Розглянута вище запропонована постсоціалістичним країнам у 90-ті роки концепція трансформації економіки, авторами якої були західні вчені, розкривала завдання реформ, методи та складові елементи перетворень. Виходячи з цього економісти країн СНД почали вивчати та узагальнювати досвід реформування. На початку 90 років ХХ століття вчені України аналізували теоретичні концепції реформ, зміст, етапи та протиріччя перехідного періоду, роль держави у здійсненні перетворень, сутність необхідних інституційних перетворень.
Суттєвий внесок у розвиток теорії перехідної економіки внесли українські вчені А. Гальчинський, В. Геєць, С. Данилишин, І. Лукінов, С. Мочерний, В. Черняк, А. Чухно та ін. Значення теоретичних досліджень та їх використання в процесі формування економічної політики держави суттєво зростало. У 90-ті роки перед вченими з‘явилась необхідність вирішення цілого комплексу нагальних теоретичних проблем:
– обґрунтування концептуальних засад національної економічної моделі, визначення мети, засобів, методів та послідовності перетворень;
– проблема координації державного та ринкового регулювання в процесі реформування;
– розробка дій по подоланню трансформаційної кризи; визначення факторів економічного зростання;
– визначення змісту інституціональних перетворень; зміна стереотипів економічної поведінки;
– реформування соціальної сфери; визначення пріоритетів в соціальній політиці та шляхів її реалізації;
– розробка заходів щодо інтеграції України у світову економіку та регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.
Впровадження ринкових реформ ставило нові питання перед економічною наукою. У другій половині 90 років почалося теоретичне обміркування результатів реформування економіки та обґрунтування основних напрямків соціальної політики, спрямованих на створення соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні. Українські науковці узагальнювали здійсненні перетворення та почали розробляти стратегію подальших реформ.
Так, академіки В. Геєць, І. Лукінов, А. Чухно започаткували фундаментальні дослідження з проблем трансформаційних перетворень національної економіки в перехідний період. Академіком В. Гейцем обґрунтовано стратегію розвитку економіки України на довгострокову перспективу, деталізовані складові змісту державної політики щодо шляхів, джерел та механізмів забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки України [1; 2; 8]. Академікам І. Лукінову та А. Чухно належать поглиблені дослідження ролі держави в перехідній економіці та сполучення ринкових та державних регуляторів економіки; розробка стратегії економічного та соціального розвитку країни та подальшої економічної політики у інформаційному суспільстві [6; 9]. А. Гальчинському належать дослідження зв'язку економіки та демократії, факторів становлення інвестиційної моделі економічного зростання в Україні [1]. Проблеми ринкової трансформації економіки України та моделі розвитку аналізували С. Єрохіна, С. Злупко, Б. Кваснюк, В. Кононенко, Б. Панасюк, В. Черняк та ін.
В економічній літературі цього періоду обговорювалися питання реформування власності, роздержавлення та приватизації і соціально-економічні наслідки цього процесу; методологічні підходи у грошово-кредитній, фінансовій, податковій політиці, розвитку конкуренції, підприємництва та національного АПК. Досліджувались явища корупції та тіньової економіки. Вивчались тенденції розвитку світогосподарських зв’язків та проблеми вступу України до СОТ. Узагальнювався також досвід ринкових перетворень інших постсоціалістичних країн.
Ринкові трансформації знайшли також широке віддзеркалення у наукових дослідженнях провідних вчених м. Харкова, працюючих в галузі економічної теорії. Так, вчені економічного факультету Харківського Національного Університету ім. В. Н. Каразіна провели глибокі дослідження ринкових перетворень та змішаної економіки перехідного типу: А. А. Гриценко розробив концепцію інверсійного типу ринкової трансформації, що розкриває зміни в логіці та наслідках розгортання економічних процесів у випадку, коли розривається в часі формування індустріальної економіки і ринкового господарства; з початку реформ відстоював пріоритетність інституційних підходів як основи для застосування і модифікації неокласичних і кейнсіанських концепцій [10, с. 228]. В. В. Глущенко пов’язав свої дослідження з фінансовими питаннями розвитку ринкової економіки та визначенням соціальної орієнтації економічного розвитку; Г. В. Задорожний провів аналіз змісту економічної влади у взаємозв’язку з відносинами власності та управління, з розкриттям змісту і чинників основних колізій політико-економічного характеру, які спостерігалися в Україні у першій половині 90 років ХХ століття [10, с. 234–236]. О. Л. Яременко сконцентрував свою увагу на системних дослідженнях інституційних механізмів економічної еволюції та інституційних основ перехідних процесів в економіці України, розробці узагальненої моделі перехідних станів господарчих систем [10, с. 243]. Дослідження С. В. Тютюнникової були присвячені актуальній та мало розробленій проблемі – формуванню доходів населення в умовах ринкової трансформації: удосконаленню методології досліджень та аналізу явища бідності та соціальної справедливості [10, с. 271].
Досвід реформування економіки України свідчить, що дослідження нових ринкових відносин неможливе без використання методології інституціоналізму.
