Контроль податкових органів за платою за користування надрами

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (рис.12.3).

 

 

Рисунок 12.3 – Платники та об’єкти оподаткування плати за користування надрами

Базою оподаткування платою за користування надрами, згідно зі ст. 263.5.1 Податкового кодексу, є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Що стосується видів видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), то вони визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції. Згідно зі пп.. 263.6.1 Податкового кодексу України платник має обчислювати для кожної ділянки надр вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (табл.12.2.)

 

Таблиця 12.2 – Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

 

Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини)
Величина	Фактична ціна реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)	Розрахункова вартість відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)
Методика розрахунку	Вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлю-ється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських	Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: Вмп + (Вмп хКрмпе) Цр = ——————————, Vмп

 

Продовження таблиці 12.2

	зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відпо-відного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період змен-шується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (переве-зенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (міне-ральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.	де Вмп − витрати платника за податковий (звітний) період Крмпе − коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, об-числений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб); Vмп − обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період
Класифікація витрат платника	а) витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме: - з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, вод-ним та іншим транспортом; - із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням; - з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів; - з оплатою транспортно-експе-диторських послуг; б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства; в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України.	а) матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов'язані з виконанням господарських договорів із даваль-ницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із: - зберіганням; - транспортуванням; - пакуванням; - проведенням іншого виду підготовки для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (міне-ральної сировини); - виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг); б) витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівникків, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); в) витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяль-ністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати,

 

Продовження таблиці12.2

		розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв'язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт, крім витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі: - які виникають в результаті формування фінансових резервів; - на сплату процентів боргових зобов'язань платника; - на плату за користування надрами для видобування корисних копалин; - на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду. Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються амортизаційні витрати.

 

Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків. Порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено статтею 263.7 Податкового кодексу України (рис.12.4).

Починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта, платником подається податковий розрахунок. Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби.

 

 

Рисунок 12.4 – Порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин

 

¾ за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

¾ за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України. Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку можуть залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду. Коригуючі коефіцієнти зображено у табл.12.3.

За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов'язань з цієї плати, центральний орган державної податкової служби порушує перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

 

Таблиця 12.3 – Коригуючи коефіцієнти

 

Критерії застосування коефіцієнта	Величина коефіцієнта
Видобування позабалансових запасів корисних копалин*	0,5
Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ	0,5
Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок)
Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами	0,85
Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси	0,01
Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти	0,7

 

Органи податкової служби мають право застосовувати до платника адміністративно-господарські санкції у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин в частині доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

У місячний термін після прийняття відповідного рішення органи державного гірничого нагляду надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі

Платник плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою формою податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр. У разі якщо місце обліку такого платника не збігається із місцезнаходженням ділянки надр, то необхідно подати копії податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр. У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами Податкового кодексу та інших законів України. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби. За правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин контроль здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку. Органи державного гірничого нагляду у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр.

Питання для самоконтролю

1. Визначити склад основних ресурсних платежів.

2. Який порядок обчислення плати за землю?

3. Який порядок обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів?

4. Який державний орган зобов’язаний щороку подавати органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування?

5. На кого покладена відповідальність за своєчасну й повну сплату ресурсних платежів до бюджетів різних рівнів?

6. Назвіть, на які цілі може використовуватись вода, що звільнена від сплати збору за спеціальне використання води водокористувачами.

7. Надайте характеристику платникам та об’єкту оподаткування з плати за користування надрами.

8. Які особливості визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) під час обчислення плати за користування надрами?

9. Визначити порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин

10. Який порядок здійснення контролю за нарахуванням та сплатою плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин?

11. Які особливості контролю за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин?