Завдання 3. Заповнити таблицю

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для самостійної роботи студентів

Навчальна дисципліна інфекційні хвороби

Напрям медицина

Спеціальність лікувальна справа, педіатрія, медико-профілактична справа

Кафедра інфекційних хвороб

Автори: Голубовська О.А., Шкурба А.В., Митус Н.В., Безродна О.В.

Затверджено на засіданні кафедри від 31 серпня 2015 р., протокол № 1

 

Розглянуто та затверджено: ЦМК з терапевтичних дисциплін

від «» _________ 2015 року, протокол №

Вступ

Даний робочий зошит розроблений з метою покращення самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни «інфекційні хвороби».

В робочому зошиті наводиться перелік тем практичних занять із зазначенням особливостей, на які необхідно звернути увагу при підготовці.

 

Тема 1. Черевний тиф. Паратифи. Кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз. Ботулізм.

Черевний тиф. Паратифи А та В

Мета

1.1. Студент повинен знати:

· етіологію тифо-паратифозних захворювань, фактори патогенності збудників;

· епідеміологію черевного тифу та паратифів;

· патогенез;

· клінічні прояви черевного тифу за типового перебігу;

· клінічні особливості паратифів;

· патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень тифо-паратифозних захворювань;

· лабораторну діагностику;

· принципи лікування;

· тактику у разі виникнення невідкланих станів;

· прогноз;

· принципи профілактики тифо-паратифозних захворювань.

 

1.2. Студент повинен вміти:

· дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на черевний тиф, паратифи;

· зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

· обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми черевного тифу, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;

· на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення тифо-паратифозних захворювань, невідкладні стани;

· оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «черевний тиф», «паратифи» (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

· скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

· інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

· аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну хвороби;

· скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

· скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

· дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.

 

2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна	Знати	Вміти
Попередні дисципліни
Мікробіологія	Властивості Salmonella typhi, Salmonella paratyphi A, Salmonella paratyphi B; методи специфічної діагностики черевного тифу	Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики черевного тифу, паратифів А і В.
Фізіологія	Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімічне дослідження крові тощо).	Оцінити дані лабораторного обстеження.
Патофізіологія	Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах.	Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем.
Епідеміологія	Епідпроцес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) при черевному тифі і паратифах; поширеність патології в Україні і в світі.	Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.
Фармакологія	Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти етіотропних антибактерійних засобів, препаратів патогенетичної терапії.	Виписати рецепти.
Неврологія	Патогенез, клінічні ознаки гострої токсичної енцефалопатії, менінгіту.	Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.
Дерматологія	Патогенез, клінічну характеристику екзантем.	Розпізнати висип у хворого на черевний тиф. паратифи.
Хірургія	Клініко-лабораторні ознаки перфорації виразки тонкої кишки, кишкової кровотечі, тактику невідкладної допомоги.	Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу.
Внутрішня медицина	Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.	Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.
Реанімація та інтенсивна терапія	Невідкладні стани: · Кишкова кровотеча · Перфорація кишечника · Гостра токсична енцефалопатія	Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах: · Кишкова кровотеча · Перфорація кишківника · Гостра токсична енцефалопатія

3. Рекомендована література

Основна:

· Інфекційні хвороби/ за ред. О.А. Голубовської – Київ: Медицина, 2012. – 727 с.

• Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2008. – Т.1.

Додаткова:

• Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2011 – 1036 с.

 

Наукова – за власним вибором та узгоджена з викладачем групи

 

Питання для теоретичного опрацювання

1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать тифо-паратифозні хвороби?

2. Шляхи передачі черевного тифу, паратифу А, паратифу В.

3. Фактори патогенності збудників цих хвороб.

4. Стадії патогенезу черевного тифу, паратифу А, паратифу В.

5. Морфологічні зміни в стінці тонкої кишки в залежності від терміну хвороби.

6. В якому відділі кишечника локалізується патологічний процес у хворого на тифо-паратифозні захворювання?

7. Стадії циклічного клінічного перебігу черевного тифу, паратифу А, паратифу В.

8. Основні симптоми черевного тифу в початковий період хвороби.

9. Опорні симптоми черевного тифу та паратифів у розпалі хвороби.

10. Характеристика, термін виникнення і динаміка висипу у хворого на черевний тиф, паратифи.

11. Клінічні прояви st. typhosus.

12. Особливості перебігу черевного тифу в сучасних умовах.

13. Особливості перебігу черевного тифу в країнах з жарким кліматом.

14. Особливості перебігу паратифу А.

15. Особливості перебігу паратифу В.

16. Наслідки тифо-паратифозних захворювань.

17. Основні причини летальності при тифо-паратифозних захворюваннях.

18. Специфічні ускладнення тифо-паратифозних захворювань.

19. Патогенез, клінічні прояви перфорації тонкої кишки при тифо-паратифозних захворюваннях.

20. Патогенез, клінічні прояви кишкової кровотечі при тифо-паратифозних захворюваннях, термін виникнення.

21. Гемограма хворого на тифо-паратифозне захворювання у розпалі хвороби.

22. План обстеження хворого на тифо-паратифозні захворювання.

23. Методи специфічної діагностики тифо-паратифозних захворювань. Інтерпретація результатів в залежності від терміну хвороби і матеріалу для дослідження.

24. Термін призначення гемокультури.

25. Етіотропна терапія черевного тифу та паратифів: дози, шлях введення. тривалість лікування.

26. Принципи патогенетичної терапії черевного тифу та паратифів.

27. Невідкладна допомога в разі перфорації кишки при черевному тифі, паратифах.

28. Невідкладна допомога в разі кишкової кровотечі при черевному тифі, паратифах.

29. Профілактика тифо-паратифозних захворювань.

 

 

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

1. Збудником черевного тифу є:

А. Salmonella enteritidis

Б. Salmonella typhi

В. Salmonella paratyphi A

Г. Salmonella paratyphi B

Д. Salmonella typhimurium

Вірна відповідь

Завдання 2. Вирішити задачу.

Задача 1a=2

У хворого, який 10 днів тому повернувся з відпочинку з Індії, впродовж тижня поступово підвищувалась температура, з’явилися головний біль, загальна слабкість, знизився апетит. Звернувся до лікаря на 8 день хвороби.

Об᾽єктивно: температура 39,5⁰С, на запитання відповідає мляво, дещо загальмований, шкіра бліда, язик сухий, обкладений коричневим нашаруванням, з відбитками зубів. АТ 100/60мм рт ст, пульс 74 уд/хв. Метеоризм, на шкірі живота декілька розеол. Визначається гепатолієнальний синдром. Випорожнення затримані декілька днів.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Зразок рішення

Діагноз: Черевний тиф, період розпалу, стан (перебіг) тяжкий.

План обстеження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Група крові, резус-фактор

4. Біохімічний аналіз крові – активність АлАТ, АсАТ, рівень сечовини, креатиніну

5. УЗД органів черевної порожнини

6. ЕКГ

7. Посів крові на жовчний бульйон (гемокультура)

8. Посів сечі і калу для отримання КУК

9. РНГА з О-, Н-, Vi-АГ

10. Реакція Відаля

11. Аналіз крові на ІФА із специфічним діагностикумом Ig M

12. Кров для проведення ПЛР

Лікування:

1. Ліжковий режим

2. Дієта №1

3. Ципрофлоксацин 0,4 г?2 р. на добу per os

4. Лоратадин 0.01?1 р. на добу per os

5. Лактувіт по 15 мл?2 р. на добу per os

6. Ацесіль 400,0; 5% глюкоза 400,0; р-н Рінгеру-лактат 400,0; Реосорбілакт 400,0 - внутрішньовенно крапельно

 

Задача 2 a=3

Пацієнт 36 років хворіє близько 2 тижнів: поступове підвищення температури, яка з 2 тижня хвороби набула постійного характеру, зниження працездатності, головний біль, безсоння. Лікувався амбулаторно з діагнозом «ГРЗ», за відсутності ефекту направлений у стаціонар. З анамнезу встановлено, що 2 тижні тому відпочивав у В’єтнамі.

Об᾽єктивно: блідий, адинамічний, на питання відповідає мляво. Температура 40,0⁰С. „Фулігінозний” язик. Метеоризм. Позитивний симптом Падалки. Печінка виступає на 2–3 см з-під краю реберної дуги. Пальпується нижній полюс селезінки.

Наступного дня після госпіталізації з’явилися запаморочення, шум у вухах, холодний піт на обличчі, мелена. АТ 70/40 мм рт ст, пульс 120 уд/хв., температура знизилась до норми.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. Лікування.

 

Завдання 3. Заповнити таблицю:

Динаміка клінічних симптомів черевного тифу

 

Термін хвороби Симптоми	1 тиждень хвороби	2 тиждень хвороби	3 тиждень хвороби	4 тиждень хвороби	5 тиждень хвороби
Підвищення температури
Головний біль
Безсоння
Тифозний статус
Загальна слабкість
Метеоризм
Біль в животі
Висип
Симптом Падалки
Гепатолієнальний синдром
Відносна брадикардія

5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати

на практичному занятті:

• Оволодіти методикою обстеження хворого на черевний тиф, паратиф А,паратиф В
• Провести курацію хворого на черевний тиф, або паратиф А, або паратиф В
• Скласти план лабораторного обстеження
• Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на черевний тиф, паратиф А, паратиф В
• Розпізнати ускладнення черевного тифу, паратифу А, паратифу В
• Скласти план лікування хворого на черевний тиф, паратиф А, паратиф В
• Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
• Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу «Черевний тиф», «паратиф А», «паратиф В»

5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики черевного тифу, паратифу А, паратифу В.

№	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо самоконтролю
1.	Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на черевний тиф, паратифи А і В.	I. З‘ясувати скарги хворого.	Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - органних уражень - додаткових уражень
II. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби	Звернути увагу на поступовий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку - гарячки; - головного болю; - порушень сну; - затримки випорожнень; - висипу; - інших симптомів
2. Анамнез життя	Виявити перенесені хвороби та анамнез щеплень.
3. Епіданамнез   II. Провести об‘єктивне обстеження.	Виявити дані стосовно реалізації фекально-орального механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого у регіонах із підвищеним ризиком зараження черевним тифом, паратифами А і В   Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології.
1. Загальний огляд: - загальний стан хворого;   - шкіра, слизові ротоглотки;	Звернути увагу на: - млявість, адинамію, загальмованість хворого; - температуру тіла; - блідість шкіри; - наявність, локалізацію, характер висипу.
2. Травна система: - огляд язика; - перкусія живота; - пальпація живота;   -характеристика випорожнень.	Звернути увагу на: - язик з відбитками зубів, „фулігінозний язик”; - гепатолієнальний синдром; - метеоризм; - позитивний симптом Падалки; - симптоми перитоніту (наявність свідчить про перфорацію тонкої кишки); - схильність до закрепів; - поява мелени свідчить про кишкову кровотечу.
3. Серцево - судинна система: - пульс;     - артеріальний тиск;   - аускультація серця.	Звернути увагу на:   - відносну брадикардію (тахікардія свідчить про ускладнення!); - дикротію пульсу; - помірно знижений АТ (значне зниження свідчить про ускладнення!); - помірна глухість тонів серця.
4. Дихальна система: - аускультація легень.	Звернути увагу на: - наявність ознак бронхіту у частини хворих.
5. Нервова система	За тяжкого перебігу можливі тифозний стан, марення, галюцинації, менінгіт
3.	Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати їхні результати.	1. Загальний аналіз крові.	Звернути увагу на типові зміни: лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія (лейкоцитоз, анемія, прискорення ШЗЕ виникають в разі розвитку ускладнень).
2. Загальний аналіз сечі.	Відсутність значних змін за типового перебігу.
3. УЗД ОЧП	Гепатолієнальний синдром
4. Гемокультура	Призначається незалежно від терміну хвороби в період гарячки, але, бажано, якомога раніше.
5. Копроуринокультура	Стає позитивною з кінця першого тижня хвороби (не є підтвердженням діагнозу а тільки свідчить про можливість носійства).
6. Серологічні методи: -РА (р. Відаля), РНГА - ІФА (IgM) - швидкі тести - ПЛР	Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 10 діб; діагностичний титр – 1:200. Позитивний результат.

