Консервативний див. консерватор-ний

КОНСЕРВАТИВНІСТЬ - КОН­СЕРВАТИЗМ

Консервативність, -ності, ор. -ніс-тю. Властивість консервативного: консервативність переконань.

Консерватизм, -у. 1. Прихильність до старого, віджилого, обстоювання його; консервативні погляди: консер­ватизм у політиці, виявляти консерва­тизм.

2. Те саме, що консервативність.

КОНСЕРВАТОРНИЙ, КОНСЕР­ВАТОРСЬКИЙ - КОНСЕРВАТОР­СЬКИЙ - КОНСЕРВАТИВНИЙ

Консерватбрний, консерваторський. Який стосується консерваторії: кон- серваторна освіта, консерваторські студенти.

Консерваторський. Який стосуєть­ся консерваторів: консерваторські принципи.

Консервативний. Який обстоює старе, віджиле: консервативні погляди.

КОНСЕРВАЦІЯ - КОНСЕРВУ­ВАННЯ

Консервація, -ї, ор. -єю. 1. Тимча­сове припинення діяльності чогось: консервація шахти, консервація будів­ництва заводу.

2. Запобігання псуванню, руйну­ванню спеціальною обробкою або створенням відповідних умов збе­рігання: консервація деревини, консер­вація крові.

Консервування. 1. Перетворення в консерви: консервування грибів, кон­сервування овочів.

2. Те саме, що консервація 2.

кон

КОНСИГНАНТ - КОНСИГНА­ТОР

Консигнант, -а. Власник товару, який продає за кордон через комісіо­нера — консигнатора.

КОНСОЛІ - КОНСОЛЬ

Консолі, -лей, мн. Облігації довго­термінових або безтермінових держа­вних позик, випущених в Англії.

Консоль, -і, ор. -ллю. Виступ у стіні будинку; колонкова пересувна підставка для статуеток, квітів тощо.

КОНСПІРАТИВНИЙ, КОНС-ПІРАЦЇЙНИЙ - КОНСПІРАТОР­СЬКИЙ

Конспіративний, конспіраційний. Пов'язаний з конспірацією, таємний: конспіративна квартира, конспірати­вне засідання.

Конспіраторський. Який стосується конспіратора, властивий конспірато­рові: конспіраторські звички.

КОНСПІРАЦІЯ - КОНСПІРУ­ВАННЯ

Конспірація, -ї, ор. -єю. Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї дія­льності, своїх членів; дотримання та­ємниці: сувора конспірація, дотриман­ня конспірації.

Конспірування. Застосування конс­пірації щодо чогось, когось; дотриму­вання конспірації: конспірування ро­боти організації.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ - КОНС­ТИТУТИВНИЙ

Конституційний. 1. Який стосуєть­ся конституції — основного закону держави: конституційний маніфест, конституційне право, конституційний лад, конституційна держава.

2. Який стосується конституції — будови організму: конституційні вла­стивості організму.

Конститутивний, книжн. Який ста­новить основу чогось; визначальний: конститутивні положення.

КОНСТИТУЩОНАШСТЙЧНИЙ -КОНСТИТУЦІОНАЛІСТСЬКИЙ

Конституціоналістйчний. Який сто­сується конституціоналізму: консти­туціоналістйчний напрям у державно­му праві.

Конституціоналістський. Який сто­сується конституціоналістів: консти­туціоналістська організація.

КОНСТРУКТИВНИЙ - КОНСТ­РУКЦІЙНИЙ - КОНСТРУКТОР­СЬКИЙ

Конструктивний. 1. Пов'язаний з конструкцією, конструюванням: кон­структивні властивості будівлі, кон­структивна деталь.

2. Який може бути основою чо­гось: конструктивні пропозиції.

Конструкційний. Придатний для конструкції споруд, будівель або їхніх частин: конструкційні матеріали, кон­струкційна сталь.

Конструкторський. Який стосуєть­ся конструктора, конструкторів; по­в'язаний з конструюванням: констру­кторське бюро.

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ - КОН­СУЛЬТАЦІЙНИЙ

Консультативний. Який має дорад­чі права; дорадчий: консультативний комітет, консультативний статус, консультативна нарада.

Консультаційний. Який дає поради з якихось питань; призначений для консультації: консультаційний пункт, консультаційний центр, консультацій-

кон

на година, консультаційна допомога, консультаційна поліклініка.

