Ускладнення ехінококозу в залежності від локалізації ехінококової кисти (а=3)
| Ехінококоз печінки | Ехінококоз легенів | Ехінококоз головного мозку | |
| Нагноєння кисти | |||
| Абсцес кисти | |||
| Розрив кисти | |||
| Анафілактичний шок | |||
| Аспіраційна пневмонія | |||
| Масивна кровотеча | |||
| Перитоніт | |||
| Епілептиформні напади | |||
| Сліпота, паралічі, парези |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на
практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворих на теніаринхоз, теніоз, цистицеркоз, ехінококоз, гіменолепідоз, опісторхоз
· Провести курацію хворого на теніаринхоз, теніоз, цистицеркоз, ехінококоз, гіменолепідоз, опісторхоз
· Скласти план лабораторного обстеження хворого на теніаринхоз, теніоз, цистицеркоз, ехінококоз, гіменолепідоз, опісторхоз
· Інтерпретувати результати обстеження хворих на теніаринхоз, теніоз, цистицеркоз, ехінококоз, гіменолепідоз, опісторхоз
· Розпізнати ускладнення при теніаринхозі, теніозі, цистицеркозі, ехінококозі, гіменолепідозі, опісторхозі
· Скласти план лікування теніаринхозу, теніозу, цистицеркозу, ехінококозу, гіменолепідозу, опісторхозу
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу різних цестодозів, опісторхозу
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики цестодозів (гіменолепідоз, ехінококоз, теніоз і цистіцеркоз, теніаринхоз) та опісторхоз
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. 2. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на теніаринхоз, теніоз, цистицеркоз, ехінококоз, гіменолепідоз та опісторхоз Провести курацію хворого | 1. З‘ясувати скарги хворого. 2. З‘ясувати анамнез: I. Анамнез хвороби II. Анамнез життя III. Епіданамнез 3.Об‘єктивне обстеження. I. Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра, слизові оболонки ротоглотки; II. Травна система: - огляд язика; - перкусія живота; - пальпація живота; III. Серцево – судинна система: IV. Нервова система | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - алергічні симптоми - органних уражень з боку травного тракту та гепатобіліарної системи. Звернути увагу на поступовий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку - порушень дефекації; - висипу; - болю в області печінки та жовчного міхура Виявити перенесені хвороби. Виявити дані стосовно вживання з їжею недостатньо термічно обробленого м’яса, риби, а також звернути увагу на перебування хворого у регіонах з підвищеним ризиком зараження (опісторхоз). Виявити факт активного чи пасивного виділення проглотид. Пам’ятати: наявність, виразність, динаміка симптомів, зумовлених терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - температуру тіла; - шкірний свербіж; - наявність, локалізацію, характер висипу; Звернути увагу на: - біль в животі, його локалізацію; - зниження апетиту, печію; - гепатомегалію; - метеоризм; - жовтяницю; - симптоми перитоніту (наявність свідчить про перфорацію тонкої кишки); - характер випорожнень; - активне чи пасивне виділення проглотид; Звернути увагу на: - тахікардію; - помірно знижений АТ; - помірну глухість тонів серця; - порушення ритму; Звернути увагу на: - поганий сон - дратівливість - підвищену втомлюваність - запаморочення - головний біль |
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3.Біохімічні методи 4.Мікроскопія фекалій, дуоденального вмісту 5. УЗД 6. Рентгенографія, КТ, МРТ 7. Серологічні методи | Звернути увагу на типові зміни: лейкоцитоз, еозинофілію, анемію. Відсутність змін за типового перебігу. Диспротеїнемія, гіпоальбумінемія, підвищення білірубіну крові (за тяжкого перебігу) Знаходження проглотид, яєць гельмінтів Інформативні для діагностики цистицеркозу, ехінококозу, опісторхозу ІФА, РЗК, РНГА, РІД, РФА |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
- Ценуроз
- Дифілоботріоз
- Спарганоз
- Клонорхоз
- Дикроцеліоз
- Фасціольоз
- Шистосомози
Лямбліоз. Поняття про диcбіоз
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
1. Етіологію, епідеміологію, патогенез лямбліозу
2. Класифікацію та провідні синдроми лямбліозу
3. Ускладнення лямбліозу
4. Лабораторну діагностику лямбліозу
5. Принципи лікування лямбліозу
6. Принципи лікування невідкладних станів
7. Поняття про дисбіоз кишечнику.
1.2. Студент повинен вміти:
Оволодіти навичками:
1. Методики обстеження хворого на лямбліоз.
2. Методики забору матеріалу для специфічного обстеження.
3. Оволодіти технікою дуоденального зондування.
4. Оволодіти методами оцінки ступеню дисбіозу кишечнику.
Оволодіти вміннями:
1. Вміти провести клінічне обстеження хворого на лямбліоз.
2. Вміти провести лабораторне обстеження хворого на лямбліоз, вміти інтерпретувати отримані дані
3. Вміти провести диференційну діагностику лямбліозу.
4. Вміти скласти індивідуальний план лікування хворого на лямбліоз.
5. Вміти скласти індивідуальний план лікування хворого з дисбіозом кишечнику.
