогою.