Завдання 3. Заповнити таблицю. Серологічні маркери ВГ та їх значення Етіологія ВГ Серологічні маркери і методи ї визначення Значення маркерів ВГА Анти-HAV IgM}

Серологічні маркери ВГ та їх значення

Етіологія ВГ	Серологічні маркери і методи ї визначення	Значення маркерів
ВГА	Анти-HAV IgM} ІФА, ELISA Анти-HAV IgG} ІФА, ELISA RNA HAV} ПЛР	Гострий ВГА. Імунітет до ВГА (раніше перенесений ВГА). Гострий ВГА
ВГЕ	Анти-HEV IgM} ІФА, ELISA Анти-HEV IgG} ІФА, ELISA RNA HEV} ПЛР	Гострий ВГЕ Імунітет до ВГЕ (раніше перенесений ВГЕ).   Гострий ВГЕ
ВГВ	Анти-HBcor IgM, HBsAg HBeAg } ІФА, ELISA DNA HBV} ПЛР   Тільки анти-HBcor IgG Aнти-HBs IgG   HBsAg, HBeAg+ або – анти-HBcor IgG} ІФА, ELISA DNA HBV} ПЛР   Тільки Анти-HBs Ig G	HBeAg – позитивний гострий ВГВ Перенесений раніше гострий ВГВ з одужанням Хронічний ВГВ (хронічна HBV – інфекція): хронічний HBeAg–позитивний або HBeAg –негативний ВГВ Щеплення від ВГВ
ВГD	Анти-HDV IgM, RNA HDV HBsAg, Анти-HBcor IgM   Анти-HDV IgМ+, RNA HDV HBsAg +, Анти-HBcor Ig G	Гострий ГD (ВГD+ВГВ коінфекція) Гострий ГD на тлі хронічного ГВ (ВГD+ВГВ суперінфекція)
ВГС	RNA HCV} ПЛР Анти-HCVcor IgM} ІФА, ELISA     Анти-HCV NS4, NS5 } ІФА, ELISA Анти-HCV IgG } ІФА, ELISA	Гострий, хронічний ВГС. - у високому титрі, при анти-HCV IgM/ IgG =3 – 4, - відсутності анти-HCV NS4, NS5: Гострий ВГС - в низькому титрі, або (-), - при анти-HCV IgM/IgG <3, наявності анти-HCV NS4, NS5: Хронічний ВГС (хронічна HCV-інфекція). Пізня фаза гострого ВГС, хронічний ВГС при (+)RNA HCV в ПЛР - в низькому титрі: ГВГС - у високому титрі: ХВГС (при + RNA HCV в ПЛР). при (-) RNA HCV в ПЛР і (-) IgG – перенесений ГВГС.

5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати

на практичному занятті:

• Оволодіти методикою обстеження хворого на ВГ
• Провести курацію хворого
• Скласти план лабораторного обстеження
• Інтерпретувати результати біохімічного обстеження хворого
• Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого
• Розпізнати ускладнення ВГ
• Скласти план лікування хворого на ВГ.
• Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
• Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу.

 

5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики

Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики гострих ВГ

№	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо самоконтролю
1.	Оволодіти методикою обстеження хворого на гострі ВГ	З’ясувати скарги     Анамнез хвороби     Анамнез життя 4. Епіданамнез	Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - органних уражень - додаткових уражень Послідовність та терміни виникнення - гостроти захворювання - варіантів перебігу дожовтяничного періоду - жовтяниці - ускладнень - додаткових синдромів (нудота, блювання та інше) - перенесені хвороби, у т.ч. вірусні гепатити Виявити епідеміологічні чинники: - контакт із хворим на ВГА, ВГЕ - перебування на умовно заражених територіях - фактори, що характеризують гемоконтактним механізмом при ВГВ, ВГС, ВГD - перебування в ендемічних регіонах чи в регіонах спалаху захворювання на ВГА та ВГЕ
2.	Провести курацію хворого	1. Загальний огляд Шкірні покрови Очі Ротоглотка   Пальпація живота     Нервова система Перкусія Серце Аускультація Серце	- Оцінити стан хворого, положення - наявність жовтяниці - колір шкіри та слизових оболонок - колір слизової рото глотки - запах з рота - рухливість м’якого піднебіння   - розміри та властивості печінки та селезінки, підшлункової залози   - менінгеальний синдром (є/немає)   - перкуторні межі серця   - ритм, гучність серцевих тонів, частота пульсу
3.	Провести лабораторне дослідження	Загальний аналіз крові Загальний аналіз сечі Діастаза сечі Біохімічне дослідження крові   Коагулограма Серологічне дослідження ІФА ПЛР дослідження	- кількість лейкоцитів, збільшення лімфоцитів, - наявність лейкоцитів, еритроцитів, білку - рівень - білірубін загальний, прямий, АлАТ, АсАТ, ГГТП, лужна фосфатаза, тимолова проба, глюкоза крові, сечовина, креатинін - ПТІ, фібриноген - IgM, антигени ВГ   РНК, ДНК збудників ВГ