2. Міжпредметне інтегрування:
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | |
| Мікробіологія | Властивості мікроорганізмів роду Gіагdіа, родини Нехаmіtidae найпростіших, правила і термін забору матеріалу для специфічної діагностики. | Проводити забір матеріалу для бактеріологічного дослідження | |
| Внутрішня медицина | Характеристика дисбіозу. Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані. | |
| Епідеміологія | Епідпроцес (джерело, механізм зараження, шляхи та фактори передачі) при лямбліозі, поширеність патології в Україні і в світі. | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи у вогнищі інфекції. | |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо). | Оцінити дані лабораторного обстеження. | |
| Внутрішні хвороби | Клініко-лабораторні ознаки дуоденіту, панкреатиту, дискінезії жовчних протоків і жовчного міхура, гастриту. Принципи допомоги. | Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати допомогу. | |
| Фармакологія | Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти етіотропної терапії, засобів патогенетичної терапії. | Виписати рецепти. | |
| Наступні дисципліни | |||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення лямбліозу. Принципи профілактики і лікування. Стадії дисбіозу. | Розпізнати лямбліоз, можливі ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Розпізнати стадії дисбіозу. | |
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення, особливості клінічного перебігу лямбліозу. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати лямбліоз, можливі ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Розпізнати дисбіоз, надати допомогу. | |
2.2 Рекомендована література
Основна:
Інфекційні хвороби/ Підручник / За ред.О.А. Голубовської- К.: ВСВ «Медицина». 2012. - 728с.+ 12 с.кольор.вкл., пал.тв.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: «Здоров”я», 2008. – Т.1.
Додаткова:
Избранные вопросы терапии инфекционных больных/ под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант, 2005. – 751-760 с.
3. Питання для теоретичної підготовки
1. Дайте визначення лямбліозу.
2. Яка актуальність лямбліозу на сучасному етапі?
3. Назвіть основні характеристики лямблій.
4. Джерело інфекції, механізм, шляхи та основні фактори передачі при лямбліозі.
5. Укажіть основні ланки патогенезу лямбліозу.
6. Які фактори сприяють розвитку клінічно вираженого хронічного лямбліозу?
7. Клінічна класифікація лямбліозу.
8. Назвіть основні клінічні прояви лямбліозу.
9. Які ускладнення можливі при лямбліозі?
10. План обстеження хворого на лямбліоз.
11. Укажіть метод специфічної діагностики захворювання.
12. Принципи лікування лямбліозу.
13. Які препарати застосовують для елімінації лямблій з кишечнику?
14. Опишіть заходи профілактики лямбліозу.
15. Фізіологічне значення мікрофлори кишечнику.
16. Що забезпечує нормальна мікрофлора кишечнику?
17. Що таке дисбіоз кишечнику?
18. Стадії дисбіозу кишечнику?
19. Принципи корекції мікрофлори при дисбіозі кишечника.
4. Завдання для самостійного опрацювання
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:
Який препарат використовують для лікування лямбліозу?
A. Ампіцилін
B. Хінін
C. Стрептоміцин
D. Пеніцилін
Е. Метронідазол
Вірна відповідь:
Завдання 2. Вирішити задачу
Задача 1.
Хворий 15 років, школяр, звернувся до лікаря КІЗ на 10–й день захворювання (після повернення з канікул) зі скаргами на появу загальної втоми, немотивованої туги, неприємні відчуття в епігастрії, нудоту, зниження апетиту, бурчання у верхньому відділі живота, іноді послаблення стільця без патологічних домішок. Захворювання почалося поступово, в період канікул (знаходився в сільській місцевості у бабусі). Температура тіла не підвищувалася.
Об'єктивно: Т тіла – 37,6оС Шкіра бліда, чиста. Язик помірно обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, чутливий в епігастральній області і за ходом 12-палої кишки, бурчить. Печінка біля краю реберної дуги. Селезінка не збільшена. Над легенями везикулярне дихання. АТ – 110/60 мм.рт.ст., пульс 82 уд/хв, слабкий. Тони серця приглушені.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
1. Оволодіти методикою обстеження хворого на лямбліоз.
2. Оволодіти методикою забору матеріалу для специфічного обстеження.
4. Оволодіти методикою проведення дуоденального зондування.
5. Вміти провести клінічне обстеження хворого на лямбліоз.
6. Вміти провести інструментально-лабораторне обстеження хворого на лямбліоз та вміти інтерпретувати їх дані
7. Вміти провести диференційну діагностику лямбліозу.
8. Вміти скласти індивідуальний план лікування
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики лямбліозу.
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на лямбліоз | I. З‘ясувати скарги хворого. | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - органних уражень |
| 2. | Провести курацію хворого | II. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби | Звернути увагу на гострий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку: - нудоти - болю в животі - проносу - інших симптомів |
| 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез | Виявити перенесені хвороби. Виявити дані стосовно реалізації фекально-орального механізму передачі, звернути увагу на вживання продуктів, що можуть бути факторами передачі збудника. | ||
| II. Провести об‘єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра, слизові ротоглотки; - м’язова система | Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежність від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - млявість, адинамію, загальмованість хворого; - температуру тіла - тургор шкіри, сухість - сухість слизових оболонок - можливі судоми | ||
| 2. Травна система: - огляд язика; - перкусія живота; - пальпація живота; -характеристика випорожнень. 3. Серцево - судинна система: - пульс; - аускультація серця. 4. Психіка | Звернути увагу на: - сухість, - розміри печінки та селезінки; - метеоризм; - частота, кількість, колір, запах Звернути увагу на: - можлива тахікардія - наповнення та ритм пульсу - можлива помірна глухість тонів серця. Можливі помірні зміни розумової діяльності. | ||
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати їхні результати. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Копрограма 3. Дуоденальне зондування 10. Метод прямої паразитоскопії випорожнень | Звернути увагу на типові зміни: можлива еозинофілія, анемія Консистенція рідка, наявність неперетравлених решток їжі, слизу, крові Отримання порцій А, В та С жовчі на виявлення вегетативних форм збудника лямбліозу - виявлення цист у свіжих випорожненнях |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
· Особливості морфології лямблій.
· Сучасні методи корекції дисбіозу кишечнику
Тема 4: « Загальна характеристика групи інфекційних хвороб із переважанням повітряно-краплинного механізму передачі. Грип.Особливості нових пандемічних штамів, пташиний грип. Інші ГРВІ: парагрип, аденовірусна інфекція, РС-інфекція, риновірусна інфекція. Інфекційні хвороби, що перебігають із клінічною картиною атипової пневмонії: респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, легіонельоз. »
ГРИП
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
· етіологію, епідеміологію, патогенез грипу;
· клінічні прояви та ускладнення грипу;
· лабораторно-інструментальну діагностику грипу;
· принципи лікування грипу;
· принципи лікування невідкладних станів при грипі.
1.2. Студент повинен вміти:)
Оволодіти навичками:
1. Методикою обстеження хворого на грип;
2. Методикою забору матеріалу для специфічного (РІФ) обстеження;
Оволодіти вміннями:
1. Вміти провести клінічне обстеження хворого на грип;
2. Вміти призначити та інтерпретувати результати лабораторного обстеження хворого на грип;
3. Вміти скласти індивідуальний план лікування;
4. Вміти надати невідкладну допомогу при токсичному геморагічному набряку легень, ННГМ, синдромі Гієна-Барре, синдромі Рея;
5. Вміти провести дослідження методом РІФ.
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | ||
| Попередні дисципліни | ||||
| Анатомія | Будову ротоглотки, носа, гортані, трахеї, бронхів, легень, серця, нервової системи | Вміти топографічно визначити місце знаходження органів на поверхні грудної клітки | ||
| Гістологія | Будову слизової оболонки носа, гортані, ротоглотки, трахеї | Вміти розрізнити різні види клітин. | ||
| Мікробіологія | Властивості вірусу грипу; методи специфічної діагностики грипу | Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики грипу. | ||
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімічні показники крові, КОС, електролітів). | Оцінити дані лабораторного обстеження. | ||
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного ґенезу. | Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного ґенезу. | ||
| Патологічна анатомія | Характер морфологічних змін при запаленні слизової оболонки ротоглотки, мигдаликів, носа, л/в, епітелію ниркових канальців, структури центральної та периферійної НС, міокарду. | Визначати характер запального процесу. | ||
| Фармакологія | Групи препаратів, що застосовуються для лікування грипу, дозування (разове та добове), їх побічні ефекти, протипоказання. | Виписати рецепти | ||
| Пропедевтика внутрішніх хвороб | Методики та основні етапи клінічного обстеження хворого. Симптоми та синдроми захворювання. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити клінічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані. | ||
| Неврологія | Патогенез, клінічні ознаки набряку-набухання головного мозку, арахноїдиту, синдрому Гієна –Барре, поліневритів, синдрому Рея | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи. | ||
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: · ННГМ · Геморагічний набряк легень · Гостра дихальна недостатність · Гостра серцева недостатність · Гостра судинна недостатність | Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при зазначених невідкладних станах | ||
| Наступні дисципліни | ||||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення грипу. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати грип, його ускладнення на догоспітальному етапі; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно визначити необхідність госпіталізації хворого до інфекційного стаціонару. Надати невідкладну допомогу. | ||
| Внутрішньопредметна інтеграція | ||||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення грипу. | Розпізнати грип, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. | ||
2.2 Рекомендована література
Основна:
Інфекційні хвороби /за ред. Голубовської О.А. – Київ, «Медицина», 2012. – С.725.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2008. – Т.1 –с. 322-380.
Допоміжна:
Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. –
СПб.: Фолиант, 2001. – 384 с.
Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург:
Фолиант, 2011.- 1236 c.
Питання для теоретичного опрацювання
30. До якої групи інфекційних хвороб за механізмом передачі належить грип?
31. Дати характеристику збудника грипу, тропність вірусу, основні властивості.
32. Дати визначення поняття антигенного дрейфу.
33. Дати визначення поняття антигенного шифту.
34. Механізм передачі грипу.
35. Сезонність та імунітет при грипі.
36. Сприйнятливість до грипу.
37. Патогенез грипу.
38. Класифікація грипу.
39. Охарактеризувати основні клінічні синдроми, їх складові.
40. Назвати критерії тяжкості грипу.
