Числівником називається частина мови, що означає абстрактно-математичне число або певну кількість однорідних предметів чи порядок предметів при лічбі, а значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові. Кількісні числівники називають кількість предметів і відповідають на питання скільки? До них належать:
а) власне кількісні - називають кількість окремих предметів: нуль, один, три, п'ятнадцять, сто двадцять, мільйон, трильйон, квадрильйон; б)дробові - називають кількість частин предмета: одна десята, дві треті, сім двадцятих, пів, півтора, півтораста; в) збірні - називають кількість сукупних предметів: двоє, обидва, обоє, четверо, десятеро, двадцятеро, тридцятеро, двійко, четвірко; г) неозначено-кількісні -вказують на приблизну кількість: багато, мало, немало, чимало, кілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот. Порядкові числівники вказують на порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? За своєю формою й синтаксичною роллю вони близькі до прикметників (тому їх іноді відносять до прикметників): перший, п'ятий, десятий, сотий, тисяча дев'ятсот тридцять другий, п'ятдесятидвохмільйонний. За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Числівники, які мають у своєму складі лише один корінь, називаються простими: один, два, десять, сорок, сто, тисяча, кілька. До простих відносять і назви другого десятка та назви десятків, частину -надцять трактуючи як суфікс: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, тридцять. Числівники, які пишуться одним словом, але мають у своєму складі два або більше коренів, називаються складними: п'ятдесят, шістдесят, п'ятсот, шістдесятий, стодвадцятип'ятитисячний. Числівники, які складаються з двох або більше окремих слів, називаються складеними: двадцять один, сто сорок п'ять, тисяча дев'ятсот дев'яносто перший. Сюди належать і дробові числівники: одна друга, дві треті, п'ять десятих, сто двадцять три тисячні.
Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх.
Відмінювання числівників
Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників:
1.Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).
| Відмінок | однина | множина | ||
| Ч.р. | Ж.р. | С.р. | ||
| Н.в. | Один | Одн-а | Одн-е | Одн-і |
| Р.в. | Одн-ого | Одн-ої/-ієї | Одн-ого | Одн-их |
| Д.в. | Одн-ому | Одн-ій | Одн-ому | Одн-им |
| З.в. | Один-ого | Одн-у | Одн-е | Одн-их |
| О.в. | Одн-им | Одн-ою/-ією | Одн-им | Одн-ими |
| М.в. | Одн-ому/-ім | Одн-ій | Одн-ому/-ім | Одн-их |
2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (ч.р. і с.р.одн. – два, ж.р. – дві)
| відмінок | зразок | |||
| Н.в. | Дв-а | Дв-і | Тр-и | Чотир-и |
| Р.в. | Дв-ох | Дв-ох | Трь-ох | Чотирь-ох |
| Д.в. | Дв-ом | Дв-ом | Трь-ом | Чотирь-ом |
| З.в. | Два (дв-ох) | Дв-і | Тр-и (трь-ох) | Чотир-и (чотирь-ох) |
| О.в. | Дв-ома | Дв-ома | Трь-ома | Чотир-ма |
| М.в. | (на) дв-ох | (на) дв-ох | (На) трь-ох | (на) чотирь-ох |
3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівники на -дцять і –десят:
| відмінок | зразок | ||
| Н.в. | шість | дванадцять | П’ятдесят |
| Р.в. | Шест-и (шість-ох) | Дванадцят-и (-ох) | П’ятдесят-и (-ох) |
| Д.в. | Шест-и (шість-ом) | Дванадцят-и (-ом) | П’ятдесят-и (-ом) |
| З.в. | Шість (шість-ох) | Дванадцять | П’ятдесят (-ох) |
| О.в. | Шістьма (шість-ома) | Дванадцять-ма (-ома) | П’ятдесять-ма (-ома) |
| М.в. | (на) шест-и (шість-ох) | (на) дванадцят-и (-ох) | (на) п’ятдесят-и (-ох) |
4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:
| Н.в., З.в. | Сорок | Дев’яност-о | Ст-о |
| Р.в.,Д.в.,О.в.,М.в. | Сорок-а | Дев’яност-а | Ст-а |
5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:
| відмінок | зразок | ||
| Н.в. | Двіст-і | Трист-а | п’ятсот |
| Р.в. | Двохсот | Трьохсот | П’ятисот |
| Д.в. | Двомст-ам | Трьомст-ам | п’ятист-ам |
| З.в. | Двіст-і | Трист-а | п’ятсот |
| О.в. | Двомаст-ами | Трьомаст-ами | п’ятьмаст-ами |
| М.в. | (на) двохст-ах | (на) трьохст-ах | (на) п’ятист-ах |
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що манежать до відповідних відмін.
7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.
8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.
9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.
10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.