 

6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)

Тематика УДРС та НДРС:

• Швидкі тести та ПЛР в діагностиці тифо-паратифозних захворювань
• Сучасні погляди на патогенез хронічного носійства S.typhi
• Шляхи санації хронічних носіїв S.typhi

Кишковий єрсиніоз. Псевдотуберкульоз

1. Мета:

1.1. Студент повинен знати:

1. Етіологію псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу.

2. Основні фактори патогенності Yersinia enterocolitica, Yersinia pseudotuberculosis.

3. Епідеміологію псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу.

4. Основи патогенезу псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу.

5. Клінічну класифікацію псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу.

6. Клінічні прояви псевдотуберкульозу за типового перебігу.

7. Патогенез і клінічні прояви ускладнень кишкового єрсиніозу та псевдотуберкульозу.

8. Лабораторну діагностику при кишковому єрсиніозі та псевдотуберкульозі.

9. Принципи лікування кишкового єрсиніозу та псевдотуберкульозу.

10. Прогноз при єрсиніозі, псевдотуберкульозі

11. Принципи профілактики псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу.

 

 

1.2. Студент повинен вміти:

1. Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на кишковий єрсиніоз та псевдотуберкульоз;

2. Зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

3. Обстежити хворого і виявляти основні симптоми і синдроми кишкового єрсиніозу та псевдотуберкульозу, обгрунтовувати клінічний діагноз;

4. На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення кишкового єрсиніозу та псевдотуберкульозу, невідкладні стани;

5. Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «кишковий єрсиніоз» та «псевдотуберкульоз» (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

6. Скласти план обстеження хворого на кишковий єрсиніоз та псевдотуберкульоз;

7. Інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

8. Аналізувати результати специфічних методів діагностики;

9. Складсти індивідуальний план лікування хворого на кишковий єрсиніоз чи псевдотуберкульоз;

10. Скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

11. Дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, спостереження в періоді реконвалесценції.

 

2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

2.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна	Знати	Вміти
Попередні дисципліни
Мікробіологія	Властивості Y. enterocolitica; правила і термін забору матеріалу для специф. діагностики, засвоїти принципи проведення бактеріологічних та серологічних досліджень.	Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики кишкового єрсиніозу та псевдотуберкульозу.
Фізіологія	Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КЛС, електролітів тощо).	Оцінювати дані лабораторного обстеження.
Патофізіологія	Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу.	Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.
Епідеміологія	Епід. процес (джерело, механізм передачі, шляхи передачі) при кишковому єрсиніозі та псевдотуберкульозі; поширеність в Україні і в світі	Збирати епідеміологічний анамнез, проводити протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.
Фармакологія	Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти етіотропної терапії, засобів патогенетичної терапії.	Виписувати рецепти.
Неврологія	Патогенез, клінічні ознаки уражень нервової системи.	Проводити клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.
Дерматологія	Патогенез, клінічну характеристику екзантем.	Розпізнавати шкірні прояви (жовтяницю, особливості висипу) у хворого на кишковий єрсиніоз та псевдотуберкульоз
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого.	Збирати анамнез, проводити клінічне обстеження хворого, виявляти патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.
Хірургія	Клініко-лабораторні ознаки перфорації виразки тонкої кишки, кишкової кровотечі, апендициту. Правила невідкладної допомоги.	Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу.
Наступні дисципліни
Сімейна медицина	Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, можливі ускладнення кишкового єрсиніозу та псевдотуберкульозу. Особливості клінічного перебігу єрсиніозів. Принципи профілактики і лікування.	Розпізнавати кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз, ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнювати екстрене повідомлення. Надавати невідкладну допомогу в разі необхідності.
Внутрішньопредметна інтеграція
Інфекційні хвороби	Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез,епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення кишкового єрсиніозу та псевдотуберкульозу. Особливості клінічного перебігу кишкового єрсиніозу та псевдотуберкульозу. Принципи профілактики і лікування.	Розпізнавати єрсиніози, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надавати невідкладну допомогу на госпітальному етапі.

