Процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи

Під час розгляду та вирішення публічно-правового спору адмі­ністративним судом нерідко виникають об'єктивні та суб'єк­тивні причини, які можуть завадити нормальному та своєчас­ному здійсненню адміністративного судочинства.

Такими причинами можуть бути, як дії, так і події. Зокре­ма, діями, які перешкоджають судовому розгляду та вирішенню адміністративної справи, можуть бути неявка учасника адмі­ністративного процесу, подання адміністративного позову осо­бою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Натомість подіями, що можуть завадити здійсненню адмініст­ративного судочинства, є, наприклад, смерть або захворюван­ня особи, яка бере участь у справі.

Отже, перешкоджання здійсненню адміністративного судо­чинства може як залежати, так і не залежати від волі учас­ників адміністративного процесу.

Нагадаємо, шо, виходячи із положень теорії права, дії та події у сукупності утворюють таке поняття як юридичний факт, тобто це життєва обставина, з якою норми права по­в'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичний факт (англ. ]игіс1іса1 ґасіз) — передбачена нормами права конкретна соціальна обставина (подія, дія, стан), що є підставою для настання певних юридичних наслідків. Слід зважати на те, що один і той самий юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючим, правоприпиняючим для суб'єктів, які є сторонами у правовідносинах'.

Відтак дії та події, які заважають судовому розгляду та ви­рішенню адміністративної справи, можуть обумовлювати на­стання таких процесуальних перешкод судового розгляду ад­міністративної справи, як:

• відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді;

• залишення позовної заяви без розгляду;

• зупинення провадження у справі;

• закриття провадження у справі.

Вказаний перелік процесуальних перешкод судового роз­гляду адміністративної справи, закріплений у КАС України, є вичерпним і доповненню не підлягає.

Отже, розглянемо підстави, особливості та способи подо­лання цих процесуальних перешкод судового розгляду адмі­ністративної справи.

Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді (ст. 150 КАС України) полягає в перенесенні судово­го розгляду справи на іншу дату і час, які встановлює суд, при цьому підстави і правові наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді різні^. Отже, суд відкладає розгляд справи за наявності двох підстав. Першою підставою відкладення розгляду справи є чітко передбачені КАС України випадки, а саме:

1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких не­має відомостей, що їм вручено повістки;

2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'­єктом владних повноважень, належним чином повідомлен­ого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

Однак неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі, суд може відкла­сти її розгляд (ч. 2 ст. 128 КАС України).

Наслідком повторного неприбуття позивача, належним чи­ном повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, є залишення судом позовної заяви без розгляду (ч. з ст. 128 КАС України).

У разі неприбуття відповідача-суб'єкта владних повнова­жень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (ч. 4 ст. 128 КАС України).

Наслідки, зазначені у ч.ч. 2-А ст. 128 КАС України, засто­совуються й у разі, якщо сторона без поважних причин зали­шить залу судового засідання.

Другою підставою відкладення розгляду справи є необхід­ність заміни судді (внаслідок задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб, при умові, що така заміна чи залучення унеможливлюють роз­гляд справи.

Крім відкладення розгляду справи за наявності викладених вище двох підстав, суд також може оголосити перерву. Така перерва є необхідною у зв'язку з необхідністю одержання но­вих доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість пе­рерви встановлює суд, залежно від обставин розгляду справи.

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в ї'ї розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в адміністра­тивному процесі, викликають в судове засідання повістками.

У разі відкладення розгляду справи суд зобов'язаний допи­тати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ух­валою суду свідків не допитують і викликають знову.

Особливістю розгляду справи, яка була відкладена, є те, що її новий розгляд починається спочатку. Якщо ж сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють са­мостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує проваджен­ня у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.

Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, прова­дження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.

Отже, суттєвими відмінностями відкладення розгляду спра­ви від оголошення перерви в її розгляді є:

1) різні підстави відкладення і оголошення перерви;

2) те, що відкладення розгляду справи після його поновлення обумовлює розгляд цієї справи спочатку, тоді як у разі ого­лошення перерви — провадження у справі продовжується зі стадії, на якій припинився її розгляд.

Залишення позовної заяви без розгляду пов'язане із обста­винами, які виключають розгляд справи у суді до їх усунення. Ці обставини свідчать про недотримання умов реалізації права на звернення до суду за захистом, однак можливість застосу­вання такого права особою не втрачена'.

Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо є такі підстави (ст. 155 КАС України):

1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторона­ми, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач повторно не прибув у судове засідання без поваж­них причин або без повідомлення ним про причини непри­буття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд спра­ви за його відсутності;

5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, вста­новлених законом, звернувся орган або інша особа, запере­чує проти адміністративного позову 1 від неї надійшла від­повідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за по­зовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС Ук­раїни, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встанов­лений судом;

8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.

Про залишення позовної заяви без розгляду суд постанов­ляє ухвалу, яка може бути оскаржена.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усу­нення підстав, через які заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному по­рядку.

Зупинення провадження у справі —це також перенесення судового засідання у справі на інший час, але на відміну від відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її роз­гляді та — при зупиненні провадження у справі суд, як прави­ло, не може точно визначити дату та час нового судового за­сідання або продовження судового засідання, позаяк прова­дження у справі зупиняється до настання певної події, яка не залежить ані від волі суду, який розглядає та вирішує адмі-ністративну справу, ані від волі сторін чи інших учасників цієї справи'.

Відповідно до ст. 156 КАС України зупинення проваджен­ня в адміністративній справі є двох видів: 1) обов'язкове і 2) факультативне.

1 обов'язкове, і факультативне зупинення провадження у справі здійснюється суддею на час необхідний для усунення чи зникнення перешкод, які обумовили таке зупинення.

Перший вид зупинення провадження означає, що суддя зо­бов'язаний зупинити провадження у справі за наявності за­кріплених у КАС України фактичних обставин.

Так, суддя зобов'язаний зупинити провадження у разі (ч. 1 ст. 156 КАС України):

1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, — до вста­новлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного представни­ка сторони чи третьої особи — до вступу у справу законно­го представника;

3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адмі­ністративного, цивільного, господарського чи кримінально­го судочинства, — до набрання законної сили судовим рі­шенням в іншій справі;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

Натомість суд має право зупинити провадження у справі в разі (ч. 2 ст. 156 КАС України):

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердже­ного медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'яз­ковою, — до її одужання; 2) перебування особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язко­вою, — до повернення з відрядження. Однак суд не зупиняє провадження у справі у вказаних вище двох випадках, як­що відсутня сторона чи третя особа веде справу через сво­го представника;

3) призначення судом експертизи — до отримання її резуль­татів;

4) наявності інщих причин за обгрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, — до терміну, встановленого судом.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка може бути оскаржена.

Якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупи­нення провадження у справі, то воно поновлюється за клопо­танням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг проце­суальних строків продовжується. Провадження у справі про­довжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

Закриття провадження у справі Розвиток процесу з роз­гляду справи не завжди може продовжуватися і бути доведе­ним до ухвалення ріщення за наявності обставин, точно вста­новлених законом, тому подекуди провадження у справі за­кінчується без ухвалення судом ріщення. Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначений ст. 157 КАС України і свідчить про те, що процес виник: а) або не­правомірно за відсутності у заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, б) або не може бути продовже­ний з інших причин, у тому числі і волевиявлення сторін щодо розпорядження своїми правами, які викликають зазна­чені правові наслідки. Отже, підставами закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують неправомірність ви­никнення процесу і неправомірність його подальшого продов­ження. Тому закриття провадження у справі виключає можли­вість повторного порушення в суді тотожної справи'.

Суд закриває провадження у справі (ст. 157 КАС України): 1) якшо справу не належить розглядати в порядку адміністра­тивного судочинства. За наявності такої підстави закриття

провадження у справі суд зобов'язаний роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухва­ла суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом по­рядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка може бути оскаржена. Проте повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Узагальнюючи процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи, можемо відзначити, що за наявності певних ускладнюючих обставин розгляд справи судом може':

— бути перенесений на інший точно визначений строк — це відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді;

— тимчасово бути припинений на невизначений строк до усу­нення таких обставин — це залишення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження у справі;

— бути закінченим без ухвалення рішення — це закриття про­вадження у справі.

При цьому в одних випадках можливість ухвалення у даній справі рішення повністю виключається (закриття провадження У справі), в інших — тільки у цьому провадженні, а при усу­ненні обставин, що викликали такі наслідки, розгляд і ухва­лення рішення можливі, але в іншому самостійному прова­дженні у справі (залишення позовної заяви без розгляду). От­же, закінчення провадження без ухвалення судового рішення настає внаслідок закриття провадження у справі (ст. 157 КАС України) і залишення позовної заяви без розгляду (ст. 155 КАС України)^

Рекомендована література