41. Назвати можливі ускладнення самого грипу, їх діагностичні критерії.
42. Бактерійні ускладнення грипу та ускладнення, що можуть розвинутися в ході лікування.
43. Наслідки грипу.
44. План обстеження хворого на грип.
45. Методи специфічної діагностики грипу.
46. Принципи лікування грипу.
47. Етіотропна терапія грипу.
48. Принципи лікування токсичного геморагічного набряку легень.
49. Тактика лікаря при гіпертермії у хворого на грип.
50. Неспецифічна профілактика грипу.
51. Специфічна профілактика грипу.
52. Характеристика протигрипозних вакцин.
53. Категорії осіб, яким вакцинація показана в першу чергу.
54. Можливі післявакцинальні ускладнення.
55. Критерії госпіталізації хворих на грип.
3. Завдання для самостійного опрацювання.
Завдання 1. Вибрати варіант відповіді.
Коли потрібно призначати антибактеріальні препарати хворому на грип?
А. за наявності супутньої патології;
Б. з першого дня хвороби;
В. за наявності ознак приєднання вторинної інфекції;
Г. якщо тривалість гарячки більше 3 діб при вираженій інтоксикації;
Д. за умови різкого ослаблення організму;
ВІРНА ВІДПОВІДЬ:
Завдання 2. Вирішити задачу
Задача
Хворий 30 р. звернувся до дільничного лікаря на 3 день хвороби. Захворів гостро з підвищення Т тіла до 39,20С, ознобу, сильного головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2 добу з’явився сухий кашель із саднінням за грудниною, сухість та дряпання в горлі, закладення носа.
Об-но: Т тіла 38,50С, трохи загальмований, гіперемія шкіри обличчя, ін’єкція судин кон’юнктиви, гіперемія, зернистість та сухість слизової оболонки ротоглотки, АТ 100/60, пульс 90/хв., ЧД 20 за 1 хв. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання жорстке. Живіт м’який, безболісний.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження
3. Лікування.
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на грип
· Провести курацію хворого на грип
· Скласти план лабораторного обстеження
· Інтерпретувати результати додаткового обстеження хворого на грип
· Розпізнати ускладнення грипу
· Скласти план лікування хворого на грип
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „Грип”.
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики грипу
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю | |
| 1. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на грип | I. З‘ясувати скарги хворого. | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - катаральний: частий сухий кашель, який супроводжується дертям та болем за грудиною | |
| 2. | Провести курацію хворого | II. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез | Звернути увагу на гострий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку - гарячки; - локалізацію головного болю; - катарального синдрому (виділити прояви трахеїту, ринофарингіту) - інших симптомів Виявити перенесені хвороби та з’ясувати наявність хронічних захворювань серцево-судинної, дихальної систем, нирок, цукрового діабету, імунодефіциту. Звернути увагу на епідемічну ситуацію щодо грипу в даний час в місті, перебування хворого у місцях скупчення людей, вік, рід занять хворого. Пам’ятати: наявність, виразність, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. | |
| II. Провести об‘єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого - шкіра, слизові ротоглотки; 1. Нервова система 2. Дихальна система 3. Серцево – судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; | Звернути увагу на: - млявість, адинамію хворого; - температуру тіла; - гіперемію шкіри обличчя та верхньої половини тулуба; - сухість, зернистість та яскраву гіперемію слизової оболонки ротоглотки Звернути увагу на: - температуру тіла; - виразність інтоксикаційного синдрому; - локалізацію головного болю - наявність неврологічних симптомів у разі тяжкого ускладненого перебігу: марення, галюцинації, непритомність, менінгеальний синдром Звернути увагу на: - частоту дихання; наявність задишки свідчить про ускладнення - перкусію грудної клітки (відсутність змін при типовому перебігу) - аускультативні дані (жорстке дихання, можливі поодинокі розсіяні сухі хрипи; поява вологих хрипів, крепітації – у разі ускладнень Звернути увагу на: - лабільність пульсу; тахікардію або брадикардію; - лабільність АТ (можливий колапс); | |||
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження,інтерпретувати результати. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. ЕКГ 4. R-графія ОГК 5.Серологічні методи: - РНІФ - РЗК, РГГА в динаміці - ІХГ - ПЛР | Звернути увагу на типові зміни: лейкопенія з відносним лімфоцитозом, ШОЕ в нормі Звернути увагу: - на висоті гарячки можуть визначатись незначна протеїнурія, мікрогематурія як наслідок токсикозу і циркуляторних розладів. - у разі наявності тяжкого перебігу грипу, серйозних порушень ритму та провідності - за наявності клінічних ознак пневмонії, тяжкого перебігу, задишки та інших ознак ГДН, високої гарячки більше 5 діб - флюоресценція в препараті - зростання титру - має хроматографічні ознаки наявності антигену - РНК вірусу |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
· Пташиний грип: роль у патології людини.
· Роль грипу у виникненні соматичних хвороб.
· Сучасні вакцини для профілактики грипу.
ГРВІ
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
· етіологію та фактори патогенності збудників ГРВІ;
· епідеміологію парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;
· патогенез різних ГРВІ;
· клінічні прояви парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;
· патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;
· діагностику різних ГРВІ;
· принципи лікування;
· принципи профілактики;
· покази до призначення антибактеріальних препаратів;
· покази до госпіталізації хворих на різні ГРВІ.
