Адміністративної справи та її особливості

Після підготовки справи до судового розгляду суд переходить до розгляду та вирішення адміністративної справи по суті. Розгляд і вирішення справ адміністративної юрисдикції адмі­ністративними судами представляє собою окрему

ну стадію, тобто відносно відокремлену, чітко визначену у часі сукупність процесуальних дій, об'єднаних конкретною процесуальною метою.

Стадія розгляду і вирішення справ адміністративної юрис­дикції відповідно до КАС України (Глава З "Судовий розгляд справи" Розділ III "Провадження в суді першої інстанціГ') от­римала назву судового розгляду справи.

Розглянемо типові ознаки, які характеризують судовий роз­гляд адміністративної справи:

_складається із сукупності об'єднаних спільною процесуаль­ною метою процесуальних дій;

— зміст стадії та порядок здійснення процесуальних дій ви­значено КАС України;

— судовим розглядом справи, як правило, справа адміністра­тивної юрисдикції завершується;

— судовий розгляд справи — обов'язкова, центральна стадія адміністративного процесу, під час якої суд розглядає та вирішує справи по суті, постановляє ухвали чи постанови;

— на даній стадії остаточно розв'язується спір між його учас­никами, визначаються взаємні права і обов'язки сторін;

— розгляд адміністративної справи у судовому засіданні обме­жений процесуальними строками;

— перелік учасників судового розгляду справи адміністратив­ної юрисдикції чітко визначений законодавством;

— стадія судового розгляду справи адміністративної юрисдик­ції складається з таких частин: 1) підготовча частина (ст.ст. 124-134 КАС України); 2) розгляд справи по суті (ст.ст. 135-151 КАС України); 3) судові дебати (ст. 152 КАС України); 4) ухвалення й проголошення судового рі-

. шення у справі (ст.ст. 153, 154, 160, 167 КАС України);

— судовий розгляд справи адміністративної юрисдикції—ін­ститут адміністративного процесуального права, інакше ка­жучи— система норм права, які регулюють суспільні від­носини між суддею (судом) і іншими учасниками процесу­альної діяльності при розгляді та вирішенні по суті справи адміністративної юрисдикції;

— судовий розгляд справи має місце під час провадження в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного прова­дження, провадження за винятковими та нововиявленими обставинами. Тобто, якщо рішення суду першої інстанції у справі переглядається у порядку апеляційного, касаційного провадження, у порядку провадження за винятковими об­ставинами або провадження за нововиявленими обставина­ми, то у межах цих проваджень також має місце стадія су­дового розгляду адміністративної справи;

— значення стадії розгляду адміністративної справи визначає­ться змістом діяльності суду першої інстанції і виконува­них ним функцій у цій частині розвитку адміністративного судочинства. Шляхом розгляду адміністративних справ здійснюються функції правосуддя та виконуються завдання адміністративного судочинства — захист прав, свобод і за­конних інтересів фізичних, юридичних осіб;

— судовий розгляд адміністративної справи відбувається у формі судового засідання, яке є зовнішньою формою судо­вого розгляду.

Виходячи із наведених ознак судового розгляду адміністра­тивної справи, можна навести декілька визначень цієї стадії.

По-перше, судовий розгляд адміністративної справи— це стадія адміністративного процесу, метою якої є всебічне дослі­дження обставин справи та вирішення її по суті судом першої інстанції.

По-друге, судовий розгляд адміністративної справи— ос­новна стадія адміністративного процесу, де найповніше прояв­ляються принципи адміністративного судочинства. Правосуддя в адміністративних справах здійснюється шляхом їх розгляду і вирішення у судовому засіданні. На даній стадії процесу суд досліджує та оцінює докази, встановлює фактичні обставини справи, визначає права та обов'язки сторін, постановляє судо­ве рішення відповідно до обставин справи і закону.

Судовому розгляду справи адміністративної юрисдикції пе­редують процесуальні дії учасників процесу і суду, сукупність яких утворює окремі, самостійні стадії адміністративного про­цесу. Виходячи з положень КАС України, цими стадіями є по­рушення справи адміністративної юрисдикції (відкриття про­вадження в адміністративній справі) (ст.ст. 104-107 КАС Ук­раїни) та підготовка справи до судового розгляду (ст. 110 КАС України).

Характеризуючи судовий розгляд адміністративної справи, зупинимось на загальних правилах здійснення цієї стадії.

1. Строк розгляду адміністративної справи визначений ст. 122 КАС України. Як визначено цією нормою, адміністра-

тивна справа має бути розглянута і вирішена протягом розум­ного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття прова­дження у справі, якщо інше не встановлено КАС України.

