Фінансова система України

Фін сис - це сукуп грошх відносин, де утворюються і використовуються грошові фонди.

Виділення складових елементів внутрішньої будови фін сис проводиться за ознакою каналів руху грошових потоків і місця концентрації фінансових ресурсів. Вона складається із сфер і ланок.

Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукуп фін відносин. В основу виділення сфер покладено рівень ек системи. Виділяють чотири сфери:1) рівень мікроекономіки (фінанси суб'єктів господарювання);2) рівень макроекономіки (державні фінанси);3) рівень світового господарства (міжнародні фінанси);4) забезпечуюча сфера (фінансовий ринок).

Ланка показує обособлену частину фін відносин.

Фінансова система України складається із наступних сфер і ланок фінансових відносин:

1.Сфера держ фінансів хар- є сферою, яка характеризує державну централізацію фін-х ресурсів та підпр-ку діяльність держави. У сфері централізованих державних фінансів фінансові відносини мають фондовий характер і поділяються на два напрямки: мобілізація коштів державою та їх виділення.

Мобілізація коштів здійснюється за допомогою податків, платежів, відрахувань, внесків і зборів, які надходять до бюджету та фондів цільового призначення.

Виділення коштів здійснюється у формі інвестицій, дотацій і субсидій, кредитів кошторисного фінансування, державних пенсій і допомог, відшкодування витрат.

Вона поділяється на такі ланки:

- бюджет держави - - це основний фонд фінансових ресурсів і визначальна ланка державних фінансів. Він є результатом економічних відносин між державою та суб'єктами усіх форм власності, окремими громадянами з приводу формування централізованого фонду коштів.

- Фонди цільового призначення характеризують централізацію фін-х ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем. їх характерною ознакою є чітко визначені джерела формування і напрями використання(ПФ, фонд соц. страх).

- Держ кредит – характ-є відносини, при яких держ виступає позичальником. Кредиторами можуть бути юр та фіз. особи даної та ін. країн, уряди ін. країн, між нар організації та фін інститути.Мобіліз-і кошти спрямовуються на покриття бедж. дефіциту, або у фонд для інвестицій.

- Фінанси державного сектора економіки включають ті ж відносини, що і фінанси будь-якого суб'єкта господарювання, оскільки характер і напрями господарської і фінансової діяльності не залежать від форми власності.

2.Сфера фінансового ринку є важливою складовою фін-ої та ек систем. Суть відносин у сфері фін-го ринку полягає в купівлі-продажу фін-х ресурсів; ціною виступає плата за кор-ня ресурсами, насамперед у вигляді %; фінансовий ринок поділяється на дві ланки: ринок грошей і ринок капіталу.Ринок грошей_- це сфера, де можна їх купити.Його функціонування забезпечується кред сис-ю, яка включає: банківську та не банківські кред установи. Ринок капіталів — це сфера торгівлі не тільки грошима, а і правом власності. Інструментом ринку капіталів виступають спец. ЦП.Сюди також відносять середньо та довгострокові кред зобов»язання.

3.Страхування - це обособлена ланка фінансової системи, яка відображає відносини з приводу формування- і використання колективних страхових фондів, мета яких-захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій. Ці фонди формуються за рахунок страхових платежів страхувальників і знаходяться у розпорядженні страховиків- юридичних осіб, які створені у формі акціонерних,повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю.

4.Сфера фінансів суб'єктів господарювання (децентралізованих фондів) -це система економічних відносин, скерованих на утвореннядецентралізованих фондів коштів, кожний з яких тісно пов'язаний з основним централізованим фондом держави-бюджетом. Ці фонди не є власністю держави, але вони входять у фінансову систему держави через систему податків, платежів чи отриманням коштів методом бюджетного фінансування або бюджетного кредитування.Фінанси суб'єктів господарювання призначені для забезпечення діяльності підприємства, вони виступають базовою основою всієї фінансової системи, оскільки саме тут створюється ВВП, який виступає об'єктом фінансових відносин.

Обмінно-розподільчі відносини, що харакеризують фінанси підприємств, поділяються на дві групи - внутрішні і зовнішні.

Внутрішні характеризують грошові потоки на підприємстві і відображають процеси формування, розподілу і перерозподілу його доходів.

Зовнішні характеризують зв'язки з іншими сферами і ланками фінансової системи. Вони поділяються на вхідні та вихідні грошові потоки.

Перші три сфери фінансових відносин відносяться до централізованих фінансів і використовуються для регулювання економіки і соціальних відносин на макрорівні.

Фінансові відноси галузей відносяться до децентралізованих фінансів і використовуються для регулювання економіки і соціальних відносин на мікрорівні.