Класичний - класний -класовий

Класичний. 1. Пов'язаний з дав­ньогрецьким, давньоримським світом, його культурою; красою подібний до статуї стародавніх греків і римлян; античний. Вж. зі сл.: світ, мистецт­во, література, науки, філологія, об­личчя, краса.

2. Який стосується класицизму: класичний стиль, класична філософія, класична школа.

3. Створений класиком — видат­ним письменником, діячем мистецт­ва, науки; зразковий. Вж. зі сл.: спад­щина, драматургія, музика, твір, ро­ман, праця, метод, визначення, промо­ва, приклад.

Класний. 1. Який стосується шкільного класу. Вж. зі сл.: журнал, керівник, дошка, кімната, робота, чи­тання, збори.

2. Який має високий професійний або спортивний рівень; майстерний. Вж. зі сл.: гравець, фахівець, футбо­ліст, художник, гра, команда, вихо­вання.

Класовий. Який стосується сус­пільних класів, їх взаємовідносин,

КЛЕ

ідеології тощо. Вж. зі сл.: підхід, по­літик, характер, свідомість, суть, со­лідарність, відносини, інтереси.

КЛЕЙНОДИ, -ів, мн. 1. Коштов­ності. [Хуса:] Мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбе­реться (Леся Українка).

2. іст. Знаки влади, регалії. — Візь­міть мої гетьманські Клейноди, панове (Т.Шевченко); Клейноди гетьманські покладено було в церковних сховах в ол­тарі (М.Лазорський).

клик див. ікло.

КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК В україн­ській мові цей відмінок широко вжи­вається не тільки стосовно людей (Михайле Андрійовичу, Юрію Іванови­чу, Катерино Максимівно, батьку, хлопче, сестрице, тітко), але й при звертанні до тварин, географічних та астрономічних об'єктів, споруд, пре­дметів, явищ природи тощо: корівко, ластівко, конику, лебедику, Вітчизно, Україно, Києве, місяцю, зоре, хато, зе­мле, вітре, дощику, морозе, віхоло. Ой не шуми, луже, Зелений байраче!.. Не плач, не журися, Молодий козаче! (піс­ня); Благословенна будь, моя незайма­на дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, по­чував себе невичерпно багатим і щед­рим (О.Довженко).

КЛІРИНГ, -у. Система безготівко­вих розрахунків, що ґрунтується на залікові взаємних вимог і зобов'я­зань. Пох. кліринговий: клірингова угода.

КНИЖКА - КНИГА

Книжка. Друкована праця у вигля­ді зброшурованих і оправлених арку­шів паперу з якимсь текстом.

Книга. Переважно велика обсягом або важлива за змістом: книга скарг, конторські книги.

книжкбвий - книжний

Книжковий. Який стосується кни­жки, пов'язаний з книжкою, з вироб­ництвом і поширенням книжок то­що: книжкова обкладинка, книжковий ринок, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова фабрика, книжкова графіка.

Книжний. Характерний для літера­турно-писемного викладу, не власти­вий живій мові; узятий, запозичений з книжок: книжна мова, книжний стиль, книжні знання.

КО.., КОМ.., КОН... Префікси, що означають об'єднання, суміс­ність, спільність: коадаптація, компа­тріот, констеляція.

КОАГУЛЯНТ - КОАГУЛЯТ

Коагулянт, -у. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію.

Коагулят, -у. Осад, що утворився в колоїдному розчині під час коагу­ляції.

КОД - КОДА

Код, -у. Система умовних знаків або сигналів для передавання відомо­стей.

Кода. Заключна частина музично­го твору; додатковий віршовий рядок у канонічній строфі, який завершує твір.

КОДОЛА. Дуже товстий і міцний мотузок; канат, линва. Коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, наче гадюка, з залізною кішкою на кін­ці, котра була прив'язана до одного кінця мережі (І.Нечуй-Левицький).

КОЗАЧЕНКО - КОЗАЧЕНЬКО

Козаченко, ч. Син козака. — А за­хоче студент колегії побачитися з твоїм Мартинком, з простим козачен­ком? (І.Ле).

кол

Козаченько, ч. пестл. Козак. Заще­бече соловейко В лузі на калині, за­співає козаченько, Ходя по долині (Т.Шевченко); Ой на гору козак воду носить, Дівчинонька козаченька про­сить: — Козаченьку, мій соколю, Візь­ми мене із собою На Вкраїну далеку! (пісня); Ой як крикне наш отаман та до козаченьків: — Не журіться, запо­рожці, друзі молоденькі! (дума); Голубе сизий, козаченьку любий!Хто ж тебе в полі к серцю приголубить? (Л.Борови- ковський).

КОКЕТКА - КОКбТКА

Кокетка. 1. Жінка, яка своєю зов­нішністю, манерами намагається по­добатися чоловікам.

2. Верхня, відрізна частина сукні, блузки, до якої на висоті грудей при­шивається нижня частина одягу.

Кокотка. Жінка легковажної пове­дінки, що перебуває на утриманні своїх коханців.

КОКІЛЬ - КУКІЛЬ

Кокіль, -ля. Ливарна форма з чаву­ну або сталі для відливання метале­вих виробів.

Кукіль, куколю. Бур'ян родини гвоздикових з темно-рожевими, зрід­ка білими квітками й отруйним на­сінням, а також переносно. — Оцей жовтий — осот, а червонуватий — кукіль. Найлихіші вороги наших ланів (О.Донченко); Будь сіячем, і хай жит­тя твоє Насущний хліб, а не кукіль дає (Л.Забашта).

кокотка див. кокетка.

