Міжпредметні зв'язки на уроках правознавства

Суть та значення проблеми міжпредметних зв'язків.

Основні аспекти змісту міжпредметних зв'язків на

Уроках правознавства. Методичні прийоми та засоби

Встановлення міжпредметних зв'язків на уроках

Правознавства

Викладання шкільного курсу правознавства проходить у тісному взаємозв'язку з іншими предметами. Найближча дисципліна — це історія України, всесвітня історія. Ефективні міжпредметні зв'язки можна проводити, вивчаючи суміжні теми: «Виникнення та істо­ричний розвиток держави та права», «Основні етапи розвитку ук­раїнської державності», «Найвизначніші пам'ятки правової куль­тури».

У результаті введення до навчального процесу курсу правознав­ства постало завдання органічного включення нового предмета в систему навчально-виховної роботи школи, у тому числі за допомо­гою встановлення ґрунтовних міжпредметних зв'язків.

Це зумовлено потребою формувати знання школярів як фунда­мент, основу для майбутньої практичної діяльності. Сучасний висо­кий рівень інтеграції наук рухає завдання, метою якого є озброєння учнів уміннями самостійно встановлювати взаємозв'язок між різно­манітними явищами дійсності для оптимального вирішення прак­тичних завдань. Включення курсу до навчальне-виховного процесу викликане необхідністю сучасного життя надавати формуванню правосвідо­мості особистості цілісного характеру, коли людина зі шкільної ла­ви здобуває стійку звичку узгоджувати з нормами права свої дії, вчинки інших людей у різних сферах життя.

Використання міжпредметних зв'язків зумовлено і необхідністю послідовного формування у школярів інтересу до навчання, праг­ненням до самостійного встановлення взаємозв'язків між явищами насамперед у суспільно-політичній сфері життя, виробленням умін­ня давати правильну морально-правову оцінку явищам сучасності.

Звідси випливає і мета встановлення зв'язків курсу з іншими пред­метами. Вона полягає у поглибленні процесу свідомого засвоєння уч­нями правових знань, оволодіння ними відповідних умінь і в поєднанні з іншими засобами активізації процесу правового виховання.

Встановлення міжпредметних зв'язків сприяє усуненню пере­вантаження курсу фактичним матеріалом, невиправданого дублю­вання при вивченні питань, які так чи інакше вивчалися на уроках із різних предметів. У цьому напрямку міжпредметні зв'язки є най­важливішим фактором оптимізації процесу правового виховання в навчальній діяльності, сприяють підвищенню її результативності.

Однак реалізація міжпредметних зв'язків як фактор оптимізації навчання зазвичай викликає в учителів найбільші труднощі.

Місце курсу в системі навчальних предметів не дозволяє плану­вати роботу із посиланнями на попередні зв'язки з іншими пред­метами. Різні розділи курсу, найбільше пов'язані з відповідними розділами інших предметів (наприклад, з історії України (новітній період), новітньою історією і т.д.), вивчаються раніше, ніж ці пред­мети. Також незначний потенціал використання міжпредметних зв'язків з курсами нової історії, окремими предметами природни­чого циклу. Суттєвіші можливості має встановлення таких зв'язків із предметами, які вивчаються в старших класах. Об'єктивна їх реалізація в інтересах правового виховання є доцільною у процесі правового виховання при вивченні, наприклад, дисципліни «Лю­дина і світ», «Громадянознавства», у встановленні зв'язків цих пред­метів із правовим курсом.

Таким чином, змістовна значущість міжпредметних зв'язків правового курсу виявляється об'єктивно менш суттєвою, ніж встановлення подальших зв'язків інших предметів із правовим курсом. Однак це не применшує дидактичну, методичну цінність тих мож­ливостей встановлення міжпредметних зв'язків курсу, які зазначені в програмі. Ця цінність значно підвищується у зв'язку з завданням забезпечення комплексності правового виховання, зокрема створен­ня під час викладання курсу передумов для подальшого процесу пра­вового виховання в навчальній діяльності старших класів.

Говорячи про встановлення міжпредметних зв'язків як фактор правового виховання, варто розглядати всю сукупність явищ, що складають процес правового виховання в навчальній діяльності.

Стосовно завдань, які постають перед системою правового вихо­вання в школі, і зокрема перед правовим курсом, варто точніше виз­начити компоненти правосвідомості, що виступають об'єктом ціле­спрямованого впливу вчителя в процесі міжпредметних зв'язків - знання та уявлення про державу і право, ставлення не тільки до правових норм, а й до держави.