2.2 Рекомендована література

Основна:

· І нфекційні хвороби: Підручник / За ред. О.А. Голубовської. — К.: ВСВ "Медицина", 2012. — 728 с. + 12 с. кольор. вкл., пал. тв.

• Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001 - 2008. – Т.1

Додаткова:

• Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2011.- 1036 с.

• Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007

• Ющук Н.Д., Ценева Г.М., Кареткина Г.Н., Бродов Л.Е. Иерсиниозы. – 2003. – М. Медицина..

 

3. Питання для теоретичної підготовки

1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз.

2. Джерело та резервуар інфекції при псевдотуберкульозі, кишковому єрсиніозі.

3. Механізм та шляхи передачі єрсиніозів.

4. Фактори патогенності Yersinia enterocolitica, Yersinia pseudotuberculosis.

5. Основні стадії патогенезу єрсиніозів.

6. Морфологічні зміни в органах і тканинах при єрсиніозах.

7. Клінічна класифікація псевдотуберкульозу.

8. Клінічна класифікація кишкового єрсиніозу.

9. Клінічні прояви локалізованих форм псевдотуберкульозу.

10. Клінічні прояви генералізованих форм псевдотуберкульозу

11. Клінічні прояви при кишковому єрсиніозі.

12. Опорні клінічні симптоми псевдотуберкульозу у розпалі хвороби.

13. Характеристика, терміни виникнення і динаміка висипу у хворого на псевдотуберкульоз.

14. Наслідки кишкового єрсиніозу.

15. Наслідки псевдотуберкульозу.

16. Основні причини летальності при єрсиніозах.

17. Ускладнення, характерні для псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу

18. План обстеження хворого на кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз.

19. Методи специфічної діагностики кишкового єрсиніозу, псевдотуберкульозу.

20. Особливості виділення Yersinia enterocolitica, Yersinia pseudotuberculosis.

21. Етіотропна терапія єрсиніозів: дози, шляхи введення лікувальних засобів, тривалість лікування.

22. Принципи патогенетичної терапії єрсиніозу.

23. Принципи профілактики кишкового єрсиніозу, псевдотуберкульозу.

24. Ускладнення, характерні для псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу

4.Завдання для самостійної підготовки (обов’язково для всіх студентів)

Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:

1. При абдомінальній формі кишкового єрсиніозу спостерігається:

А. Холецистит

Б. Гострий панкреатит

В. Мезаденіт

Г. Діарея зі зневодненням

Д. Медіастеніт

Вірна відповідь:

Завдання 2. Вирішити задачі (зразок рішення в попередній підтемі)

Задача 1

Хвора 20 років захворіла гостро: підвищилася температура до 38,6⁰С, нудота, двократне блювання, біль в припупковій і правій клубовій областях, рідкі випорожнення. На 2-й день хвороби доставлена до інфекційного відділення.

Об-но: Т тіла – 39,1˚С. Обличчя гіперемійоване, набрякле, ин’єкція судин склер. Язик вкритий білим нальотом, кінчик його малинового відтінку. В ротоглотці – гіперемія слизової оболонки дужок, твердого піднебіння, задньої стінки глотки. Мигдалики рихлі, нальотів немає. Набряклість, гіперемія дистальних відділів рук та ніг, набряклість навколо великих суглобів, обмежена рухливість в цих суглобів через виражену болючість. Навколо суглобів поліморфна плямиста та уртикарна висипка. На бокових поверхнях тулубу, грудної клітини дрібно-плямиста висипка. Тони серця дещо приглушені, ритмічні, АТ – 100/65 мм.рт.ст. Над легенями везикулярне дихання. Живіт м’який, дещо здутий, печінка на 1,5см. виступає з-під ребра, селезінка не палькується, болючий в правій здухвинній ділянці. Випорожненя рідкі, без домішок, 2 рази на добу.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження

3. Лікування.