КОНСУЛЬТАЦІЯ - КОНСУЛЬ­ТУВАННЯ

Консультація, -ї, ор. -єю. 1. Порада фахівця з якогось питання; установа, в якій допомагають порадами: дитяча консультація, юридична консультація.

2. Те саме, що консультування: кон­сультація для абітурієнтів.

Консультування. Надання порад з якихось питань: консультування моло­дих авторів.

КОНТАКТОР, -а. Електромеха­нічний або електромагнітний апарат, призначений для дистанційного вми­кання й перемикання електрич­них кіл.

КОНТИНГЕНТОВАНИЙ. Обмеже­ний певними кількісними рамками.

КОНТОКОРЕНТ, -у. Єдиний ра­хунок, на якому відбито всі операції банку з клієнтом. Пох. контокорент­ний.

КОНТР..., КОНТРА... Префікси, що означають "протилежний чо­мусь", "який протидіє комусь, чо­мусь", "проти"; пишуться разом: контрбаланс, контрманевр, контра­марка, контрапункт (контр- пишеть­ся через дефіс у словах контр-ад­мірал, контр-адміральський).

КОНТРАБАНДНИЙ - КОНТРА­БАНДИСТСЬКИЙ

Контрабандний. Пов'язаний з кон­трабандою; старанно приховуваний: контрабандні товари.

Контрабандистський. Який стосу­ється контрабандистів: контрабанди­стська шаланда.

КОНТРАГЕНТ, -а. Особа чи уста­нова, яка бере на себе певні зобов'я-

і

зання за договором. Пох. контрагент­ський.

КОНТРАКТАНТ, -а. Особа або ор­ганізація, яка приймає на себе певні зобов'язання за контрактом.

КОНТРОЛЕР - РЕВІЗОР -ІНСПЕКТОР

Контролер, -а. Особа, яка контро­лює або перевіряє когось, щось.

Ревізор, -а. Особа, яка перевіряє правильність і законність діяльності підприємства, установи, організації, службової особи, служби руху тощо.

Інспектор, -а. Посадова особа в державних установах, на підприємст­вах, у громадських організаціях, яка здійснює нагляд і контроль за прави­льністю їхніх дій, виконанням зако­нів, постанов, ухвал тощо.

КОНТРОЛЬ, -ю, ор. -ем. 1. (за чим, над чим, чого). Вживається при віддієслівних іменниках, що означа­ють дію: контроль за роботою підпри­ємства, контроль за (над) правильним використанням коштів.

2. (над чим). Вживається при імен­никах не дієслівного походження: контроль над усіма вузлами комуніка­цій, контроль над фінансами.

КОНФРОНТАЦІЯ, -і, ор. -єю. Протиборство, протиставлення со­ціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів тощо; зіткнення.

КОНЦЕНТРАЦІЯ - КОНЦЕНТ­РУВАННЯ

Концентрація, -ї, ор. -єю. 1. Зосере­дження, збирання, згромадження ко­гось, чогось: концентрація військ, кон­центрація виробництва, концентрація уваги.

2. Кількість розчиненої речовини в чомусь: розчин високої концентрації.

кон

Концентрування. 1. Те саме, що концентрація 1.

2. Насичення, згущення розчину; збагачення корисних копалин: кон­центрування розчину, концентрування руди.

КОНЦЕРТИНО, невідм., с. 1. Му­зичний інструмент у вигляді шести­гранної гармонії.

2. Віртуозний музичний твір типу концерту, але менший за обсягом і простіший від нього.

КОН'ЮНКТУРА - КОН'ЄКТУ­РА

Кон'юнктура. Сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і наслідок якоїсь справи або процесу: економічна кон 'юнктура, політична кон ^уюнктура, торговельна кон 'юнктура.

Кон'єктура. Відновлення зіпсова­них місць у тексті або розшифруван­ня тексту на основі здогадів: здійсню- вати кон ^уєктуру.

КОНЮХ - КОНЯР

Конюх, -а. Той, хто доглядає ко­ней.

Коняр, -а. Фахівець з конярства; той, хто займається конярством.

конячий див. кінний.

КООПЕРУВАННЯ - КООПЕРА­ЦІЯ - КООПЕРАТИВ

Кооперування. Дія — об'єднання на засадах співробітництва, залучен­ня для участі в кооперації: кооперу­вання виробництва, кооперування спо­живачів, кооперування наукових уста­нов із заводами.

