Працюйте, щоб навчитися тому, як не працювати на гроші. 2 страница

Обидва моїх батька були щедрими людьми. Обидва мали звичку віддавати спочатку. Навчання було одним із шляхів їх віддачі. Чим більше вони віддавали, тим більше отримували. Правда була кидається в гл а за різниця у віддачі грошей. Мій батько роздавав значні суми грошей. Він віддавав гроші своєї церкви, давав на благодійні потреби, давав гроші в свій фонд. Він знав, що для того, щоб отримувати гроші, треба було віддавати гроші. Дача грошей - секрет більшості дуже багатих сімей. Ось чому існують такі організації як Фонд Рокфеллера і Фонд Форда. Ці організації пре д призначені для того, щоб брати своє багатство і збільшувати його, так само як і віддавати гроші н а завжди.

Мій освічений батько завжди казав: "Коли у мене з'являються додаткові, понад заработ н них грошей, я стану їх віддавати". Але проблема була в тому, що додаткових, понад зароблених грошей, ніколи не було. Батько старанно працював, намагаючись відкласти побільше грошей, роблячи це охочіше, не думаючи про найбільш важливому законі грошей: "Віддай і отримаєш". Батько вірив у інший закон:

"Отримуй, а потім віддавай".

У висновку скажу, що я увібрав в себе риси й особливості обох батьків. Живе в мені капіталіст до мозку кісток, що обожнює гру, в якій гроші роблять гроші. Живе в мені і вчитель, соціал ь але відповідальний перед людьми, глибоко стурбований постійно зростаючої прірвою між заможними і незаможними. І особисто я вважаю, що саме застаріла освітня система, в першу чергу, відповідальна за цю зростаючу прірву.

Розділ VIII

Початок

Подолання перешкод.

Якщо люди навчилися і стали фінансово грамотними, вони все ще можуть наражатися на перешкоди, що стоять перед ними, на шляху до становлення фінансово незалежними. Існують 5 головних причин, чому фінансово грамотні люди можуть все ще не створити багату графу "актив". Йдеться про а до тівах, які продукують значні суми грошового потоку, тобто продукують рух дене ж ної готівки. Мова йде про активи, які могли б дати людям свободу жити тим життям, про кіт про рій вони мріяли, замість того, щоб гарувати день за днем, по 8 годин, тільки для того, щоб пл а тить за рахунками. Ці 5 головних причин наступні:

1. Страх.

2. Цинізм.

3. Лень.

4. Погані звички.

5. Зарозумілість.

Причина № 1. Страх втрати грошей, який треба долати. Я ніколи не зустрічав людини, до про торому подобалося б втрачати гроші. За все своє життя я ніколи не зустрічав багатої людини, к о торий б ніколи не втрачав грошей. Але я зустрічав безліч бідних людей, які ніколи і 10 це н тів не втрачали, роблячи інвестиції, тому ніколи не інвестували.

Страх втрати грошей - реальний. Він, уже точно, є у кожного. Навіть у багатої людини. Але проблема то не в страху. Проблема в тому, як ви управляєтеся зі страхом, як управляєтеся з втратами. Пр про блема в тому, що саме те, як ви справляєтеся з невдачами, накладає відбиток на все ваше життя, це визначає багато чого в житті людей, що не одні лише гроші. Істотна різниця між багатим і бе д ним в тому, як вони справляються зі страхом.

Страх - явище нормальне. Немає нічого незвичайного в тому, що людина проявляє боягузтво, коли справа доходить до грошей. Можна все ще стати багатим. Всі ми в чомусь - герої, а в чомусь - труси. Ж е на мого друга працює медсестрою в приймальні швидкої допомоги. Коли вона бачить кров, то відразу нач та нает діяти. Коли я при ній заговорюю про інвестування, вона тікає. Коли я бачу кров, я не тікаю, я втрачаю свідомість.

