Податкова знижка – це сума фактично здійснених платником податку-резидентом протягом звітного року витрат, які він має право включити у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року. До податкової знижки включаються витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (одержувачем). У зазначених документах повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річної податкової декларації.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного податкового року, включає:
1) частину суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом відповідно до статті 175 Податкового кодексу; 2) суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу звітного року; 3) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року; 4) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку-інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім: а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань; б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; в) абортів (крім тих, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування); г) операцій із зміни статі; ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування); д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): а) відносно платника податку – розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень; б) відносно члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або - 50 % розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї; 6) суму витрат платника податку на: ¾ оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; ¾ оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; 7) суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням власного транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива; 8) суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. Податковим кодексом встановлені такі обмеження щодо права на нарахування податкової знижки:¾ податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті; ¾ загальна сума нарахованої платнику податку в звітному податковому році податкової знижки не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, яка зменшена на суму утримань із заробітної плати та на розмір податкової соціальної пільги за її наявності; ¾ якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