1.2. Студент повинен вміти:
· дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на ГРВІ;
· зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
· обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми ГРВІ, обґрунтувати клінічний діагноз, визначитись з необхідністю госпіталізації в стаціонар;
· на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, невідкладні стани;
· оформити медичну документацію при різних ГРВІ;
· скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;
· інтерпретувати результати лабораторного обстеження;
· скласти індивідуальний план лікування з урахуванням синдромів хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;
· скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми ГРВІ
| Дисципліна | Знати | Вміти |
| Попередні дисципліни | ||
| Анатомія | Будову ротоглотки, носа, гортані, трахеї, бронхів, легень, серця, нервової системи | Вміти топографічно визначити місце знаходження органів на поверхні грудної клітки |
| Гістологія | Будову слизової оболонки носа, гортані, ротоглотки, трахеї, бронхів. | Вміти розрізнити різні види клітин. |
| Мікробіологія | Властивості респіраторних вірусів; методи специфічної діагностики ГРВІ | Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики ГРВІ. |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо). | Оцінити дані лабораторного обстеження. |
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного ґенезу. | Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного ґенезу. |
| Патологічна анатомія | Характер морфологічних змін слизової оболонки ротоглотки, мигдаликів, носа, л/в, епітелію ниркових канальців, структури центральної та периферичної НС, міокарду. | Визначати місцеві зміни |
| Фармакологія | Групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювання, дозування (разове та добове), їхні побічні ефекти, протипокази і т.д. | Виписати рецепти |
| Пропедевтика внутрішніх хвороб | Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого. Симптоми та синдроми захворювання. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити клінічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані. |
| Неврологія | Патогенез, клінічні ознаки ускладнень з боку ЦНС | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи. |
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани, що можуть зустрічатися при ГРВІ | Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах. |
| Наступні дисципліни | ||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення ГРВІ. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати парагрип, риновірусну, респіраторно-синцитіальну та аденовірусну інфекцію, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Провести лікування в амбулаторних умовах. Своєчасно визначити необхідність госпіталізації хворого в інфекційний стаціонар. Надати невідкладну допомогу при наявності ускладнень. |
| Внутрішньопредметна інтеграція | ||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення ГРВІ. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати грип, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. |
2.2. Рекомендована література.
Основна:
Інфекційні хвороби /за ред. Голубовської О.А. – Київ, «Медицина», 2012. – С.725.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2008. – Т.1 –с. 322-380.
Допоміжна:
В.И.Покровский, С.Г.Пак, Н.М. Брико, Б.К. Данилкин. Инфекционные болезни и эпидемиология - Москва, ГЭОТАР, 2004, с.344-371
Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант, 2011.- 1036 с.
Питання для теоретичного опрацювання
1. До якої групи інфекційних хвороб за механізмом передачі належать парагрип, риновірусна, респіраторно-синцитіальна та аденовірусна інфекції?
2. Дати характеристику збудників парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.
3. Назвати фактори агресії вірусів ГРВІ.
4. Епідеміологічний ланцюг парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.
5. Сезонність парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.
6. Сприйнятливість до парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.
7. Імунітет при парагрипі, риновірусній, респіраторно-синцитіальній та аденовірусній інфекціях.
8. Яка ділянка ДС у ражається при парагрипі?
9. Яка ділянка ДС уражається при риновірусній інфекції?
10. Яка ділянка ДС уражається при респіраторно-синцитійній інфекції?
11. Яка ділянка ДС уражається при аденовірусній інфекції?
12. Назвати ланки патогенезу ГРВІ.
13. Пояснити механізм розвитку основних клінічних симптомів ГРВІ.
14. Класифікація парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій згідно МКХ-10.
15. Охарактеризувати основні клінічні синдроми та симптоми ГРВІ.
16. Назвати критерії тяжкості ГРВІ.
17. Назвати можливі ускладнення парагрипу, риновірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.
18. Назвати діагностичні критерії ГРВІ.
19. Наслідки ГРВІ.
20. План обстеження хворого на ГРВІ.
21. Методи специфічної діагностики ГРВІ.
22. Лікування хворого на парагрип.
23. Неспецифічна профілактика ГРВІ.
24. Показання до госпіталізації хворих на ГРВІ.
4. Завдання для самостійного опрацювання
Завдання 1. Вибрати варіант відповіді
1. При парагрипі найчастіше є:
А. Ларингіт.
Б. Риніт.
В. Бронхіоліт.
Г. Пневмонія
Д. Лімфаденіт.
ВІРНА ВІДПОВІДЬ:
Завдання 2. Вирішити задачу
Задача
Хвора 28 років захворіла гостро. Хвороба почалася з закладення носу та підвищення температури тіла до 37,8С. На наступну добу з’явився помірний біль в горлі під час ковтання, дряпання в ділянці задньої стінки глотки, різь та відчуття піску в правому оці. Об’єктивно: на задній стінці глотки гіперплазовані фолікули, мигдалики помірно набряклі, гіперемовані, пальпуються м’якоеластичні, безболісні, не спаяні між собою та оточуючими тканинами шийні лімфатичні вузли, очна щілина правого ока звужена, повіки набряклі, гіперемійована кон’юнктива. АТ – 120/80 мм.рт.ст. ЧСС – 78 за хвилину. Тони серця звучні.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження
3. Лікування.