Мій багатий батько розумів страхи, дотичні грошей. "Деякі люди страшенно боятися змій. Некот про які люди страшенно боятися втратити гроші. Це - людські страхи" говорив він. Він радив боротися зі страхом втрати грошей, кажучи так: "Якщо ненавидиш ризик і занепокоєння - готуйся до них заблаг про тимчасово".

Ось чому банки рекомендують, щоб робити заощадження увійшло в звичку ще в молоді роки. Якщо ви починаєте робити заощадження, будучи молодим, вам буде легко стати багатим. Я не буду обсу ж дати цю ідею, але є значна різниця між людиною, що почали робити заощадження в 20 років, і людиною, що почали робити заощадження в 30 років. Різниця просто приголомшуюча.

Кажуть, що одним з чудес світу є сила складних відсотків. Купівля острова Манхеттен рах і тается однією з найбільш вигідних угод в історії бізнесу. Нью-Йорк був куплений за 24 долари в бе з делушках і брязкальця. А якби ці 24 долари були інвестовані, при інтересі в 8%, ежего д але, то вони до 1995, від моменту інвестування виросли б у вартості до суми, більш ніж в 28 трильйонів доларів. За цінами на нерухомість в 1995, на ці гроші можна було б і Манхеттен купити, з усім, що там є, то ще вистачило б на покупку значною, частини нерухомості Л про с-Анджелеса.

Мій сусід працює на провідну комп'ютерну компанію. Він у ній вже 25 років. Пропрацювавши ще 5 років, сусід піде з компанії, маючи 4 мільйони доларів пенсійних заощаджень. Ці гроші, преимущ е ственно інвестовані у швидко зростаючі інвестиційні фонди відкритого типу, а потім будуть ко н вертіровани сусідом в облігації та цінні урядові папери. Сусідові буде тільки 55, к м о менту виходу на пенсію, а у нього буде пасивний грошовий пот (пасивне рух грошової н а особистості) у більш ніж 300 тисяч $ на рік. Зарплати подібного розміру він ніколи б не мав. Значить, гроші можна заробити, навіть якщо ви ненавидите втрачати і ризикувати. Але вам треба готуватися заблюю а говременно і ясно уявляти, що у вас буде з пенсійними заощадженнями до моменту виходи у відставку. Варто було б найняти фінансового плановика, якому ви довіряєте наставляти вас, до того, як стали б вкладати гроші в щось.

А що ж, якщо у вас в запасі залишилося мало часу, якщо ви рано підете у відставку? Як, при такому положенні справ, управляти страхом втрати грошей?

Мій бідний батько нічого не робив. Він не забивав собі голову, відмовляючись обговорювати подібні в про тання.

Мій багатий батько, з іншого боку, рекомендував, щоб я мислив, як техасець. "Люблю я Техас і техасцев" - якось сказав він. "У Техасі все значніше, коли техасці виграють то і виграють по-крупному. А коли програють, то роблять це ефектно".

"Вони люблять програвати?" - Запитав я. "Я не це мав на увазі. Який дурень любить програвати? Пок а житі мені щасливого невдахи, і я покажу вам невдахи" - сказав багатий тато. "Я кажу про ставлення техасцев до ризику, винагороді і невдачі. Кажу про те, як вони поводяться в різних життєвих ситуаціях. Вони живуть з викликом. Коли справа доходить до грошей, техасці не уподібнюватися тарганам, подібно до більшості людей навколо. Таргани страшно боятися, що хто-небудь направить на них світло. Люди починають хникати, коли в магазині їм недодали четвертак здачі ".

Багатий батько продовжував пояснювати. "Мені найбільше імпонує ставлення техасцев до життя. Вони пишаються, коли виграють, і вони хваляться, коли програють. Техасці кажуть:" Якщо собир а ешься вдруге розоритися, зроби це красиво. Щоб нікому і в голову не прийшло, що ти раз про рілся по другому заходу. Більшість людей навколо так боятися програти, що другий раз розоритися їм не доводиться ".

Багатий батько постійно повторював мені і Майку, що головна причина відсутності фінансового успіху полягає в тому, що більшість людей вже занадто діють напевно. "Люди тому й виро г переривається, що занадто боятися програвати" - говорив він.

