Господарство – це сукупність природних, інтелектуально-професійних і створених людиною засобів, які зайняті у виробництві товарів і наданні різного виду послуг з метою створення умов і засобів життя людей.
В межах кожної держави, в тому числі й України, формується національний господарський комплекс – сукупність усіх організацій, установ, закладів, підприємств країни, які об'єднуються в одне ціле не лише спільною територією, але й тісними та постійними господарськими зв'язками, транспортною системою, системою розселення, управління і зв'язку. Національний господарський комплекс функціонує в умовах сформованого національного внутрішнього ринку. Останній передбачає домінування на внутрішньому просторі держави товарів власного виробництва, послуг, що надаються національними компаніями.
Господарство України – це сукупність територіально взаємопов'язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.
Галузь господарства – сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.
Галузева структура господарства – це склад, співвідношення і зв'язки між окремими галузями господарства країни, які відрізняються значною часткою валового суспільного продукту, тобто сумою матеріальних благ, вироблених суспільством країни за рік.
Структура суспільного виробництва – це співвідношення між його галузями, що виражає господарські пропорції та стан суспільного поділу праці. Це поняття вживається для вираження всіх господарських пропорцій і сукупності стійких зв'язків виробництва, що забезпечують його цілісність. Структура суспільного виробництва визначається як натуральними, так і вартісними показниками (валовий внутрішній продукт, чисельність зайнятих, вартість основного капіталу). Вона характеризується такими пропорціями:
- відтворювальними – між виробництвом засобів виробництва й предметів споживання, у використанні валового внутрішнього продукту на заміщення спожитих ресурсів основного капіталу та особисте споживання й накопичення;
- галузевими – співвідношення між різними галузями економіки;
- територіальними – розміщення виробництва по окремих економічних районах;
- зовнішньоекономічними – ввезення продукції з різних регіонів і вивезення продукції різних галузей і районів у зарубіжні країни.
Галузева структура господарства безпосередньо відображає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями, які відрізняються роллю в задоволенні суспільних потреб у матеріальних і духовних благах у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ або виконанні різних послуг.
Залежно від їх ролі в господарському комплексі виділяють виробничу і невиробничу сфери.
До виробничої сфери належать такі види діяльності, які:
- створюють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво);
- доставляють створені матеріальні блага споживачам (транспорт і зв'язок по обслуговуванню матеріального виробництва);
- пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (торгівля, матеріально-технічне постачання, заготівлі, громадське харчування).
Невиробнича сфера – сукупність галузей господарства, які здійснюють функції щодо надання послуг нематеріального характеру суспільству і населенню. До неї належать:
- галузі послуг (житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, транспорт і зв'язок по обслуговуванню населення);
- галузі соціального обслуговування (освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування);
- галузі органів управління і оборони;
- галузі, які включають кредитування, фінанси і страхування.
Відповідно до прийнятої класифікації до промисловості України належать 18 укрупнених галузей [23]:
- електроенергетика;
- паливна промисловість;
- чорна металургія;
- кольорова металургія;
- хімічна промисловість;
- нафтохімічна промисловість;
- машинобудування;
- металообробка;
- лісова промисловість;
- деревообробна промисловість;
- целюлозно-паперова промисловість;
- промисловість будівельних матеріалів;
- скляна і фарфоро-фаянсова промисловість;
- легка промисловість;
- харчова промисловість;
- мікробіологічна промисловість;
- борошномельно-круп'яна і комбікормова;
- поліграфічна промисловість.
Процеси зміни галузевої структури господарства в Україні зумовлені об'єктивними ринковими реформами. Безперечно, у зв'язку з передачею землі у приватну власність значення і питома вага сільського господарства і взагалі АПК почнуть зростати. На перспективу можна передбачити перетворення туристично-рекреаційного комплексу в одну з провідних галузей господарського комплексу країни.
