Управління проектами - інтегрований процес. Дії (або їх відсутність) в одному напрямку зазвичай впливають і на інші напрямки. Такий взаємозв'язок змушує менеджерів балансувати між завданнями (цілями) проекту оскільки часто покращення в одній області досягається за рахунок погіршення в іншій.
Менеджерові потрібно забезпечити найкращу якість виконання необхідних робіт з мінімальним бюджетом і в стислий строк. Проте, як бачимо з рис. 1.6, згадані цілі мають різні вектори спрямування, тобто скорочення скорочення строків виконання проекту потребує збільшення бюджету за незмінних обсягів і якості, або навпаки - обмеження бюджету вимагає збільшення строків чи коригування вимог щодо якості. Тому від природного, але не здійсненного бажання мати за всіма цілями якнайкращі показники знаходять розумний компроміс і обирають прийнятний варіант проекту - адекватно вимогам замовника щодо обсягів, якості, термінів та бюджету. Таким чином, дуже важливими є, по-перше, гармонізація цілей, а по-друге - встановлення пріоритетів (залежно від характеру проекту і вимог замовника), що їх надають цим цілям у ході виконання проекту і виникнення відхилень.
Наприклад, якщо йдеться про проект виведення нового продукту на ринок перед початком сезонного зростання попиту на цей товар, то пріоритетним, безумовно, є своєчасне завершення проекту, і в разі потреби бюджет може бути збільшено, аби проект не вийшов за встановлені строки. У проекті впровадження системи контролінгу на підприємстві таким пріоритетом може виступати бюджет, якщо кошти підприємства обмежені, а строки впровадження не мають критичного значення і можуть коригуватися. У проекті підготовки літньої бази відпочинку пріоритетними можуть бути і строки, і бюджет; тоді коригуванню підлягатиме передусім обсяг робіт, тобто може бути прийнято рішення ремонтувати не всі будиночки, а тільки якусь частину їх.
Рисунок 1.6 - Цілі управління проектами
Основні цілі проекту досягаються за допомогою певних процесів управління. У зв'язку з цим виділяють такі підходи, що доповнюють один одного:
· класичний;
· за циклом вирішення проблеми;
· за життєвим циклом проектного менеджменту.
Класичний підхід, запропонований Генрі Файолем у 1949 році, розглядає управління як процес виконання менеджером певних функцій. Загалом виділяють п'ять основних функцій менеджменту - чотири безпосередніх і одну інтеграційну (рис. 1.7). Він передбачає реалізацію таких фукцій у процесі управління здійсненням проектів:
Ø планування обсягу робіт, необхідних для виконання проекту і досягнення його цілей;
Ø організацію ресурсів для виконання робіт в межах встановленого бюджету і строків;
Ø впровадження розробленої програми дій;
Ø контроль за виконанням плану або його коригування у разі необхідності;
Ø керівництво командою залучених до виконання людей.
Рисунок 1.7 - Використання фукцій менеджменту при управління проектами (згідно класичного підходу)
Управління проектом можна розглядати і як певний цикл вирішення (розв'язання) проблеми. Згідно цього підходу вважається, що проект виникає як відповідь на наявні проблеми підприємства і для їх вирішення потрібно зробити певну сукупність кроків (рис. 1.8).
Розробка рішення | Виконання (впровадження) |
Рисунок 1.8 - Послідовність кроків реалізації проекту