Френ Таркентон, колишній один час класним захисником в Національній футбольній лізі, говорить так: "Перемагати - означає не боятися програти".

У своєму власному житті я помітив, що перемога зазвичай слідує за програшем. Перш, ніж я, н а кінець, навчився їздити на велосипеді, я падав з нього багато разів. Я ніколи не зустрічав гравця в гольф, яка б ніколи не втрачав м'яча для гольфу. Я ніколи не зустрічав людей, які полюбили і чи когось, але чиї серця не розбивалися б ніколи раніше. І я ніколи не зустрічав когось багатий про го, хто ніколи б не втрачав гроші.

Причина, чому більшість людей не мають фінансових перемог, полягає в тому, що біль від п про тери грошей для них триває куди довше, ніж радість від становлення багатим. Є така приказка в Техасі: "Кожен хоче потрапити на Небеса, але ніхто не хоче помирати". Більшість людей мріє розбагатіти, але їм страшно втратити гроші. Якщо вони не хочуть помирати, то як потраплять на Небеса?

Багатий батько багато розповідав нам з Майком про свої поїздки в Техас. "Якщо ви дійсно ж е гавкаєте навчитися справлятися з ризиком, з втратою і з ураженням вирушайте в Сан - Антоніо і сел е титі Алано. Алано - це велика історія про мужніх людей, які вирішили боротися з перевершує я ські силами противника, знаючи, що немає ні найменшої надії на перемогу. Вони вважали за краще смерть здачі в полон. У цій історії є багато чого, чому варто було б повчитися, хоча військова поразка присутс т яття; є і невдача, є і програш. Так як же техасці справляються з невдачею? Вони, щоб не сталося, кричать: "Пам'ятайте Алано!"

Майк і я чув історію про Алано багато разів. Багатий батько розповідав нам її тоді, коли готували л ся піти на велику угоду і нервував. Він розповідав нам цю історію тоді, коли зроблено було все можливе, і угода відбулася, або не відбулася.

Кожен раз, коли він боявся допустити помилку, або втратити гроші, він розповідав нам цю історію. Вона надавала йому сили, тому нагадувала йому, що він міг завжди перетворити фінансову втрату у фінансову перемогу. Багатий батько знав, що невдача лише робила його сильніше і кмітливим. Він ніколи не бажав програвати, він просто знав, ким він був і як би вчинив у випадку невдачі. Він знав, як невдачу перетворити на перемогу. Ось що робило його переможцем, в той час як інші виро г переривається. Знання, як отримати вигоду з невдачі, давало багатому батькові мужність робити кроки, на які інші були не здатні. Він говорив: "Мені здорово подобаються техасці. Вони взяли велику невдачу (Алано) і перетворили її в пам'ятку для туристів, що приносить їм мільйони".

Але ймовірно сьогодні для мене найбільш значимі наступні слова багатого батька: "Техасці НЕ ховають свої невдачі. Вони надихаються ними. Вони беруть свої невдачі і перетворюють їх на заклики до дейс т вию. Невдача надихає техасцев ставати переможцями. Але ця формула не належить і з ключительно техасцам. Ця формула для всіх переможців ".

Як я вже говорив, падіння з велосипеда для мене було частиною навчання їздити на ньому. Я пам'ятаю, що падіння лише ще більше спонукало мене навчитися їздити на велосипеді. Я також сказав, що нік про гда не зустрічав гравця в гольф, яка б ніколи не втрачав м'яча. Втрата м'яча, програш в турнірі лише надихають гравців у гольф вдосконалювати спортивні навички, більше тренуватися, з у чать тонкощі гри. Інакше не можна стати професіоналів вищого класу в грі в гольф. Для перемог і телей програш - надихаючий допінг. Для тих, хто програє, не витягуючи користі з пораж е ня, програш означає повний крах надій.

Джон Д. Рокфеллер казав: "Я завжди намагався перетворити кожну тяжку ситуацію в якусь можливість".