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати
на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на ГРВІ
· Провести курацію хворого на аденовірусну інфекцію
· Скласти план лабораторного обстеження хворого з ГРВІ
· Інтерпретувати результати додаткового обстеження хворого з ГРВІ
· Розпізнати ускладнення парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції
· Скласти план лікування хворого на ГРВІ
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „ГРВІ”.
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики ГРВІ
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю | |
| Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на ГРВІ | I. З‘ясувати скарги хворого. | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - місцевих уражень: риніту, фарингіту, ларингіту, трахеїту, бронхіту; характеризувати варіанти кашлю | ||
| Провести курацію хворого | II. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез | Звернути увагу на гострий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку - гарячки; - локалізацію головного болю; - виділити синдроми ураження відділів дихального тракту - інших симптомів Виявити перенесені хвороби та з’ясувати наявність хронічних захворювань серцево-судинної, дихальної систем, нирок, цукрового діабету, імунодефіциту. Звернути увагу на епідемічну ситуацію щодо ГРВІ в даний час у місті, перебування хворого у місцях скупчення людей, вік, рід занять хворого. Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. | ||
| II. Провести об‘єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого - шкіра, слизові ротоглотки; 1. Нервова система 2. Дихальна система 3. Серцево-судинна система: - пульс | Звернути увагу на: - млявість, адинамію хворого; - температуру тіла; - шкіру обличчя та тулуба; - сухість, зернистість та гіперемію слизової оболонки (ротоглотки) Звернути увагу на: - температуру тіла; - вираженість інтоксикаційного синдрому; - локалізацію головного болю - наявність неврологічних симптомів у разі тяжкого ускладненого перебігу: марення, галюцинації, непритомність, менінгеальний синдром Звернути увагу на: - частоту дихання; наявність задишки свідчить про ускладнення - перкусію грудної клітки (відсутність змін при типовому перебігу) - аускультативні дані (жорстке дихання, можливі поодинокі розсіяні сухі хрипи; поява вологих хрипів, крепітації – у разі ускладнень Звернути увагу на: - лабільність пульсу; | |||
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. ЕКГ 4. R-графія ОГК 5.Серологічні методи: -РНІФ -РЗК, РГГА в динаміці -ПЛР | Звернути увагу:часто без змін Звернути увагу: без змін - у разі наявності тяжкого перебігу ГРВІ, серйозних порушень ритму та провідності - за наявності клінічних ознак пневмонії, задишки та інших ознак ГДН. - флюоресценція - зростання титру -ДНК або РНК збудника |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
· Роль коронавірусів в патології людини.
· Бокавірусна інфекція на сучасному етапі.
· Метапневмовірусна інфекція на сучасному етапі.
РЕСПІРАТОРНИЙ МІКОПЛАЗМОЗ,ОРНІТОЗ, ЛЕГІОНЕЛЬОЗ, ТГРС
1. Мета:
1.1.Студент повинен знати:
· етіологію атипових пневмоній, фактори патогенності збудників;
· епідеміологію атипових пневмоній: легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС
· патогенез атипових пневмоній: легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС;
· клінічні прояви легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС; класифікацію згідно МКХ-10
· клініко-епідеміологічні особливості легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС
· термін виникнення і клінічні прояви ускладнень легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС
· лабораторну діагностику легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС
· принципи лікування легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС
· принципи профілактики легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС
1.2. Студент повинен вміти:
· дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на легіонельоз, орнітоз, респіраторний мікоплазмоз, ТГРС;
· зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
· обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;
· оцінити тяжкість перебігу атипової пневмонії;
· на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС
· оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС
· скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого на легіонельоз, орнітоз, респіраторний мікоплазмоз, ТГРС;
· інтерпретувати результати лабораторного обстеження хворих на легіонельоз, орнітоз, респіраторний мікоплазмоз, ТГРС;
· аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну хвороби;
· скласти індивідуальний план лікування хворого на легіонельоз, орнітоз, респіраторний мікоплазмоз, ТГРС з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;
· скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС.
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | |
| Попередні дисципліни | |||
| Мікробіологія | Властивості Legionella pneumophillia, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila psittaci, коронавірусів, методи специфічної діагностики інфекційних хвороб, що перебігають із клінічними проявами атипової пневмонії. | Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики інфекційних хвороб, що перебігають із клінічними проявами атипової пневмонії: легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС | |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів,SaO2,тощо,). | Оцінити дані лабораторного обстеження. | |
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного ґенезу. | Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного ґенезу. | |
| Епідеміологія | Епід. процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) при інфекційних хворобах, що перебігають із клінікою атипової пневмонії: легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС. Поширеність патології в Україні і в світі. | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС | |
| Неврологія | Патогенез, клінічні ознаки токсичної енцефалопатії, менінгоенцефаліту, черепно-мозкових та периферичних невритів. | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи. | |
| Внутрішня медицина | Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані. | |
| Фармакологія. | Групи препаратів, що застосовуються для лікування атипових пневмоній, дозування (разове та добове), їх побічні ефекти, протипоказання. | Виписати рецепти. | |
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: · ГРДСД · Токсична енцефалопатія | Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах: ГРДСД, токсична енцефалопатія | |
| Наступні дисципліни | |||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати легіонельоз, орнітоз, респіраторний мікоплазмоз, ТГРС, встановити ступінь тяжкості, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу у разі необхідності. | |
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, ТГРС. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати легіонельоз, орнітоз, респіраторний мікоплазмоз, ТГРС, встановити ступінь тяжкості, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. | |
2.2 Рекомендована література
Основна:
Інфекційні хвороби/ за ред. О.А.Голубовської – Київ: Медицина, 2012. – 727 с
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2008. – Т.1 –с. 322-380.