 

6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)

Ø Позапечінкові прояви ВГС.

Ø Трансплантація в лікуванні ВГС.

Ø Можливості ультразвукового дослідження, фібротестів, біопсії печінки у діагностиці хронічних ВГ.

 

 

Тема 8: «ВІЛ-інфекція. Біоетичні питання обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію. Поняття про ВААРТ.»

1. Мета:

1.1. Студент повинен знати:

· Етіологію ВІЛ-інфекції;

· Епідеміологію ВІЛ-інфекції, категорії ризику;

· Класифікацію ВІЛ-інфекції;

· Патогенез ВІЛ-інфекції;

· Клінічні прояви і періоди ВІЛ-інфекції;

· Особливості лабораторної діагностики;

· Принципи лікування, профілактики, прогноз

1.2. Студент повинен вміти:

· Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого.

· Дотримуватися деонтологічних правил і особливостей психологічного спілкування у курації таких хворих.

· Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних

· Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми ВІЛ-інфекції

· Скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого.

· Інтерпретувати результати лабораторного обстеження

· Провести передтестове і післятестове консультування.

· Правильно оцінити результати специфічних методів діагностики

2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

2.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна	Знати	Вміти
Мікробіологія	Будову і властивості ретровірусів, правила забору матеріалу для специфічної діагностики	Застосовувати та інтерпретувати дані методів дослідження.
Внутрішня медицина	Основні етапи і методи клінічного обстеження	Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані.
Епідеміологія	Епід. процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) при ВІЛ-інфекції, категорії ризику.	Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи.
Імунологія	Особливості змін імунітету при ВІЛ-інфекції.	Аналізувати показники імунограми. Оцінити показники Т-клітинного імунодефіцитного стану.
Фізіологія	Параметри фізіологічного стану органів і систем людини, показники лабораторного обстеження в нормі (загальний аналіз крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електроліти, тощо).	Оцінити дані лабораторного обстеження.
Дерматологія	Первинні та вторинні висипні елементи	Описати екзантеми при ВІЛ-інфекції.
Фармакологія	Класифікацію та фармакологічну дію противірусних препаратів	Виписати рецепти
Наступні дисципліни (ті, що забезпечуються)
Сімейна медицина	Клінічну картину та об’єктивні дані ВІЛ-інфекції.	Вміти запідозрити, направити на дослідження та до стаціонару.
Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни)
Інфекційні хвороби	Все про ВІЛ-інфекцію та ВІЛ-асоційовані інфекції та інвазії.	Призначити план обстеження, застосувати принципи лікування.

 

2.2. Рекомендована література:

Основна:

1. Інфекційні хвороби (підручник)/за ред. Голубовської О.А., Київ, ВСВ «Медицина», 2012-728с.

2. Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. В 3-х томах. К.: Здоров’я. – т.2. – 2002. – с.504-556.

 

Додаткова:

1. Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, затвердженого наказом МОЗ України від 04. 10. 2006 № 658

2. Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протокол) МОЗ України 2006р.

 

1. Питання для теоретичного опрацювання.

· Етіологія ВІЛ-інфекції

· Джерело ВІЛ-інфекції та шляхи зараження

· Групи підвищеного ризику інфікування

· Особливості епідемії ВІЛ в Україні

· Тропність ВІЛ

· Патогенез ВІЛ-інфекції

· Клінічна класифікація стадій ВІЛ-інфекції, ВООЗ,2006р

· Клінічні особливості кожної стадії ВІЛ-інфекції

· Критерії діагнозу ВІЛ-інфекції

· Специфічна діагностика ВІЛ-інфекції

· Дослідження імунного статусу у ВІЛ-інфікованих та хворих на ВІЛ-інфекцію

· Поняття про передтестове та післятестове консультування

· Основні принципи лікування ВІЛ-інфекції

· Показання до призначення ВААРТ

· Які групи препаратів належать до ВААРТ

· Загальні правила призначення схем ВААРТ

· Які є показники ефективності ВААРТ

1. Завдання для самостійного опрацювання.

