Наявність клінічної симптоматики при різних формах токсоплазмозу
| Форма Симптом | Набутий гострий | Набутий хронічний | Вроджений гострий | Вроджений підгострий | Вроджений хронічний |
| Початок гострий | |||||
| Міалгія | |||||
| Міокардит | |||||
| Хоріоретиніт | |||||
| Генералізована лімфаденопатія | |||||
| Гепатоспленомегалія | |||||
| Порушення ендокринної системи | |||||
| Енцефаліт | |||||
| Вади розвитку |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на токсоплазмоз
· Провести курацію хворого на токсоплазмоз
· Скласти план лабораторного обстеження хворого на токсоплазмоз
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на токсоплазмоз та інші TORCH-інфекції
· Розпізнати ознаки вродженого токсоплазмозу та інших TORCH-інфекцій
· Скласти план лікування хворого з набутим токсоплазмозом
· Визначити лікарську тактику в разі виявлення позитивних результатів специфічного обстеження на токсоплазмоз у вагітної жінки.
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу «токсоплазмоз».
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностикитоксоплазмозу
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на токсоплазмоз |
| Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - органних уражень Звернути увагу на поступовий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку - гарячки; - виражена пітливість; - порушень сну; - лімфоаденопатія; - висипу; - інших симптомів Виявити перенесені хвороби та анамнез щеплень. Виявити дані стосовно реалізації перорального шляху передавання, звернути увагу на наявність вдома тварин з родини котячих. |
| 2. | Провести курацію хворого | II. Провести об‘єктивне обстеження. 1.Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра, слизові ротоглотки, лімфовузли; 2. Травна система: - огляд язика; - перкусія живота; - пальпація живота; 3. Серцево-судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; - аускультація серця. 4. Дихальна система. 5. Нервова система 6. Очне дно. | Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і активністю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - млявість, адинамію, - - температуру тіла; - блідість шкіри; - наявність, макулопапульозного висипу; - наявність генералізованої лімфаденопатії Звернути увагу на: - тривалий субфебрилітет; - гепатолієнальний синдром; Звернути увагу на: - ознаки міокардиту; - нестабільність А/Т - помірна глухість тонів серця. Звернути увагу на: - наявність ознак бронхіту у частини хворих. Ознаки менінгоенцефаліту Ознаки хоріоретиніту |
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. УЗД ОЧП 4.КТ, МРТ 5. Паразитоскопія 6. Серологічні методи: ІФА (IgM) 7. ПЛР | Звернути увагу на зміни: нормо- або лейкопенія, лімфомоноцитоз, Відсутність значних змін за типового перебігу. Гепатолієнальний синдром Зміни в ЦНС При гострому токсоплазмозі тахізоїти можуть бути виявлені в біологічних рідинах Виявляються з першого тижня захворювання Виявлення ДНК токсоплазм у крові та інших біологічних рідинах |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
- Роль вірусу гепатиту В у патології плоду
- Сифіліс у структурі TORCH-інфекцій, його роль у патології плоду
- Парвовірус В19 у патології плоду
Тема 10: «Малярія. Гарячка паппатачі. Поняття про медицину подорожей. Тропічна медицина»
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
28. етіологію малярії, розповсюдженість малярійних плазмодіїв в різних регіонах світу
29. етіологію гарячки паппатачі
30. епідеміологію малярії, гарячки паппатачі
31. патогенез малярії, гарячки паппатачі
32. клінічні прояви малярії
33. клінічні прояви гарячки паппатачі
34. особливості клінічного перебігу малярії в залежності від збудника, який викликав захворювання
35. патогенез, клінічні прояви церебральної форми малярії
36. ускладнення малярії, гарячки паппатачі
37. діагностику малярії, гарячки паппатачі
38. принципи лікування малярії
39. лікування церебральної форми малярії
40. лікування гарячки паппатачі
41. принципи профілактики малярії, гарячки паппатачі
42. патогенез ускладнень застосування ліків (медикаментозна хвороба, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла)
43. лікування ускладнень застосування ліків (медикаментозна хвороба, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла)
1.2. Студент повинен вміти:
1. Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.
2. Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних
3. Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми малярії, гарячки паппатачі, обґрунтувати клінічний діагноз.
4. Обстежити хворого і виявити можливі ускладнення застосування ліків (медикаментозна хвороба, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла)
5. На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення малярії, гарячки паппатачі, невідкладні стани.
6. Скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого з підозрою на малярію, гарячку паппатачі.
7. Інтерпретувати результати лабораторного обстеження
8. Правильно оцінити результати специфічних методів діагностики.
9. Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу
10. Скласти індивідуальний план лікування ускладнень застосування ліків з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | ||
| Мікробіологія | Властивості різних збудників малярії, гарячки паппатачі, особливості серологічної відповіді в залежності від термінів хвороби, правила і термін забору матеріалу для специфічної діагностики. | Проводити забір матеріалу для паразитологічного (мазок та товста крапля крові) та вірусологічного дослідження, інтерпретувати результати отриманих даних | ||
| Біологія | Структуру та цикл розвитку переносників малярії, гарячки паппатачі | Розпізнати анофелетичних комаріві з-поміж інших | ||
| Внутрішня медицина | Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані. | ||
| Епідеміологія | Епідеміологічний процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) малярії, гарячки паппатачі, поширеність патології в Україні і в світі. | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести аналіз відповідності епідеміологічних та клінічних даних | ||
| Імунологія та алергологія | Імунологічні аспекти ускладнень застосування ліків. | Оцінити імунологічні зміни при ускладненнях застосування ліків (медикаментозна хвороба, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла). | ||
| Фізіологія | Параметри фізіологічної стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі(загальні аналізи крові, сечі, спино-мозкової рідини, біохімічне дослідження крові, параметри КОС, електролітів, тощо). | Оцінити дані лабораторного обстеження. | ||
| Неврологія | Клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки менінгіту, енцефаліту, токсичної енцефалопатії. | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням ЦНС. | ||
| Фармакологія. | Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти препаратів, засобів патогенетичної терапії. | Виписати рецепти. Лікування ускладнень застосування ліків | ||
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: · ННГМ (малярійна кома) · Гостра ниркова недостатність · Гемоглобінурійна гарячка · Анафілактичний шок | Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах: · ННГМ (малярійна кома) · Гостра ниркова недостатність · Гемоглобінурійна гарячка · Анафілактичний шок | ||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення при малярії, гарячці паппатачі, особливості їх клінічного перебігу. Принципи профілактики і лікування цих хвороб, ускладнень застосування ліків у інфекційних хворих на амбулаторному етапі. | Розпізнати малярію, гарячку паппатачі, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення у разі вперше встановленого діагнозу. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності при цих захворюваннях, ускладненнях застосування ліків. | ||
| Внутрішньопредметна інтеграція | ||||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення малярії, волинської гарячки, гарячки паппатачі, особливості їх клінічного перебігу. Принципи профілактики і лікування цих захворювань, ускладнень застосування ліків. | Розпізнати малярію, волинську гарячку, гарячку паппатачі, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. анафілактичного шоку, сироваткової хвороби, синдрому Стівенса-Джонсона, синдрому Лаєлла. | ||
2.2. Рекомендована література
Основна:
- Інфекційні хвороби/ за ред. О.А.Голубовської – Київ: Медицина, 2012. – 727 с.
- Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001. – Т.2 –с. 322-380.
Додаткова:
- Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант, 2011.- с.1326.
Питання для теоретичного опрацювання
1. Епідеміологічний ланцюг при малярії, гарячці паппатачі. Цикл розвитку малярійних плазмодії.
2. Патогенетичні особливості тропічної малярії
3. Патогенез гарячки паппатачі.
4. Стадії клінічного перебігу малярії.
5. Опорні симптоми малярії у розпалі хвороби.
6. Клінічні прояви порушень нервової системи при малярії.
7. Температурна крива при різних видах малярії.
8. Особливості перебігу тропічної малярії.
9. Патогенез і клінічні прояви церебральної форми малярії
10. Патогенез і клінічні прояви гемоглобінурійної гарячки.
11. Патогенез і клінічні прояви малярійного алгіду
12. Патогенез і клінічні прояви гострої ниркової недостатності при малярії.
13. Ускладнення гарячки паппатачі.
14. Гемограма хворого на малярію у розпалі хвороби.
15. План обстеження хворого при підозрі на малярію.
16. Методи специфічної діагностики малярії.
17. Діагностика гарячки паппатачі.
18. Етіотропна терапія малярії. Дози, шлях введення, тривалість призначення.
19. Етіотропні препарати для лікування церебральної малярії.
20. Принципи патогенетичного лікування малярії.
21. Лікування гарячки паппатачі.
22. Принципи профілактики малярії
23. Патогенез ускладнень застосування ліків (медикаментозна хвороба, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла).
24. Клінічні прояви ускладнень застосування ліків (медикаментозна хвороба, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла).
25. Лікування ускладнень застосування ліків (медикаментозна хвороба, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла).
- Завдання для самостійного опрацювання.
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:
1. Джерело інфекції при тропічній малярії
А. тварина
Б. людина
В. комар роду Anopheles
Г. птахи
Д. комар роду Aedes
ЕТАЛОН ВІРНОЇ ВІДПОВІДІ:
Завдання 2. Вирішити задачу.
Задача 1
У хворого 32 років протягом тижня через день з’являються напади ознобу, підвищується температура тіла до 40° С, що змінюється рясним потовиділенням. За 2 тижні до того був в Афганистані.
Об’єктивно: шкіра помірно бліда. Живіт м’який, безболісний. Збільшені селезінка та печінка. Пульс - 88 уд. за хвилину. АТ- 105/75 мм рт. ст. Тони серця ледь приглушені. Менінгеальних ознак немає.
