дітей на уроках правознавства

Перевірка знань учнів на уроках правознавства - важливий еле­мент навчально-виховного процесу учнів у сучасній школі.

Для повного і ґрунтовного засвоєння знань, умінь, творчого ви­користання навчального матеріалу велике значення має правильно організоване повторення. Воно дозволяє педагогу внести необхідні корективи в роботу: розкрити нові сторони досліджуваних питань, уточнити поняття, перевірити вміння, встановити більш глибокі зв'язки між фактами та явищами. Крім того, повторення дає мож­ливість учителю висувати на перший план істотно важливе, по­годжувати між собою окремі частини курсу і приводити знання, вміння учнів у систему.

Повторити все, що пройдено, неможливо, тим більше що матеріал посібника насичений, кількість годин, виділена на його вивчення, незначна. Тому повторення ретельно планується й організовується. Варто систематично повторювати основні поняття, закріплювати найважливіші вміння. Для цього необхідно, щоб школярі при пов­торенні самостійно робили порівняння нового матеріалу з раніше вивченим, придумували або брали з життя приклади, які б підтвер- \ джували правильність зроблених висновків.

Для того щоб повторення забезпечило високу якість засвоєння, підвищило інтерес та активність учнів, потрібно його урізноманіт­нювати в методичному відношенні, ставлячи питання в іншому формулюванні, ніж при первісному вивченні матеріалу, даючи нові приклади та завдання, завдання обліку: перевірити засвоєння уч­нями навчального матеріалу, сприяти його систематизації; пов­торити і закріпити матеріал, який вивчається; вчасно знайти про­галини в знаннях, уміннях, досвіді творчої діяльності і вжити заходи щодо їх усунення. Не можна недооцінювати і виховного зна­чення перевірки, оскільки вона привчає школяра систематично працювати, розвивати почуття відповідальності за якість засвоє­ного матеріалу.

Заснована на закономірностях психічного розвитку перевірка стимулює розвиток пізнавальних процесів і емоційно-вольових якос­тей особистості: сприйняття, пам'яті, мислення, мови, уяви, по­чуттів, волі.

Об'єктами перевірки є:

а) знання фактичного матеріалу;

б) самостійне отримання нових знань, умінь;

в) застосування знань у новій ситуації, в житті.

Вчитель перевіряє засвоєння ознак і властивостей досліджува­них у курсі понять, логіку їхнього викладу, правильне використан­ня правових понять та ідей.

Перевірка знань повинна бути спланованою і систематичною, її потрібно проводити по всіх темах програми, по можливості пере­віряючи вивчений матеріал у кожного учня з основних питань.

Зазвичай учитель на кожному уроці виявляє якість засвоєння раніше вивченого матеріалу. Процедура перевірки може мати ва­ріанти. Іноді вчителі кожен урок починають із перевірки домаш­нього завдання, тобто спочатку перевіряють матеріал, засвоєний учнями на попередньому уроці, а потім викладають новий. У низці випадків така послідовність педагогічного процесу може бути вип­равдана, але на кожному уроці вона не припустима не тільки тому, що перевіряються знання окремих учнів, а й тому, що створюється одноманітна перевірка.

Частіше перевірку знань здійснюють не відокремлено, а в тісному зв'язку з новим навчальним матеріалом. Таке поєднання дозволяє учням глибше осмислити раніше засвоєні знання й краще сприй­мати нову інформацію. Як показує досвід, сприйняття нового мате­ріалу учнями може й повинно тією чи іншою мірою супроводжува­тися перевіркою раніше набутих і знову отриманих знань.

Перевірка якості засвоєння матеріалу з правознавства здійснюєть­ся головним чином шляхом усної чи письмової перевірки. Інколи перевірка відбувається шляхом роботи з таблицями, з цифровими показниками та іншим графічним матеріалом.

Вказані види перевірки можуть застосовуватися в двох основ­них організаційних формах: індивідуальній і фронтальній. Застосовується також так зване групове опитування, при якому переві­ряється засвоєння матеріалу групою учнів одночасно (наприклад, шляхом усної чи письмової перевірки).

Знання, вміння, досвід творчої діяльності оцінюється балами, що показують, на якому рівні певний учень опанував матеріал у ме­жах програми.

Вчитель виставляє учням разові оцінки насамперед за усні відповіді при індивідуальному опитуванні та за письмові й графічні відповіді при виконанні письмових робіт. Педагог виставляє їх і за окремі усні відповіді або сукупність усних відповідей, даних учнями з місця, при фронтальному опитуванні - в порядку доповнень чи виправлень ін­ших учнів під час їхньої перевірки. В окремих випадках учитель може поставити оцінки і за відповіді учнів у процесі бесіди під час викладу нового матеріалу або при закріпленні вивченого, якщо вони показали гарні знання. Крім того, вчитель має можливість періодично ставити учням оцінки за виконання домашніх робіт.

Звичайно, ставлячи оцінку, педагог оцінює знання, уміння учнів, враховує їхній обсяг, якість, а також форму викладу. Встановлю­ючи рівень знань учнів, насамперед потрібно з'ясувати їхню повно­ту. Чи весь програмний матеріал вони засвоїли? Чи не пропустили вони чого-небудь суттєвого, важливого? Чи всіма зазначеними в темі уміннями опанували? Особливо важливо встановити, чи зна­ють учні головний, найістотніший матеріал. Виставляючи оцінку, вчитель установлює, чи правильно відпо­відав учень, багато чи мало допустив помилок, які це помилки -грубі чи незначні. Педагог зауважує, які ознаки явища не охарак­теризовані і які вказані неправильно, чи знав учень визначення, а якщо знав, то в чому полягала їх неточність, неправильність, які пояснення дані неправильно й у чому полягає їх неправильність. Учитель враховує при оцінці знань учнів і те, повною мірою були виправлені і пояснені ними свої помилки, тобто наскільки учні під час перевірки їх усвідомили.

Про глибину знань учнів учителі судять, виходячи з рівня об­ґрунтованості їхніх висловлювань, уміння пояснити причини явищ, взаємозв'язку і залежності між ними, уміння виокремити істотні моменти. Свідоме засвоєння навчального матеріалу, розуміння його виявляється в умінні учнів оперувати знаннями, застосовувати їх для пояснення явищ навколишнього життя і поточних подій, в умін­ні навести приклади, що ілюструють ті чи інші положення курсу.

Наводимо розроблену Міністерством освіти і науки систему оцін­ки знань учнів з правознавства:

 

 

Завдання для індивідуальної роботи

1.У чому полягає завдання і зміст перевірки та оцінки резуль­татів навчання?

2. Охарактеризуйте організацію, форми та прийоми перевірки знань учнів на уроках правознавства.

3. У чому полягає методика створення тестових завдань з право­знавства та особливості їх використання під час перевірки знань?

4. Чому на уроках правознавства під час підведення підсумку уроку важливим є оцінювання знань і коментування вчителем ре­зультатів навчання дітей?