Додаткова:
Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.
Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.
Питання для теоретичного опрацювання
1. До якої групи інфекційних хвороб за механізмом передачі належать легіонельоз, респіраторний мікоплазмоз, орнітоз і ТГРС?
2. Які шляхи передачі легіонельозу, респіраторного мікоплазмозу, орнітозу та ТГРС?
3. Особливості середовища мешкання легіонел?
4. Які групи осіб є найбільш уразливими для легіонельозу?
5. Як інфікується людина при орнітозі?
6. Які особливості патогенезу легіонельозу?
7. Які особливості патогенезу орнітозу?
8. Які є клінічні форми орнітозу?
9. Які особливості патогенезу респіраторного мікоплазмозу?
10. Морфологічні зміни у респіраторній системі при легіонельозі.
11. Основні симптоми легіонельозу?
12. Основні симптоми орнітозу.
13. Основні прояви респіраторного мікоплазмозу.
14. Особливості клінічного перебігу ТГРС.
15. Ускладнення легіонельозу, респіраторного мікоплазмозу, орнітозу та ТГРС.
16. План обстеження хворого з підозрою на легіонельоз, респіраторний мікоплазмоз, орнітоз та ТГРС.
17. Методи специфічної діагностики зазначених атипових пневмоній.
18. Етіотропна терапія при легіонельозі, респіраторному мікоплазмозі, орнітозі та ТГРС.
19. Принципи патогенетичної терапії легіонельозу,респіраторного мікоплазмозу, орнітозу та ТГРС.
4. Завдання для самостійного опрацювання
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:
1. Хто є джерелом інфекції при орнітозі?
А.Птахи.
В. Люди.
С. Велика рогата худоба.
D. Собаки.
Е. Риби.
ВІРНА ВІДПОВІДЬ:
Завдання 2. Вирішити задачу
Задача 1
Хворий 28 років, скаржиться на підвищення температури до 390С, різку загальну слабкість, міалгії, біль у грудній клітці, що посилюється при кашлі. Працівник птахоферми.
При огляді не виявлено ознак риніту та фарингіту. При перкусії легень – праворуч у нижній ділянці нечітко укорочення звуку, там же – ослаблення дихання. При пальпації виявлене збільшення печінки та селезінки. ЧД – 16/хв, пульс – 76 уд /хв, АТ – 120/70 мм рт.ст. Тони серця звучні.
1. Сформулюйте попередній діагноз
2. План обстеження.
3. Лікування.
1..
Завдання 3. Заповнити таблицю:
Порівняльна характеристика клінічних проявів легіонельозу, респіраторного мікоплазмозу, орнітозу, ТГРС
 Хвороби
Симптоми
| Легіонельоз | Респіраторний мікоплазмоз | Орнітоз | ТГРС |
| Вікові групи ризику – діти старше 5 років та молоді дорослі | ||||
| Інтоксикація частіше розвивається поступово | ||||
| Значні прояви інтоксикації | ||||
| Гострий початок хвороби | ||||
| Загалом поступовий розвиток хвороби | ||||
| Задишка | ||||
| Фарингіт | ||||
| Кашель, сухий, супроводжується болем у грудях, харкотиння у вигляді слизу або гнійне, в окремих випадках з кров’ю | ||||
| Кашель з’являється рано, сухий, виснажуючий, супроводжується болем у грудях, харкотиння немає або воно у вигляді слизу у незначній кількості | ||||
| Можлива втрата свідомості | ||||
| ДВЗ-синдром | ||||
| Гепатолієнальний синдром | ||||
| Наявність симптомів ГРДСД | ||||
| ГНН | ||||
| Діарея, блювання | ||||
| Міокардит, перикардит, ендокардит |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на легіонельоз, респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, ТГРС.
· Провести курацію хворого на легіонельоз, респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, ТГРС
· Скласти план лабораторного обстеження хворого на легіонельоз, респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, ТГРС
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на легіонельоз, респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, ТГРС
· Скласти план лікування хворого на легіонельоз, респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, ТГРС
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу легіонельозу, респіраторного мікоплазмозу, орнітозу, ТГРС.