Завдання 3. Закінчити заповнення таблиці:
Особливості малярії, спричиненої різними плазмодіями
| Вид ознаки | Малярія vivax | Малярія ovale | Малярія, спричинена Pl. malariae | Малярія falciparum |
| Тривалість спорогонії (дні) | ||||
| Температура, необхідна для спорогонії | ||||
| Тривалість тканинної шизогонії (дні) | ||||
| Тривалість еритроцитарної шизогонії | ||||
| В периферичній крові визначають | ||||
| Інтенсивність паразитемії | ||||
| Інкубаційний період | ||||
| Продром | ||||
| Ініціальна гарячка | ||||
| Час початку пароксизму | ||||
| Тривалість малярійного пароксизму (години) | ||||
| Озноб | ||||
| Жар | ||||
| Піт | ||||
| Ранні рецидиви | ||||
| Тривалість існування нелікованої інфекції (роки) | ||||
| Пізні рецидиви | ||||
| Анемія | ||||
| Ураження нирок | ||||
| ГНН | ||||
| Церебральна форма | ||||
| Малярійний алгід (ІТШ) | ||||
| Гемоглобінурійна гарячка | ||||
| Гострий гемоліз | ||||
| Набряк легень | ||||
| Гострий малярійний гепатит | ||||
| Летальність |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на малярію, гарячку
· Скласти план лабораторного обстеження хворого на малярію, гарячку паппатачі
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на малярію, гарячку паппатачі
· Розпізнати ускладнення малярії
· Скласти план лікування хворому на малярію, гарячку паппатачі
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів, ускладнень застосування ліків
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу малярії, гарячки паппатачі.
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики малярії:
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. | Оволодіти методикою обстеження хворого на малярію, гарячку паппатачі, волинську гарячку | 1. З’ясувати скарги 2. Анамнез хвороби 3. Анамнез життя 4.Епідеміологічний анамнез | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації, органних уражень, додаткових уражень Послідовність та терміни виникнення - гарячки - ознобу - поту - додаткових синдромів - перенесені хвороби З’ясувати: - перебування в епідемічному по малярії, гарячці паппатачі, волинській гарячці регіоні - проведення особистої хіміопрофілактики малярії |
| 2. | Провести курацію хворого | 1. Загальний огляд Шкірні покрови Очі Ротоглотка 2. Пальпація Лімфатична система Легені Живіт 3. Перкусія Серце Легені 4. Аускультація Серце Легені | - Оцінити стан хворого, положення, стан свідомості, наявність чи відсутність менінгеальних знаків - наявність жовтяниці, колір шкіри, висипання - наявність склериту, кон’юнктивіту, симптомів Піка, Тауссіга - наявність гіперемії, набряку слизової оболонки ротоглотки - розміри, щільність та болючість лімфатичних вузлів - голосове тремтіння - розміри та властивості печінки та селезінки - болючість при пальпації живота - перкуторні межі серця - порівняльна топографічна перкусія легень (наявність чи відсутність перкуторних ознак ущільнення легеневої тканини) - ритм, гучність серцевих тонів - характер дихання – везикулярне, жорстке, бронхіальне; послаблене, посилене - патологічні дихальні феномени – крепітація, хрипи та їх характер, локалізація, зміни під час фаз дихання, після кашлю - бронхофонія |
| 3. | Провести лабораторне дослідження | 1.Загальний аналіз крові 2.Загальний аналіз сечі 3. ЕКГ 4.Рентгенологічне дослідження ОГП 5.Біохімічне дослідження крові 6.Паразитологічне дослідження 7. ІХГ, РНІФ 8. РНІФ, РЗК 9. РЗК, РГГА, РН | - рівень лейкоцитів, п/я нейтрофілів лімфоцитів, ШОЕ - наявність лейкоцитів, еритроцитів, білку - ознаки ураження серця (є/немає) - дифузне або вогнищеве ураження легеневої тканини - рівень білірубіну, його фракцій, АлАт, АсАТ, сечовина, креатинін - КОС, електроліти - коагулограма - глюкоза крові - мазок та товста крапля крові (забір краще виконувати на висоті гарячки) - швидкі тести - волинська гарячка - гарячка паппатачі |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
· Характеристика експрес-методів діагностики малярії
· Особливості перебігу та діагностики малярії, спричиненої мавпячими плазмодіями
· Особливості перебігу церебральної форми малярії в різних вікових категоріях
· Особливості перебігу, діагностики та лікування інших бартонельозів
Тема 11: «Кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма, геморагічна гарячка Крим-Конго. Епідемічний висипний тиф і хвороба Брілла-Цінссера. Гарячка Західного Нілу»
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
· етіологію кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки;
· епідеміологію кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки;
· патогенез кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки;
· клінічні прояви кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки за типового перебігу;
· ускладнення кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки;
· лабораторну діагностику кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки;
· принципи лікування кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки;
· принципи профілактики в тому числі специфічної при кліщовому енцефаліті;
· тактику ведення хворих у разі виникнення невідкланих станів;
1.2 Студент повинен вміти:
· дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворих на кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма та Крим-Конго геморагічну гарячку;
· зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
· обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми кліщового енцефаліту, хвороби Лайма та Крим-Конго геморагічної гарячки, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;
· на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки;
· оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «кліщовий енцефаліт», «хвороба Лайма», «Крим-Конго геморагічна гарячка» (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);
· скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;
· інтерпретувати результати лабораторного обстеження;
· аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну хвороби;
· скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;
· скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
2.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міжпредметне інтегрування):
| Дисципліна | Знати | Вміти | |||
| Попередні дисципліни | |||||
| Біологія | Властивості іксодових та гамазових кліщів, мокреців - можливих резервуару та переносників, збудників кліщового енцефаліту, хвороби Лайма та Крим-Конго геморагічної гарячки. | Розпізнати види іксодових кліщів, мокреців. | |||
| Мікробіологія | Властивості збудників кліщового енцефаліту, хвороби Лайма та Крим-Конго геморагічної гарячки | Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики кліщового енцефаліту, хвороби Лайма та Крим-Конго геморагічної гарячки. | |||
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (загальний аналіз крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо). | Оцінити дані лабораторного обстеження. | |||
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного ґенезу. | Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного ґенезу. | |||
| Фармакологія | Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти тетрациклінів, пеніцилінів, цефалоспоринів, інших противірусних препаратів, засобів патогенетичної терапії. | Виписати рецепти. | |||
| Епідеміологія | Епід. процес (джерело, резервуар, переносники, механізм зараження, шляхи передачі) при кліщовому енцефаліті, хворобі Лайма та Крим-Конго геморагічній гарячці; поширеність патології в світі, та в Україні. | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції. | |||
| Неврологія | Патогенез, клінічні ознаки уражень ЦНС та периферійної НС. | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи. | |||
| Дерматологія | Патогенез, клінічну характеристику елементів висипу. | Розпізнати та охарактеризувати висипання у хворих на хворобу Лайма та Крим-Конго геморагічну гарячку. | |||
| Хірургія | Особливості видалення кліщів зі шкіри пацієнтів. | Видалити кліща, провести первинну обробку місця укусу. | |||
| Пропедевтика внутрішніх хвороб | Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані. | |||
| Наступні дисципліни | |||||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення кліщового енцефаліту, хвороби Лайма та Крим-Конго геморагічної гарячки. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма та Крим-Конго геморагічну гарячку, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар за необхідністю. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності. | |||
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення, наслідки кліщового енцефаліту, хвороби Лайма та Крим-Конго геморагічної гарячки. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма та Крим-Конго геморагічну гарячки, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі. | |||
2.2. Рекомендована література:
Основна:
- Інфекційні хвороби: підручник/ за ред.. О.А. Голубовської – Київ, 2012. – с.473-489.
- Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001.– Т.2 –656с.
Допоміжна:
- Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2011.-1326 с.
Питання для теоретичного опрацювання
1. До якої групи інфекційних хвороб за механізмом інфекції належать кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма, Крим-Конго геморагічна гарячка?
2. Епідеміологія кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки.
3. Патогенез кліщового енцефаліту.
4. Патогенез хвороби Лайма.
5. Патогенез Крим-Конго геморагічної гарячки
6. Стадії типового клінічного перебігу хвороби Лайма.
7. Прояви кліщового енцефаліту.
8. Прояви Крим-Конго геморагічної гарячки
9. Наслідки кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки.
10. Ускладнення кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки.
11. План обстеження хворого на кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма, Крим-Конго геморагічну гарячку.
12. Методи специфічної діагностики кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки. Інтерпретація результатів в залежності від терміну хвороби і матеріалу для дослідження.
13. Етіотропна терапія кліщового енцефаліту, хвороби Лайма: дози, шлях введення лікувальних засобів, тривалість лікування.
14. Патогенетична терапія кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки.
15. Загальні та специфічні методи профілактики при кліщовому енцефаліті, хворобі Лайма, Крим-Конго геморагічній гарячці.
4. Завдання для самостійного опрацювання.
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь.
1. Для місцевих проявів на стадії локальної інфекції хвороби Лайма вірно:
А. З’являється одночасно з підвищенням температури
Б. Поодинокі елементи висипу на животі
В. Папула або пустула на місці укусу кліща
Г. Кільцеподібна мігрувальна еритема
Д. Утворення виразок
ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ:
Завдання 2. Вирішити задачу.
Задача 1
У хворого 28 років впродовж дня різко підвищилась температура, з’явилися головний біль, біль у м’язах шиї, плечей, загальна слабкість, блювання. Звернувся до лікаря на 2 день хвороби. Декілька днів тому повернувся з відрядження з Сибіру. Там був декілька разів укушений кліщем, якого витягнули. Місце укусу було оброблено розчином брильянтового зеленого.
Під час огляду: температура 39,50С, дещо збуджений, виражена гіперемія шкіри обличчя, верхньої половини тулуба, ін’єкція судин склер, кон’юнктив АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 74/хв. Тони серця звучні. Визначаються помірно виражені менінгеальні симптоми. Живіт м’який, безболісний. Є помірний метеоризм.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження
3. Лікування.