 

Задача 2

Хворий 27 років занедужав гостро, через кілька днів після вживання в їжу немитих овочів. Т тіла підвищилася до 39°С, з'явилося почуття жару, головний біль, артралгії, нудота, блювання, послаблення стільця (до 5-7 разів), біль у эпігастрії, що на 2-й день хвороби змістилася в ілеоцекальну ділянку. Доставлений у хірургічне відділення.

Об-но: гіперемія слизової оболонки ротоглотки, кон’юнктив. Склерит. Т тіла - 38,5°С. Язик обкладений білим нальотом, сухий. При пальпації живота - болючість і урчання в ілеоцекальній ділянці, слабо-позитивні симптоми Ситковского, Ровзинга. Печінка і селезінка дещо збільшені. Ан. крові: лейкоцитів - 12,8х10⁹/л, ШЗЕ - 22 мм/год. Прооперований у зв'язку з появою симптомів подразнення очеревини, наростанням лейкоцитозу до 15,8х10⁹/л і ШЗЕ до 30мм/ч.

На операції – апендикс гіперемійований, мезентеріальний лімфаденіт, набряк і гіперемія дистального відділу здухвинної кишки. В патоморфологічному дослідженні – катаральний апендицит.

У післяопераційному періоді - діарея, уртикарна висипка. Післяопераційна рана чиста. Незважаючи на лікування пеніциліном зберігалася висока гарячка. У загальному аналізі крові: Ер. – 4,0. 10¹²/л, НВ– 120г/л, Л – 18,6 х10⁹/л, п/я – 16%, с/я – 56%, е – 6%, л – 19%, м – 3%, ШЗЕ – 26 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

 

Завдання 3. Заповнити таблицю

Динаміка клінічних симптомів псевдотуберкульозу

 

Термін хвороби Симптоми	1 тиждень хвороби	2 тиждень хвороби	3 тиждень хвороби	4 тиждень хвороби
Гарячка, інтоксикація
Висип
Симптоми каптура, рукавичок, шкарпеток
Пластинчате лущення на підошвах, долонях
Лімфаденопатія
Біль у животі
Гастроінтестінальний синдром
Гіпертрофовані сосочки язика, «малиновий» язик
Гепатоспленомегалія
Артралгії
Вторинно-вогнищеві ураження
Загострення

5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

• Оволодіти методикою обстеження хворого на кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз.
• Провести курацію хворого на кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз.
• Скласти план лабораторного обстеження хворого на кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз
• Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз.
• Розпізнати ускладнення кишкового єрсиніозу, псевдотуберкульозу.
• Скласти план лікування хворого на єрсиніоз, псевдотуберкульоз
• Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз

5.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики кишкового єрсиніозу, псевдотуберкульозу.