Кооперація, -ї, ор. -єю. Співробіт­ництво, добровільні об'єднання лю­дей для спільної господарської чи торговельної діяльності тощо: вироб-

нича кооперація, житлово-будівельна кооперація, споживча кооперація.

Кооператив, -у. Виробниче, торго­вельне об'єднання; кооперативна крамниця: сільськогосподарський коо­ператив, шкільний кооператив.

КООРДИНАЦІЯ - КООРДИНУ­ВАННЯ - КООРДИНбВАНІСТЬ

Координація, -ї, ор. -єю. 1. Узго­дження, приведення у відповідність якихось дій, явищ тощо: координація наукових досліджень, координація дія­льності підприємств, координація дій зі штабами фронтів.

2. Узгодженість рухів, дій тощо: координація рухів.

Координування. 1. Те саме, що ко­ординація 1: координування економіч­них доаііджень.

2. зрідка. Те саме, що координа­ція 2: координування рухів, координу­вання ударів по клавішах друкарської машинки.

Координбваність, -ності, ор. -ніс-тю. Те саме, що координація 2: коор- динованість рухів.

КОПТИТИ - КОПТІТИ

Коптити, -пчу, -птйш, перех. Коп­тінням приготовляти продукти харчу­вання: коптити ковбаси.

Коптіти, -пчу, -птйш, неперех. Утворювати кіпоть: лампа коптить.

КОПЧЕННЯ - КОПЧЕННЯ -КОПЧЕНЯ

Копчення. Готування продуктів харчування (м'яса, риби тощо) про­в'ялюванням їх у диму; коптіння: ко­пчення ковбас, копчення сиру, гаряче й холодне копчення.

Копчення, збірн., с. Копчені харчо­ві продукти; копченина: покуштува­ти різного копчення.

КОР

Копченя, -і, ор. -ею, ж. Копчене м'ясо, копчена риба. коразія див. корозія. КОРАЛИ - КОРАЛІ

Корали, -ів, мн. (одн. корал, -а). Морські тварини, рід поліпів; вапни­сті відклади деяких видів цих тварин. Корали — вередливі істоти. Для нор­мальної життєдіяльності колоніям не­обхідна вода певної солоності (з жур­налу).

Коралі, -ів, мн. Намисто з коралів. Вона потягнула до себе якийсь темний разок і здивовано побачила, що то були коралі з золотим дукачем (М.Стель­мах).

КОРД - КОРДА

Корд, -у. Міцні нитки, з яких виго­товляють спеціальні тканини; вовня­на тканина з повздовжніми ворсови­ми рубчиками: корд зі штучного воло­кна, пальто з корду.

Корда. Довгий мотузок, застосову­ваний під час виїжджування коней по колу; струна (шворка) для керування літальними моделями.

КОРЕЙКА - КОРЕЯНКА

Корейка. Свиняча або теляча гру­динка.

Кореянка. Представниця народу, що становить корінне населення Ко­реї.

КОРЕКТУВАТИ - КОРИГУ­ВАТИ

Коректувати, -ую, -уєш. 1. Вноси­ти корективи в щось, виправляти що-небудь тощо: коректувати розра­хунки економістів, коректувати ар­тилерійську стрільбу.

2. Виправляти помилки у відбитку друкарського, комп'ютерного та ін. набору: коректувати набір роману.

Пох.: коректований, коректування.

Коригувати. Те саме, що коректу­вати 1: коригувати режим роботи ма­шини, коригувати вогонь батареї. Пох.: коригований, коригування.

КОРЕЛЯТИВНИЙ - КОРЕЛЯ­ЦІЙНИЙ

Корелятивний, книжн. Який пере­буває у взаємній залежності; співвід­носний: корелятивні зміни, кореляти­вні поняття.

Кореляційний, книжн. Який стосу­ється кореляції: кореляційна залеж­ність.

кореянка див. корейка.

коригувати див. коректувати.

КОРИСНИЙ - КОРИСЛИВИЙ

Корисний (для кого-чого, кому). Який дає добрі наслідки, користь; який використовується за певним призначенням тощо: корисна робота, корисна площа, корисні копалини, ко­рисні зауваження, корисні поради, кое­фіцієнт корисної дії.

Корисливий. Який прагне власної вигоди, наживи; який ґрунтується на користі: корислива людина, корисливі міркування, корислива мета.

