Як уже зазначалося, кожна людина, починаючи з початкових класів і до кінця свого життя, одержує інформацію з тих чи інших джерел, читаючи мовчки. Отже, як не важливо навчити молодших школярів правильно читати вголос, ще важливішим є формування вмінь читати мовчки. І розпочинати це слід з початкової школи.
Щойно сформуються навички правильного і свідомого читання українською мовою (середина 3-го класу шкіл з російською мовою навчання) вголос, доцільно давати завдання на самостійне читання мовчки. Спочатку вони будуть спрямовані на підготовку до читання вголос, пізніше — такі, що потребують самостійно ознайомитись із змістом тексту, найчастіше невеликої за обсягом науково-пізнавальної статті, казки, цікавого оповідання, що містить певну інформацію. На уроці потрібно використовувати обидва види читання.
Які ж вимоги ставляться до читання мовчки?
Найперше читати швидко й свідомо. На формування цих умінь має бути спрямована увага вчителя як на уроках читання російською мовою, так і українською. При цьому слід передбачити попередню словникову роботу (якщо вона потрібна) або спеціальне завдання, спрямоване на самостійне знаходження і з'ясування значення нових слів за словником (це завдання здебільшого діти виконують удома).
Як зазначають дослідники (наприклад, І. Ґудзик), читання мовчки має бути щонайменше вдвічі швидше за голосне. Отже, якщо норма читання вголос 120-150 слів за хвилину, то мовчки — 240-300 і більше. Окремі учні 3-4-х класів, — зазначає вона, — досягають 400 і більше слів за повного розуміння прочитаного. Виявляється, за швидкого читання мовчки увага спрямована не на процес читання, а на сприйняття змісту.
У посібниках з методики навчання української мови (як рідної) недостатня увага приділяється прийомам формування навичок читання мовчки. Однак у практичній роботі вже зроблені певні кроки для вирішення цієї проблеми.. Цінним є досвід харків'ян з формування навичок читати мовчки (лабораторія експериментальної дидактики під керівництвом І. Федоренка).
Навички самостійного читання мовчки тісно пов'язані з формуванням читацьких запитів молодших школярів. Загальновідомо, що сучасна молодь частіше спілкується з телевізором, а не з художньою книжкою, яка вводить читача в світ глибоких почуттів. Завдання вчителя полягає, щоб з молодших класів зацікавити учнів книжкою, яка допоможе усвідомити різноманітність і багатство навколишнього світу і себе в ньому, збагачуватиме духовний світ.
Щоб спонукати дітей до самостійного читання, рекомендується ознайомлювати їх з найяскравішими епізодами того чи іншого твору. Цікавим у цьому плані є досвід, описаний Ш. Амонашвілі («Здравствуйте, дети!») щодо влаштування класних бібліотек, читання та обговорення книжок.
Методисти, розглядаючи проблему формування вмінь читати мовчки, рекомендують насамперед виховувати читацьку культуру. Так, учень має знати, як побудована книжка (обкладинка, форзац, зміст), хто її автор, за заголовком або малюнком на обкладинці здогадуватись, про що ця книжка, вміти користуватися змістом, щоб швидко відшукувати потрібний розділ або текст. Отже, необхідними є вправи, які формують відповідні вміння. Такі вправи найкраще організовувати як змагання «Хто швидше знайде вірш (оповідання, казку...)», «Хто точніше скаже, про що ця книжка» (виховується читацький досвід).
Щоб швидко знаходити потрібний текст у підручнику, треба навчитись не посторінково гортати книжку, а брати відразу по 10-20 сторінок. Для цього вчитель спочатку показує:
— Оце 10 сторінок (дає відчути дітям обсяг.) Це — 20, 30, 50 і т.д.
А потім дає завдання:
— Візьміть за один раз 10 сторінок, 20, 50...
Потім пропонує перевірити, хто на скільки помилився. Аби дітям було цікаво, кожне з подібних завдань має організовуватись у вигляді гри.