№	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо самоконтролю
1.   2.	Оволодіватиметодикою клінічного обстеження хворого на кишковий єрсиніоз, псевдотуберкульоз   Проводити курацію хворого	З’ясувати скарги хворого   З’ясувати анамнез хвороби Зібрати анамнез життя Епіданамнез     Провести об’єктивне обстеження     Загальний огляд Загальний стан хворого шкіра, слизові ротоглотки     Травна система: огляд язика перкусія живота пальпація живота характеристика випорожнень Опорно-рухова система   Дихальна система   Нервова система	Звертати увагу на виникнення гарячки, болю у суглобах, діареї, болю в животі, висипки, збільшення лімфоузлів, інших симптомів.     Виявляти перенесені хвороби та анамнез щеплень Виявляти дані стосовно реалізації фекально-орального механізму передачі, звернути увагу на вживання овочів, фруктів, м’яса, молочних продуктів. З’ясувати можливу наявність гризунів. Виявити та оцініти наявність, вираженість, динаміку симптомів, зумовлені терміном і тяжкістю. Перебіг хвороби залежать від віку хворого, супутньої патології Звертати увагу на загальний стан хворого Температура тіла Гіперемія обличчя, кінцівок, наявність чи відсутність жовтяниці. Наявність, локалізацію, характер висипу, наявність тонзиліту, склеріт Звертати увагу на гіпертрофію сосочків язика, гепатолієнальний синдром, біль, бурчання сліпого кишечника, діарею     Звертати увагу на артралгії, стан суглобового апарату. Звертати увагу на наявність ознак бронхіту у частини хворих За тяжкого перебігу можливий розвиток менінгіту
3.	Призначати лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати.	1.Загальний аналіз крові.   2. Загальний аналіз сечі. 3. УЗД ОЧП   4.Бактеріологічний аналіз кала, сечі, крові. 5. Серологічні методи: РНГА, РА, РЗК - ІФА (IgM), РІФ. ПЛР	Звертати увагу на типові зміни: лейкоцитоз, еозинофілія, прискорення ШОЕ.   Можливі незначні зміни.   Звертати увагу на гепатолієнальний синдром.   Особливості температурного режиму для росту збудника Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 10 діб; діагностичний титр – 1:200. Позитивний результат.

 

6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)

Тематика УДРС та НДРС:

· Особливості хронічного перебігу псевдотуберкульозу.

 

Тема «Ботулізм»

Мета

1.2 Студент повинен знати:

1. Етіологію ботулізму, основні фактори патогенності збудника
2. Епідеміологію ботулізму
3. Класифікацію ботулізму
4. Патогенез ботулізму
5. Ранні прояви ботулізму
6. Основні синдроми ботулізму у розпалі хвороби
7. Ускладнення ботулізму
8. Діагностику ботулізму, в тому числі лабораторну
9. Невідкладне лікування ботулізму, правила введення протиботулінічної сироватки
10. Принципи профілактики

 

1.2. Студент повинен вміти:

• Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.
• Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних.
• Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми ботулізму, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар.
• Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «ботулізм».
• Скласти план обстеження хворого.
• Інтерпретувати результати лабораторного та інструментального обстеження.
• Правильно оцінити результати специфічної діагностики.
• Скласти план профілактичних заходів у разі групового спалаху ботулізму.
• Дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.

 

2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

2.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міжпредметна інтеграція).

Дисципліна	Знати	Вміти
Мікробіологія	Властивості Clostridium вotulinum; правила забору матеріала для специфічної діагностики.	Проводити забір матеріалу для дослідження.
Внутрішня медицина	Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.	Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані.
Епідеміологія	Епід. процес при ботулізмі (джерело, механізми передачі, сприйнятливість поширеність патології в Україні і в світі).	Зібрати епідеміологічний анамнез, провести профілактичні заходи.
Неврологія	Клінічні ознаки порушення з боку нервової системи.	Виявити клінічні ознаки неврологічних порушень - бульбарного синдрому.
Фізіологія.	Параметри фізіологічного стану органів і систем людини: показники лабораторного обстеження в нормі (зат.ан.крові, сечі, біохімія крові, тощо); ЕКГ, функцію зовнішнього дихання.	Оцінити дані лабораторного обстеження.
Фармакологія	Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти протиботулінічної сироватки, засобів патогенетичної терапії.	Виписати рецепти.
Реанімація та інтенсивна терапія.	Невідкладні стани: - анафілактичний шок (на введення сироватки) - ГДН - гостра серцева недостатність - пневмонія	Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при ГДН, анафілактичному шоці, гострій серцевій недостатності, пневмонії.
Наступні дисципліни
Сімейна медицина.	Патогенез,епідеміологію, клінічні прояви, можливі ускладнення, принципи профілактики і невідкладні дії на догоспітальному етапі при ботулізмі.	Своєчасно діагностувати та госпіталізувати хворих в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.
Внутрішньопредметна інтеграція
Інфекційні хвороби	Особливості епідеміології, патогенезу, динаміки клінічних проявів, діагностики, лікування та профілактики інфекційних хвороб.	Діагностувати ботулізм. Призначати лікування хворим на ботулізм.