КОРИСТЬ - КОРИСНІСТЬ

Користь, -і, ор. -тю. Добрі наслід­ки, матеріальна вигода для когось, чогось: велика користь, давати ко­ристь, мати користь.

Корисність, -ності, ор. -ністю. Якість корисного: корисність речі, ко­рисність спорту.

КОРІННИЙ - ДОКОРІННИЙ

Корінний. 1. Споконвічний, по­стійний — про населення певної міс­цевості, представників якогось сере­довища тощо: корінні жителі.

КОР

2. Те саме, що докорінний.

Докорінний. Який стосується ос­нов, коренів чогось. Вж. зі сл.: злам, переворот, поворот, зміна, ломка, пе­ребудова, реконструкція, реорганізація, різниця, перетворення, поліпшення, удо­сконалення, особливості, переваги.

корм див. харчі.

КОРОЗІЯ - КОРАЗІЯ - ЕРОЗІЯ

Корозія, -ї, ор. -єю. Руйнування металів і деяких інших твердих тіл під впливом хімічних та електрохімічних процесів, а також результат цих про­цесів; руйнування гірських порід вна­слідок розчинення їх у воді: корозія заліза, хімічна корозія, атмосферна ко­розія, морська корозія, корозія ґрунту.

Коразія. Процес руйнування гірсь­ких порід уламковим матеріалом, що його переносять вода, лід, вітер тощо.

Ерозія. Руйнування грунту чи гір­ських порід водою, льодом або вітра­ми; руйнування металу під дією меха­нічних чинників або електричних розрядів; порушення цілості тканини шкіри або слизових оболонок під впливом різноманітних чинників: вітрова ерозія. Є на світі дивоглядні ріки — Водної ерозії сліди. А вони по­значені навіки Кольором весняної води (П.Сиченко).

КОРСЕТ - КОРСЕТКА

Корсет, -а. 1. Широкий пояс для стягування талії.

2. Те саме, що корсетка.

Корсетка. Верхній жіночий одяг — пошита в талію безрукавка з кольоро­вої тканини.

КОСМО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "всесвіт"; пишеться разом: космоін-женер, космоцентр.

костистий див. кістлявий.

коток див. каток, котрий див. який.

КОТРЙЙ-НЕБУДЬ - КОТ­РИЙСЬ

Котрий-небудь, котрбго-небудь, займ. 1. Який-небудь з кількох.

2. Хто-небудь з кількох. Коли ж бу­ло дитина побіжить, чи до сусідів, чи на вулицю, то вже котрий-небудь, або батько, або мати, так слідом за нею й ходять (Г.Квітка-Основ'яненко).

Котрийсь, котрогось, займ. Якийсь, невідомо який з кількох. — Ну, це ми дешево одбулись! — озвався котрийсь (А.Головко); — Чи не привалить тут нас? — глянув котрийсь на стелю (О.Гончар).

КОХАННЯ - ЛЮБОВ

Кохання. 1. Почуття глибокої сер­дечної прихильності до особи іншої статі. Кохання обняло її палку душу ніби полум'ям (І.Нечуй-Левицький); Є в коханні і будні і свята, Є у ньому і ра­дість і жаль, Бо не можна життя за­ховати За рожевих ілюзій вуаль (В.Си-моненко).

2. рідше. Те саме, що любов 1. Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачив­ши [сина] (Марко Вовчок).

Любов, -і, ор. -в'ю. 1. Почуття гли­бокої сердечної прив'язаності до ко­го-, чого-небудь; інтерес, пристрасть до чогось. Огнище те — любов до краї­ни своєї, до свого народу (М.Коцю­бинський); Перед ним постають оче­нята доньки й синка, сповнені найви­щої любові і принади до матері (О.До-світній); Я перераховую принади мого маленького едему і чую, як захлюпує мою душу любов... До людей, до краю, до себе?До всього... А та любов кипить у мені і груди розпирає: ще трохи — й

КРА

вибухне і виллється на світ сльозами, сміхом, піснею, словом — що ж то за таке навальне почуття? (РЛвжкчук).

2. Те саме, що кохання 1. — Ізольдо! Ох Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка); Вийде мила брати воду, Зловить зілля-руту, Зловить руту та й згадає Про любов забуту (П.Карман- ський).

