Як фактор економічного розвитку людські ресурси – це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метод впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості.
Специфіка людських ресурсів порівняно з іншими факторами економічного розвитку полягає в тому, що по-перше, люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності; по-друге, багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості; по-третє науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.
Залежно від мети дослідження людські ресурси характеризуються різними соціально-економічними категоріями. Розглянемо ті з них, що використо-вуються економікою праці: населення, економічно активне населення, трудові ресурси.
Населення – це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо; нерідко в цьому ж розумінні в соціально-економічній літературі використовується поняття “народонаселен-ня”).
Населення – це всі люди незалежно від їхніх характеристик, тобто це найширше поняття для означення людських ресурсів.
Разом з тим населення – це те джерело, з якого утворюються вві інші групування людей (наприклад ті, що в економці праці визначають економічно активним населенням, трудовими ресурсами). Тому вивчення чисельності, складу та динаміки населення (це є предметом дослідження науки демографії) надзвичайно важливе і для економіки праці. Економісти розглядають населення як джерело економічних відносин і, що дуже важливою як споживача, що формує попит.
Чисельність населення України, починаючи з 1994 року, постійно скорочується приблизно на 0,4 млн. Це скорочення викликане з одного боку зменшенням чисельності народжуваних і збільшенням кількості померлих (щорічне природне зменшення населення перевищує в останні роки 300 тис.осіб), а з іншого – від”ємним сальдо зовнішньої міграції (майже 100 тис.осіб щорічно). Ці дві причини обумовлювали дуже значне зменшення чисельності населення України за останнє десятиріччя. Інший тривожний показник у динаміці населення – збільшення частки людей пенсійного віку і зменшення частки молоді, що показує процеси старіння населення і зменшує джерела ресурсів для праці.
Міжнародною організацією праці (МОП) рекомендована система класифікації, у відповідності з якою населення поділяється на економічно активне та економічно неактивне.
Економічно активне населення, або робоча сила (у відповідності з методикою МОП) – це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних (до яких за цією методикою відносять чітко визначені групи людей).
Зайняті економічною діяльністю – це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або у окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які працювали протягом тижня не менше 4 годин (в особистому підсобному господарстві - не менше 30 годин) незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.
Безробітні у визначенні МОП – це особи у віці 15-70років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. До цієї категорії відносяться також особи, що навчаються за направленням служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.
Економічно неактивне населення за методикою МОП – це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. О цієї категорії належать:
1) учні, студенти. Слухачі, курсанти денної форми навчання;
2) особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;
3) особи, що одержують пенсії за інвалідністю;
4) особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
5) особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили ї пошуки. Оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;
6) інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.