 

2.2 Рекомендована література

Основна:

• І нфекційні хвороби: Підручник / За ред. О.А. Голубовської. — К.: ВСВ "Медицина", 2012. — 728 с. + 12 с. кольор. вкл., пал. тв.

• Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2008. – Т.1-3.

Допоміжна

• Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2011.- 1036 с.

• Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007

 

Питання для теоретичного опрацювання.

1. Характеристика збудників ботулізму.
2. Джерело інфекції; механізм і фактори зараження.
3. Особливості дії токсину Clostridium botulinum.
4. Патогенез ботулізму, особливості початкового періоду ботулізму.
5. Класифікація ботулізму.
6. Які головні синдроми властиві ботулізму.
7. Прояви офтальмоплегічного синдрому при ботулізмі.
8. Прояви бульбарного синдрому при ботулізмі.
9. Прояви міоплегічного синдрому при ботулізмі.
10. Клінічні прояви ураження дигестивної системи при ботулізмі.
11. Клінічні особливості перебігу ранового ботулізму та ботулізму немовлят.
12. Опорні клінічні прояви ботулізму.
13. Специфічна діагностика ботулізму.
14. Класифікація ботулізму.
15. Чи формує перенесене захворювання імунітет?
16. Причини смерті при ботулізму.
17. Ускладнення ботулізму.
18. Невідкладна допомога хворим на ботулізм.
19. Правила введення протиботулінічної сироватки.
20. Терапія сироваткової хвороби.
21. Ускладнення серотерапії при ботулізмі.
22. Принципи профілактики ботулізму.

 

4. Завдання для самостійного опрацювання (обов’язково для всіх студентів)

Завдання 1. Вирішити тестове завдання

1. Основна ланка патогенезу ботулізму:

а) токсин, здатний спричиняти гепатит;

б) ураження токсином холінергічних відділів нервової системи;

в) спричинення токсином рабдоміолізу;

г) утворення запальних гранульом в органах і тканинах;

д) ураження токсином адренергічних відділів нервової системи.

Вірна відповідь:

Завдання 2. Вирішити задачі (зразок рішення в підтемі «черевний тиф, паратифи»).

Задача 1

Хворий 43 років поступив у стаціонар на перший день захворювання зі скаргами на виражену загальну слабкість, втомлюваність, запаморочення, короткочасне блювання на початку хвороби, сухість у роті, «туман», «сітку» перед очима, розпливчастість контурів предметів, осиплість голосу, відчуття тиснення за грудниною та нестачі повітря.

При об'єктивному обстеженні: Т-36,7° С, шкіра чиста, свідомість збережена, очні щілини звужені, мідріаз. Язик сухий. Різка слабкість у м'язах. Пульс 86 уд/хв. Тони серця приглушені. AT-140/90 мм. рт. ст. Частота дихання – 20/хв. Дихання везикулярне. Живіт під час пальпації м'який, дещо здутий, перистальтика не відчувається. Печінка та селезінка не збільшені. Випорожнень не було. В загальних аналізах крові та сечі змін не виявлено.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 2

Хвора 22 років надійшла в клініку зі скаргами на сильну м'язову слабкість, двоїння предметів перед очима, здуття живота, закрепи. Захворювання почалося через 18 годин після вживання в їжу копченої риби домашнього виготовлення. У комплексі лікування хворій була уведена в/м антитоксична сироватка, уведення було повторене наступного дня. Через 7 днів у хворої підвищилася температура тіла до 38,0⁰С, з'явився біль в суглобах, висип уртикарного характеру, рясний, сверблячий.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування