Внутрішнє дослідження трупа

Під час внутрішнього дослідження трупа обов'язково розкривають не менш як три порожнини тіла — черепну, грудну і черевну — і досліджують мозок та внутрішні органи.

Якщо є підозра на пошкодження або хворобу спинного мозку, його також досліджують. У випадках смерті від транспортної травми, падіння з висоти досліджують м'які тканини спини, сідниць, нижніх кінцівок для виявлення крововиливів, пошкоджень лопаток, відростків хребта і кісток таза.

Розтин трупа починають з голови (рис. 4). При цьому розріз шкіри на ній проводять від одного соскоподібного відростка скроневої кістки до другого через тім'я. Відсепа-ровують шкіру з апоневрозом від кісток склепіння тавідвер-тають їх наперед і назад. Після циркулярного розпилу кісток черепа видаляють його склепіння. Досліджують тверду мозкову оболонку, визначають її стан, а потім її розрізають і виймають головний мозок. Ретельно дослід­жують усі поверхні вилученого головного мозку, визнача­ють стан м'якої мозкової оболонки, симетричність півкуль мозку, вираженість рельєфу борозен і звивин. На розрізі (рис. 5) відмічають вираженість загального малюнка будо-

————————————— 104 ——————————————

Г

Судово-медична експертиза трупа

 

Рис. 4. Розтин порожнини черепа:

а) розпил склепіння черепа; б) роз 'єднання долотом;

в) відділення склепіння черепа; г) вилучення головного мозку

ви мозкової тканини, ступі ньїї вологості і кровонаповнен-ня, стан шлуночків і судин основи мозку. При травмах розтин головного мозку рекомендують виконувати за Фіше-ром. Потім вилучають тверду мозкову оболонку з кісток основи черепа і досліджують їх. Якщо потрібно, досліджу­ють приносові пазухи, порожнини середнього вуха.

Для вилучення органів шиї, грудної та черевної порож­нин роблять безперервний серединний розріз шкіри від перснеподібного хряща на шиї до лобка, обходячи пупок зліва.

Рис. 5. Лінії розрізів мозку за: а) Буяльським-Флексігом; б) Фішером

Існують також інші способи розтину грудної і черевної порожнин, наприклад за Лешке, Фішером, Медведєвим (рис. 6), вибір яких залежить від мети, яку при цьому переслідують: чи то косметична для збереження пошкод­жень на шкірі (за 0.1. Вилегжаніним), чи необхідність найоптимальнішого доступу до внутрішніх органів тощо.

Рис. 6. Лінії секційних розрізів для розтину трупа: а) прямий;

б) за Лешке; в) за Фішером; г) за Медведєвим; д) за Вилегжаніним 0.1.

Після розтину порожнин та їх огляду переходять до дослідження внутрішніх органів.

Існує кілька методів дослідження внутрішніх органів. За способом Вірхова кожний внутрішній орган вилучають і досліджують окремо.

Якщо розтин трупа виконують за способом Абрикосова, то вилучення органів починають з кишок, потім вилучають

Г

Судово-медична експертиза трупа

 

органи шиї, легені і серце, далі — шлунок з дванадцятипа­лою кишкою, підшлунковою залозою, селезінкою та печін­кою і, врешті, — сечові органи.

Якщо потрібно зберегти зв'язок між органами грудної і черевної порожнин, використовують метод повноїевісце-paifil, або метод Шора. Перед вилученням органокомплек-су потрібно перерізати діафрагму у місцях її прикріплення до ребер і хребта, звільнити органи шиї і перерізати сигмо­подібну ободову кишку на рівні її переходу в пряму кишку. Після вилучення органокомплексу його розташовують на препарувальному столику і спочатку досліджують задню його поверхню, а потім передню.

Внутрішні органи вимірюють і досліджують з поверхні і на розтині з обов'язковим визначенням їх консистенції, вираженості анатомічної будови, кольору, кровонаповнен- ня, виявлених змін і пошкоджень, а також вказують харак­тер та об'єм вмісту порожнистих органів. Якщо потрібно, внутрішні органи зважують. Крім того, обов'язково відміча­ють наявність незвичайних запахів від порожнин і внутрішніх органів.

В окремих випадках попередньо можуть виконувати деякі проби. Наприклад, в разі підозри на пневмоторакс після серединного розрізу м'яких тканин (до розкриття грудної порожнини) від бічної поверхні грудної клітки відокремлюють шкірно-м'язовий клапоть у вигляді карма­на до середньої чи задньої пахвової лінії. Карман заповню­ють водою. У воді ближче до дна кінцем секційного ножа чи скальпеля розрізають один із міжреберних проміжків, не пошкоджуючи легеню. Поява бульбашок повітря свідчить про наявність пневмотораксу.

При підозрі на повітряну емболію застосовують пробу Сунцова: серединний розріз починають від ручки грудини,

Судово-медична експертиза трупа

потім перепилюють її тіло на рівні 2-го міжреберця і видаляють. Краї розрізаного перикарда піднімають і утри­мують пінцетами чи затискачами. В порожнину перикарда наливають воду так, щоб вона покрила серце. Через шар води секційним ножем чи скальпелем проколюють пере­дню стінку правого шлуночка серця. Вихід бульбашок повітря при відсутності ознак гниття є доказом повітряної емболії.

Якщо потрібно дослідити відразу як зовнішні, так і внутрішні жіночі статеві органи, наприклад, при кримі­нальному аборті, то тазову частину органокомплексу вилу­чають із використанням овального розрізу разом зі шкірою промежини і розпилюванням лобкового зчленування (сим­фізу) (за К.ГХижняковою, 1959).

Для дослідження спинного мозку застосовують розтин хребта шляхом перепилювання і вилучення дуг хребців або косого розпилу, який охоплює частину тіла кожного хребця (за О.О.Солохіним, 1958).

Дослідження і опис пошкоджень кісток проводять після відокремлення їх від м'яких тканин. Він повинен містити відомості про характер ліній перелому на поверхні кістки.

Розтин трупів осіб, які померли від особливо небезпеч­них гострих інфекційних хвороб, проводять в окремій кімнаті з використанням засобів індивідуального захисту. Для розтину таких трупів судово-медичний експерт пови­нен одягати протичумний костюм, а після розтину надси­лати повідомлення до територіальної санітарно-епідеміо­логічної станції.

Спеціальні запобіжні заходи при проведенні розтину трупа мають бути виконані експертом і в разі підозри на смерть від СНЩу. Треба враховувати, що вірус імунодефі­циту людини (ВЫ) може бути виявлений у внутрішніх

д і д _____ Судово-медична експертиза трупа -^>

органах померлого протягом 2 діб після настання смерті. За таких умов судово-медичний експерт повинен бути одягнений у спецодяг, мати пластиковий фартух, пласти­кові нарукавники, подвійні рукавички і захисні окуляри. Після розтину цей одяг повинен бути знищений. Спеці­альній обробці підлягає і інструментарій, який використо­вували під час розтину. ВІЛ інактивується ефіром, ацето­ном, 70% розчином спирту, 0,2% натрію гіпохлоридом, 5% формаліном, перекисом водню. Судово-медичні експерти, лаборанти і молодший медичний персонал підлягають державному обов 'язковому страхуванню навипадок інфіку­вання ВІЛ.