У механізмі засвоєння ці знання, зокрема під час вивчення нового матеріалу учнями або в процесі самостійної роботи, виступають своє­рідними подразниками, здатними встановити в корі головного моз­ку тимчасові зв'язки. Іншими словами, пригадування раніше вив­ченого матеріалу є своєрідним «містком» до відтворення в пам'яті цілого комплексу фактів, явищ. Відтворені за допомогою асоціацій знання є стійким фундаментом для засвоєння нових знань. Цьому значною мірою сприяє емоційний ефект, що супроводжує процес пригадування або «пізнавання» отриманих раніше знань.

Таким чином, ці знання є найважливішою умовою успішного встановлення й реалізації міжпредметних зв'язків у викладанні курсу. Втім, аби ця умова реально існувала і вчасно включалася в процес глибокого оволодіння правовими знаннями, необхідно заз­далегідь його програмувати, вводити у навчальний процес. Це оз­начає, що викладачам, які встановлюють зв'язок із правовим кур­сом, у своїй діяльності потрібно спиратися на важливість створення «загальної ланки». Для засвоєння знань про державу і право необ­хідно їх знати і враховувати у своїй роботі, одночасно створюючи аналогічні передумови для найбільш глибокого засвоєння знань з інших предметів. Разом з тим учитель має рацію, створюючи ці перед­умови, сприяючи активізації процесу правового навчання і виховання в старших класах, де вчителі, встановлюючи зв'язок з кур­сом, відтворюють і поглиблюють правові знання учнів.

Знання про державу і право, способи правомірних дій у сукуп­ності з досвідом реалізації цих дій на практиці є основою отримання необхідних для особистості навичок і вмінь правомірної поведінки. Знання про державу і право є базою для вироблення відповідних уявлень учнів. Формування цього елементу правосвідомості висту­пає важливою частиною правового виховання. Тому цінним є те, що визначений обсяг конкретних знань дозволяє сформувати в уч­нів загальні уявлення про право, закони і таким чином стати ос­новою для широких узагальнень у галузі права.

Встановлення міжпредметних зв'язків значною мірою допомагає розширити діапазон дій учителя при відборі найбільш доцільних, із педагогічної точки зору, правових фактів і явищ. Реалізація між­предметних зв'язків істотно сприяє формуванню уявлень про понят­тя, процес вироблення яких у школярів, як правило, ускладнений у зв'язку з відносною абстрактністю їх змісту. Наприклад, поняття «мораль» і «право» значно легше засвоюються учнями в результаті попереднього нагадування відповідних фактів раніше вивченого матеріалу з курсу літератури та історії.

Знання й уявлення про державу і право сприяють формуванню позитивного ставлення учнів до законів. У цьому випадку міжпредметні зв'язки є значною мірою фактором опосередкованого впливу на формування даного компонента правосвідомості учнів. Це зумов­лено невеликим обсягом матеріалу інших предметів, який відпо­відає завданням встановлення зв'язків курсу з ними.

У програмі курсу виділені основні навчальні предмети, з якими можливе встановлення зв'язків у процесі викладання. Специфіка його змісту дозволяє включити в коло міжпредметних зв'язків низ­ку гуманітарних і природничих дисциплін: усі курси історії, які викладаються в базовій школі, літературу (5-7 кл.), фізичну (8 кл.) й економічну географію України (9 кл.). Меншою мірою викорис­товується зміст зоології (7 кл.) й анатомії, фізіології та гігієни лю­дини (8-9 кл.).

Вагоме місце у комплексі міжпредметних зв'язків курсу нале­жить історії. Це зумовлено насамперед використанням принципу історизму в навчанні основам правознавства, методичною доціль­ністю, зумовленою рівнем професійної підготовки вчителя.

Серед курсів історії особлива роль у здійсненні міжпредметних зв'язків із правовим курсом належить «Оповіданням з історії Ук­раїни» (5 кл.). Причиною цього є відповідність кількох тем цього курсу, зокрема присвячених утворенню і розвитку держави, завдан­ням розкриття найважливіших правових положень. Тому зростають можливості використання зв'язків із оповіданнями з історії Украї­ни для підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу шляхом пригадування. У цьому випадку важко розраховувати на точне від­творення учнями матеріалу початкового курсу історії. Однак нага­дування вчителем ключових моментів, як правило, викликає в учнів бажання продемонструвати свої знання ще до спеціального вивчен­ня цієї теми на уроках із курсу правознавства.

