Потенціал".
Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах за звичаєм використовують поняття ″робоча сила" і ″людський капітал".
Під "робочою силою" прийнято розуміти здібність людини до праці, тобто сукупність її фізичних і інтелектуальних даних, які можливо застосувати у виробництві. Практично робоча сила характеризується, як правило, показ-никами здоров’я, освіти і професіоналізму.
Людський капітал розглядають як сукупність якостей, які визначають гіродуктивність і можуть стати джерелами іфибутків для людини, сім’ї, підприємства і суспільства Такими якостями за звичай вважають здоров’я, природні здібності, освіту, професіоналізму, мобільність.
Набір цих характеристик не в повній мірі дає можливість визначити ефективну працю в змовах сучасної економіки. Цей набір доцільно розширити на основі поняття трудового потенціалу.
Трудовий потенціал людини є часткою її потенціалу як особистості, тобто - це частка потенціалу людини, яка формується на основі природних даних (здібностей), освіти, виходячи із життєвого досвіду. Його компоненти повинні характеризувати:
1. психологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності;
2. можливості нормальних соціальних контактів;
3. здібності до генерації нових ідей, методів, образів, уявлень;
4. раціональність поведінки;
5. наявність знань і навиків, необхідних для виконання визначених обов’язків і видів робіт,
6. пропозиція на ринку праці.
Наведеним аспектом відповідають наступні компоненти трудового потенціалу
1. здоров’я;
2. моральність і вміння працювати в колективі;
3. творчий потенціал;
4. активність;
5. організованість;
6. освіта;
7. професіоналізм;
8. ресурси робочого часу.
Показники, які характеризують ці компоненти, можливо віднести як до окремої людини, так і до різноманітних колективів, в тому числі до персоналу підприємства і населенню держави в цілому, що і відображено в таблиці.
Приклади характеристик трудового потенціалу
Табл..2.1.
| Компоненти трудового потенціалу | Об’єкти аналізу і відповідні їм показники | ||||
| Людина | Підприємство | Суспільство | |||
| Здоров’я | Працездатність. Час відсутності на роботі через хворобу | Втрати робочого часу через хвороби і травми. Витрати на забезпечення здоров’я персоналу | Середня тривалість життя. Витрати на охорону здоров’я. смертність за віком. | ||
| Моральність | Відношення до оточуючих | Взаємовідносини між співробітниками. Витрати від конфліктів | Відношення до інвалідів, дітей, людей похилого віку. Злочинність, соціальна напруга | ||
| Творчий потенціал | Творчі здібності | Кількість винаходів, патентів, раціоналізаторських пропозицій, нових виробів на одного працюючого. Підприємливість. | Прибутки від авторських прав. Кількість патентів і міжнародних премій на одного мешканця країни. Темпи технічного прогресу. | ||
| Активність | Прагнення до реалізації здібностей. підприємливість | ||||
| Організованість | Акуратність, раціональність, дисциплінованість, ощадливість, обов’язковість, порядність. | Витрати від порушень дисципліни. Чистота Ретельність. | Якість законодавства. Якість доріг і транспорту. Дотримування договорів і законів. | ||
| Освіта | Знання. Кількість років навчання в школі і у вузі | Доля спеціалістів з вищою і середньою освітою у загальній чисельності працюючих. Витрати на зростання кваліфікації персоналу. | Середня кількість років навчання в школі і вузі. Доля витрат на освіту в держбюджеті. | ||
| Професіоналізм | Уміння. Рівень кваліфікації | Якість продукції. Витрати від браку. | Прибуток від експорт.Витрати від аварій. | ||
| Ресурси робочого часу | Час зайнятості впродовж року. | Кількість співробітників. Кількість годин роботи за рік одного співробітника. | Працездатне населення. Кількість зайнятих. Рівень безробіття. Кількість годин зайнятості за рік. | ||
4 Трудовий потенціал в системі економічних ресурсів.
Прийнято виділяти чотири види економічних ресурсів: земля, праця, капітал і підприємницькі здібності.