КОХАТИ - ЛЮБИТИ

Кохати. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. — Коли вподобав Олену, то бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Той, хто во­лю занехає, Хай хоч в золоті лежить, Хоч царівну хай кохає, А не буде в щас­ті жить (Г.Чупринка).

2. рідше. Те саме, що любити 1. Хто кохав життя ледаче, Непереливки то­му (Л.Глібов); Хто кохає край свій рід­ний Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний (М.Воро­ний).

3. Дбайливо вирощувати щось, ви­ховувати, ростити когось, старанно доглядаючи. Це ж наші рученьки кож­ну колосинку кохали та ростили (М.Шеремет); Старую бабусеньку зга­даю! Вона мене кохала: піснями пелена-ла, Рідним словом кормила, рідній мові учила (Ф.Метлинський).

Любити, люблю, любиш. 1. Відчу­вати глибоку відданість, прив'яза­ність до когось, чогось. Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю кра­су твою, твій люд (І.Франко); — Ма­ти любила мене — душі не чула (Панас Мирний).

2. Те саме, що кохати 1. Мокрина довго любила його та все давала гарбу­за своїм женихам (І.Нечуй-Левиць- кий); Ні, душу мучити свою Я більше

вже не можу... Тепер я іншу вже люб­лю, На тебе... схожу (О.Олесь).

КРАВЕЦЬ - ШВЕЦЬ

Кравець, -вця. Майстер, який шиє одяг. Помічника Максима Горобця від­пустив додому, аби той сходив до кра­вця приміряти костюм (А.М'ястків- ський).

Швець, шевця. Майстер, який шиє і лагодить взуття. — А я кажу: у їх батько швець був, і вони самі чоботи шити вміють (Б.Грінченко); — А то вже як кому... Шевці підуть чоботи шити, а кравці — кравцювати (О.Со- коловський).

КРАМНИЦЯ, -і, ор. -ею. При­міщення для роздрібної торгівлі; ма­газин: книжкова крамниця, комісійна крамниця, антикварна крамниця, м я-сна крамниця. Пахла ця білизна крам­ницею і фабричними промтоварами (Є.Гуцало); Уже кілька років устає він рано й, перше ніж іти на роботу, біжить на базар, а вертаючись з робо­ти, заходить до крамниць купити про­дукти (Б.Антоненко-Давидович).

КРАСНИЙ. Прекрасний, чудовий; найкращий; приємний. На вгороді ве­рба рясна, Там стояла дівка красна (пісня); — Та встань, моя сестро, та подивись на білий світ, який же він га­рний, який же він красний (М.Лазор-ський); Ізнов прийшла весна-красна, Ізнов зазеленіло поле (Л.Глібов); крас­ний звір (найкращий); красна ціна (найвища); красне письменство (худо­жня література) тощо. Пох. красно. — А коли ж тут так красно. Я зави­дую вам, опришкам, що ви завше живе­те у такій красоті (Г.Хоткевич).

...КРАТ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "володар": технократ, плутократ.

КРА

...КРАТІЯ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "влада": теократія, технократія.

КРЕЙДЯНИЙ - КРЕЙДИСТИЙ

Крейдяний. Який стосується крей­ди, виготовлений з неї; який має ко­лір крейди: крейдяні гори, крейдяний період, крейдяний папір, крейдяне об­личчя.

Крейдистий. Який містить у своєму складі крейду; подібний до крейди: крейдисті породи, крейдисті вапняки.

КРЕКІНГ-... Перша частина скла­дних слів, що відповідає поняттю "призначений для крекінгування"; пишеться через дефіс: крекінг-процес, крекінг-установка.

КРЕМІНЬ - КРЕМНІЙ

Кремінь, -меню (один камінь — -меня). 1. Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який колись використовува­ли для добування вогню. Той [дідусь] скрутив цигарку, дав Іванові, швидко зліпив собі, дістав з капшука кремінь, кресало, губку (А.М'ястківський). Пох. кремінний.

2. перен. розм. Про людину з твер­дим характером. — Ваша мама кре­мінь, а не людина (І.Нечуй-Левиць-кий).

Кремній, -ю, ор. -єм. Хімічний еле­мент, що входить до складу гірських порід, піску тощо; силіцій. Пох. крем­нієвий.

КРЕОЛ - МЕТИС - МУЛАТ

Креол, -а. 1. Нащадок перших єв­ропейських (переважно іспанських та португальських) колонізаторів у краї­нах Латинської Америки.

