Вихід із строю, повернення у стрій

Для виходу військовослужбовця із строю по­дається команда, наприклад: «Рядовий Іванченку. Вийти із строю на стільки-то кроків» або «Рядовий Іванченку. До мене (до мене бігом—РУШ)». Військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: «Я», а за командою на вихід (виклик) із строю відповідає: «Слу­хаюсь». За першою командою він стройовим кроком виходить із строю на вказану кількість, кроків, рахую­чи від першої шеренги, зупиняється і повертається обличчям до строю. За другою командою, ступивши один-два кроки від першої шеренги прямо, на ходу по­вертається в бік начальника, найкоротшим шляхом стройовим кроком підходить або підбігає до нього і до­повідає про прибуття.

Під час виходу військовослужбовця з другої шерен­ги він злегка торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть попереду, той робить крок уперед і, не приставляючи правої ноги, — крок праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім стає на своє місце.

Під час виходу військовослужбовця попередньої ше­ренги його місце займає військовослужбовець, який стояв за ним.

Під час виходу військовослужбовця із строю з коло­ни по два, по три, по чотири він виходить із строю в бік найближчого флангу, попередньо - зробивши поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть військовослуж­бовець, то він робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не приставляючи лівої (правої) ноги, — крок назад,

пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається назад на своє місце.

Для повернення військовослужбовця в стрій по­дається команда, наприклад: «Рядовий Іванченку. Ста­ти до строю» або тільки «Стати до строю».

За командою «Рядовий Іванченку» військовослужбо­вець, який стоїть обличчям до строю, почувши своє прі­звище, повертається обличчям до начальника і відпові­дає: «Я», а за командою «Стати до строю», якщо він без зброї або зі зброєю в положенні «за спину», при­кладає руку до головного убору і відповідає: «Слу­хаюсь», повертається у напрямку руху, з першим кро­ком опускає руку, рухаючись стройовим кроком, найко­ротшим шляхом стає на своє місце в строю.

Під час повернення до строю з відходом від началь­ника військовослужбовець діє, рухаючись стройовим кроком найкорот­шим шляхом до свого місця у строю.

Якщо подається команда «Стати до строю» (без на­зивання прізвища), військовослужбовець повертається до строю без попереднього повороту до начальника та без відповіді «Я».

Під час виходу військовослужбовця із строю по­ложення зброї не змінюється, за винятком карабіна в положенні «на плече», який перед початком руху бе­реться до ноги.

Після повернення у стрій зброя береться у те поло­ження, що й у військовослужбовців, які стоять у строю.

Під час підходу до начальника поза строєм військовослужбовець за п'ять-шість кроків до нього пе­реходить на стройовий крок, за два-три кроки зупи­няється й одночасно з приставленням ноги прикладає праву руку до головного убору, а тоді доповідає, наприк­лад: «Товаришу (пане) лейтенанте. Рядовий Сидоренко за вашим наказом прибув» або «Товаришу (пане) пол­ковнику. Капітан Петренко за вашим наказом прибув». Після доповіді руку опускає.

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикла­дає праву руку до головного убору і відповідає: «Слу­хаюсь», повертається в напрямку руху, з першим кро­ком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і, зробивши три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком.

Під час підходу до начальника зі зброєю рука до головного убору не прикладається, за винятком випадку, коли зброя перебуває у положенні «за спину».

Під час підходу зі зброєю до начальника поло­ження зброї не змінюється, за винятком карабіна в по­ложенні «на плече», який береться до ноги після того, як військовослужбовець зупиниться перед начальником.

Під час відходу від начальника карабін із положення «до ноги», у разі потреби, береться військовослужбов­цем в інше положення після відповіді «Слухаюсь».

Начальник, подаючи команду для повернення військовослужбовця в стрій або даючи йому дозвіл іти, прикладає руку до головного убору та опускає її.

Заключна частина

- шикую о/с в двошеренговий стрій по відділенням

- підводжу підсумки заняття

- даю рекомендації по усуненню найважливіших недоліків

- відзначаю кращих курсантів за якістю підготовки

- визначаю загальну оцінку взводу (відділення)

- визначаю загальну оцінку заняття в плані досягнення мети заняття

даю завдання на самостійну підготовку.