Задача 2
Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на з’явлення на різних ділянках шкіри червоних плям різного діаметру 3-7 см чітко відокремлені від здорової шкіри, головну, м’язову біль, ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в області серця. Відмічає також періодичні болі у суглобах.
Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні плями різної насиченості, безболісні, на мочці вуха набрякле, трохи болісне малинового кольору ущільнення. Тони серця дещо приглушені, поодинокі екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні, в місці укусу кліща, яке через кілька днів зникло. Загальний стан у той час практично не погіршувався.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження.
3. Лікування.
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма, Крим-Конго геморагічну гарячку.
· Провести курацію хворого на кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма, Крим-Конго геморагічну гарячку.
· Скласти план лабораторного обстеження
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма, Крим-Конго геморагічну гарячку
· Розпізнати ускладнення кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічну гарячку
· Скласти план лікування хворого на кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма, Крим-Конго геморагічну гарячку
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу «кліщовий енцефаліт», «хвороба Лайма», «Крим-Конго геморагічна гарячка».
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, Крим-Конго геморагічної гарячки.
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. 2. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на кліщовий енцефаліт, хворобу Лайма, Крим-Конго гемора гічну гарячку Провести курацію хворого | - З‘ясувати скарги хворого. II. З‘ясувати анамнез: - Анамнез хвороби 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез II. Провести об‘єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра, слизові ротоглотки, периферійних лімфатичних вузлів; 2. Травна система: - огляд язика, перкусія, пальпація живота; 3. Серцево – судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; - аускультація серця; - перкусія серця. 4. Дихальна система: - аускультація легень. 5. Нервова система 6. Опорно-рухальна система | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - органних уражень Звернути увагу на гострий чи поступовий початок хвороби, термін, послідовність виникнення, динаміку - гарячки; - головного болю; - ураження суглобів; - неврологічних порушень; - висипу на шкірі; - інших симптомів Виявити перенесені хвороби та анамнез щеплень. Виявити дані стосовно реалізації трансмісивного механізму (укус кліща) передачі, звернути увагу на перебування хворого у регіонах із підвищеним ризиком зараження кліщовим енцефалітом, хворобою Лайма, Крим-Конго геморагічною гарячкою Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - млявість, адинамію, загальмованість, зовнішній вигляд хворого (гіперемія обличчя, склер, верхньої частини тулуба; - температуру тіла; - стан шкіри, слизових оболонок, сліди укусу кліщів; - наявність, локалізацію, характер висипу, лімфаденіту; Звернути увагу на відсутність, як правило, гепатолієнального синдрому. Звернути увагу на тахікардію, відносну чи абсолютну брадикардію;- порушення ритму; - знижений АТ; - глухість тонів серця. - розширення меж; Звернути увагу на: можливість ознак пневмонії у хворих на Крим-Конго геморагічну гарячку. Звернути увагу на: - наявність менінгіальних симптомів; - ураження органів ЦНС (вогнищева симптоматика, патологічні рефлекси, епілептиформні напади, бульбарні порушення, локальні гіперкінези) - нестерпний головний біль, марення, галюцинації, біль у м’язах; - прояви поліомієлітоподібного синдрому; - розлади особистості. Звернути увагу на: - ураження суглобів; - атрофію м’язів. |
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. Спинномозкова рідина 4. Синовіальна рідина 5. Бактеріологічні дослідження 6. Серологічні методи: РНГА, ІФА (IgM, IgG), ПЛР РЗК, РН (при Крим-Конго геморагічній гарячці) | Звернути увагу на типові зміни при кліщовому енцефаліті (лейкоцитоз, зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, лімфопенія, анеозинофілія, прискорення ШОЕ), відсутність змін при ранній локалізованій хворобі Лайма, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія при Крим-Конго геморагічній гарячці - помірний лейкоцитоз, анемію, тромбоцитопенію, збільшену ШОЕ у період дисемінації хвороби Лайма Зміни характерні для токсичного ураження нирок (мікрогематурія, протеїнурія). При ураженні нервової системи зміни характерні для серозних менінгітів. При ураженні суглобів при хворобі Лаймі підвищується вміст поліморфноядерних лейкоцитів та білка. Виділення культур збудників із крові, спинномозкової рідини, біоптатів шкіри у перші дні хвороби. Визначаються антитіла чи антигени збудників у крові, спинномозковій, синовіальній рідині. |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
· Геморагічні гарячки в світі.
· Нейробореліоз: сучасна трактовка, підходи до діагностики та лікування.
· Відмінності перебігу хвороби Лайма в Північній Америці, Північній Європі, Україні
· Кліщовий енцефаліт: особливості перебігу при зараженні різними серотипами.
Тема 12: «Інфекційні хвороби з переважним ураженням нирок: лептоспіроз, геморагійна гарячка з нирковим синдромом. Геморагічна гарячка Крим-Конго. Синдром тривалої гарячки невідомого генезу. Алгоритм діагностики. Бруцельоз. Сепсис. Захист курсової роботи.»
ЛЕПТОСПІРОЗ.