2. Людина, що походить від зміша­ного шлюбу іспанців та індіанців, ро­сіян та алеутів тощо.

Метис, -а. 1. Тварина, рослина, одержані внаслідок схрещування різ­них порід чи сортів рослин.

2. Нащадок від шлюбів представ­ників різних людських рас.

3. В Америці — нащадок від шлю­бу індіанців з представниками євро­пейської раси.

Мулат, -а. Нащадок від шлюбу білих і негрів.

КРЕП-... Перша складова частина назв ряду шовкових тканин; пишеть­ся через дефіс: креп-жоржет, креп-сатин, креп-гофре.

КРИВАВИЙ - КРОВНИЙ -КРОВ'ЯНИЙ

Кривавий. Залитий кров'ю; пов'я­заний з пролиттям крові; який здійс­нює, спричиняє багато вбивств, а та­кож переносно: кривава рана, крива­вий диктатор, кривавий терор, крива­ва битва, кривава боротьба, кривава помста, кривава праця, працювати до кривавого поту.

Кровний. Який має спільних пред­ків, а також переносно: кровний брат, кровна рідня, кровний зв'язок, кровна справа, кровне братерство.

Кров'яний. Який міститься в крові або виник з крові: кров'яна пляма, кров'яна плазма, кров'яна ковбаса, кров'яний тиск (тиск крові в серце­во-судинній системі людини й тва­рин).

крига див. лід.

КРИЗ, -у. Вживається переважно в словосп.: гіпертонічний криз, гіпото­нічний криз.

крикет див. крокет.

криль див. кріль.

КРИМІНАЛЬНИЙ - КАРНИЙ. У більшості значень ці слова вживаю­ться паралельно: кримінальний (кар-

КРИ

ний) злочин, кримінальна (карна) від­повідальність. Однак у юридичній практиці перевагу надають слову кри­мінальний: кримінальний кодекс, кри­мінальне право, кримінальне слідство, кримінальна справа. Тільки криміналь­ний уживається, коли йдеться про ху­дожній твір: кримінальний роман, кри­мінальна новела. Слово карний вжива­ється також у значенні "каральний": карний загін, карна експедиція, карний меч.

КРИНИЦЯ - КОЛОДЯЗЬ

Криниця, -і, ор. -ею. 1. Викопана й захищена від обвалів яма для добу­вання води.

2. перен. Джерело, скарбниця чо­гось: криниця життєвої мудрості.

Колодязь, -я, ор. -ем. 1. Те саме, що криниця 1: артезіанський колодязь.

2. Яма, що служить для якихось техніхних потреб — для спуску в шах­ту, для проходу до місця закладання міни тощо: соляний колодязь, оглядо­вий колодязь.

КРИНЙЧАНИЙ - КРИНЙЧАС-ТИЙ

Кринйчаний. Криничний. Вода зе­лена та чиста, як сльоза, холодна, як криничана (І.Нечуй-Левицький).

Кринйчастий. Багатий на криниці або джерела. Заховалось за церквою село.., у йому.. кринйчастий ставок (Ганна Барвінок).

КРИПТО... Перша частина склад­них слів, що означає "таємно" або належність до якогось прихованого стану; пишеться разом: криптогра­фічний, криптодепресія.

КРИСАТИЙ - КРИСЛАТИЙ

Крисатий. Який має широкі криси (про капелюх, бриль тощо). Усе це бу-

ли.. статечні ґазди в крисатих капе­люхах та з люльками в зубах (О.Гон­чар).

Крислатий. 1. Який має розложис­те гілля, розкішну крону (про дерево, кущ). Тут росли кілька старих ясенів, кущі шипшини та глоду й крислата че­решня (Є.Гуцало); Груша тая була ви­сока та крислата (О.Ільченко).

2. Те саме, що крисатий.

КРИСТАЛ - КРИШТАЛЬ

Кристал, -а. Тверде неорганічне тіло, що має форму правильного ба­гатогранника: блискучий кристал, фор­ма кристала.

Кришталь, -ю, ор. -ем. Скло висо­кого гатунку: дзвінкий кришталь, ви­роби з кришталю (також гірський кри­шталь — прозора різновидність квар-

Цу).