Базою для включення історії стародавнього світу й історії серед­ніх віків до комплексу міжпредметних зв'язків є насамперед наяв­ність у змісті цих предметів яскравого, емоційного матеріалу, низки важливих, із дидактичної точки зору, тем і запитань. Учні, як пра­вило, добре засвоюють важливі історичні факти, їх використання в межах міжпредметних зв'язків емоційно збагачує досліджуваний правовий матеріал. Крім того, залучення змісту вищезазначених курсів історії сприяє виробленню загальних уявлень про походжен­ня держави, державу і право.

Наприклад, в «Іліаді» Гомера Зевс зважує на «терезах долі» жере­би данайців і троян, Ахіллеса і Ректора. Традиційно терези сим­волізують справедливість і правосуддя. Так, з терезами правосуддя в руках завжди зображалися в єгиптян вищий суддя потойбічного світу Осіріс, а у греків - богиня правосуддя Феміда.

Чому саме терези стали символом правосуддя? Чи означає це, що всі мають бути однаковими, чи у кожного своя доля? Що розу­міють під поняттям «зважений підхід»?

Встановлення міжпредметних зв'язків з курсом історії України сприяє засвоєнню нового матеріалу з певних тем. Це зумовлено можливостями включення у процес пізнавальної активності шко­лярів елементів порівняльного аналізу. Зв'язок із курсом історії Ук­раїни сприяє виробленню в учнів більш ґрунтовних уявлень про іс­торію розвитку держави та права на території України, окремі функції держави, про деякі галузі права.

Включення в міжпредметні зв'язки нової історії спрямоване на розв'язання завдань із посилення історичного фону в сприйнятті учнями основних відомостей про державу, її організацію і функції; виробленню вміння підходити до вивчення явищ або об'єктів з пог­ляду їх виникнення й розвитку. Частина правового курсу вивчаєть­ся паралельно з новою історією. Це дозволяє широко застосовувати набуті історичні знання для самостійного встановлення учнями зв'язків із новою історією, активізує їхню пізнавальну діяльність, робить уроки цікавішими, змістовнішими.

До основних результатів здійснення міжпредметних зв'язків з історією слід віднести: знання, розуміння учнями того, що питання держави, її конституційної основи необхідно розглядати з ураху­ванням минулого нашої країни, всієї цивілізації, на історичному фоні інших державних утворень; уявлення про право, закони як невід'ємну складову частину державного механізму; поважне став­лення до держави й права як вияв інтересу всього народу; вміння обґрунтувати правову ідею і поняття.

Зв'язок із курсом літератури створює додаткові можливості для уточнення й конкретизації найважливіших понять («мораль», «пра­во», «законність», «правова норма», «відповідальність»). Після вив­чення низки літературних творів учні в цілому знайомі зі змістом цих понять. Однак конкретних морально-правових уявлень з пог­ляду науки про мораль, право в них, як правило, не складається. Це зумовлено специфікою мети і завдань літератури в школі, - фор­мування естетичного смаку, знайомство з формами літературного відображення дійсності, аналіз літературного матеріалу, досліджу­ваного в базовій школі, а також вивчення рівня знань учнями літе­ратурних творів — свідчать про істотні передумови реалізації цих факторів на уроках правознавства. Механізм реалізації відносно простий: нагадування учням загального змісту того чи іншого вив­ченого раніше літературного твору; бесіда про головних героїв, яви­ща; спроба учнів дати морально-правову оцінку вчинкам героїв, явищам; корекція вчителем цих оцінок. Установлення зв'язків з літературою найбільш ефективне не стільки для підготовки учнів до сприйняття знань, скільки при вивченні нового матеріалу. У біль­шості випадків матеріал літератури виступає як ілюстрація.

Урок «Державний захист сім'ї і дитинства» може бути наповнений міжпредметними зв'язками з курсами української і світової літератури, де висвітлюється багато позитивних і негативних прикладів сімейного життя, розкриті національні сімейні традиції ук­раїнського народу та інших народів, які живуть в Україні.,

Правові аспекти можна знайти в художніх творах Т.Шевченка, Л.Українки, О.Кобилянської, В.Короленка, М.Твена, В.Винниченка.