Як роз'яснено у ч. 1 п. 11 ст. З КАС України, розумний строк — найкоротший строк розгляду і вирішення адмініст­ративної справи, достатній для надання своєчасного (без не­виправданих зволікань) судового захисту порушених прав, сво­бод та інтересів у публічно-правових відносинах. Винятками з правила про двомісячний розгляд адміністративної справи слід вважати випадки, передбачені ч. 7 ст. 171, ч. 11 ст. 172, ч. 4 ст. 173, ч. 5 ст. 174, ч. 5 ст. 175, ч. 2 ст. 176, ч. 2 ст. 180, ч. 5 ст. 181, ч. 4 ст. 182, ч. З ст. 183 КАС України. Строки розгля­ду адміністративних справ, вказаних у перелічених статтях, становлять від 2 днів до 1 місяця або ж мають виконуватися невідкладно (ч. 4 ст. 173 КАС України).

Зменшення строку розгляду адміністративної справи у за­значених статтях обумовлюється такими двома факторами: специфікою справ та певною потребою.

Отже, першим фактором, який обумовлює зменшення строку розгляду адміністративних справ, є їх специфіка. До таких адміністративних справ відносять:

1) оскарження законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президен­та України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) оскарження законності та відповідності правовим актам ви­щої юридичної сили нормативно-правових актів мініс­терств, інших центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держав­них адміністрацій, органів місцевого самоврядування, ін­ших суб'єктів владних повноважень;

3) оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій;

4) провадження у справах щодо уточнення списку виборців;

5) провадження у справах про дострокове припинення повно­важень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності;

6) провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяль­ності державної виконавчої служби;

7) провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалі­зації права на мирні зібрання;

8) провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

Другим фактором, який обумовлює зменщення строку роз­гляду адміністративної справи є потреба:

— негайно поновити стан, який існував до порушення закон­них прав, свобод, інтересів громадян України,

— запобігти негативним наслідкам таких порушень (неможли­вість реалізувати виборче право, неправомірна, помилкова дія нормативно-правового акта органу виконавчої влади).

2. Місцем розгляду адміністративної справи відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України є спеціально обладнане при­міщення— зал судових засідань. Але в разі необхідності ок­ремі процесуальні дії можуть вчинятися за межами приміщен­ня суду.

3. Учасниками розгляду адміністративної справи є такі ос­новні групи суб'єктів:

1) суб'єкти, які здійснюють правосуддя в адміністративній справі — суддя або суд (ст.ст. 23-25 КАС України);

2) суб'єкти, які беруть участь у розгляді адміністративної справи:

а) з метою захисту власних прав, свобод, інтересів — сторони, треті особи (ст.ст. 47, 50, 53 КАС України);

б) з метою захисту прав, свобод, інтересів інших осіб — про­цесуальний представник. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні осо­би (ст.ст. 56, 60 КАС України);

3) суб'єкти, які сприяють здійсненню правосуддя, тобто які особисто не беруть участі у справі, однак своїми діями до­помагають здійсненню правосуддя в адміністративній спра­ві. Це такі суб'єкти, як секретар судового засідання, судо­вий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач (ст. 62 КАС України).

4. Учасники адміністративного процесу звертаються до суд­ді "Ваша честь". Таке звернення дисциплінує учасників адмі­ністративної справи, формує у них поважне ставлення, як до особистості судді, так і до органу державної влади —суду (ст. 134 КАС України).

5 Ходом судового засідання керує суддя, який здійснював підготовче провадження (ст. 123 КАС України); він забезпечує дотримання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного й об'єк­тивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.

б. Правосуддя в адміністративних судах здійснюється глас­но і відкрито. Гласність і відкритість адміністративного про­цесу (ст. 12 КАС України) полягає у тому, шо:

_особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не

брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути об­межені у праві на отримання в адміністративному суді, як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгля­ду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отри­мання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішен­ня;

— кожен має право знайомитися в установленому законодав­ством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розгля­нутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної ін­формації про особу, державної чи іншої таємниці, що охо­роняється законом;

— розгляд справ в адміністративних судах проводиться від­крито. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення держав­ної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах мало­літньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом;

розгляд справи в закритому судовому засіданні проводить­ся з дотриманням усіх правил адміністративного судочин­ства. Під час розгляду справи в закритому судовому за­сіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — експерти, спеціалі­сти, перекладачі та свідки;

— якщо під час закритого судового засідання буде встанов­лено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушен­ням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні;

— під час судового розгляду справи в судовому засіданні за­безпечується повне фіксування судового засідання за допо­могою звукозаписувального технічного засобу;

— особи, присутні в залі судового засідання, можуть викори­стовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукоза­пису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'­єктами владних повноважень;

— судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбу­вався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголо­шується лише резолютивна частина рішення.

7. Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених КАС України, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (внаслідок задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб (ст. 150 КАС України).

Суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву її розгляду, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не при­були або яких суд вперше залучає до участі в адміністратив­ному процесі, викликаються в судове засідання повістками. У пазі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухва­лою суду свідків не допитують і викликають знову.

Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд по­чинається спочатку. У разі, коли сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі якшо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.

Якщо ж в розгляді справи було оголошено перерву, прова­дження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.