КОЛЕГІЯ - КОЛЕГІУМ

Колегія, -ї, ор. -єю. 1. Об'єднання, корпорація; адміністративний дорад­чий або розпорядчий орган тощо: ко­легія адвокатів, колегія міністерства, військова колегія.

2. Те саме, що колегіум.

Колегіум, -у. Закритий середній і вищий навчальний заклад.

КОЛЕДЖ - КОЛЕЖ

Коледж, -у, ор. -ем. Вищий або се­редній навчальний заклад в Англії, США, Україні та деяких інших краї­нах.

Колеж, -у. Середній навчальний заклад у Франції, Бельгії і Швейцарії.

КОЛЕКТИВІСТСЬКИЙ - КО­ЛЕКТИВНИЙ

Колективістський. Властивий ко­лективу, пройнятий духом колекти­візму: колективістська психологія, ко­лективістські принципи, колективіст­ські стосунки.

Колективний. Який стосується ко­лективу, належний йому; призначе­ний для колективу; який здійснює колектив. Вж. зі сл.: керівництво, до­говір, заява, земля, господарство, дум­ка, мудрість, творчість, праця, відпо­відальність, гра, справа, зусилля, по­треба, заняття.

КОЛЕКЦІОНУВАННЯ - КО­ЛЕКЦІОНЕРСТВО

Колекціонування. Збирання колек­цій: займатися колекціонуванням.

Колекціонерство. Збирання колек­цій як заняття; пристрасть до збиран­ня: антикварне колекціонерство.

колер див. колір.

КОЛИ-НЕБУДЬ - КОЛИСЬ

Коли-небудь, присл. У будь-який, в який-небудь час у минулому чи май­бутньому. — Може, ви чували коли-не­будь про побратимство! (П.Куліш); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? (Панас Мирний); Чи ко­ли-небудь зійдуться їхні дороги? (О.Гон­чар); — 3 тобою можна хоч коли-не-

кол

будь до ладу поговорити? (М.Стель­мах).

Колись, присл. 1. У якийсь час у минулому; якось, давно. — Це я зга­дала, як колись у наймах крадькома ви­шивала сорочку (І.Нечуй-Левицький);

— От колись була риба! (О.Дов­женко); Колись брав його дідусь під ко­жушину, грів бородою, тепер не бере, бо великий уже (А.М'ястківський).

2. У який-небудь час, невідомо ко­ли в майбутньому. Чого тепер не роб­лять люди! Без коней їздять — ще ко­лись І не такеє диво буде (Л.Глібов); Може, хоч мрією, часом, хвилиною Бу­дем щасливі колись!.. (Г.Чупринка);

— Ух, колись буде ще бійка (3.Тулуб). КОЛИСКА - КОЛЯСКА Колиска. Ліжечко для спання та

колисання дитини; підвісний поміст у будівельників; гойдалка, а також переносно. Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля (Б.Лепкий); Зося наго­дувала немовля, поклала в колиску на вервечках (В.Земляк); Вкраїно, матін­ко моя, Моя колиско, серцю люба, Сплітай вінки із листя дуба, Хай серце радістю буя (Л.Забашта).

Коляска. Ресорний екіпаж з відки­дним верхом; невеликий візок спе­ціального призначення тощо. Петро садив її в коляску, подавав сніданок (Вал.Шевчук).

колись див. коли-небудь.

КОЛІР - КОЛЕР

Колір, -льору. Світловий тон, заба­рвлення чогось; переважно у множи­ні — виражальні засоби мови, музи­ки, сценічного мистецтва тощо: чер­воний колір, малювати щось темними кольорами.

Кблер, -у, заст. Хвороба — рід ска­зу в коней.

колірний див. кольоровий.

...КОЛІРНИЙ -...КОЛЬОРО­ВИЙ. Кінцеві частини складних слів, що відповідають словам колір, кольо­ровий; ширше вживається ...колірний: багатоколірний (багатокольоровий), двоколірний (двокольоровий).

КОЛО - КРУГ

Коло, ім. 1. Замкнена крива, всі то­чки якої однаково віддалені від цент­ра; така крива, утворена з різних пре­дметів тощо.

2. Те саме, що круг.

Круг, -а. Частина площини, обме­жена кривою лінією; ділянка, пред­мет, що має округлу форму.

колодязь див. криниця.

КОЛбїД, -у. Речовина, що не кри­сталізується (білок, крохмаль, клей то­що).

КОЛОЇДАЛЬНИЙ - КОЛбїД-

ний

Колоїдальний. Який має властиво­сті колоїду: колоїдальний графіт.

Колоїдний. Прикм. від колоїд: ко­лоїдна хімія, колоїдний розчин.

КОЛОНІАЛЬНИЙ - КОЛОНІ­ЗАЦІЙНИЙ

Колоніальний. Який стосується ко­лонії — країни, що перебуває під вла­дою іноземної держави: колоніальна країна, колоніальна війна.

Колонізаційний. Який стосується колонізації як заселення вільних зе­мель: колонізаційний рух, колонізаційне питання.

КОЛОНІЗАТОР - КОЛОНІСТ

Колонізатор, -а. 1. Поневолювач, експлуататор колоніальних народів.

2. Те саме, що колоніст 1.

ком

Колоніст, -а. 1. Мешканець коло­нії — поселення, що складається з вихідців з іншої країни.

2. Мешканець колонії — виправ­но-трудового закладу (переважно з полегшеним режимом).

КОЛОНІЗАТОРСЬКИЙ - КО­ЛОНІСТСЬКИЙ

Колонізаторський. Який стосується колонізатора або колонізації: коло­нізаторська війна, колонізаторська сваволя.

Колоністський. Який стосується колоніста, належний йому: колоніст­ські поселення.

колонізаційний див. колоніальний.

колоніст див. колонізатор.

колоністський див. колонізаторсь­кий.