Встановлення зв'язків курсу з фізичною й економічною геогра­фією України полягає у забезпеченні допоміжним матеріалом низки складних для засвоєння школярами розділів курсу, наприклад «Кон­ституція. Конституційне право». Положення, які містяться в прог­рамах і підручниках з фізичної та економічної географії України, в першу чергу сприяють виробленню важливого компонента право­свідомості — ставлення до держави і права. У структурі міжпредметних зв'язків географія сприяє підготовці сприйняття учнями нового матеріалу. Значна насиченість підручників, зокрема фізичної й економічної географії України, фактичним матеріалом дозволяє успішно використовувати його в процесі викладання правознавст­ва. Так, на уроці «Національно-державний устрій України» вчи­тель зобов'язаний використовувати карту адміністративно-тери­торіального устрою України. Нагадавши учням про те, що Україна — унітарна держава, пропонуємо пригадати з курсу географії, які" | адміністративно-територіальні одиниці входять до складу нашої держави. Назвавши їх (24 області та Автономна Республіка Крим, два міста зі спеціальним статусом — Київ і Севастополь), звертаємо. І увагу учнів на особливості правового статусу Криму згідно з розділом X Конституції України тощо. Урок «Правове регулювання земель­них і сільськогосподарських відносин» дає учителеві можливість широкого використання міжпредметних зв'язків з курсами історії («Руська Правда», «Литовські статути», «Конституція Пилипа Ор­лика»), літератури (твори Т.Шевченка, Л.Українки, О.Кобилянсь­кої) та географії (земельні ресурси, земельні кадастри), що зробить засвоєння матеріалу більш усвідомленим.

Включення до програми курсу правознавства зв'язків із зооло­гією й анатомією, фізіологією і гігієною людини зумовлено наяв­ністю у змісті цих предметів матеріалу, який відповідає за вирішення завдань природоохоронної освіти. Міжпредметні зв'язки правового курсу з природничими дисциплінами сприяють розкриттю ціліс­ного змісту правових основ охорони природи, що відображають мож­ливості, перспективи й об'єктивні труднощі процесу взаємодії сус­пільства та природи в нашій країні. Зрозуміло, що в програмі не могли знайти відображення зв'язки з усіма предметами, які містять реальні можливості для оптимізації викладання курсу. Аналіз змісту обов'язкових у базовій школі дис­циплін, а також вивчення передового педагогічного досвіду свідчить про широкі можливості використання зв'язків з такими предме­тами, як «Рідний край» (природознавство, 5 кл.), фізична геогра­фія (6 кл.), географія материків (7 кл).

Міжпредметні зв'язки сприяють посиленню педагогічного ін­струментарію уроку, в комплексі з іншими засобами допомагають найбільш ефективному засвоєнню знань про право, формуванню пра­вових уявлень. Однак у різних умовах викладання права встанов­лення міжпредметних зв'язків виявляється складним чи немож­ливим у зв'язку з низкою об'єктивних, а також суб'єктивних обставин: відсутністю необхідного матеріалу в програмах і підручниках з ін­ших предметів, невідповідністю викладання суміжних питань у ча­сі, недоцільністю з методико-педагогічної чи виховної точки зору використання навіть відповідного за змістом і спрямованістю ма­теріалу тощо.

Перший урок курсу правознавства присвячений праву. Перед вивченням нового матеріалу учням пропонується питання: «Які за­кони вам відомі»? Учні мають уявлення про «закони Хаммурапі», «закони брахманів», «закони Солона», про англійське криваве за­конодавство проти жебраків, про «Руську правду», «Конституцію Пилипа Орлика» тощо. Поряд із нагадуванням загальних положень про ці юридичні джерела і коротку характеристику їхньої спрямо­ваності доцільно запропонувати учням дати визначення поняття «закон». Після корекції вчителем запропонованих визначень можна перейти до формування поняття «право» як системи загальнообов'яз­кових правил поведінки, встановлених державою.