Будучи американцем, з японськими коренями, я можу сказати наступне. Багато людей кажуть, що Пе рл - Харбор був американської помилкою. Я кажу, що Перл-Харбор був японської помилкою. В кін про фільм "Тора, Тора; Тора" похмурий японський адмірал говорить своїм радующімся підлеглим: "Б про юсь, що ми розбудили сплячого гіганта". "Пам'ятайте Перл-Харбор" - ці слова стали закликом до дейс т вию. Ці слова стали гаслом, що перетворив одну з найбільших втрат Америки в причину поб е дить. Це найбільша поразка додало Америці сили, і Америка незабаром заявила про себе, як світ про вая держава.

Невдача надихає переможців. І невдача крушить не витягувати користь з поразки виро г переривається. Найбільший секрет переможців, секрет, про який не знаю ті, хто програє, із а ключается саме в тому, що невдача надихає переможців перемагати. Переможці не боятися програти. Я повторю цитату Френні Таркентон: "Перемагати - означає не боятися програти". Люди, подібні Френні Таркентон, не боятися програвати, тому що вони знають, хто вони. Вони ненавидять програвати, і вони знають, що програш лише стане надихати їх ставати краще. Є велика різниця між тими, хто ненавидить програвати і тими, хто боїться програвати. Більшість людей так боятися втрати грошей, що втрачають їх. Вони розоряються подвійно. У фінансовому відношенні вони, в своєму житті, намагаються діяти виключно напевно і робити маленькі кроки. Люди ці купують великі будинки і великі машини, але не роблять великих інвестицій. Головна причина того, що понад 90% американців ведуть фінансову боротьбу, полягає в тому, що діють вони так, щоб нічого не втратити. Вони не діють, як переможці.

Вони йдуть до своїх фінансових плановикам, або бухгалтерам або біржовим брокерам і набувають збалансований портфоліо. Люди вкладають гроші в депозитні сертифікати, в облігації з незначним відсотковим доходом, у цінні папери в інвестиційних фондах відкритого типу, в невелику кількість акцій. Це безпечний і розсудливий портфоліо. Але це - не портфоліо п про бедітеля. Це портфоліо того, хто діє так, щоб не програти.

Зрозумійте мене правильно. Безпечний портфоліо - це краще того, що мають 70% американського н а селища, того, що просто лякає. Безпечний портфоліо - це значно краще, ніж повна отсутс т віє портфоліо. Це відмінний портфоліо для тих, хто любить безпеку. Але діяти наві р няка, спираючись на збалансований портфоліо - це не той шлях, яким ідуть успішні інв е сторі. Якщо у вас мало грошей, а ви хочете стати багатим, ви повинні, насамперед, в першу чергу, бути "націленим", а не "врівноваженим". Якщо ви поглянете на успішної людини, то помітите, що на початку своєї діяльності ця людина не була врівноваженим. Врівноважені люди нікуди не підуть. Вони не зрушать з місця, щоб щось добитися, рушити вперед, ви повинні, спочатку, стати неврівноваженими. І тоді ви побачите, як почнете просуватися вперед.

Томас Едісон ні врівноваженим, спокійним. Він був націленим. Білл Гейтс ні зрівняні е шенним. Він був націленим, цілеспрямованим. Дональд Трамп - націлений чоловік. Джордж З про ріс - націлений чоловік. Джордж Паттон не розтягувати танки по фронту, наступаючи на німців. Він націлив танки на прорив у слабких місцях німецької оборони. Французи розтягнули по ширині свої війська на лінії Мажино, і ви знаєте, що з ними сталося.

Якщо ви бажаєте стати багатим, ви повинні вміти фокусуватися. Покладіть багато своїх яєць в н е скільки кошиків. Не робіть того, що роблять бідні і середній клас, кладучи мала кількість своїх яєць у багато кошиків.

