Із метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку адміністративним судом проводиться попереднє судове засідання (ст. 111 КАС України).
Враховуючи специфічність назви частини стадії підготовки справи до судового — попереднє судове засідання, цілком виправданим, на нашу думку, є визнання, що таке засідання необхідне для того, аби з'ясувати готовність справи до розгляду та необхідність такого розгляду. Тому мета попереднього судового засідання, крім визначеної у КАС України, процесуально закріпити дії сторін щодо розпорядження предмета спору, здійснені при підготовці справи до судового розгляду, визначити обставини, які мають значення для справи, а також достатність доказів по справі'.
Оскільки, як було визначено у попередньому параграфі, попереднє судове засідання входить до складу стадії підготовки адміністративної справи до судового розгляду, то відповідно строк проведення такого судового засідання входить у загальний двомісячний термін розгляду та вирішення публічно-правового спору по суті (ч. 1 ст. 122 КАС України).
КАС України не встановлює вимог до процедури проведення попереднього судового засідання. Керуючись аналогією закону, при проведенні попереднього судового засідання можуть бути застосовані правила розгляду справи у судовому засіданні. Однак, на переконання деяких авторів", зустріч судді з обома сторонами може мати менш формальний характер, тобто без фіксації технічними засобами, у вигляді звичайного спілкування, без дотримання якоїсь наперед визначеної схеми. Це має сприяти вільному обміну думками між сторонами і суддею щодо можливостей примирення чи інших способів припинення спору щодо формування доказової бази тощо.
Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 2 ст. 111 КАС України).
Для врегулювання спору суд:
— з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову;
— з'ясовує, чи не визнає відповідач адміністративний позов;
— роз'яснює сторонам можливості щодо примирення.
Однак, якщо у зазначеному порядку спір не вдалося врегулювати, то суд переходить до вчинення таких процесуальних дій (ч. 4 ст. III КАС України):
1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;
2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;
4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.
За заявою однієї зі сторін про неможливість прибуття до суду попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо причини неприбуття будуть визнані судом поважними.
За результатами проведення підготовчого провадження у підсумку адміністративний суд, який здійснював підготовку адміністративної справи до судового розгляду, постановляє одну із таких ухвал (ст. 121 КАС України):
— про залишення позовної заяви без розгляду;
— про зупинення провадження у справі;
— про закриття провадження у справі;
закінчення підготовчого провадження і призначення
справи до судового розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду
Згідно із ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду у таких випадках:
1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір: І) між тими самими сторонами, II) про той самий предмет і III) на тих самих підставах;
4) позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.
Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. Разом із тим, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі,—до встановлення правонаступника;
2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи — до вступу у справу законного представника;
3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;
4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.
Поряд із обов'язковими підставами зупинення провадження у справі ч. 2 ст. 156 КАС України передбачено факультативні підстави такого зупинення. Такими підставами є:
1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженою медичною довідкою, шо перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, — до її одужання;
2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, — до повернення з відрядження;
3) призначення судом експертизи — до одержання її результатів;
4. наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, — до терміну, встановленого судом.
Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.