При повторенні матеріалу учням можна поставити питання: «Які стародавні джерела права вам відомі? Яке призначення права в сус­пільстві? Яке призначення правових норм, записаних у стародавніх джерелах права?». На уроці «Право, мораль, культура» вчитель у процесі розповіді, бесіди підводить учнів до засвоєння моралі як сис­теми принципів і правил, норм поведінки, що відображають уста­лені в суспільстві погляди на добро і зло, честь і совість, обов'язок і справедливість. Тут найважливішим моментом є формування уявлення про мораль як засіб оцінки вчинків людей. У цій частині уро­ку ефективним є використання наявних у школярів загальних уяв­лень про мораль, отриманих ними після вивчення деяких літера­турних творів.

Одним із ключових завдань учителя на уроці «Правоохоронні ор­гани» є ознайомлення учнів з діяльністю державних органів, ство­рених для забезпечення законності і правопорядку. З курсу історії 8 і 9 класів школярі одержали окремі уявлення про деякі форми забез­печення законності за часів царської Росії і країнах Західної Європи. Облік і активізація цих знань сприяють підготовці школярів до глибшого усвідомлення ролі правоохоронних органів України, їх основних завдань і функцій.

На початку уроку можна звернути увагу учнів на організацію су­дової справи в царській Росії часів посилення самодержавства в XVII ст. Школярі пригадують про діяльність приказів, багато з яких керували не тільки визначеною галуззю управління, а й збирали по­датки, здійснювали судочинство, призначали покарання.

До змісту вступної бесіди можна включити вивчений раніше ма­теріал про судову реформу в Росії другої половини XIX ст. Тут учи­тель нагадує основні моменти: скасування станового й негласного суду реформою 1864 р.; проголошення незалежності суду від адмініс­трації; впровадження змагальності процесу за участю прокурора й адвоката; розгляду справ за участю присяжних засідачів; установ­лення декількох судових інстанцій, тобто тих компонентів судової реформи, що повинні були підвищити законність у суді, підсилити вплив громадськості на судовий процес.

З огляду на відносну новизну отриманих із різних предметів знань з цього питання можна запропонувати учням дати оцінку прогре­сивного значення судової реформи 1864 р. у порівнянні із судочин­ством XVII ст.

При використанні учнями знань з інших предметів уроки звіль­няються від схематичності, наповнюються конкретними фактами, яскравими образами. Учні демонструють підвищений інтерес до вивчення правових питань, прагнуть самостійно встановлювати зв'язки між проявами повсякденного життя і правом. Проблемні питання міжпредметного характеру сприяють мобілізації творчих здібностей учнів, стимулюють їхню розумову діяльність.

Для того щоб міжпредметні зв'язки були ефективними, необ­хідно знати форми їх використання. Наведемо кілька таких форм:

- звернення до вже відомого матеріалу із подібних дисциплін;

- співпадання у часі вивчення двох курсів;

- звернення до тих розділів знань, систематичне вивчення яких
ще попереду.

Правильно вибравши форму міжпредметних зв'язків, учитель зможе знайти потрібні прийоми використання вже складених у практиці форм правового навчання учнів у школі.

До таких методичних прийомів належать:

- систематичне повторення перед уроком засвоєного раніше пи­тання не тільки із даного, а й із суміжного курсу;

- залучення раніше отриманих знань з інших предметів для аналізу й узагальнення викладеного на уроці;

- постановка пізнавальних завдань, спрямованих на актуалі­зацію матеріалу, відомого учням із інших предметів;

- викладання матеріалу вчителем із посиланням на матеріали, які школярі вже знають з інших предметів;

- проведення комплексних, у тому числі узагальнюючих уро­ків, які включають матеріал із кількох близьких за змістом дисциплін;

- синтезування знань учнів за допомогою складання на уроках порівняльних і синхроністичних таблиць, таблиць, які фік­сують етапи розвитку явища, що вивчається у суміжних дисциплінах;

- організація на уроці самостійної роботи учнів із навчальними посібниками за кількома курсами одночасно з метою віднов­лення в пам'яті знань, отриманих при вивченні одного з кур­сів, і для кращого засвоєння нових знань із іншого;

- проведення невеликих письмових робіт, які вимагають від­новлення знань із пройденої програми з наступною перевіркою вчителем отриманих відповідей і виділенням при цьому най­
більш суттєвого.

Завдання для індивідуальної роботи

1. У чому полягає суть та значення проблеми міжпредметних зв'язків?

2. Охарактеризуйте основні аспекти змісту міжпредметнил
зв'язків на уроках правознавства.

3. Розкрийте методичні прийоми та засоби встановленні
міжпредметних зв'язків на уроках правознавства.

ТЕМА 10