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь.

1. Критерії класифікації ВІЛ-інфекції ВООЗ

А. клінічні прояви

Б. вірусне навантаження в крові

В. кількість СД4 лімфоцитів в крові

Г. результати певних рутинних лабораторних досліджень

Д. усі перераховані відповіді вірні, окрім пункту Г

Вірна відповідь:

Завдання 2. Вирішити задачу.

Задача 1

Хворий Т, 20 років поступив у інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,3 С протягом 2 місяців, загальну слабкість. За останні 2 місяці схуд на 9 кг.

В об’єктивному статусі: шкіра звичайного кольору, генералізована лімфаденопатія. Пульс 84 уд/хв., ритмічний, АТ 110/70 мм рт ст. Тони серця приглушені, над легенями – дихання везикулярне. Живіт м ۥ який, безболісний, гепатолієнальний синдром. Дизурічних розладів не виявлено. Менінгеального синдрому немає.

1.Попередній діагноз

2.План обстеження

3.Лікування

5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи

5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

• Оволодіти методикою обстеження хворого на ВІЛ-інфекцію
• Провести курацію хворого на ВІЛ-інфекцію та ВІЛ-асоційовану патологію
• Скласти план лабораторного обстеження ВІЛ-інфікованої особи
• Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого.з ВІЛ-інфекцією
• Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
• Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу ВІЛ-інфекція

5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики ВІЛ-інфекції та ВІЛ-асоційованих інфекційних хвороб.

№	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо самоконтролю
1.   2.	Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на ВІЛ-інфекцію на різних стадіях хвороби Провести курацію хворого	I. З‘ясувати скарги хворого.     II. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби     2. Анамнез життя     3. Епіданамнез     II. Провести об‘єктивне обстеження.     1. Загальний огляд: - загальний стан хворого;   - шкіра, слизові ротоглотки;     2. Легенева система: - перкусія та аускультація легенів,   Травна система: перкусія та пальпація живота; 3. Серцево-судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; - аускультація серця. 5. Нервова система	Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - органних уражень - додаткових уражень   Звернути увагу на поступовий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку - гарячки; - мікрополіаденопатії; - пітливості; - втрати ваги; - появу висипу; - діареї - інших симптомів Виявити перенесені хвороби і анамнез щеплень, соціальний статус, належність до груп ризику, перенесені хвороби, що передаються гемоконтактним шляхом та його варіантами Виявити дані стосовно реалізації гемоконтактного механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого у регіонах, середовищі з підвищеним ризиком зараження ВІЛ-інфекцією. Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на:   - млявість, адинамію, загальмованість хворого; - температуру тіла; - блідість шкіри; - наявність, локалізацію, характер висипу; - наявність поліаденопатії; Звернути увагу на: характер живлення, статуру, можливі сліди внутрішньовенних ін’єкцій Кандидозні або виразкові ураження ротоглотки Звернути увагу на: - наявність ознак бронхіту; - зміни з боку легень; - гепатолієнальний синдром; - зміни з боку кишечнику; - наявність хронічного діарейного синдрому; - помірна глухість тонів серця.     При розвитку ВІЛ-асоційованих інфекційних хвороб, що уражують ЦНС, можливі менінгеальний синдром, вогнищева симптоматика, патологічні симптоми.
3.	Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати їхні результати. Перед призначенням специфічного обстеження – перед тестова консультація	1. Загальний аналіз крові.   2. Загальний аналіз сечі. 3. УЗД ОЧП 4.Рентгенографія легенів 5. ЕФГДС   6.Серологічні методи: -ІФА (IgG)	Звернути увагу на типові зміни: лейкопенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, анемія, прискорення ШОЕ. Призначається незалежно від терміну хвороби Гепатолієнальний синдром, дігестивна полілімфоаденопатія Ознаки пневмоцистної пневмонії, туберкульозу, абсцесу легені тощо Кандидозні ураження стравоходу, шлунку, супутня патологія   Позитивний результат.
	Визначити тактику у разі позитивного результату обстеження на ВІЛ-інфекцію.	1. Імуноблотінг	Позитивний результат. Тактика визначається після проведення після тестової консультації
	Підтвердження результату, визначення необхідності лікування	1.Визначення кількості СД4, вірусного навантаження	Виявлення ВІЛ-асоційованих інфекційних хвороб

