Ознайомтесь. Запишіть основні вимоги, що ставляться до читання мовчки

Як уже зазначалося, кожна люди­на, починаючи з початкових класів і до кінця свого життя, одержує інформацію з тих чи інших джерел, читаючи мовчки. Отже, як не важливо навчити молод­ших школярів правильно читати вголос, ще важ­ливішим є формування вмінь читати мовчки. І розпо­чинати це слід з початкової школи.

Щойно сформуються навички правильного і свідо­мого читання українською мовою (середина 3-го класу шкіл з російською мовою навчання) вголос, доцільно давати завдання на самостійне читання мовчки. Спо­чатку вони будуть спрямовані на підготовку до читан­ня вголос, пізніше — такі, що потребують самостійно ознайомитись із змістом тексту, найчастіше невеликої за обсягом науково-пізнавальної статті, казки, цікаво­го оповідання, що містить певну інформацію. На уроці потрібно використовувати обидва види читання.

Які ж вимоги ставляться до читання мовчки?

Найперше читати швидко й свідомо. На фор­мування цих умінь має бути спрямована увага вчителя як на уроках читання російською мовою, так і ук­раїнською. При цьому слід передбачити попередню словникову роботу (якщо вона потрібна) або спеціаль­не завдання, спрямоване на самостійне знаходження і з'ясування значення нових слів за словником (це за­вдання здебільшого діти виконують удома).

Як зазначають дослідники (наприклад, І. Ґудзик), читання мовчки має бути щонайменше вдвічі швидше за голосне. Отже, якщо норма читання вголос 120-150 слів за хвилину, то мовчки — 240-300 і більше. Окремі учні 3-4-х класів, — зазначає вона, — досягають 400 і більше слів за повного розуміння прочитаного. Вияв­ляється, за швидкого читання мовчки увага спрямова­на не на процес читання, а на сприйняття змісту.

У посібниках з методики навчання української мови (як рідної) недостатня увага приділяється прий­омам формування навичок читання мовчки. Однак у практичній роботі вже зроблені певні кроки для вирішення цієї проблеми.. Цінним є досвід харків'ян з формування навичок читати мовчки (лабораторія ек­спериментальної дидактики під керівництвом І. Федоренка).

Навички самостійного читання мовчки тісно пов'язані з формуванням читацьких запитів молодших школярів. Загальновідомо, що сучасна молодь частіше спілкується з телевізором, а не з художньою книжкою, яка вводить читача в світ глибоких почуттів. Завдання вчителя полягає, щоб з молодших класів зацікавити учнів книжкою, яка допоможе усвідомити різно­манітність і багатство навколишнього світу і себе в ньо­му, збагачуватиме духовний світ.

Щоб спонукати дітей до самостійного читання, ре­комендується ознайомлювати їх з найяскравішими епізодами того чи іншого твору. Цікавим у цьому плані є досвід, описаний Ш. Амонашвілі («Здравствуйте, дети!») щодо влаштування класних бібліотек, читання та обговорення книжок.

Методисти, розглядаючи проблему формування вмінь читати мовчки, рекомендують насамперед ви­ховувати читацьку культуру. Так, учень має знати, як побудована книжка (обкладинка, форзац, зміст), хто її автор, за заголовком або малюнком на обкла­динці здогадуватись, про що ця книжка, вміти корис­туватися змістом, щоб швидко відшукувати потріб­ний розділ або текст. Отже, необхідними є вправи, які формують відповідні вміння. Такі вправи найкраще організовувати як змагання «Хто швидше знайде вірш (оповідання, казку...)», «Хто точніше скаже, про що ця книжка» (виховується читацький досвід).

Щоб швидко знаходити потрібний текст у підручни­ку, треба навчитись не посторінково гортати книжку, а брати відразу по 10-20 сторінок. Для цього вчитель спочатку показує:

— Оце 10 сторінок (дає відчути дітям обсяг.) Це — 20, 30, 50 і т.д.

А потім дає завдання:

— Візьміть за один раз 10 сторінок, 20, 50...