Творчий колектив кафедри загальної економічної теорії НТУ «ХПІ» з 90 років ХХ століття почав працювати над дослідженням ринкових та інституційних факторів функціонування економіки України, аналізуючи процеси формування системостворюючих факторів у трансформаційний період та досліджуючи економічні процеси як загальні для України, так і специфічні для Харківського регіону: роздержавлення власності, еволюцію державного регулювання, формування ринків та ринкової інфраструктури, регулювання інвестицій та платіжного балансу країни.
Глибокі дослідження сучасних трансформацій як в Україні, так і в глобальному просторі належать М. М. Гуревичову. На значному фактичному та статистичному матеріалі ним проаналізовані особливості впливу сучасних світових економічних відносин на трансформаційну економіку України.
Наукові інтереси С. І. Архієреєва, який завідує кафедрою загальної економічної теорії НТУ «ХПІ», зосереджені на дослідженні трансакційних витрат в умовах ринкової трансформації. Він здійснив трансакційний аналіз перехідних до ринку процесів і заклав основи наукової школи трансформаційноїекономіки. Також він розробив концепцію раціонального трансакційного вибору, модель залежності ефективності й справедливості при умовах впливу розподільних відносин, модель трансакційних витрат грошового нагромадження. Удосконалив концепцію трансакційного сектора й здійснив уточнення його структури й границь в економіці України. Останнім часом розробляє основні підходи до дослідження трансакційної архітектоніки та державної трансакційної політики [10, с. 249–262].
Сучасним завданням українських вчених є подальше адекватне відображення у дослідженнях тих процесів, які відбуваються в економіці України.
Цитати та документи
І. Лукінов [6]
Реформувати будь-яку систему можна по-різному, обираючи для цього як створювальні, так і руйнівні або змішані моделі. В інтересах людини та суспільства в цілому необхідно приймати виключно створювальні типи трансформаційних моделей, керуючись оціночним критерієм приросту ВВП і НД на душу населення, розвитку інтелекту нації, духовного її збагачення, піднесення рівня життя народу, що гарантує прогресивні зрушення у науково-технологічній і суспільній сферах людської діяльності.
Д. Сакс, О. Пивоварський [7]
Характер економічної системи визначатиметься не лише тими законами й правилами, які обере для себе Україна, а й особливостями української історії, культури, ресурсів і політики. Країна, безперечно, створить свою власну, українську модель економіки, навіть якщо вона введе законодавство, ідентичне до законодавства будь-якої іншої країни.
В. Геєць [2]
Позитивізм сучасного капіталізму в країнах з перехідною економікою, у тому числі і в Україні, і в Росії – це підприємницька активність, що дозволила по-новому організувати виробництво, використовуючи здобуту можливість приватизувати капітал і реалізуючи людські та матеріальні ресурси, що вивільнилися внаслідок кризи. Разом з тим позитиви, що мають загальновизнані характерні ознаки сучасного капіталізму в цих країнах, водночас набули і негативного характеру у зв’язку з олігархізацією економіки або деякими спробами створення державного (бюрократичного) капіталізму. Невідворотними на цьому шляху виявилися: незаконне, переважно нелегітимне, привласнення колишньої державної власності; прагнення до недосплати або взагалі уникнення від сплати податків; намагання дістати контроль (у тому числі і монопольного характеру) над бюджетними ресурсами; необґрунтоване отримання пільг і преференцій від держави за рахунок або прямого потурання і підтримки від державного апарату, заінтересованого в участі, або контролю з його боку за бізнесом, який народжувався. Загальновизнаним є той факт, що незаконне (тіньове) початкове привласнення або контроль над власністю в обох країнах спостерігалися ще за радянських часів, і здійснювалися вони людьми, близькими як до кримінального світу, так і до державного та партійного апаратів (даний факт визнано в багатьох публікаціях на цю тему). Певна частина його з успіхом продовжила таку діяльність і сьогодні.
Питання для самоконтролю
1. Як розвивалась економіка України наприкінці 80 років?
2. Які завдання необхідно було вирішити для переходу до ринкової економіки?
3. Чому процеси приватизації призвели до суттєвих соціально-економічних протиріч у суспільстві?
4. Які теоретичні проблеми необхідно було вирішувати українським дослідникам у 90 роки?
5. Як характеризуються масштаби економічних перетворень в Україні у 90 роки ХХ століття?
План семінарського заняття
1. Стан економіки України на момент проголошення незалежності.
2. Основні напрямки ринкових перетворень в економіці України (1991–1994 рр.): позитивні і негативні наслідки.
3. Радикальні економічні перетворення другої половини 90 років.
4. Основні напрямки теоретичних досліджень в українській економічній літературі 90 років ХХ століття.
Теми повідомлень
1. Роль держави у трансформаційних перетвореннях.
2. Концепція монетаризму як теоретична основа ринкових реформ: теорія і практика реалізації.
3. Особливості інституціонального підходу до досліджень трансформації економічних систем.
Тести