Якщо ви ненавидите програвати - дієте напевно. Якщо програш робить вас слабким - дейс т вуйт напевно. Займайтеся збалансованими інвестиціями. Якщо вам більше 25 років, і ви страш і тесь ризикувати, нічого не міняйте. Дійте напевно, але почніть діяти раніше, заблаг про тимчасово. Почніть акумулювати свій капітал раніше, тому це займе певний вр е ма.

Але якщо ви мрієте про свободу, про те, як видерти з "щурячих перегонів", запитайте себе: "Як я про т реагую на невдачу?" Якщо невдача надихне вас на майбутню перемогу, може бути, ви повинні рис до нуть - але тільки може бути. Якщо ж невдача зробить вас слабким або змусить метати громи і мо л нии, або, тупаючи ніжкою, дзвонити адвокату щоб подавати на когось у суд, коли щось відбувається не п о -Ваш - тоді дійте напевно, не ризикуйте. Працюйте повний робочий день. Або купуйте о б Лігація та цінні папери. Але пам'ятайте, що в цих фінансових інструментах є частка ризику, хоча вони і відносяться до категорії безпечних.

Все що я кажу, згадуючи Техас і Френ Таркентон, бо збирати графу "актив" - легко. Тут не потрібні якісь неймовірні здібності. Тут не потрібна величезна освіту. Дост а точно математики п'ятого класу. Але збирання, складання графи "актив" - гра, що вимагає серьё з ного відносини. Ця гра вимагає терпіння, розумного ставлення до невдачі, внутрішньої сили. Ті, хто програє безповоротно, уникає провалів, невдач.

Але невдача ще й перетворює не здали програли в переможців. Лише пам'ятайте про Алано.

Причина № 2. Цинізм і його подолання. "Небо падає. Небо падає". Багато з нас знайомі з ра з оповіддю "Курча по імені Малюк", де йдеться про курча, носівшемся по двору ферми, пред у перше всіх про що насувається загибелі. Всі ми знаємо людей, чия поведінка нагадує названого героя. Але і всі ми маємо "Курчати по імені Малюк" всередині себе. Цинік подібний маленькому ци п лёнку. Ми всі носимо в душі маленького курчати, коли страх і сумнів володіють нашими думками.

Всі ми сумніваємося. "Я - некмітливий людина". "Я - недостатньо хороший". "Інші краще м е ня". Наші сумніви часто паралізують нас. Ми граємо в гру "А що якщо?". "А що, якщо в економіці станеться обвал, відразу після мого інвестування?", Або "А що, якщо у мене все вийде з під контролю, і я не зможу повернути свої гроші?". "А що, якщо все піде не так, як я запланував?". У нас є друзі або улюблені, які нагадають нам про наші недоліки, хоча ми їх про це не просили. Вони часто кажуть: "А чому ти так переконаний, що зможеш це зробити?", Або "Якщо це така блискуча ідея, чого ж інші до неї не додумалися?", Або "Нічого в тебе не вийде. Ти сам не пон і маєш, про що говориш ". Ці слова сумніви часто звучать так голосно, що ти так і не починаємо щось робити. Почуття жаху пронизує нас зсередини. Іноді ми не можемо спати. Ми не маємо сил двигат ь ся вперед. Ми вибираємо безпечний варіант дій, а можливості проходять повз нас. Ми набл ю даємо, як повз нас проноситься життя, сидячи нерухомо, не маючи сил поворухнутися. Всі ми, хоча б раз, та перебували в подібному стані, деякі чаші інших.

Пітер Лінч з фонду імені Фіделіті Магеллан відноситься до попереджень про падаючому небі, як до "шуму", який всі ми чуємо.

"Шум" або виникає всередині наших голів або ж приходить ззовні. Часто "шум" виходить від друзів, з е мьі, співробітників, із засобів масової інформації. Лінч нагадує про п'ятдесятих роках, про час, коли загроза ядерної війни була провідною темою в новинах. Істерія з приводу можливої ​​ядерної війни довела людей до того, що вони почали будувати укриття, типу бомбосховища, запасатися їжею і водою, які зберігалися в побудованих укриттях. Якби ті люди інвестували гроші, вики про шенние на будівництво бомбосховищ, в ринок, вони б, ймовірно, стали фінансово незалежними сьогодні.