Заняття 2

Розгорнутий стрій

Розгорнутий стрій взводу може бути одношеренговий або двошеренговий.

Шикування взводу в розгорнутий стрій проводиться за командою «Взвод, в одну шеренгу (в дві шеренги) — СТАВАЙ».

Прийнявши стройове положення і подавши команду, командир взводу стає обличчям до фронту шикування; відділення шикуються ліворуч від командира, як зобра­жено на мал. 18 і 19.

У двошеренговому строю останній ряд у кожному відділенні має бути повним.

З початком шикування відділень командир взводу виходить із строю і стежить за діями підлеглих.

Взвод із складом відділень (екіпажів, обслуг) по чотири й по три особи шикується у двошеренговий стрій, як зображено на мал. 20.

Рівняння, повороти, перешикування та інші дії взводу в розгорнутому строю виконуються за правилами та командами, вказаними для відділення.

Перешикування взводу з одношеренгового строю у двошеренговий і навпаки проводиться, як викладено у статтях 103—105 Стройового статуту ЗСУ. Під час розподілу взводу у відділеннях на перший і другий командири відділень не рахуються.

Похідний стрій

Похідний стрій взводу може бути в колону по три (у взводі з чотирьох відділень — в колону по чоти­ри), в колону по два або в колону по одному (мал. 21, 22 і 23).

 

Шикування взводу на місці в колону по три (по чо­тири) проводиться за командою «Взвод, в колону по три (по чотири) —СТАВАЙ». За цією командою відді­лення шикуються, як зображено на мал. 21.

Взвод із кількістю відділень (екіпажів, обслуг) по чотири й три особи шикується в похідний стрій в колону по два, як зображено на мал. 24.

Перешикування взводу з розгорнутого одношеренгового строю в колону по одному (з двошеренгового строю в колону по два) прово­диться поворотом взводу праворуч.

Перешикування взводу з розгорнутого двошеренгового строю в колону по одно-м у (із одношеренгового строю — в колону по два) проводиться за командами: «Взвод, право-РУЧ»; «На ре-МІНЬ (на пле-ЧЕ)»; «В колону по одному (по два) кроком — РУШ» (під час руху—«РУШ»),

За командою «РУШ» перше відділення під час руху перешиковується в колону по одному,; решта відділень, послідовно переши­ковуючись в колону по одному (по два), прямують одне за одним.

Перешикування взводу з розгорнутого двошеренгового строю в колону по три (по чотири) проводиться за командами: «Взвод, право-РУЧ»; «На ре-МІНЬ (на пле-ЧЕ)»; «В колону по три (по чотири) кроком—РУШ» (під час руху—«РУШ»).

За командою «РУШ» перше відділення йде півкроком, перешиковуючись під час руху в колону по одному, решта відділень виходить ліворуч на лінію першого відділення на встановлений Інтервал, також перешико­вуючись в колону по одному, після чого командир взво­ду подає команду «ПРЯМО» або «Взвод— СТІЙ».

Перешикування взводу з колони по одно­му в розгорнутий одношеренговий стрій (з колони по два — у двошеренговий стрій) проводиться поворотом взводу ліворуч.

Перешикування взводу з колони по три (по чотири) у колону по два проводиться за командою «Взвод, в колону по два кроком — РУШ» (під час руху—«РУШ»).

За цією командою перше відділення йде прямо, пере­шиковуючись під час руху в колону по два, як викла­дено в статті 111 Стройового статуту, решта відділень позна­чає крок на місці, потім послідовно виходить за відді­ленням, що йде попереду, перешиковуючись в колону по два.

Для перешикування взводу з колони по три (по чотири) в розгорнутий двошеренго­вий стрій взвод попередньо перешиковується в ко­лону по два, а потім—як викладено у статті 125.

Перешикування взводу з колони по три (по чотири) в колону по одному проводиться за командою «Взвод, в колону по одному, кроком — РУШ» (під час руху—«РУШ»).

За цією командою перше відділення йде прямо, реш­та відділень позначає крок на місці і з виходом відді­лень із колони послідовно за командою своїх команди­рів «ПРЯМО» починає рух повним кроком, рівняючись на відділення, що прямує попереду.

