Для ефективного функціонування об'єктів економічної діяльності поряд з іншими ресурсами (грошовими, матеріальними, природними тощо) важливу роль відіграють ресурси, що забезпечують здійснення процесу праці при виготовленні продукції або наданні послуг. Такі ресурси називають трудовими, основу формування яких складає населення.
Частина населення працездатного віку виконує дві важливі функції:
- воно є виробником матеріальних благ і послуг, творцем суспільного національного продукту;
- воно є споживачем матеріальних і духовних благ.
Найбільш економічно активною його частиною є трудові ресурси. Це – населення працездатного віку (чоловіки віком 16-59 років, жінки – 16-59 роки включно), крім інвалідів І і II груп, а також люди пенсійного віку і підлітки, які працюють. В Україні трудові ресурси становлять майже 30 млн. осіб, в їх структурі переважають працездатні люди – 57%.
Чисельність трудових ресурсів (Тр) визначається таким чином:
Тр = Нпр – Іпр, (8.2)
де Нпр – населення у працездатному віці;
Іпр – інваліди у працездатному віці.
Економічно неактивне населення – це люди, які знаходяться на утриманні держави або окремих осіб (особи, які зайняті у домашньому господарстві чи навчаються, безробітні, що не шукають роботи і не бажають працевлаштуватись, а також пенсіонери, не зайняті господарською діяльністю).
Однією із економічних категорій, яка визначає рівень використання трудових ресурсів є зайнятість населення і зайнятість трудових ресурсів. Зайнятість населення (Зн) визначається за такою формулою:
Зн = (Тр - Тнз) +Чп + Мнп, (8.3)
де Тр – загальна чисельність трудових ресурсів;
Тнз – трудові ресурси, які неохоплені певними галузями економіки;
Чп – чисельність працюючого населення пенсійного віку;
Мнп – працююча молодь непрацездатного віку.
До зайнятого населення відноситься група населення, яка працює у відповідних галузях економіки, або на об'єктах господарювання різних форм власності, зареєстрованих в державних органах управління.
Зайнятість трудових ресурсів характеризується таким показником, як рівень зайнятості трудових ресурсів:
(8.4)
де Зтр – рівень зайнятості трудових ресурсів;
Тз – чисельність трудових ресурсів, яка зайнята в економіці.
Рівень зайнятості населення в Україні зайнятість населення постійно знижується, особливо в умовах економічної кризи. Неоднакові темпи скорочення працівників у різних галузях господарства впливають на структуру зайнятості. За останнє десятиліття збільшення працівників відбувалося тільки у сфері управління.
Незайняті трудові ресурси складають категорію безробітних (Бз):
Тнз = Бз = Тр – Тз. (8.5)
Економічним показником, який характеризує стан безробіття в регіоні, є рівень безробіття (δз):
(8.6)
Незайняті в економіці регіону трудові ресурси формують ринок праці регіону. При цьому можливі такі відношення:
Пт < Нрт – безробіття;
Пт > Прт – дефіцит,
де Пт – попит трудових ресурсів;
Прт – пропозиція трудових ресурсів.
Основними заходами щодо зниження рівня безробіття є:
- створення нових робочих місць в регіоні за рахунок малого і середнього бізнесу;
- перепідготовка та зміна професій у реструктуризованих виробництвах. Критичний (коли виникають соціальні загострення) рівень безробіття становить 6%.
