Зовнішнє дослідження трупа

Після ознайомлення з документами про призначення експертизи та з іншою документацією, що додається, екс­перт починає зовнішнє дослідження трупа. Воно скла­дається з дослідження одягу, взуття, інших предметів, які доставлені разом з трупом, і власне трупа.

При дослідженні одягу його перелічують, знімаючи з трупа пошарове, вказують його назву, вид матеріалу, колір, ступінь зношеності тканин, наявність ґудзиків і стан пе­тель. Обов'язково досліджують вміст кишень, перелічую­чи все, що в них виявлено.

У разі наявності на одязі пошкоджень і забруднень описують їх характер, особливості, точну локалізацію, відповідність до стандартних найменувань частин одягу, форму, розміри, проводять зіставлення локалізації пошкод­жень або забруднень одягу із слідами на трупі. Враховуючи те, що одяг, на якому є пошкодження, накладення, біо­логічні або хімічні речовини, потребує подальшого дослід­ження, експерт зобов'язаний забезпечити збереження та­кого одягу або передати його під розписку особі, яка при­значила проведення експертизи трупа. В деяких випадках одяг фотографують або замальовують на контурних схе-

Т

Судово-медична експертиза трупа

 

мах всі важливі зміни, які були виявлені. Якщо одяг воло­гий, потрібно його висушити і тільки після цього направи­ти в судово-медичну лабораторію для подальшого дослід­ження.

Потім переходять до безпосереднього дослідження тру­па, під час якого за зовнішніми ознаками відмічають стать, вік, будову тіла, ступінь вгодованості і довжину тіла.

Потім встановлюють наявність і ступінь прояву труп­них змін, починаючи з визначення на дотик ступеня охо­лодження трупа в прикритих одягом і відкритих частинах тіла.

Двічі з годинною перервою вимірюють температуру тіла в пахових западинах і в прямій кишці.

Далі з'ясовують наявність і ступінь трупного заклякан­ня в м'язах лиця, шиї, верхніх і нижніх кінцівок.

Виявляють наявність трупних плям, їх локалізацію, колір, особливості їх поширення на тілі, наявність ділянок поблідніння, спричинених тиском деталей одягу чи пред­метів, на яких розташовувався труп. Тричі натискаючи на трупну пляму плунжером спеціального динамометра з си­лою 2 кг/см² визначають характер її змін із зазначенням часу відновлення її забарвлення.

Ознаки трупного висихання зазначають, описуючи ча­стини тіла, де вони виявлені.

Для визначення давності настання смерті використову­ють поряд з дослідженням трупних явищ, ще й деякі інструментальні та лабораторні методи.

Так, бюро судово-медичної експертизи забезпечені ге­нераторами тестових впливів, за допомогою яких дослід­жують електрозбудливість м'язів.

Для визначення терміну настання смерті шляхом дослід­ження реакції зіниці ока електроди генератора підключа-

Т

Судово-медична експертиза трупа

 

ють до зіниці ока і після впливу постійного струму спосте­рігають за реакцією, яка проявляється звуженням, розши­ренням або витягуванням зіниці. Реакцію зіниці оцінюють кількісно у міліметрах за ступенем її зміни та залежно від часу, потрібного для максимального прояву реакції. При цьому, якщо термін настання смерті становить 1-6 год. максимальна реакція зіниці проявляється в середньому через 7 с; 7-12 год. — через 15 с; 13-18 год — через 25 с; 19-24 год. — через 45 с; 25-30 год. — до 1 хв.

Генератор тестових впливів дозволяє також визначити електрозбудливість м'язів (М.П.Марченко, 1966;

В.В.Білкун, 1980), яку досліджують послідовно заглиблю­ючи в м'язи електроди генератора в ділянках повік, у верхній третині обличчя, навколо обох очей, в середній і нижній третинах обличчя, навколо рота, а також на шиї, верхніх і нижніх кінцівках. Ступінь електрозбудливості кожної групи м'язів оцінюють у балах від 0 до 4 (0 — відсутність реакції, 1 — тільки фібрилярні рухи, 2 — слабка, реакція, 3 — середня реакція, 4 — добре виражена реакція).