Перешикування взводу з колони по одно­му в колону по три (по чотири) проводиться за командою «Взвод, в колону по три (по чотири) кро­ком — РУШ» (під час руху — «РУШ»).

За цією командою перше відділення позначає крок на місці, решта відділень, вийшовши на лінію першого відділення, також позначає крок на місці до команди командира взводу «ПРЯМО» або «Взвод — СТІЙ».

Перешикування взводу з колони по два в колону по три (по чотири) проводиться за командою «Взвод, в колону по три (по чотири) кро­ком—РУШ» (під час руху—«РУШ»). За командою «РУШ» взвод перешиковується в колону по три, як це викладено у статті 124 Стройового статуту.

Для збору взводу подається команда «Взвод— ДО МЕНЕ», за якою відділення бігом збирається біля командира взводу і за його додатковою командою ши­кується.

Зміна напрямку руху взводу в похідному строю проводиться за командами та правилами, визначеними для похідного строю відділення.

Виконання військового вітання у строю на місці та під час руху

Взвод виконує військове вітання у строю на міс­ці та під час руху за правилами, визначеними для від­ділення у статтях 114—117 Стройового статуту.

Заступник командира взводу та командири відділень перебувають у строю на своїх місцях і руки до головно­го убору не прикладають. Під час руху за командою для виконання військово­го вітання спів припиняється.

 

 

Вогнева підготовка

№ Теми	Найменування темизаняття	Кількість годин
1.	Основи та правила стрільби
2.	Призначення, бойові властивості та загальна будова автомата калашникова
3.	Вправи навчальних стрільб
Всього

Заняття 1

Основи стрільби — це теоретичні положення, знати які необхідно для розуміння процесів, що відбуваються під час стрільби, і для засвоєння прийомів стрільби.

Правила стрільби — це основні положення і рекомендації щодо підготовки і ведення стрільби по різних цілях і в будь-яких умовах з найменшим витрачанням боєприпасів і часу.

Постріл

Пострілом називається викидання кулі з каналу ствола під дією порохових газів, що утворюються при згорянні порохового заряду. Постріл відбувається за дуже малий проміжок часу (0,001-0,06 с). Від удару бойка по капсулю патрона виникає полум'я, від якого загоряється пороховий заряд; при цьому утворюється велика кількість дуже нагрітих газів, які збільшуються в об'ємі і створюють високий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою. Під тиском газів 250-500 кгс/см2 куля зсувається з місця, врізається у нарізи і набуває обертального руху. Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів (об'єм і тиск) в каналі ствола збільшується. Найбільшого значення (2880 кгс/см2) тиск газів досягає, коли куля пройде 4-6 см шляху. Потім внаслідок збільшення швидкості руху кулі об'єм закульного простору збільшується швидше, ніж приплив нових газів, і тиск починає падати. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300-900 кгс/см2. Однак швидкість руху кулі в каналі ствола зростає, оскільки гази, хоч і менше, продовжують на неї тиснути. Куля рухається по каналу ствола з безперервно зростаючою швидкістю і викидається назовні в напрямі осі каналу ствола. Розжарені гази, що витікають з каналу ствола услід за кулею, при зустрічі з повітрям утворюють полум'я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку при пострілі. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола впливають на неї на відстані 10—15 см (мал. 1).

Мал. 1. Періоди пострілу: 0 - попередній; 1 - перший, або основний; 2 - другий; З - третій, або період після дії газів

 

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту. Початкова швидкість кулі — одна з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, її пробивну й убивчу дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ. Величина початкової швидкості кулі залежить від довжини ствола, маси кулі, маси порохового заряду та інших чинників.

Оскільки тиск газів у каналі ствола діє в усі боки з однаковою силою, при пострілі він не тільки виштовхує кулю вперед, а й відштовхує назад зброю. Рух зброї (ствола) назад під час пострілу називається віддачею. Віддача стрілецької зброї відчувається як поштовх у плече, руку, груди. Дія віддачі характеризується величинами швидкості та енергії. Швидкість відбою зброї приблизно у стільки разів менша від початкової швидкості кулі, у скільки разів куля менша від зброї. При пострілі ствол зброї здійснює коливальні рухи — вібрує. Внаслідок цього дулова частина ствола у момент вильоту кулі може також відхилитися від початкового положення в будь-який бік (уверх, вниз, праворуч, ліворуч). Відхилення збільшується в разі неправильного використання упора для стрільби, забруднення зброї тощо (мал. 2).