Щоб школярі швидко орієнтувались на сторінці тексту, доцільні завдання, хто швидше знайде абзац, який починається або закінчується певним словом, хто швидше знайде рядок, який розпочинається названим учителем словом, хто швидше знайде у змісті той чи інший вірш (оповідання) певного автора, не перечитуючи увесь зміст, а за першою буквою і под. Усі ці вправи спрямовані на формування вміння швидко переглядати текст, щоб знайти потрібну інформацію. Це вміння необхідне кожному читачеві.
Учителі-практики рекомендують використовувати спеціальні вправи, спрямовані на вироблення швидкості читання мовчки. Серед них вправа «Блискавка»: учні спочатку у звичному темпі читають мовчки, потім за командою вчителя («Увага! Блискавка») збільшують темп, водячи по тексту указкою чи олівцем (від 20-30 с до 1 хв). Перевіряється розуміння прочитаного шляхом відповідей на запитання вчителя, переказування прочитаного та постановки запитань один до одного учнями. Таку роботу можна проводити на уроці 5-6 разів.
Цікавою є також вправа «засічка — кидок». Усі читають мовчки. На команду «засічка» робота переривається — учень запам'ятовує місце читання, слухає пояснення вчителя, який через 1-2 хв дає команду — «кидок». Школярі від того місця, яке запам'ятали, знову продовжують швидко читати (так 3-4 рази протягом уроку). Розуміння прочитаного перевіряється.
Для формування читацького досвіду рекомендується використовувати речення, а потім тексти з пропущеними буквами або недописаними закінченнями. Кількість пропущених букв зростає поступово, доходячи до 35 %. Спочатку такі вправи учні читають вголос (щоб виправити можливі помилки), пізніше пропонуються для швидкого читання мовчки.
Так само ефективними є вправи на розширення поля зору, миттєве зчитування слів, речень, текстів.
І. Федоренко, крім спеціальних вправ, спрямованих на розвиток швидкості читання, рекомендує проводити конкурси, а також систематичні заміри швидкості читання на початок першого півріччя і в кінці другого та вивішування рейтингових списків учнів (так, першим у списку є той учень, який найшвидше читає). Результати таких замірів важливі тому, що кожен учень намагається посісти перше місце, адже щоразу рейтинг може змінюватись.
Питання для самоконтролю
1. Які основні якості читання слід виробити в учнів?
2. Назвіть ефективні прийоми роботи, спрямовані на удосконалення виразності читання.
3. Назвіть ефективні прийоми роботи, спрямовані на удосконалення правильності читання.
4. Назвіть ефективні прийоми роботи, спрямовані на удосконалення свідомості читання.
5. Назвіть ефективні прийоми роботи, спрямовані на удосконалення темпу читання.
6. Назвіть основні критерії виявлення усвідомлення прочитаного.
7. Назвіть основні вимоги до правильного читання.
8. Яких типових помилок припускаються учні під час читання? Причини їхньої появи.
9. Які фактори впливають на становлення і розвиток темпу читання в молодших школярів?
10. Які критерії вимірювання та оцінювання швидкості читання?
11. Які дидактичні умови, що сприяють виробленню в учнів виразного читання?
Висновок (стисле резюме)
Курс літературного читання з української мови має суттєві відмінності порівняно з попередніми роками, тому потребує від вчителя ретельнішої підготовки. На уроках літературного читання робота здійснюється за змістовими лініями, визначеними Стандартом і навчальною програмою. Особливої уваги вчителя потребують розвиток навички читання, літературознавчий аспект уроків, розвиток літературної творчої діяльності. Щодо роботи над творами, способами удосконалення якостей читання, то вчитель може застосовувати прийоми, що були ефективними на уроках рідної (російської) мови.
Змістовий модуль 2
Модуль 2. Тема «Теория и практика начального обучения русскому языку в школах с украинским языком обучения»