ГЕМОРАГІЙНА ГАРЯЧКА З НИРКОВИМ СИНДРОМОМ
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
- Етіологію, епідеміологію та патогенез лептоспірозу, геморагійної гарячки з нирковим синдромом;
- клінічні симптоми лептоспірозу, геморагічної гарячки з нирковим синдромом;
- ускладнення лептоспірозу, геморагічної гарячки з нирковим синдромом;
- лабораторну діагностику лептоспірозу, геморагічної гарячки з нирковим синдромом;
- принципи лікування, профілактики лептоспірозу, геморагічної гарячки з нирковим синдромом;
- принципи лікування невідкладних станів при лептоспірозі, геморагічної гарячки з нирковим синдромом;
1.2. Студент повинен вміти:
Оволодіти навичками:
11. Методика обстеження хворого на лепроспіроз, геморагійну гарячку з нирковим синдромом
12. Методика забору матеріалу для специфічного обстеження при лепроспірозі, геморагійній гарячці з нирковим синдромом
Оволодіти вміннями:
1. Вміти провести клінічне обстеження хворого на лепроспіроз, геморагійну гарячку з нирковим синдромом
2. Вміти провести інструментально-лабораторне обстеження хворого на лепроспіроз, геморагійну гарячку з нирковим синдромом, вміти інтерпретувати їх дані
3. Вміти скласти індивідуальний план лікування
4. Вміти надати невідкладну допомогу при кровотечі, ГНН, набряку легень, крововиливах в органи
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
2.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | |
| Мікробіологія | Властивості лептоспір, вірусів роду Hantavirus (4 варіанти збудників ГГНС); методи специфічної діагностики лептоспірозу, геморагійної гарячки з нирковим синдромом. | Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики лептоспірозу, геморагійної гарячки з нирковим синдромом | |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини, показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, ліквору) | Оцінити дані лабораторного обстеження | |
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів та систем при патологічних станах різного ґенезу | Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функцій органів та систем різного ґенезу | |
| Епідеміологія | Епід. процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) при лептоспірозі, геморагійній гарячці з нирковим синдромом поширеність патології в Україні і в світі | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи у вогнищі інфекції | |
| Фармакологія | Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти пеніциліну, тетрациклінів, цефалоспоринів ІІІ покоління, патогенетичної терапії | Виписати рецепти | |
| Неврологія | Патогенез, клінічні ознаки менінгіту, ННГМ, еклампсії | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи | |
| Дерматологія | Патогенез, клінічну характеристику екзантем | Розпізнати висип у хворого на лептоспіроз, геморагійну гарячку з нирковим синдромом | |
| Хірургія | Клініко-лабораторні ознаки шлунково-кишкових кровотеч, тактику невідкладної допомоги | Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу | |
| Нефрологія, урологія | Клініко-лабораторні ознаки ГНН з уремічною комою, розриву нирки, надриву капсули нирки | Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу | |
| Пропедевтика внутрішніх хвороб | Основні етапи і методи клінічного обстеження хворого | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми та синдроми, проаналізувати отримані дані | |
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: - ДВЗ-синдром; - ГНН, уремічна кома; - Інфекційний психоз; - Кровотечі, крововиливи в органи; - Набряк легень; | Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при загрозливих життю станах | |
| Наступні дисципліни | |||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення лептоспірозу, геморагійної гарячки з нирковим синдромом. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати лептоспіроз, геморагійну гарячку з нирковим синдромом, можливі їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності на догоспітальному етапі. | |
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення, особливості клінічного перебігу лептоспірозу, геморагійної гарячки з нирковим синдромом. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати лептоспіроз, геморагійну гарячку з нирковим синдромом, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. | |
2.2. Рекомендована література.
Основна
Інфекційні хвороби/ За редакцією О.А.Голубовської. – Київ: «Медицина», 2012. – 725 с.
Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001, Т3.
Допоміжна
Лобзин Ю.В. Руководство по инфекционным болезням – Санкт-Петербург: Фолиант, 2011. – 1326 с.
3. Питання для теоретичної підготовки.
1. Етіологія лептоспірозу.
2. Етіологія геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
3. Епідеміологія лептоспірозу
4. Епідеміологія геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
5. Патогенез лептоспірозу
6. Патогенез геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
7. Клінічні прояви лептоспірозу.
8. Клінічні прояви геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
9. Ускладнення лептоспірозу
10. Ускладнення геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
11. Критерії клінічної діагностики лептоспірозу.
12. Критерії клінічної діагностики геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
13. Результати лабораторного дослідження (загальні та специфічні методи) при лептоспірозі.
14. Результати лабораторного дослідження при геморагічній гарячці з нирковим синдромом
15. Специфічна діагностика геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
16. Лікування лептоспірозу.
17. Лікування геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
18. Профілактика лептоспірозу.
19. Профілактика геморагійної гарячки з нирковим синдромом.
4. Завдання для самостійної підготовки.
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь
Характерним ускладненням лептоспірозу є:
А. гостра ниркова недостатність
Б. кровотеча з виразок кишківника
В. анафілактичний шок
Г. набряк легень
Д. гостра печінкова недостатність
Правильна відповідь:
Завдання 2. Вирішити задачу.