Потім пропонує перевірити, хто на скільки поми­лився. Аби дітям було цікаво, кожне з подібних за­вдань має організовуватись у вигляді гри.

Щоб школярі швидко орієнтувались на сторінці тексту, доцільні завдання, хто швидше знайде абзац, який починається або закінчується певним словом, хто швидше знайде рядок, який розпочинається названим учителем словом, хто швидше знайде у змісті той чи інший вірш (оповідання) певного автора, не перечиту­ючи увесь зміст, а за першою буквою і под. Усі ці впра­ви спрямовані на формування вміння швидко перегля­дати текст, щоб знайти потрібну інформацію. Це вміння необхідне кожному читачеві.

Учителі-практики рекомендують ви­користовувати спеціальні вправи, спрямовані на ви­роблення швидкості читання мовчки. Серед них впра­ва «Блискавка»: учні спочатку у звичному темпі чита­ють мовчки, потім за командою вчителя («Увага! Блис­кавка») збільшують темп, водячи по тексту указкою чи олівцем (від 20-30 с до 1 хв). Перевіряється розуміння прочитаного шляхом відповідей на запитання вчителя, переказування прочитаного та постановки запитань один до одного учнями. Таку роботу можна проводити на уроці 5-6 разів.

Цікавою є також вправа «засічка — кидок». Усі чи­тають мовчки. На команду «засічка» робота перери­вається — учень запам'ятовує місце читання, слухає пояснення вчителя, який через 1-2 хв дає команду — «кидок». Школярі від того місця, яке запам'ятали, знову продовжують швидко читати (так 3-4 рази про­тягом уроку). Розуміння прочитаного перевіряється.

Для формування читацького досвіду рекомендує­ться використовувати речення, а потім тексти з пропу­щеними буквами або недописаними закінченнями. Кількість пропущених букв зростає поступово, доходя­чи до 35 %. Спочатку такі вправи учні читають вголос (щоб виправити можливі помилки), пізніше пропону­ються для швидкого читання мовчки.

Так само ефективними є вправи на розширення по­ля зору, миттєве зчитування слів, речень, текстів.

І. Федоренко, крім спеціальних вправ, спрямова­них на розвиток швидкості читання, рекомендує про­водити конкурси, а також систематичні заміри швид­кості читання на початок першого півріччя і в кінці другого та вивішування рейтингових списків учнів (так, першим у списку є той учень, який найшвидше читає). Результати таких замірів важливі тому, що кожен учень намагається посісти перше місце, адже щоразу рейтинг може змінюватись.

Питання для самоконтролю

1. Які основні якості читання слід виробити в учнів?

2. Назвіть ефективні прийоми роботи, спрямовані на удосконалення виразності читання.

3. Назвіть ефективні прийоми роботи, спрямовані на удосконалення правильності читання.

4. Назвіть ефективні прийоми роботи, спрямовані на удосконалення свідомості читання.

5. Назвіть ефективні прийоми роботи, спрямовані на удосконалення темпу читання.

6. Назвіть основні критерії виявлення усвідомлення прочитаного.

7. Назвіть основні вимоги до правильного читання.

8. Яких типових помилок припускаються учні під час читання? Причини їхньої появи.

9. Які фактори впливають на становлення і розвиток темпу читання в молодших школярів?

10. Які критерії вимірювання та оцінювання швидкості читання?

11. Які дидактичні умови, що сприяють виробленню в учнів виразного читання?

Висновок (стисле резюме)

Курс літературного читання з української мови має суттєві відмінності порівняно з попередніми роками, тому потребує від вчителя ретельнішої підготовки. На уроках літературного читання робота здійснюється за змістовими лініями, визначеними Стандартом і навчальною програмою. Особливої уваги вчителя потребують розвиток навички читання, літературознавчий аспект уроків, розвиток літературної творчої діяльності. Щодо роботи над творами, способами удосконалення якостей читання, то вчитель може застосовувати прийоми, що були ефективними на уроках рідної (російської) мови.

 

Змістовий модуль 2

Модуль 2. Тема «Теория и практика начального обучения русскому языку в школах с украинским языком обучения»