Коли кілька років тому в Лос-Анджелесі вибухнули заворушення, продаж зброї по всій країні пішла вгору. Людина помирає від непрожаренного м'яса в гамбургері в штаті Вашингтон, а департ а мент охорони здоров'я в Арізоні віддає розпорядження ресторанам добре прожарювати всю яловичину. Фармацевтична компанія веде комерційну телепередачу, розповідаючи про людей, хворих на грип. У лютому починається реклама відповідних препаратів, продаж яких зростає разом із зростанням захворювань.

Багато людей - бідні, бо коли доходить до інвестування в їх вухах звучать крики маленьких курчат бігають всюди, волаючи: "Небо падає. Небо падає". Це спрацьовує безвідмовно, тому ка ж дий з нас носить в собі маленького курчати. Часто потрібна велика мужність для того, щоб не дозволити чуткам і розмовам про загибель, та зневірі розтривожити наші сумніви і страхи.

У 1992 г, наш приятель Річард приїхав з Бостона до нас в гості, в Фенікс. Він був вражений тим, які операції ми прокручували з акціями і нерухомістю. Ціни на нерухомість у Феніксі, у той вр е ма були низькими. Ми два дні показували Річарду те, що вважали прекрасними можливостями для вкладення коштів і збільшення капіталу.

Ми з дружиною не агенти з продажу нерухомості. Ми - інвестори. Ми підшукали для Річарда будиночок в хорошому районі, зв'язалися з агентом, який продав нерухомість Річарду в той же день. Ціна г о родского будиночка, з двома спальнями, становила 42 000 $. Подібна ж нерухомість доходила в ціні до 65 000 $, Угода Річарду сподобалася. Він із задоволенням купив будинок і повернувся до Бостона.

Два тижні потому, нам подзвонив агент і повідомив, що наш приятель відмовився від угоди. Я негайно н але передзвонив Річарду, щоб дізнатися, в чому справа. Все, що він мені сказав, це те, що він переговорив з сусідом, а сусід заявив, що угода погана, а Річард виклав за будинок занадто багато.

Я запитав Річарда, чи був його сусід інвестором, Річард відповів негативно. Коли ж я його спр про сил, чому він послухався сусіда, Річард зайняв оборонну позицію і сказав, що хотів би п про шукати що-небудь ще.

Поступово ринок нерухомості в Феніксі відновився, і до 1994 той маленький будиночок можна було здати в оренду за 1000 $ в місяць, а взимку за 2500 $ в місяць. У 1995 будиночок коштував 95000 $. Річард нічого особливого не виграв, а міг би почати вибиратися з "щурячих перегонів". Він і сьогодні не діє. А в Феніксі є ще предостатньо недорогих угод, треба лише вміти бачити далі свого носа.

Відмова Річарда не здивував мене. Це називається "каяттям покупця", це почуття зачіпає всіх нас. Це ті сумніви, які дістають нас. Маленький курча переміг, і шанс отримати свободу упущений.

Наведу ще один приклад. Я тримаю маленьку частину своїх активів в податкових заставних Сертиф а тах замість депозитних сертифікатів. Я заробляю 16% на рік на цих грошах, що, безумовно, перекриває 5%, пропонованих банком. Сертифікати забезпечені нерухомістю та підкріплені державним законом, що також краще гарантій, пропонованих більшістю банків. Умови, на яких сертифікати купуються, роблять їх надійними. Вони тільки потребують ліквідності. Я розглядаю податкові заставні сертифікати, як двох - семирічні депозитні сертифікати. За ч ти кожен раз, коли я кажу комусь, особливо, якщо ці люди тримають гроші в депозитних серт і фікатах, що сам тримаю свої гроші, таким чином, вони кажуть мені, що це ризиковано. Вони осягнути з няют мені, чому цього не потрібно було б робити. Коли я запитую їх, звідки вони черпають свою інформацію, вони відповідають, що отримали її від якогось одного або почерпнули в журналі за пит про сам і н вестіцій. Вони ніколи не робили того, що роблю я, і ось вони мені роз'яснюють, чому цього не слід про вало б робити. Я, мінімум, очікую від своєї операції 16% доходу, а люди, які сповнені зімніть е ня, охоче погоджуються на 5%. Сумнів дорого обходиться сумнівається людям.

