Тема 1: Суть і предмет аудиту

Міністерство освіти і науки України

Ужгородський національний університет

Економічний факультет

Кафедра обліку та аудиту

РОБОЧА ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Методичні вказівки

до виконання розрахункових робіт

по дисципліні

“Аудит”

 

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри обліку і аудиту УжНУ «___»____2011р., протокол №

 

Рекомендовано до друку і використанні у навчальному процесі методичною комісією економічного факультету УжНУ «___»____200_року, протокол №

УКЛАДАЧ: ст.викладач Слюсаренко В.Є.

 

Ужгород – 2011

Аудит

Мета: формування системи теоретичних знань щодо проведення незалежної аудиторської перевірки фінансової звітності організацій та інших видів аудиторських послуг.

Завдання: набуття практичних навичок з організації аудиторської діяльності, планування аудиту, виконання комплексу аудиторських процедур, оформлення робочих документів аудитора, підготовки аудиторських висновків та інших підсумкових документів.

Предмет: діяльність суб’єктів господарювання

Зміст дисципліни розкривається в темах:

1. Суть і предмет аудиту.

2. Мета і загальні принципи аудиту.

3. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю і аудиту.

4. Аудиторські докази.

5. Аудит активів, пасивів та фінансової звітності.

6. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи.

 

 

Тема 1: Суть і предмет аудиту

Необхідність проведення аудиту зумовлюється потребою кори­стувачів інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта го­сподарювання. Користувачами цієї інформації можуть бути:

- уповноважені відповідно до законів України представники органів державної влади;

- власники, засновники господарюючого суб'єкта;

- інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість у результатах господарсько-фінансової діяльності суб'єкта господарювання (кредитори, інвестори, постачальники та інші особи).

Треба також зазначити, що користувачі цієї інформації мають право згідно із ст. 9 Закону України "Про аудиторську діяльність" виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок у межах повноважень, наданих законодавством, установчими документами або окремими договорами.

З часом змінився підхід до сутності специфіки аудиту. Ауди­тори поступово переходять від докладної перевірки окремих ста­тей балансу до всебічного вивчення чинної обліково-інформаційної системи, якає основою складання фінансової звітності. При­чини такої ситуації, на наш погляд, такі;

- збільшення розмірів і складності сучасних підприємств;

- використання комп'ютерних систем обліку та аудиту;

- вимога до аудитора подавати висновок про фінансові результати й податки, що потребує проведення перевірки всіх операцій за звітний період, а не залишків на кінець періоду, як це було раніше.

Об'єктивність аудиторського висновку є обов'язковою умовою і однією із основних специфічних рис, що зумовлено незалежніс­тю аудиту і потребами користувачів.

Впевненість у достовірності й повноті інформації, наданої ауди­тором користувачам, не є абсолютною. Аудит дає лише приблиз­ний, хоча досить високий, ступінь цієї впевненості.

Аудиторський висновок не може бути свідченням абсолютної точності іншої інформації та гарантією її правильності, він може тільки підтверджувати достовірність інформації. Аудит — це про­цес зменшення рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів.

Аудитор не затверджує звітів суб'єктів господарювання і не відповідає за саму звітність. Він тільки висловлює свою думку щодо фінансової звітності. Відповідальність за фінансову звітність покла­дено на керівників господарюючого суб'єкта, що перевіряється. Аудит не звільняє керівництво суб'єкта від відповідальності.

Для того щоб визначитися з категоріями "предмет", "метод", "об'єкти аудиторської діяльності", треба, на наш погляд, з'ясува­ти, в чому полягає відмінність між аудитором і ревізором, аудитом та ревізією. Наочніше це можна зробити за допомогою табл. 1.1.

Усе наведене вище дає нам можливість визначитися з катего­ріями "предмет аудиту", "метод аудиту", "об'єкти аудиторської діяльності".

Предмет аудиту — стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває в сфері аудиторської оцінки. Як видно з цього формулювання, пред­мет аудиту (аудиторських послуг) має багато спільного з предме­том ревізії та економічного аналізу.

Предметом економічного аналізу також е господарські проце­си і явища, їх кількісна характеристика й оцінка економічних об'єктів — ресурсів, продукції, прибутку.

Таблиця 1.1 Порівняння характеристик ревізії та аудиту

 

 

 

 

	Ревізія	Аудит
Мета про­ведення	Усунення недоліків	Зменшення недоліків
Ліквідація зловживань	Обмеження зловживань
Встановлення законності	З'ясування істинних причин недоліків
Забезпечення максима­льної точності даних	Приблизна точність даних
Гласність	Оприлюднення результа­тів	Збереження професійної таєм­ниці
Ініціатори проведен­ня	Суб'єкти адміністратив­ного права	Аудитора клієнт вибирає сам
Джерела фінасування	За рахунок суб'єкта ад­міністративного права	За рахунок суб'єкта, що пере­віряється
Часовий чинник	Існувала завжди	Продукт розвитку ревізії в особливих економічних умо­вах

 

Предметом ревізії є такі самі процеси та явища й їх оцінка щодо відповідності законодавству.

Водночас предмет аналізу, ревізії і аудиту має відмінності. Аудит виходить за межі контролю та ревізії. Питання податків, оцінки майна, ефективності систем управління не є об'єктом ревізії та аналізу.

Метод аудиторської діяльності ґрунтується на основних поло­женнях діалектичного методу пізнання та законах політичної еко­номії. Економічні процеси, які виникають і здійснюються на підприємствах, становлять певне ціле, узагальнене, без відмінно­стей між окремими частинами та властивостями.