 

6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)

• Проблеми дискримінації та стигматизації ВІЛ-інфікованих та хворих на ВІЛ-інфекцію. Шляхи вирішення.
• Шляхи вирішення проблеми соціальної адаптації ВІЛ-інфікованих

 

Тема 9: «ВІЛ-асоційовані інфекції та інвазії. Туберкульоз як СНІД-індикаторне захворювання. TORCH-інфекції. Токсоплазмоз.»

TORCH-інфекції. Токсоплазмоз.

1. Мета:

1.1. Студент повинен знати:

1. Розшифровку абревіатури TORCH. Знати етіологічні особливості інфекцій,що входять в цю групу.

2. Етіологію токсоплазмозу, особливості різних форм збудника, особливості життєвого циклу токсоплазми;

3. Епідеміологію токсоплазмозу;

4. Патогенез токсоплазмозу;

5. Класифікацію токсоплазмозу;

6. Клінічні прояви токсоплазмозу;

7. Особливості перебігу токсоплазмозу у вагітних та вродженого токсоплазмозу;

8. Особливості клінічного перебігу токсоплазмозу у ВІЛ-інфікованих;

9. Ускладнення та наслідки токсоплазмозу;

10. Лабораторну діагностику токсоплазмозу;

11. Особливості скринінгу інших TORCH-інфекцій;

12. Принципи лікування хворих із вродженим та набутим токсоплазмозом;

13. Принципи профілактики захворювання.

1.2. Студент повинен вміти:

1. Зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
2. Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми токсоплазмозу;
3. Обґрунтувати клінічний діагноз, вирішити питання необхідності стаціонарного лікування;
4. Скласти план лабораторного і інструментального обстеження хворого;
5. Інтерпретувати результати лабораторного обстеження хворого на токсоплазмоз;
6. Дати рекомендації щодо дослідження на інші TORCH-інфекції у вагітних;
7. Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням активності процесу, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології;
8. Скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

 

Дисципліна	Знати	Вміти
Попередні дисципліни
Мікробіологія	Властивості збудників TORCH –інфекцій, у тому числі,Toxoplasma gondii, методи специфічної діагностики токсоплазмозу	Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики токсоплазмозу
Фізіологія	Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).	Оцінити дані лабораторного обстеження.
Патофізіологія	Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного ґенезу.	Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного ґенезу.
Епідеміологія	Епід. процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) при токсоплазмозі; поширеність TORCH-інфекцій в Україні і в світі.	Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.
Неврологія	Патогенез, клінічні ознаки токсоплазмозного менінгоенцефаліту та інших TORCH-уражень	Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.
Офтальмологія	Патогенез, клінічні ознаки токсоплазмозного хоріоретиніту.	Провести клінічне обстеження хворого з ураженням очей.
Акушерство-гінекологія	Клініко-лабораторні ознаки токсоплазмозу у вагітних, вродженого токсоплазмозу та інших TORCH-інфекцій	Своєчасно поставити діагноз токсоплазмозу вагітній та новонародженому у неонатальному періоді.
Внутрішня медицина	Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого.	Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.
Фармакологія.	Фармакокинетику і фармакодинаміку, побічні ефекти антипротозойних препаратів: сульфаніламідів, антибіотиків; засобів патогенетичної терапії.	Виписати рецепти.
Наступні дисципліни
Сімейна медицина	Патогенез, епідеміологію, клінічні прояви різних форм токсоплазмозу, прояви токсоплазмозу у вагітних та вродженого токсоплазмозу та інших TORCH –інфекцій, можливі ускладнення. Принципи профілактики і лікування.	Розпізнати токсоплазмоз та інші TORCH-інфекції, інтерпретувати дані лабораторного обстеження.
Внутрішньопредметна інтеграція
Інфекційні хвороби.	Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику. Принципи профілактики і лікування.	Розпізнати токсоплазмоз та інші TORCH-інфекції, інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування.