Задача 1.
Хвора 28 років захворіла гостро 2 дні тому. Захворювання почалось гостро з ознобу, сильного головного болю в суглобах і м’язах, підвищення температури тіла до 39С, а під вечір до 40С, дифузного головного болю, нудоти, блювання. З’явилось урчання та здуття живота, послаблення випорожнень до 3-х разів на добу без патологічних домішок. Сімейним лікарем діагностовано грип, призначене відповідне лікування.
Об’єктивно: хвора загальмована, на питання відповідає повільно; обличчя гіперемійоване, набрякле, кон’юнктивіт. При фарингоскопії: гіперемія м’якого піднебіння, енантема на uvulae. Печінка +1,5 см., край помірно щільний, чутливий при пальпації. Живіт м’який, злегка болючий при пальпації в правій здухвинній ділянці. Слабко позитивна ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга негативний з обох сторін. Тори серця приглушені, ритмічні. Пульс – 116/хв. АТ – 100/60 мм.рт.ст. При аускультації над легенями вислуховуються одиничні сухі хрипи. Біль в литкових м’язах при доторканні.
1. Попередній діагноз.
План обстеження.
3. План лікування.
Завдання 3. Заповнити таблицю:
Динаміка бактеріологічних методів діагностики лептоспірозу
| Термін хвороби Метод | 1 тиждень | 2 тиждень |
| Бак. скопія крові | ||
| Бак. скопія сечі | ||
| Бак. скопія ліквору | ||
| Бак. скопія біоптату тканин | ||
| Біологічний метод | ||
| Бак. посів крові |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- Оволодіти методикою обстеження хворого на лептоспіроз, геморагічну гарячку з нирковим синдромом.
- Провести курацію хворого на лептоспіроз, геморагічну гарячку з нирковим синдромом.
- Скласти план лабораторного обстеження
- Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на лептоспіроз, геморагічну гарячку з нирковим синдромом.
- Розпізнати ускладнення лептоспірозу, геморагічну гарячку з нирковим синдромом.
- Скласти план лікування хворого на лептоспіроз, геморагічну гарячку з нирковим синдромом.
- Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
- Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу лептоспіроз, геморагічна гарячка з нирковим синдромом.
5.2.Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики лептоспірозу та геморагійної гарячки з нирковим синдромом.
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю | |
| 1. 2. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на лептоспіроз, геморагійну гарячку з нирковим синдромом | I. З‘ясувати скарги хворого. II. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації; - органних уражень Звернути увагу на гострий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку: | |
| Провести курацію хворого | - гарячки; - головного болю; - порушень сну, зору; - висипу; - міальгій та ін. | |||
2. Анамнез життя
3. Епіданамнез
II. Провести об‘єктивне обстеження.
1. Загальний огляд:
- загальний стан хворого;
- шкіра, слизові ротоглотки;
2. М`язів
- хода хворого;
- пальпація м`язів.
3. Нервова система:
- порушення сну;
- патологічні симптоми;
| Виявити перенесені хвороби. Виявити дані стосовно реалізації механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого в місцях із підвищеним ризиком зараження лептоспірозом, геморагійною гарячкою з нирковим синдромом. Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - психоемоційний стан хворого; - температуру тіла; - зміни на шкірі (колір, висипка); - наявність, локалізацію, характер висипань на шкірі та слизових; Звернути увагу на: - рухи хворого; - переважну локалізацію болю при обстеженні м’язів. Звернути увагу на: - формулу сну; - наявність менінгеальних знаків, порушення свідомості; - появу патологічних рефлексів, судом; Звернути увагу на: - зниження зору, туман перед очима. Звернути увагу на: - ЧСС, аритмію, екстрасистолію; - гіпотонію (значне зниження свідчить про ускладнення!); - помірну глухість тонів серця. Звернути увагу на: - наявність ознак бронхіту у частини хворих. Звернути увагу на: - зменшення діурезу; - колір сечі; Звернути увагу на: - Гепатолієнальний синдром; - діарею. | |||
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | 1.Загальний аналіз крові. 2.Загальний аналіз сечі. 3.УЗД ОЧП та нирок 4. Лікворограма 5. Біохімічне дослідження крові, коагулограма 6.Серологічні методи: - РМАЛ (лептоспіроз), - РІАГА (ГГНС), - ІФА (лептоспіроз) - ПЛР | Звернути увагу на типові зміни: лейкоцитоз зі зсувом вліво, тромбоцитопенію, еритроцитопенію. Олігурія, альбумінурія, циліндрурія, гіпо(ізо)стенурія, мікро- або макрогематурія. Гепатолієнальний синдром Ознаки нефрозонефриту - лімфоцитарний плеоцитоз. Метаболічний ацидоз, зниження рівня електролітів, підвищення сечовини, креатиніну, активності АлАТ, АсАТ, ЛФ, КФК, гіпоглікемія, порушення згортання крові. Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 10 діб; - з 2 тижня, діагностичний титр 1:100; - з 2 тижня, діагностичний титр 1:80; - з перших днів. - IgM, антигени - Дикі збудники (лептоспіроз, геморагійна гарячка з нирковим синдромом) |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
- Лікування ГНН у інфекційних хворих в сучасних умовах.