КРИСТАЛІЧНИЙ - КРИШТА­ЛЕВИЙ - КРИШТАЛЬНИЙ

Кристалічний. Який стосується кристалів, складається з кристалів: кристалічна будова, кристалічна струк­тура, кристалічний щит.

Кришталевий. 1. Який стосується кришталю — скла високого ґатунку; зроблений з кришталю: кришталева ваза, кришталевий кубок. В кришта­левих посудинах шумувало пиво (О.Со-коловський).

2. перен. Який прозорістю, грою барв, мелодійністю, чистотою зву­чання нагадує кришталь; високомо­ральний тощо: кришталева вода, кри­шталева сльоза, кришталевий голос, кришталева людина. Кришталевим мереживом міняться бурульки, спада­ють з них прозорі краплі (З.Тулуб); Ку-ку! Куку! Дзвінко ллється кришталевий звук (П.Карманський).

КРИ

Криштальний. Те саме, що кришта­левий 2: криштальна чесність, криш­тальної чистоти людина.

КРИЦЯ, -і, ор. -ею. Сталь; ужива­ється переважно в мові художніх творів. Не треба струн/ Меча мені гостри, За­грай на кремені і криці/ (О.Олесь).

кришталевий див. кристалічний.

кришталь див. кристал.

криштальний див. кристалічний.

КРІЛЬ - КРИЛЬ - КРОЛЬ

Кріль, кроля, ор. кролем. Невелика тварина родини заячих, яку розво­дять на м'ясо та для хутра. Пох.: кро­лячий, кролятина.

Криль, -ю, ор. -ем. Промислова на­зва планктонних морських рачків, які утворюють скупчення в поверхневих шарах води. Пох. крйльний.

Кроль, -ю, ор. -ем. Найшвидший спосіб плавання на грудях.

КРІО... Перша частина складних слів, що вказує на зв'язок з льодом, низькими температурами; пишеться разом: кріобіологія, кріотурбогенера-тор.

кріп див. окріп.

кровний див. кривавий.

КРОВО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову кров; пишеться разом: кровоносний, крово­постачання.

кров'яний див. кривавий.

КРОКЕТ - КРИКЕТ

Крокет, -у. Гра, в якій гравці уда­рами дерев'яних молотків проводять свої шари крізь дротяні ворітця.

Крикет, -у. Спортивна гра з дере­в'яним м'ячем, яка відбувається на прямокутному трав'яному полі.

КРОКІ, невідм., с. Начерк плану місцевості; ескіз композиції архітек­турної споруди тощо.

КРОКІС - КРОКУС

Крокіс, крокосу. Багаторічна тра­в'яниста рослина з яскравими квітка­ми, котру використовують як декора­тивну.

Крокус¹, -у. Те саме, що крокіс.

Крокус², -у. Порошок окису заліза жовтогарячого кольору, що викорис­товується для полірування металу, скла, коштовних каменів тощо.

КРОКОДИЛ - АЛІГАТОР - КАЙМАН

Крокодил, -а. Великий плазун з пан­цирним покриттям.

Алігатор, -а. Тупорилий крокодил, який водиться в Америці та Півден­ній Азії (в Китаї).

Кайман, -а. Крокодил, який води­ться в Центральній та Південній Аме­риці.

крокус див. крокіс.

кроль див. кріль.

КРОНЦИРКУЛЬ - КРУМЦИР­КУЛЬ

Кронциркуль, -я, ор. -ем. 1. Цир­куль для вимірювання зовнішніх або внутрішніх розмірів предметів.

2. Маленький циркуль для крес­лення дуг радіусом до 1 мм.

Крумциркуль, -я. Те саме, що крон­циркуль 2.

круг див. коло.

кружний див. окружний.

КРУК - КРЮК

Крук, -а. Ворон. Клекотять орли над військом. В'ються хмарами круки (О.Олесь); Десь сіре поле в чорних кру­ках, Що пророкують: кари/ кар/ (Є.Ма-ланюк).

Крюк¹, -а. Гак. Крюком чоловіки утрьох разом звалили-таки одну крок­ву (А.Головко); Загледівши чабана, що маячить біля отари, Гриня не лінуєть-

КУЛ

ся зробити крюк, завертає і до нього (О. Гончар).

Крюк², -а, діал. Те саме, що крук. Галок, крюків, ворон сила на стрісі з/далось/(П. Гул ак-Артемовський).

крумциркуль див. кронциркуль.

КРУПНИЙ. Вживається переваж­но в значенні "який складається з од­норідних часток великого розміру" (протилежне дрібний) — про пісок, сіль, каміння, зерно, град, плоди то­що.

крюк див. крук.

КСИЛО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "дерево, деревина" (як матеріал); пи­шеться разом: ксилографічний, ксило­метр.

КУБІЧНИЙ - КУБОВИЙ

Кубічний. 1. Який має форму куба: кубічна посудина.

2. Який стосується куба — добутку трьох однакових співмножників: ку­бічний корінь.

3. Який має три виміри (про міри об'єму): кубічний метр.

Кубовий. Яскраво-синій (про тка­нину): індиговий кубовий ситець, кубо­ва скатерть.

кубло див. гніздо.

кубовий див. кубічний.

КУДИ-НЕБУДЬ - КУДИСЬ

Куди-небудь, присл. У яке-небудь місце, в якому-небудь напрямі; бай­дуже куди. Тепер він усе править ку­ди-небудь од усіх заховатись (Марко Вовчок); — Скажи, чи ти хоч куди-небудь ходиш у гості? (О.Гончар).

Кудись, присл. 1. У невизначеному напрямі; невідомо куди; байдуже ку­ди. А дні тим часом йшли кудись (Я.Щоголів); Рибка майнула кудись убік (3.Тулуб); Увечері пани пішли ку-

дись і дітей забрали з собою (Панас Мирний); Він полежав кілька секунд, увігнав у автомат новий диск, посилав кулями кудись уперед (Григорій Тю­тюнник).

2. У певне, невідоме для мовця місце. Тікали кудись люди і коні (М.Ко­цюбинський); [Олекса:] А де ж се ма­ти? [Мар'яна:] На часиночку пішли кудись (С.Васильченко).

кукіль див. кокіль.

КУЛІНАРНИЙ - КУЛІНАРСЬ-КИЙ

Кулінарний. Який стосується ку­лінарії: кулінарна книжка, кулінарний рецепт, кулінарні вироби.

Кулінарський. Який стосується ку­лінара, кулінарів, належний їм: ку­лінарський хист.

КУЛЬТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову культурний; пишеться разом: культактив, культ­масовий (але культ- і спортінвентар).

КУЛЬТИВАЦІЯ - КУЛЬТИВУ­ВАННЯ

Культивація, -ї, ор. -єю. Розпушу­вання і обробіток ґрунту культивато­ром: культивація парів.

Культивування. 1. Те саме, що культивація: культивування ґрунту.

2. Розведення, вирощування (рос­лин, злаків): культивування пшениці.

3. перен. Сприяння розвиткові чо­гось якими-небудь способами, при­йомами: культивування народної ме­дицини.

КУЛЬТОВИЙ - КУЛЬТІВ­СЬКИЙ

Культовий. Пов'язаний з куль­том —- релігійною обрядовістю: куль­това споруда, культовий спів, культо­ва музика, предмети культового при­значення.

КУЛ

Культівський. Пов'язаний з куль­том особи: культівські роки, культів­ська атмосфера, культівська ідеологія, культівське минуле, культівські пере­кручення.

КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ. Пов'яза­ний з просвітництвом: культурницька діяльність, культурницька робота, культурницькі заходи, культурницькі процеси.

КУЛЬТУРНІСТЬ, -ності, ор. -ніс-тю. На відміну від полісемічного культура, вживається тільки у значен­ні "освіченість, рівень культурного розвитку, властивий комусь". Я був зачарований культурністю, тонкими дотепами і тою особливою простотою майора, що буває у неабияких натур (І.Багмут).

кумуляція див. акумуляція.

Л (ел). Як назва літери вживається в с. р.: велике л; як назва звука вжива­ється в ч. р.: веляризованийл, напіввід-критий л.

ЛАБРАДОРОВИЙ - ЛАБРАДОР­СЬКИЙ

Лабрадоровий. Прикм. до лабра­дор: лабрадорові породи.

Лабрадорський. Який стосується назви острова Лабрадор: лабрадор­ський ландшафт.

ЛАВРОВИЙ - ЛАВРСЬКИЙ

Лавровий. Який стосується лавра, властивий лавру: лаврові кущі, лавро­вий вінок, лавровий лист.

Лаврський. Який стосується лаври (монастиря): лаврська дзвіниця, лавр­ська бібліотека.