Земля, згідно економічній теорії - це природні ресурси, які відіграють не тільки пасивну роль джерел сировини і енергії. Завдяки особливим фізико-хімічним і біологічним властивостям земля є активним ресурсом, забезпечуючим можливість багаторазового зростання вартості продукції порівняно з розміром витрат (наприклад, колос зростає з одного зерна). Таким чином, земля - це одне з важливих джерел "чистого продукту", тобто те, що залишається після відшкодування виробничих витрат.
Праця як економічній ресурс за звичай характеризується чисельністю робітників, їх кваліфікацією, тривалістю і інтенсивністю виконання виробничих функцій. Витрати праці прийнято ощнювати кількістю відпрацьованих людино-годин і витратами на персонал, включаючи заробітну плату і соціальні виплати.
Капітал характеризується технічними і економічними показниками обладнання, інструментів, матеріалів і інше. Гроші не вважають економічним ресурсом, тому, що вони не приймають участь (безпосередньо) у виробничому процесі (на відміну від землі, праці, обладнання).
Багато авторів виділяють підприємницькі здібності або підприємливість, як окремий вид економічних ресурсів. Здібності підприємця виявляються в раціональному використанні праці, землі і капіталу, вмінні знаходити і застосовувати нові наукові, технічні, організаційні, художні, комерційні ідеї.
Підприємницька діяльність здійснюється в умовах значної невизначеності, об’єктивно зумовленої змінами в потребах людей і ринковою кон’юнктурою.
При використанні економічних ресурсів їх власники отримують прибуток у вигляді ренти (від землі), заробітної плати (від праці), відсотків (від капіталу) і прибутку (від підприємницьких здібностей).
Кожна з компонент трудового потенціалу (це здоров’я моральність, творчий потенціал, активність, організованість, освіта, професіоналізм, ресурси робочого часу, які можливо віднести як до окремої людини, так і до різних економічних систем) є відносно самостійним видом економічних ресурсів.
До останнього часу головна увага приділялась ресурсам робочого часу (чисельності персоналу). Однак розвиток сучасного виробництва визначається впершу чергу такими ресурсами, як творчий потенціал, активність, освіта, професіоналізм.
Все більш усвідомлюється роль моральності як важливого економічного ресурсу, що обумовлено перш за все великими витратами від злочинності, які мають практично всі країни, у тому числі і наша держава.
В будь-якому виді діяльності людини можливо виділити дві компоненти.
Перша характеризує працю, виконуєму по заданій технології, шструкції або схемі, коли виконавець роботи не вносить до неї ніяких елементів новизни, власної творчості. Таку працю називають регламентованого (суттєво, що в даному випадку мова йде не про здібності робітника, а про об"єктивні можливості їх реалізації). Регламентованою може бути не тільки мало кваліфікаційна фізична праця, але і, зокрема, діяльність чиновника, якщо вона
зведена тільки до смілого виконання інструкцій. Таким чином, регламентована (α- праця) праця можу бути як фізичною, так і розумовою.
Друга характеризує працю, спрямовану на створення нових духовних або матеріальних благ, а також нових методів виробництва. Цей вид праці називають новою ціною, творчою (β- праця). Переважно творчою є праця винахідників, раціоналізаторів, вчених, вчителів, лікарів, інженерів, організаторів виробництва, підприємців і т.п.
Вищим проявом творчості вважається мистецтво, бо в ньому виключені повторення.
Необхідність виділення двох компонент праці об’єктивно зумовлена принциповими різницями в їх впливі на формування прибутку підприємства і національного прибутку країни. Зростання кінцевого продукту за рахунок регламентованої праці можливо тільки при зростанні чисельності робітників, тривалості часу праці і його інтенсивності.
На відміну від цього, за рахунок творчої праці зріст обсягу продукції можливий при незмінних або навіть зменшуваних витратах робочого часу і інтенсивності праці. Це обумовлено тим, що на основі нових технічних, організаційних і підприємницьких ідей створюються нові види виробів, покращуються параметри існуючих, знижуються витрати праці і коштів виробництва на одиницю корисного ефекту продукції і послуг.
Результат регламентованої праці залежить від витрат робочого часу.
Результат творчої праці безпосередньо залежить від здібностей до даного виду творчості і активності, орієнтованій у відповідних напрямках
Умовами творчої діяльності (як і для регламентованої) є необхідний рівень здоров'я, моральність, освіта, професіоналізм.
