"Економіка праці" - це наука про працю.
Праця відіграє величезну роль у розвитку людського суспільства і людини. За ствердженням Ф. Енгельса, праця створила саму людину.
Праця — це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Процес праці містить три основні моменти: доцільну діяльність людини, тобто власне працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, з допомогою яких людина впливає на предмет праці.
У процесі праці формується ситсема соціально-трудових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, організації та окремих індивідів.
Праця - основа життєдіяльності і розвитку людського суспільства.Зміст і характер праці залежить від ступеня розвитку продуктивних сил і суспільних відносин.
Розрізняють конкретну й абстрактну працю. Конкретна праця - це доцільно спрямована діяльність людини, результатом якої є створення певної споживчої вартості. Абстрактна праця - це витрати людської енергії, частка затрат
суспільної праці відносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійснюється
Подвійність поняття "праця" зумовлює і подвійність її змісту. Змістом конкретної праці є кількісний і якісний склад трудових функцій (відмінність у професіях, рівнях кваліфікації працівників), їх співвідношення і взаємозв’язок у конкретному процесі праці Отже, конкретна праця виражає й технологічний аспект. Техніко-технологічний зміст праці індивідуальний на кожному робочому місці і перебуває під впливом перетворень у техніці, технології, змін предметів праці тощо.
Абстрактна праця відображає її соціально-економічний зміст, тобто ступінь і спосіб затрат робочої сили, а також суспільно-економічні відносини, в яких здійснюється процес праці (тривалість робочого дня, оплата праці, вимоги до підготовки працівників тощо).
Розглядають ще поняття "змістовність" праці, що характеризує рівень складності, різноманітності виконуваних трудових функцій, самостійності працівника в трудовому процесі.
Система суспільних відносин визначає характер праці. Розрізняють загальні і часткові ознаки праці.
Загальні ознаки праці визначаються передусім формою власності і відображають відношення працівників до засобів виробництва, до продукту своєї праці. Вони виявляються також у суспільній природі праці; у ступені примушування до праці. З урахуванням цих ознак праця може бути відчуженою і не відчуженою від процесу виробництва і його резуль-
татів, безпосередньо і опосередковано суспільною, вільною і вимушеною.
Часткові ознаки характеризують специфічні особливості функціонування робочої сили. За цими ознаками розрізняють такі види праці залежно від:
- способу здійснення - розумова й фізична;
- кінцевого результату праці - продуктивна й непродуктивна;
- рівня складності праці- складна й проста;
- рівня творчості - творча й нетворча праця.
Зміст і характер праці тісно взаємозв’язані. Вони взаємообумовлюють один одного і змінюються під впливом розвитку продуктивних сил і суспільних відносин.
Праця як економічна діяльність являє собою баланс між корисністю (продуктивністю) і некорисністю (витратами). У чому полягає корисність парці і як її розуміти?
Праця - це свідома діяльність людини, за допомогою якої вона бореться проти нестачі благ і прагне збільшити їх кількість.
Корисність праці є її продуктивність, тобто здатність трансформувати речі так, щоб можливо було збільшити ступінь задоволення потреб.
Коли корисність праці ототожнюється з її продуктивністю, то в даному випадку мається на увазі продуктивність праці в економічному розумінні. її не слід змішувати з продуктивністю у технічному розумінні (кількість вироблених предметів на одиницю часу).
Разом з тим праця не тільки творчий процес, але і складна діяльність, що має вираз у некорисності праці (негативна корисність). Тому той, хто працює, має витрати. На язиці економічної теорії праця рівнозначна відмовленню від іншого (альтернативного) використання часу (відмовлення від дозвіллі: читання книг, перегляд телевізійних передач, прогулянки і т.п).
Крім того, праця - це напруження, яке потребує зусиль: фізичних, розумових, психологічних, вольових
Тому в глибині людської свідомості праця так або інакше невиразно сприймається як покарання.
Сучасна економічна теорія все більше уваги приділяє комплексному дослідженню витрат часу людини, включає забезпечення матеріальними благами, навчання, виховання дітей, відпочинок, спілкування, сон і тому подібне