Моя точка зору полягає в тому, що сумніви страхи і цинізм заважають людям вирватися з пут бідності і змушують діяти напевно. А реальний світ просто чекає, поки ви розбагатієте. Вибратися з "щурячих перегонів" технічно легко. Тут не потрібна велика освіту, але зімніть е ня позбавляють активності більшість людей.

"Розумники ніколи не виграють" - говорив багатий батько. "Неконтрольоване сумнів і неконтрольо і руемой страх створюють циніка. Циніки критикують, а переможці аналізують" - любив говорити бог а тий батько. Він пояснював, що критика засліплювала людини, в той час як аналіз відкривав людині очі. Аналіз дозволяв переможцям бачити, що критики були сліпі, бачити можливості, упущені іншими. А знаходження того, що упущено людьми, є ключем до будь-якого успіху.

Нерухомість - потужний інвестиційний інструмент для будь-якої людини, що шукає фінансову н е залежність або свободу. Це унікальний інвестиційний інструмент. Незважаючи на це, кожен раз, як тільки я заговорю про нерухомість, як про засіб досягнення свободи, то часто чую: "Я не хочу ремонтувати туалети". Це те, що Пітер Лінч називає "шумом". Це те, що мій багатий батько назвав би цинічною балаканиною. Цинічний базіка критикує, але не аналізує, він дозволяє своїм сумнівам і страхам затьмарювати свій розум, а сумніви і страхи не можуть відкрити йому очі на дейс т вительность.

Коли хтось говорить "Я не хочу ремонтувати туалети", мені хочеться запитати: "Що змушує тебе думати, що я цього хочу?" По суті ж виходить, що, зациклившись на проблемах з туалетами, люди перекривають собі шлях до свободи. Я маю на увазі свободу від "щурячих перегонів". Подібне ми ш ня, коли людина бачить туалети замість свободи, є зразком мислення, що приводить л ю дей до бідності. Люди критикують, замість того, щоб аналізувати. Багатий батько говорив, що слів про поєднання "я не хочу" заважає домогтися успіху одним, і є ключем до успіху для інших.

Так як я теж. не бажаю ремонтувати туалети, я доглядаю ретельно кандидатуру на місце керуючого майном, в чиєму ведення та буде ремонт туалетів. Якщо я знайду тлумачного упра в ляющего майном, який і стане займатися будинками і квартирами, мій грошовий потік піде вгору. Дуже важливо і те, що тлумачний керуючий майном дозволить мені купувати набагато більше нерухомості, тому мені не потрібно буде ремонтувати туалети. Тлумачний керуючий ним у ществом ключ до успіху в питанні нерухомості. Знаходження хорошого менеджера для мене куди ва ж неї, ніж сама нерухомість. Тлумачний керуючий майном часто дізнається про відмінні угодах раніше, ніж агенти з продажу нерухомості, що робить його ще більш цінним для бізнесу.

Те, що багатий батько мав на увазі, кажучи, що словосполучення "я не хочу" є для когось ключем до успіху, я поясню ще раз. Так як я також не хочу ремонтувати туалети, я прикидав, як купити більше нерухомості і цим прискорити процес позбавлення від участі в "щурячих перегонах". А ті люди, які, нічого не роблячи, продовжують говорити "Я не хочу ремонтувати туалети", часто відмовляють самим собі у використанні цього потужного інвестиційного засоби для досягнення свободи. Туалети для них важливіші, ніж власна свобода.

