Створення концепції проекту

Загалом реалізація будь-якого проекту вимагає інвестицій, обсяги яких можуть бути досить значними. А особливість інвестиційного проекту полягає в тому, що витрати, в тому числі і інвестиційні, завжди передують фазі отримання прибутків, і часовий розрив може бути доволі тривалим. Крім цього завжди існують ризики, що після фази витрат розвиток подій може піти не по запланованому руслу, а відтак виникає загроза зазнати суттєвих збитків. Звідси стає зрозумілим, що перш ніж витрачати кошти, інвестор хотів би отримати повні та вичерпні відповіді на такі питання:

- в який проект варто вкласти кошти?

- скільки коштів для цього буде потрібно?

- коли вкладені кошти почнуть приносити прибуток і який?

- якщо коштів не вистачає, то як їх знайти?

Перелічені питання та пошук відповіді на них становлять суть роботи над концепцією проекту.

Зазвичай розробку концепції проекту здійснюють в два етапи:

1) формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту;

2) аналіз інвестиційних можливостей.

 

Формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту. Причини появи підприємницьких ідей та задумів можуть бути самими різноманітними. Най- частіше спонукальними мотивами є:

- незадоволений попит на певні товари чи послуги;

- творча ініціатива самих підприємців;

- наявність надлишкових ресурсів;

- зміни в економічному, соціальному чи політичному середовищі і потреба відповідного реагування на них;

- поява технічних та технологічних інновацій тощо.

Очевидно, що вказані причини відображатимуть у найзагальнішому вигляді основну мету проекту. Ідеї, за допомогою яких можна досягти поставлених цілей, підлягають попередній експертизі, за результатами якої з подальшого розгляду виключаються явно неприйнятні. Зрозуміло, що на етапі попереднього відбору перспективних ідей, використовуються найбільш загальні процедури обґрунтування та відбору. Для ідей, що залишилися, заздалегідь формулюються та опрацьовуються основні цілі і завдання. Вони мають бути чіткими та коректними, оскільки лише за цих умов можна переходити до наступного кроку - формування основних характеристик проекту. Такими характеристиками є:

- наявність альтернативних технічних і технологічних можливостей;

- попит на продукцію проекту;

- тривалість проекту, в тому числі його інвестиційної фази;

- оцінка рівня базових, поточних і прогнозованих цін на продукцію (послуги) проекту;

- перспективи експорту продукції проекту;

- ступінь складності проекту;

- наявність дозвільної документації;

- співвідношення витрат і результатів проекту.

На підставі цих та інших показників проводиться попередній аналіз здійсненності проекту. Зазвичай для цього використовують нескладну експертну систему. Якщо ідея проходить цей етап і проект виявився вартим подальшого розгляду і більш детального опрацювання, то приступають до збору та аналізу більш повного масиву даних.

Отримані на етапі формування ідеї проекту результати оформляють у вигляді так званого резюме проекту - аналітичної записки, що викладає суть проекту. Вважається, що ідея проекту визначена, якщо:

· визначені основні варіанти і альтернативи проекту;

· виявлені основні проблеми, що впливають на долю проекту;

· вибір варіантів підкріплений приблизною оцінкою витрат і результатів;

· є гарантії щодо необхідного фінансування проекту;

· створена конкретна програма розробки проекту.

На цьому етапі надзвичайно важливо прийти до рішення прийнятності ідеї проекту та доцільності подальшого більш глибокого та детального опрацювання різноманітних аспектів проекту. Важливими критеріями, які можуть свідчити про приянятність та перспективність ідеї є:

· технічна та технологічна здійсненність;

· довгострокова життєздатність;

· економічна ефективність;

· політична, соціальна та екологічна прийнятність;

· організаційно-адміністративне забезпечення.

 

Аналіз інвестиційних можливостей. Цей аналіз доцільно здійснювати у такій послідовності:

· прогнозування рівня економічного та соціального розвитку регіону, де буде реалізовуватись проект;

· аналіз комплексу інфраструктурних чинників в регіоні;

· формування інвестиційного задуму та визначення загальних умов його здійснення;

· допроектне обґрунтування інвестицій, аналіз конкуруючих варіантів;

· підготовка варіантів намірів;

· розробка попереднього плану проекту;

· вибір та узгодження місця розташування об'єкта;

· екологічне обґрунтування та експертиза проекту;

· прийняття попереднього інвестиційного рішення і формування завдання на розробку ТЕО інвестицій.

Життєздатність проекту оцінюють шляхом порівняння конкуруючих варіантів за вартістю, термінами реалізації та прибутковістю. У результаті інвестор (замовник) має переконатися, що вироблена в результаті реалізації проекту продукція впродовж життєвого циклу матиме стабільний попит, достатній для призначення ціни, яка б забезпечила покриття витрат на експлуатацію і обслуговування об'єктів проекту, сплату заборгованостей та окупність капіталовкладень.

Аналіз і оцінювання життєздатності проекту мають виявити, чи можна забезпечити необхідну динаміку інвестицій, а також здатність проекту генерувати прибутки, достатні для компенсації вкладених інвестором коштів.

Життєздатність проекту аналізують і оцінюють у два етапи:

1) з альтернативних варіантів проекту вибирається найбільш життєздатний;

2) для обраного варіанту обґрунтовуються методи фінансування та структура інвестицій з метою забезпечення максимальної життєздатності проекту.