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики атипових пневмоній
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на інфекційні хвороби, що перебігають із клінікою атипової пневмонії. | - З‘ясувати скарги хворого. II. З‘ясувати анамнез: - Анамнез хвороби | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - органних уражень Звернути увагу на особливості початку захворювань, клінічні прояви гострого періоду та їх динаміку. |
| 2. | Провести курацію хворого | 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез | Виявити перенесені хвороби. Виявити дані стосовно реалізації повітряно-краплинного механізму передачі, звернути увагу на виникнення пневмонії у декількох пацієнтів із організованого закритого колективу, членів однієї родини, контакт з птахами, перебування хворого у регіонах із підвищеним ризиком зараження на ТГРС |
| II. Провести об‘єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого; Огляд шкіри, слизових оболонок ротоглотки 2. Травна система - огляд язика; - перкусія живота; - пальпація живота; 3. Серцево-судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; - аускультація серця. | Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - млявість, адинамію, загальмованість хворого; - температуру тіла; - можливу відсутність або незначну кількість харкотиння слизистого характеру - виснажуючий хворого довготривалий кашель; - наявність ціанозу, акроціанозу; - наявність гіперемії слизової оболонки ротоглотки - гепатолієнальний синдром; - помірно знижений АТ (значне зниження свідчить про ускладнення); - помірна глухість тонів серця; - наявність перикардиту, ендокардиту; | ||
| 4. Дихальна система: - перкусія легень, - аускультація легень. | Звернути увагу на: - можливу відсутність чітких змін при проведенні перкусії, аускультації грудної клітини за наявності патологічних проявів хвороби за даними рентгенографічного обстеження; - наявність задишки - наявність проявів ГРДСД; - наявність ексудативного плевриту; - клінічні прояви енцефалопатії, порушення свідомості (у разі легіонельозу) | ||
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3.ЕКГ 4. УЗД 5.Молекулярно біологічні методи. ПЛР 6.Серологічні методи: - РІФ - ІФА (IgM) | Звернути увагу на типові зміни: лімфомоноцитоз, прискорення ШОЕ - виражений лейкоцитоз, анемію, прискорення ШОЕ до 50-60 мм/хв. при легіонельозі Призначається незалежно від терміну хвороби впродовж періоду пропасниці, але, бажано, якомога раніше. Стан серця Зміни печінки та селезінки Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 10 діб; |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента):
· Патогенез позалегеневих проявів легіонельозу;
· Патогенез та особливості перебігу позалегеневих проявів орнітозу;
· Мікоплазмові інфекції у людей;
· Епідеміологічні засади ТГРС;
Тема 5: ««Дитячі» крапельні інфекції (кір, краснуха, епідемічний паротит) у дорослих. Дифтерія. Диференційна діагностика з бактерійним фарингітом. Герпесвірусні інфекції 1-5 типів (простий герпес, вітряна віспа і оперізувальний герпес, ВЕБ- та цитомегаловірусна інфекції (інфекційний мононуклеоз).»
«Дитячі» крапельні інфекції у дорослих: кір, краснуха, епідемічний паротит
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати: а= 2
1. Етіологію кору, тропізм збудника.
2. Епідеміологію кору.
3. Патогенез кору.
4. Клінічні прояви кору за типового перебігу.
5. Ускладнення кору.
6. Лабораторну діагностику кору.
7. Лікування кору.
8. Терміни закінчення заразності хворого на кір.
9. Прогноз.
10. Етіологію краснухи, тропізм збудника
11. Епідеміологію краснухи
12. Патогенез краснухи
13. Клінічні прояви краснухи за типового перебігу
14. Лабораторну діагностику краснухи
15. Лікування краснухи
16. Терміни закінчення заразності хворого на краснуху.
17. Ускладнення краснухи.
18. Етіологію епідемічного паротиту, тропізм збудника
19. Епідеміологію епідемічного паротиту
20. Патогенез епідемічного паротиту
21. Клінічні прояви епідемічного паротиту за типового перебігу
22. Лабораторну діагностику епідемічного паротиту
23. Лікування епідемічного паротиту
24. Терміни закінчення заразності хворого на епідемічний паротит.
25. Ускладнення епідемічного паротиту
26. Принципи профілактики керованих «дитячих» інфекцій, календар щеплень
27. Тактику у разі виникнення невідкладних станів
1.2. Студент повинен вміти:
4. Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.
5. Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних
6. Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми кору, краснухи, епідемічного паротиту, обґрунтувати клінічний діагноз, вирішити питання необхідності стаціонарного лікування.
7. На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати ускладнення кору, краснухи та епідемічного паротиту, невідкладні стани.
8. Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу кір, красуха або епідемічного паротиту (екстрене повідомлення у СЕС).
9. Скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого на кір, краснуху, епідемічний паротит.
10. Інтерпретувати результати лабораторного обстеження
11. Оцінити результати специфічних методів діагностики.
12. Скласти індивідуальний план лікування кору,краснухи, епідемічного паротиту з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу
13. Скласти план профілактичних заходів у вогнищі інфекції.
2. Міжпредметне інтегрування:
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | ||||
| Мікробіологія | Властивості збудників кору, краснухи та епідемічного паротиту, особливості серологічної відповіді в залежності від термінів хвороби, правила і термін забору матеріалу для специфічної ді<
Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1179 | Нарушение авторских прав Поиск на сайте: Лучшие изречения:  | 2049 -  |
Ген: 0.013 с.