- Хантавірусний пульмонарний синдром.
СИНДРОМ ТРИВАЛОЇ ГАРЯЧКИ НЕВІДОМОГО ГЕНЕЗУ.
БРУЦЕЛЬОЗ. СЕПСИС.
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
· алгоритм розшифровки синдрому тривалої гарячки невідомого ґенезу;
· етіологію бруцельозу, сепсису; чинники патогенності збудника;
· епідеміологію бруцельозу;
· патогенез бруцельозу;
· клінічну класифікацію і клінічні прояви бруцельозу;
· патогенез сепсису;
· клінічні критерії сепсису;
· патогенез і клінічні прояви ускладнень бруцельозу;
· лабораторну діагностику бруцельозу, сепсису;
· лікування бруцельозу;
· принципи лікування сепсису;
· профілактику бруцельозу та сепсису;
· тактику ведення хворих при невідкладних станах;
1.2. Студент повинен вміти:
· дотримуватися основних правил роботи при обстеженні інфекційного хворого;
· зібрати анамнез хвороби з епідеміологічними даними;
· об'єктивно і системно обстежити хворого та виявити основні симптоми й синдроми
бруцельозу, сепсису; обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного напряму хворого до стаціонару;
· на підставі клінічного обстеження своєчасно розпізнати розвиток можливих ускладнень;
· оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «бруцельоз» (екстрене сповіщення в районне епідеміологічне відділення);
· скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого на бруцельоз;
· оцінити результати лабораторного обстеження;
· аналізувати результати специфічних методів діагностики залежно від досліджуваного матеріалу і термінів захворювання;
· скласти індивідуальний план лікування бруцельозу з урахуванням епідеміологічних даних, періоду захворювання, наявності ускладнень, тяжкості стану хворого, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;
· скласти план лікування хворого на сепсис;
· скласти план протиепідемічних і профілактичних заходів в осередку бруцельозу;
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | |
| Попередні дисципліни | |||
| Мікробіологія | Властивості бруцел та вірогідних збудників сепсису; методи специфічної діагностики сепсису, бруцельозу | Аналізувати результати специфічних методів діагностики бруцельозу і сепсису | |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (загальний аналіз крові, сечі, біохімія крові, параметри КЛС, електроліти крові і т.д.) | Оцінити результати лабораторного обстеження | |
| Патофізіологія | Механізми порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного походження | Аналізувати фізіологічні зміни за результатами лабораторного обстеження | |
| Імунологія | Імунологічні аспекти формування сепсису | Оцінити результати досліджень при сепсису | |
| Епідеміологія | Епід. процес при бруцельозі (джерело, механізми зараження, шляхи передачі, характеристика сприйнятливого організму). Поширеність в Україні та світі. | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні і профілактичні заходи в осередку інфекції | |
| Внутрішня медицина | Методи і основні етапи клінічного обстеження хворого | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити клінічні симптоми і синдроми. Проаналізувати отримані дані. | |
| Неврологія | Патогенез, клінічні ознаки уражень нервової системи | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи | |
| Хірургія | Клініко-лабораторні та інструментальні ознаки гострої невідкладної хірургічної патології при сепсису | Вчасно виявити і поставити діагноз гострих хірургічних уражень і надати невідкладну допомогу | |
| Фармакологія | Показання, фармакокінетику, фармакодинаміку, побічні дії пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, карбопенемів, методи патогенетичної терапії | Виписати рецепти | |
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: · ІТШ · ГНН · ДВЗ- синдром · ГРДСД, ГДН · ННГМ | Вчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:
| |
| Наступні клінічні дисципліни | |||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, клінічні прояви, особливості клінічного перебігу, наслідки бруцельозу, сепсису. Принципи лікування, профілактики. Алгоритм діагностики синдрому тривалої гарячки невідомого ґенезу. | Виявити основні клінічні синдроми, ускладнення, аналізувати лабораторні дані. Своєчасно госпіталізувати хворого в стаціонар. Надати необхідну медичну допомогу на догоспітальному етапі. | |
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Інфекційні хвороби | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, клінічні особливості, лабораторну діагностику, можливі ускладнення бруцельозу, сепсису. Принципи профілактики, лікування. Алгоритм діагностики синдрому тривалої гарячки невідомого ґенезу. | Розпізнавати можливі ускладнення, аналізувати дані лабораторного обстеження. Складати план лікування. Скласти план розшифрування синдрому тривалої гарячки невідомого ґенезу. | |
2.2 Рекомендована література
Основна:
Інфекційні хвороби: за ред. О.А. Голубовської, «Медицина», 2012. – 728 с.
Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни.- Киев: Здоров’я,
2002.-Т.3.
Додаткова:
Руководство по инфекционным болезням (Под ред. Лобзина Ю.В.-Санкт-
Петербург: Фо
