Токсикологічне дослідження при отруєннях

д'д_____ Судово-медична експертиза трупа _____ "P*

як 1 г), нігті (1-3 г), кістки (100-200 г). Матеріал, який надсилають на дослідження в банках, має бути відразу ж закритий кришками. При підозрі на отруєння він може бути законсервований етиловим спиртом із додаванням для контролю його зразку, або направлений в лабораторію у нативному вигляді без консерванту.

Майже у всіх випадках експертизи трупів проводять дослідження на наявність алкоголю. Для цього беруть кров із великих вен кінцівок або синусів твердої мозкової обо­лонки та сечу із сечового міхура (10-20 мл) в чисті флакони. У випадку відсутності крові і сечі в лабораторію направля­ють близько 1 кг м'язової тканини.

Перелік органів і тканин, які вилучають при отруєннях деякими токсичними речовинами, наведений у табл. 3.

Для судово-медико-криміналістичного дослідження з метою визначення характеру пошкоджень, механізму їх утворення та встановлення знаряддя травми направляють тканини та органи трупа. Ділянку шкіри з пошкодженням вилучають у вигляді трапеції, вузька частина якої має бути звернена до голови трупа. Розміри ділянки, яку вилучають, мають перевищувати пошкодження не менш як на 2 см, а під шкірну жирову клітковину видаляють ножицями. Фраг­менти кісток з пошкодженням випилюють, відступивши 2-3 см від нього, і відокремлюють від м'яких тканин.

Для встановлення причини смерті раптово померлих часто використовують полум 'яно-фотометричне визна­чення вмісту калію і натрію та їх співвідношення у серце­вому м' язі. Після розтину для дослідження серце направля­ють в лабораторію: із різних відділів вилучають шматочки серцевого м'яза. Цей метод може бути використаний і при встановленні давності настання смерті за вмістом калію і натрію у склистому тілі ока.

—————————————— 116 ——————————————

Судово-медична експертиза трупа

Все більшого поширення в судово-медичній практиці набувають біохімічні та хімічні методи дослідження, на­приклад, для визначення зажиттєвості і давності тілесних пошкоджень за біологічно активними речовинами, дав­ності поховання, а також встановлення живонародженості за мінеральним складом. При цьому для біохімічного виз­начення зажиттєвості пошкоджень вилучають пошкодже­ну і непошкоджену шкіру (контроль) із симетричної ділян­ки тіла, яку обережно очищають від підшкірної жирової клітковини, висушують при температурі +60°С і направля­ють до лабораторії. Вилучення контрольної ділянки шкіри необхідне і при визначенні мінерального складу у випад­ках дослідження електроміток, вогнепальних та інших пошкоджень.

У разі підозри на смерть від інфекційних і септичних хвороб або бактеріальних харчових отруєнь проводять бактеріологічне дослідження. Матеріал вилучають яко­мога раніше, не пізніше 12-24 год. після смерті з дотриман­ням умов стерильності таобпалення. Кров 20-30 мл беруть стерильним шприцом із правого шлуночка серця до вилу­чення головного мозку. Шматочки внутрішніх органів роз­міром 1 х 1 х2 см вилучають стерильним ножем. Вміст шлун­ка і кишок завдовжки 15-20 см вилучають разом з цими органами після накладання на них лігатур.

Вірусологічне дослідження відіграє важливу роль у разі підозри на смерть від грипу, вірусних нейроінфекцій. При підозрі на грип для вірусологічного дослідження над­силають на стерильних предметних стеклах мазки-відби­тки із задньої стінки глотки, гортані, трахеї, головних бронхів і кожної легені, а також шматочок бронха з леге­невою тканиною. Мазки-відбитки фіксують нагріван­ням або висушують на повітрі. При вірусних нейроінфек-

Судово-медична експертиза трупа

ціях матеріал вилучають із різних відділів головного моз­ку.

Матеріал може бути вилучений також для судово-цито-логічного встановлення генетичної статі за X- і У- хрома­тином, для визначення морфологічного складу секрету грудної залози (з метою визначення строків минулих по­логів) та із статевого члена трупа шляхом приготування мазків-відбитків (при статевих злочинах).