Давність настання смерті встановлюють за результата­ми сумарної бальної оцінки електрозбудливості м'язів за графіком (рис. 3).

Для встановлення терміну настання смерті можна зас­тосовувати проби, які грунтуються на явищах функціону­вання деяких тканин. Наприклад, досліджують реакцію зіниці на введення в передню камеру ока 1% розчину атропіну (або пілокарпіну). При-введенні атропіну розши­рення зіниці спостерігається через 5-6 хв. і триває протя­гом 1,5-2 годин. Після введення пілокарпіну звуження зіниці проявляється за 1,5-2 хв. і триває близько 5 год. Ці явища можна спостерігати до 20-24 — годинного терміна

Рис. 3. Залежність строка давності смерті від суми балів при електроподразненні скелетних м 'язів

настання смерті. Якщо ж смерть настала за 7-9 год до проведення цієї проби, то зіниця дає подвійну реакцію:

звужується при введенні розчину пілокарпіну і розши­рюється після введення в це ж саме око розчину атропіну.

Якщо виявлені пізні трупні зміни, то описуютьїх ознаки та ступінь прояву і поширеність, зазначаючи при цьому наявність трупної ентомофауни або флори. Їх зразки в разі потреби вилучають для ентомологічного і ботанічного дос­лідження.

Відзначають колір і стан шкіри, наявність на нійрубщв,

татуювання, слідів від ін'єкцій, висипань, набряків тощо. Після цього проводять дослідження окремих частин тіла і пошкоджень на них, починаючи з голови і закінчую­чи кінцівками.

————————————— 102 —— •——————————

Т

Судово-медична експертиза трупа

 

На голові досліджують на дотик стан мозкового і лице­вого черепа, обличчя, очей, форму і діаметр зіниць, відзна­чаючи зміни склери і кон'юнктиви, ніс і його отвори, губи, порожнину рота і стан зубів, вушні раковини і слухові проходи. Зазначають наявність виділень із отворів рота, носа і вушних ходів та їх характер (наявність харчових мас, порошків чи сторонніх тіл).

Під час дослідження зубів визначають їх загальну кількість, наявність особливостей, властивості і колір ко­ронок, протезів.

Згідно з зубною формулою перелічують зуби, відміча­ють, яких немає, характеризують стан альвеолярних по­верхонь ясен на місці їх відсутності. Ці дані можна занести до одонтокарти, яка складається у разі необхідності.

Далі досліджують стан шиї, грудей, живота, спини, верхніх і нижніх кінцівок. У жінок описують стан грудних залоз, наявність виділень із сосків при натисканні на них.

Оглядаючи зовнішні статеві органи, описують пра­вильність їх розвитку, наявність виразок і рубців. У трупів чоловіків відмічають наявність виділень із сечівника. У трупів жінок статеві органи досліджують при розсунутих і зігнутих нижніх кінцівках, звертаючи увагу на статеві губи, вхід у піхву, дівочу пліву, піхву, і відмічають на­явність пошкоджень, рубців, виділень. Досліджують та­кож стан відхідника.

Обмацують кістки скелета і визначають, чи немає в них патологічної рухливості або деформацій. Обов'язково дос­ліджують долоні, пальці і міжпальцеві проміжки.

У разі наявності на трупі пошкоджень описують їх вигляд (садно, синець, рана тощо), точну анатомічну лока­лізацію щодо прийнятих анатомічних орієнтирів, форму, розміри, колір, наявність забруднень тощо. Якщо потрібно,

Л'Д_____ Судово-медична експертиза трупа _____ ~v>

пошкодження на трупі можуть бути сфотографовані або замальовані у вигляді контурних схем частин тіла людини. Звичайний візуальний огляд пошкоджень може бути до­повнений їх дослідженням за допомогою лупи або стерео-мікроскопа.

Після зовнішнього дослідження трупа окремі його ділян-ки чи частини можуть бути досліджені рентгенологічним методом, необхідність якого визначає експерт.