На фондовій біржі я часто чую, як люди кажуть: "Я не хочу втрачати гроші". Ну, а що змушує їх думати, що я люблю втрачати гроші, або хтось ще любить втрачати гроші? Часто люди не зараб а ють грошей, тому що захотіли не втратити гроші. Замість того, щоб аналізувати стан речей, люди, нехтуючи своїми розумовими здібностями, позбавляють себе ще один одного потужного і н вестиционного засоби для досягнення свободи - фондової біржі,

У грудні 1996 Я проїжджав зі своїм приятелем мимо місцевої бензоколонки. Він глянув на бенз про колонку, на ціни і йому стало ясно, що ціна на нафту скоро почне рости. Він нагадував маленького курчати, на якого мало звалитися небо.

Коли ми приїхали додому, він надав мені докази, що ціни на нафту повинна була продовжувати йти вгору в наступні роки. Він надав мені статистику, яка мені була неі з Вестн, хоча я і володів істотним пакетом акцій реальної нафтової компанії. Маючи інформацію приятеля, я негайно почав шукати і знайшов нову нафтову компанію, яку недооцінювали, і яка ось-ось мала знайти нові родовища нафти. Моєму брокеру нова компанія дуже сподобалася, і я купив 15 000 акцій по 65 центів за штуку.

У лютому 1997 Ми з тим же самим приятелем проїжджали повз тієї ж самої бензоколонки і, дейс т вітельно, ціна за галон бензину піднялася майже на 15%. Я посміхався, тому що в січні 1997 Моя маленька нафтова компанія знайшла нафту, і ті 15 000 акцій дійшли до вартості більше 3 до л ларом за штуку. А мій приятель і зараз не помиляється в прогнозах зростання цін на бензин.

Маленький курча не дасть людям думати і аналізувати. Якби більшість людей розуміли, як працює "стоп" при інвестуванні на фондовій біржі, було б більше людей інвестують, щоб перемагати, а не інвестують, щоб не втратити. "Стоп" - це просто комп'ютерна команда, при якій ваші акції продаються автоматично, якщо їхня ціна починає падати, ця команда комп ь ютера допомагає скоротити ваші втрати і максимально збільшити певний прибуток. Це отли ч ний інструмент для тих, хто боїться втрачати.

Коли я чую, як люди говорять "я не хочу", не намагаючись сказати "я хочу", я знаю, що "шум" в їх г о лові, має бути гучний. "Курча по імені малюк" командує їх мозком, волаючи: "Небо падає, і туалети ламаються". Люди уникають робити те, чого не хочуть, але платять за це величезну цепу. Вони м о гут ніколи не отримати те, що хочуть отримати в житті.

Багатий батько дав мені пораду, як чинити з маленьким курчам: "Просто роби те, що зробив по л полковником Сандерс". У 66 років він втратив свій бізнес і почав жити на чек соціального забезпечення. Д е млостей не вистачало. Сандерс став їздити по країні, пропонуючи свій рецепт смажених курчат. Йому відмови а чи тисячі разів, перш ніж хтось сказав "так". І ось Сандерс став мультимільйонером в тому віці, коли більшість людей йдуть з роботи на пенсію. "Він був мужній і завзятий людина" - говорив багатий батько про Харлану Сандерса.

Коли ви сумніваєтеся і відчуваєте, що вам страшнувато, візьміть свого маленького курчати і зробіть з ним те, що зробив полковник Сандерс зі своїм маленьким курчам. Він зварив "його.

Причина № 3. Лень. Зайняті люди часто найбільш ледачі. Всі ми чули розповіді про бізнесмена, працюючому не покладаючи рук, щоб заробляти гроші. Він багато працює, щоб добре обеспеч і вать свою дружину і дітей. Він проводить довгі години в офісі, приносить роботу додому на вихідні. Про д нажд він приходить з роботи додому, а будинок - порожній. Його дружина пішла разом з дітьми. Він знав, що у нього з дружиною проблеми, але, замість того, щоб налагодити в родині нормальні відносини, бізнесмен остава л ся зайнятим на роботі. Тепер же, повергнутий в зневіру, розгубив ділові якості, він втрачає роботу.