2.2. Література по темі заняття:

Основна:

Інфекційні хвороби: підручник /за ред..О.А.Голубовської.-К.:ВСВ «Медицина», 2012.- 728 с.+12 с., кольор.вкл.

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001. – Т.3 –с. 266-294.

Допоміжна:

Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2011. - с. 1356

 

1. Питання для теоретичного опрацювання

97. Розшифрувати абревіатуру TORCH.

98. До якої групи інфекційних хвороб за механізмом передачі належить токсоплазмоз?

99. Шляхи передачі токсоплазмозу.

100. Життєвий цикл розвитку Toxoplasma gondii, інших збудників групи TORCH.

101. Патогенез токсоплазмозу, інших уражень з групи TORCH.

102. Класифікація токсоплазмозу.

103. Основні симптоми набутого токсоплазмозу (гострий, латентний та хронічний токсоплазмоз).

104. Особливості перебігу токсоплазмозу у ВІЛ-інфікованих.

105. Особливості перебігу токсоплазмозу у вагітних.

106. Особливості перебігу вродженого токсоплазмозу та інших уражень з групи TORCH.

107. Ускладнення та наслідки токсоплазмозу.

108. Додаткові методи обстеження при токсоплазмозі.

109. Специфічна діагностика токсоплазмозу.

110. Оцінка лабораторних показників у хворих на токсоплазмоз.

111. Обґрунтування діагнозу при різних формах токсоплазмозу.

112. Принципи етіотропного лікування хворих на токсоплазмоз.

113. Особливості лікування токсоплазмозу у вагітних.

114. Лікування хворих з вродженим токсоплазмозом та іншими хворими з групи TORCH.

115. Особливості лікування ВІЛ-інфікованих хворих на токсоплазмоз.

116. Профілактика TORCH-інфекцій.

1. Завдання для самостійного опрацювання.

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

Яким шляхом найчастіше відбувається інфікування людини токсоплазмами:

А. При вживанні сирої риби

Б. При вживанні сирої води з невідомих водойм

В. Повітряно-крапельно

Г. При контакті з хворою людиною

Д. При недотриманні правил особистої гігієни після контакту з котячими

ВІРНА ВІДПОВІДЬ:

 

Завдання 2. Вирішити задач1.

Задача 1

На консультацію до інфекціоніста звернувся пацієнт 36 р., який лікується у окуліста з приводу хоріоретиніту. Встановлено, що протягом останнього року періодично підвищується температура тіла до 37-37,3, турбує головний біль, загальна слабкість.

Об’єктивно: пальпуються дещо болісні збільшені до 1,5 см потиличні, шийні, пахвинні, пахвові лімфатичні вузли. Пульс – 72 уд/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст.. Тони серця звучні. Над легенями везикулярне дихання. Край печінки на 1 см нижче реберної дуги.

1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування

Задача 2

Хворий К, 27 років поступив в інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення температури тіла до 38 С, загальну слабкість, біль в прямій кишці, рідкі випорожнення 4-5 разів на день з домішкою слизу та крові, деяку охриплість голосу. За останні 6 місяців схуд на 11 кг, а пронос, біль у прямій кишці і підвищення температури тіла тривають більше 2 місяців.

В об’єктивному статусі звертали на увагу мікрополіаденопатія, білі ніжні нальоти в ротоглотці, гепатолієнальний синдром. При ЕФГДС: кандидозний езофагіт.

Ректороманоскопія: на фоні незначної гіперемій слизової оболонки нижньої третини прямої кишки виразки до 0,5 см діаметром. В загальному аналізі крові – лейкопенія, лімфопенія.

1. Діагноз

2. Обстеження

3. Лікування

Задача 3

Хворий 36 років скаржиться на тривалий наполегливий кашель протягом 2-х місяців, діарею, підвищення температури тіла до фебрильних цифр. В кінці першого місяця хвороби діагностували інтерстіціальну пневмонію, проте лікування цефтріаксоном та сумамедом, що проводилось, ефекту не дала. Обстеження на туберкульоз легень дало негативний результат. Хворий відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги. Кілька разів за останні місяці спостерігалось поширені герпетичні висипання на обличчі.

Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені всі групи лімфовузлів. В легенях розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38°C. Живіт м ۥ який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеального синдрому немає.

1. Діагноз

2. Обстеження

3. Лікування