Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі:
¾ юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи;
¾ постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників;
¾ фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства);
¾ фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Статтею 330.1 Податкового кодексу України затверджено перелік об'єктів, що підлягають оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів (рис.12.2).
Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.
Базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу та сплачується рівними частинами від суми збору.
Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку за винятком:
а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:
¾ фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
Рисунок 12.2 – Об’єкти оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів
¾ лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується збір;
б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах. Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб'єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо:
а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків;
б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.
Лісокористувачі відповідно до податкового законодавства мають право на відстрочку сплати збору у випадках:
а) на заготівлю деревини – сума збору за заготівлю залишеної на пні деревини збільшується на 1,5 відсотка незалежно від строку, на який надано відстрочку;
б) на вивезення деревини – сума збору за невивезену вчасно деревину збільшується на 1,5 відсотка за кожний місяць відстрочки;
Підставою для перерахунку збору є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів. Про надходження суми збору в касу суб'єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачеві видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату).
