Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів та природних умов

 

Використання природних ресурсів в економічній системі вимагає їх адекватної оцінки. Існує два основних види оцінки:

- технологічна (виробнича);

- економічна.

При технологічній оцінці виявляється ступінь придатності природних ресурсів до того чи іншого виду людської діяльності з урахуванням сучасної або перспективної технології їх використання. Технологічна оцінка проводиться перед економічною і виражається в балах та категоріях.

Економічна оцінка природних ресурсів – необхідний етап для забезпечення їх ефективного використання. Визначилися дві групи економічних оцінок:

- перша – характеризує економічні результати використання природних ресурсів;

- друга – економічні наслідки дії на навколишнє природне середовище (переважно це економічні витрати від забруднення чи порушення навколишнього середовища).

Для економічної оцінки природних ресурсів застосовують методичні підходи, засновані на категоріях ренти та ефективності.

Для економічної оцінки застосовується два методичних підходи:

Перший: витратний – це грошова оцінка природних ресурсів, що визначається на основі понесених витрат на їх освоєння і експлуатацію. Найчастіше цей метод використовується для таких природних ресурсів, як мінерально-сировинні і паливні. Цей метод може також використовуватися при оцінці земельних, лісових і водних ресурсів.

Другий: рентний – це метод який реалізується двома шляхами:

– за величиною доходу, який приносить використання даного ресурсу виробництву;

– за додатковими витратами, які зв'язані з вилученням ресурсу. Рентна оцінки здійснюється за формулою:

 

(8.1)

 

де Rі – величина рентної оцінки і-го виду ресурсу;

Bit – вартість продукції, отриманої із і-го виду ресурсу, який використовується для виготовлення цієї продукції за певний період часу;

Зit – поточні та однотермінові витрати, які здійснюються на обробку і-го виду ресурсу;

Оit – загальний обсяг і-го природного ресурсу, спожитого за термін Т.

 

Кожний із регіонів характеризується відповідним природно-ресурсним потенціалом.

Розрізняють витрати на запобігання забрудненню і витрати на компенсацію збитків. Перші здійснюють для зменшення шкідливих викидів (наприклад, будівництво очисних споруд, нейтралізація викидів тощо). Другі оцінюються через недоотримання національного доходу, додаткові витрати з соціальних фондів тощо.

За господарським значенням запаси корисних копалин поділяють на такі дві групи:

- балансові, використання яких економічно вигідне, тобто вони відповідають промисловим вимогам за якістю сировини і гірничотехнічними умовами експлуатації;

- позабалансові, які при наявному рівні технології експлуатувати економічно не вигідно.

В геології виділяють такі категорії запасів корисних копалин:

А – докладно розвідані та вивчені,

В і С₁ – розвідані менш докладно,

С₂ - оцінені попередньо і приблизно.

Запаси корисних копалин за категоріями А, В, С₁, С₂ – разом з прогнозованими запасами становлять геологічні запаси.

До промислових запасів відносять вивчені і розвідані запаси, експлуатація яких за даних умов забезпечує достатню рентабельність виробництва.

Земельні ресурси. Економічна оцінка землі здійснюється за двома напрямами: оцінка землі як просторового базису і оцінка землі як інтегрального природного ресурсу. Ціна землі є формою платності землекористування. Вона виражається у вартості одиниці товару (в грошах).Вартість землі – це міра цінності землі. За результатами комплексної оцінки вартість земель в Україні становить 1,468 тис. грн.

Лісові ресурси. Економічна оцінка земель лісового фонду – це грошовий вираз економічного ефекту, що утворюється від раціонального використання земель у процесі лісогосподарського виробництва.

Водні ресурси. Прогнозування охорони і раціонального використання водних ресурсів повинно базуватись на оцінці їх загального стану та розміщення, аналізі сучасного водоспоживання, всебічному врахуванні особливостей цього виду природного блага.

Мінеральні ресурси. Економічна оцінка мінеральних ресурсів має враховувати специфіку відповідних об’єктів. Практика і теорія свідчать про доцільність застосування до економічної оцінки таких підходів:

- визначення абсолютної вартості – за ціною товарного продукту, який може бути отримано з них;

- визначення прибуткової вартості за обсягом очікуваного прибутку від реалізації товарної продукції;

За абсолютною вартістю мінерально-сировинний потенціал України, тобто весь обсяг розвіданих запасів у відомих родовищах корисних копалин, оцінюється сумою від 7 до 11 трлн. дол. США.