Рентабельність праці).
Основною проблемою економічної теорії і господарської практики є аналіз співвідношення витрат і результатів.
Витрати визначаються по відношенню до економічних ресурсів. Результати характеризується обсягом випуску продукції, доданою вартістю, прибутком, а також показниками конкурентоспроможності, якості життя, екології і іншими.
Співвідношення результати в загальному випадку називається
витрати
ефективністю.
Результати економічної діяльності частіше всього висловлюються обсягами продукції і прибутку. Тому практично найважливішими показниками ефективності є продуктивність і рентабельність.
Продуктивність визначається по відношенню до витрат праці, матеріалів, обладнання, енергії, а також по відношенню до сумарних витрат ресурсів.
Продуктивність системи в загальному випадку визначається по формулі:
Р=О/І
де Р - продуктивність;
О — обсяг продуктивності (послуг) за визначений період часу в натуральних,
вартісних або інших вимірюваннях;
І - витрати ресурсів, відповідні даному обсягу і-продукції.
Для визначення продуктивності по видам ресурсів використовуються наступні формули:
Рп=О/Т
де Рп - продуктивність праці;
Т - витрати праці (робочого часу);
Рк=О/К
де Рк - продуктивність капіталу,
К- витрати капіталу
Продуктивність праці може розраховуватись на одиницю робочого часу або на одного працюючого.
Обсяг продукції і витрати праці можуть бути виражені у абсолютних та відносних показниках
Поряд з продуктивністю при аналізі виробничих систем використовують і інші показники, а саме:
Дієвість — ступінь досягнення фірмою поставлених перед нею цілей.
Для оцінки дієвості проводиться аналітична перевірка, чи все з того, що планувалося, зроблено в потрібних кількості, якості і своєчасно.
Економічність - ступінь використання фірмою ресурсів. Визначається шляхом співставлення кількості ресурсів, запланованих для досягнення цілей, і фактично втрачених.
Якість - це ступінь відповідності продукції вимогам, специфікам і сподіванням. Останнім часом ставляться підвищені вимоги і до якості послуг, що супроводжують певний товар. Адже зрозуміло, що тільки увага до всього комплексу якості - товару, послуг, доставки - може забезпечити фірмі перевагу над конкурентами.
Прибутковість - співвідношення між прибутком і сумарними витратами. Найчастіше використовують як конкурентні показники прибутковості рівень прибутку (чистий доход), віднесений до власного капіталу. Ц показники визначають фінансовий стан фірми, оскільки прибуток — єдиний засіб, що забезпечує існування і подальший розвиток фірми.
Якість трудового життя - інтегральний показник того, якою мірою праця задовольняє потреби людини не лише в матеріальному заробітку, а й у прагненні розкрити і розвинути її потенціал (працездатність, творчі ресурси, інші специфічні якості).
Впровадження новацій — творчий процес пристосування продукту, послуг до зовнішніх і внутрішніх вимог, попиту.
Перераховані показники не є рівнозначними і можуть мати неоднакове значення як для різних фірм, так і для однієї фірми за різнорідних умов її діяльності. Пріоритети кожного з критеріїв результативності загалом залежить від багатьох факторів, таких зокрема, як потужність і тип фірми, її цілі і функції, зрілість, навколишнє середовище.
При аналізі ефективності праці суттєве теоретичне і практичне значення має співвідношення прибутку від даного виду діяльності і відповідних витрат
праці. Таке співвідношення має назву рентабельність праці. Практично цей показник доцільно визначати як рентабельність витрат на оплату праці або як рентабельність сумарних витрат на персонал:
rί=Dί-Zί/Zί (Zί)Zί'
де: rί - рентабельність праці і-го виду.
Dί - додана вартість від діяльності персоналу і-й групі;
Zί - витрати на персонал і-ї групи,
(Zί') - мінімально допустиме значенняZί.
Для економіки країни розмір Dί відповідає частці національного доходу, отриманого в результаті діяльності і-го виду (зокрема, це може бути внесок і-її галузі у національний доход).
Вся тема 6
