Особливості розслідування вбивств при відсутності трупа та привиявленні частин трупа

У результаті узагальнення великої кількості кримінальних проваджень про вбивства з наступним розчленуванням трупа встановлено, що їх вчиняють особи з найближчого оточення потерпілого. До розчленування трупа вони вдаються з метою приховування: 1) місця вчинення вбивства(непомітно виносять труп з місця злочину); 2) факту смерті певної особи (унеможливлюють впізнання загиблої особи). Тому найпершим завданням початкового етапу розслідування є встановлення особи потерпілого. Для його вирішення та встановлення інших обставин злочину проводяться невідкладні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи:

− огляд місця події (місця виявлення частин трупа) з метою виявлення всіх частин трупа та інших слідів злочину;

− допит свідків, які виявили розчленований труп;

− призначення судово-медичних експертиз розчленованого трупа і речових доказів, вилучених з місця події;

− призначення криміналістичних та інших експертиз речових доказів, вилучених з місця події;

− здійснюються оперативно-розшукові заходи з метою встановлення загиблої особи, свідків та підозрюваного у вчиненні вбивства.

При встановленні особи загиблого проводяться допити його родичів а також осіб із найближчого оточення (сусіди, друзі, співробітники) з метою виявлення вірогідних мотивів вбивства і підозрюваного. Можливим є пред’явлення для впізнання окремих частин трупа, на яких є особливі прикмети, а також речей, які були виявлені при огляді місця події і могли належати потерпілому.

При встановленні підозрюваного у вчиненні вбивства здійснюється його затримання і допит. Проводиться також обшук за місцем проживання підозрюваного, яке вірогідно могло бути місцем вбивства та розчленування трупа. Після цього призначаються відповідні експертизи стосовно виявлених у ході обшуку речових доказів (судово-медичні, криміналістичні та ін.). Таким чином одержуються докази причетності особи до вчинення вбивства, що дає підстави для повідомлення їй про підозру і послідуючого складання обвинувального акту.

У випадку надходження заяви про зникнення людини за обставин, як вказують на можливість її вбивства, першочерговим завданням є визначення, чи дійсно мало місце вбивство зниклої особи.Обставинами, що свідчать про високу вірогідність вбивства можуть бути: а) відсутність у зниклої особи мотиву для раптового від’їзду; б) виявлення підстав для підозри у заінтересованості певних осіб у смерті зниклої особи; в) нездійснення зниклим дій, які є обов’язковими при добровільному вибутті з даної місцевості (наприклад, звільнення з роботи, зняття з обліку, розпродаж майна тощо); г) виявлення за місцем проживання особистих речей і документів, без яких зниклий не може проживати в іншому місці; д) відомості про погрози з боку певних осіб на адресу зниклого або його висловлювання про побоювання за своє життя; е) отримання родичами або знайомими від імені зниклого листів, виконаних не його почерком; ж) виявлення слідів можливого вбивства зниклої особи (пошкодженого чи закривавленого одягу, інших носильних речей, спаленого автомобіля тощо).

Такі особливості вказують на те, що вбивство було вчинено з наступним приховуванням трупа. Як зазначалося вище, це є характерним для злочинців з числа знайомих потерпілого чи родичів, які були з ним у близьких стосунках. Ними можуть бути також особи, в житло яких потерпілий потрапив випадково або його туди спеціально заманили. З урахуванням цього щодо особи злочинця повинні висуватися і перевірятися дві версії: 1) вбивство вчинено особою з близького оточення потерпілого; 2) вбивство вчинено сторонньою особою за обставин, які змусили приховувати труп.

На початковому етапі розслідування проводяться наступні невідкладні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи:

− допит свідків з числа найближчого оточення зниклої особи з метою встановлення місця, часу та інших обставин її зникнення;

− огляд житла (робочого місця) зниклої особи з метою виявлення речей і документів, без яких вона не може проживати в іншому місці (у той же час перевіряється версія про вчинення вбивства у даному приміщенні);

− здійснення тимчасового доступу до документів, наприклад медичної картки (історії хвороби) у лікувальному закладі;

− здійснюються оперативно-розшукові заходи з метою встановлення місцезнаходження трупа загиблої особи чи його частин, а також підозрюваного у вчиненні вбивства.

У результаті проведення невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів слідча ситуація може мати два варіанти розвитку: 1) виявлено місце приховування трупа або його частин; 2) встановлені ознаки причетності до вбивства конкретної особи – підозрюваного.

При першому варіанті розвитку слідча ситуація набуває ознак двох розглянутих вище ситуацій. Відповідно вирішуються такі ж завдання і проводяться аналогічні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. При другому варіанті розвитку ситуації – встановленні підозрюваного, – наступним завданням є його викриття у вчиненні злочину і виявлення місцезнаходження трупа (його частин). Для цієї ситуації характерними є затримання і допит підозрюваного, проведення обшуку за місцем проживання, призначення експертиз тощо. Після викриття у вчиненні злочину за участю підозрюваного проводиться слідчий експеримент з метою виявлення місцезнаходження трупа з наступною його ідентифікацією.