У момент пострілу ствол автомата, залежно від кута підіймання, займає певне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії як продовження осі каналу ствола у момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання. При вильоті кулі у повітрі на неї діють дві сили: сила тяжіння і сила опору повітря. Сила тяжіння дедалі більше відхиляє кулю вниз від лінії метання, а сила опору повітря уповільнює рух кулі в повітрі, намагаючись перекинути її головною частиною назад. Під дією цих двох сил куля продовжує політ по кривій, що знаходиться нижче від лінії метання (мал. 3). Крива лінія, яку описує центр ваги кулі при польоті в повітрі, називається траєкторією.

Загрузка...

Мал. 2. Підкидання дулової частини ствола зброї догори під час пострілу внаслідок віддачі

Мал. 3. Траєкторія польоту кулі

Мал. 4. Прямий постріл

 

Мал. 5. Прикритий (1), мертвий (2) і уражуваний (3) простір

Прямим пострілом називається постріл, у якого траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьому своєму шляху (мал. 4). Практичне значення його полягає в тому, що в напружені моменти бою стрільба може вестися без перестановки прицілу; у цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі.

Простір за укриттям, що не пробивається кулею від його гребеня до точки зустрічі, називається прикритим простором. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим (неуражуваним) простором. Частина прикритого простору, на якому ціль може бути уражена, — це уражуваний простір (мал. 5).

Заняття 2

Призначення і бойові властивості. 5,45-міліметровий автомат Калашникова (АК-74) є основним видом автоматичної стрілецької зброї в Збройних Силах Республіки Білорусь.

Загальний вигляд автомата Калашникова Будучи індивідуальною зброєю, автомат Калашникова призначений для знищення живої сили й ураження вогневих засобів противника.

З автомата ведеться автоматичний або одиночний вогонь.

Автоматичний вогонь є основним видом вогню: він ведеться короткими (до 5 пострілів) і довгими (до 15 пострілів) чергами та безперервно.

Для ураження противника в рукопашному бою до автомата приєднується багнет-ніж. Для стрільби й спостереження в нічних умовах до автомата приєднується нічний стрілецький приціл.

Автомат може бути використаний в комплексі з підствольним гранатометом ГП-25. Автомат Калашникова отримав широке визнання, він простий по влаштуванню і має високі бойові та експлуатаційні якості.

 

Бойові властивості автомата АК -74:

Калібр ствола, мм........................... 5,45

Прицільна дальність стрільби, м.............1000

Початкова швидкість кулі, м / с.................. 900

Дальність забійної дії кулі, м........... 1350

Бойова скорострільність, постр. / Хв:

при стрільбі чергами.................... до 100

при стрільбі одиночними пострілами........до 40

Темп стрільби, постр. / Хв.................600

Дальність прямого пострілу, м:

по грудній фігурі.......................... 440

по біжучому фігурі.......................... 625

Місткість магазина, патронів.............. 30

Вага зі спорядженим магазином, кг............. 3,6

Вага багнета-ножа з піхвами, м.................490

Загальний пристрій.

Автомат складається з наступних основних частин і механізмів:

ствола зі ствольною коробкою, прицільним пристроєм, прикладом і пістолетною рукояткою; кришки ствольної коробки; рами затвора з газовим поршнем; затвора; поворотного механізму; газової трубки зі ствольною накладкою; ударно-спускового механізму; цівки; магазина. Крім того, у автомата є дульне гальмо-компенсатор і багнет-ніж.

У комплект автомата входять приналежність, ремінь і сумка для магазинів.

Автоматична дія автомата базується на використанні енергії порохових газів, що відводяться з каналу ствола в газову камеру. При пострілі частина порохових газів, які виходять за кулею, спрямовуються через отвір у стінці ствола в газову камеру, давить на передню стінку газового поршня й відкидає поршень і затворну раму із затвором у заднє положення. При відході затворної рами назад затвор відмикається, з його допомогою з патронника витягується гільза і викидається назовні, затворна рама стискає зворотну пружину й зводить курок.