Визначення давності настання смерті

Перебіг післясмертних процесів дозволяє визначати давність настання смерті, тобто період між часом настання смерті і дослідженням трупа. При цьому враховують як динаміку трупних явищ, так і результати лабораторних досліджень тканин, органів і рідин трупа, які дають мож­ливість об'єктизувати експертні висновки.

Насамперед визначити давність настання смерті можна за динамікою трупних змін — вимірюванням температури тіла, дослідженням трупних плям, трупного заклякання. Вважають, що встановити давність настання смерті за допомогою глибокої термометрії внутрішніх органів мож­на з точністю до 1 -1,5 год., а шляхом двозонального дина­мометричного дослідження трупних плям — до 1-2 год. Трупне заклякання є відносною ознакою для визначення терміну настання смерті. Проте його відсутність свідчить,

Т

Судово-медичне вчення про смерть

 

що давність настання смерті становить менш як 2-4 год. або перевищує 3 доби.

Для визначення давності настання смерті можуть бути застосовані також суправітальні реакції, які грунтуються на явищі функціонування деяких тканинних структур і клітин після смерті, м'язів, потових залоз, сперматозоїдів. Певний час після смерті глікоген може використовуватись як енергетичний субстрат, внаслідок чого м'язи та інші тканини можуть реагувати на подразнення. Так, у ділянці механічного подразнення м'язів тупим твердим предме­том виникає феномен ідіомускулярної пухлини, який є саркоплазматичною м'язовою контрактурою і спостері­гається протягом 6 год. після смерті.

М'язова тканина досить чітко реагує й на електричне подразнення. Так, реакція м'язів очей та нижніх кінцівок спостерігається протягом 12-24 год. після смерті. В той же час досить швидко знижується електрична активність м'язів шиї і лиця. Тепер для дослідження реакції м'язів на елект­ричне подразнення з метою визначення давності настання смерті у судово-медичній практиці рекомендується вико­ристовувати спеціальний пристрій генератор тестових впливів, розроблений В.В.Білкуном (1989).

Реакція м 'язів на подразнення хімічними засобами може спостерігатися протягом 24 год. після смерті. Так, внаслі­док скорочення м'яза райдужної оболонки очей можна зареєструвати реакцію зіниць, яка характеризується їх зву­женням при закапуванні розчину пілокарпіну і розширен­ням — від розчину атропіну.

Важливу роль у визначенні часу настання смерті відіграє дослідження вмісту травного каналу, якщо відомий час останнього приймання їжі. Так, якщо у шлунку неперет­равлена їжа, то вона була прийнята не пізніше як за 2 год.

Судово-медичне вчення про смерть

до смерті. Якщо шлунок пустий, то перед смертю їжа не приймалась протягом 2 год. Залежно від характеру їжі вона перебуває у шлунку від 1,5 до 4 год., а потім евакуюється у дванадцятипалу кишку.

Імовірну давність настання смерті можна визначити також за наповненням сечового міхура. Якщо він пустий, то найбільш імовірно, що смерть настала на початку ночі, а якщо наповнений сечею — то вранці.

Рухливість сперматозоїдів у трупа спостерігається про­тягом 10-83 год. після настання смерті.

Визначити давність настання смерті можна і за пізніми трупними змінами, особливо гнильними, та стадією роз­витку ентомофауни на трупі, зіставляючи їх із середніми показниками.

Останнім часом проводяться інтенсивні пошуки кри­теріїв давності настання смерті зарезультатами лаборатор­ного дослідження органів, тканин і рідин трупа. Так, роз­роблено (Ю.Д.Мельников. В.Г.Науменко, 1981) модельні зміни активності у внутрішніх органах дегідрогеназ, трансаміназ, протеаз, коферментів і субстратів гліколітич-ного та окислювального обмінів. За допомогою біохімічно­го дослідження органів і рідин трупа — крові, цереброспі-нальної та синовіальної рідини, випоту перикарда — вста­новлені посмертні зміни вмісту глікогену, вітамінів, нук­леїнових кислот, білків, молочної кислоти, залишкового азоту, хімічних елементів (фосфор, сірка, калій, натрій, хлор, магній, кальцій) залежно від давності настання смерті (Г.Ботезату, І.В.Буромський, Г.Н.Назаров, Т.В. Хохолева, 1980-1987). Такі дослідження можна використовувати як додаткові при визначенні терміну давності.

Певну інформацію про термін настання смерті надає і метод "білкового годинника", який грунтується назаконо-

Т

Судово-медичне вчення про смерть

 

мірності післясмертних змін вмісту амінокислот у ткани­нах трупа. Так, за життя молекули амінокислот перебува­ють у L-формі, а після смерті з часом перетворюються у свої ізомери — Д-форму. Це явище дістало назву рацемі-зації. Зарезультатами співставлення вмісту L- ІД- ізомерів (наприклад, аспарагінової кислоти) із швидкістю рацемі-зації можна визначити, скільки часу минуло після смерті.

Проведено дослідження (А.Ф. Рубіжанський і співав., 1978-1995) щодо визначення давності поховання за за­лишками кісток та макро- і мікроскопічними ознаками їх розпаду.

Крім того, проводяться роботи із створення математич­них моделей трупних змін, динаміки вмісту у трупі деяких речовин, а також спеціальних формул, які дозволяють враховувати чисельність індивідуальних ознак, внутрішніх і зовнішніх умов, які впливають на перебіг післясмертних змін трупа.

Наведені методи встановлення давності настання смерті ще не набули значного поширення в судово-медичній практиці, оскільки їх використання потребує апробації на значному секційному матеріалі та необхідного устаткуван­ня.

-f^s^st^^-^. РОЗДІЛ IV ^^^^р^я^-