Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості постановлення

У разі якщо постановляється судове рішення, яким проваджен­ня у справі зупиняється чи закривається, позовна заява зали­шається без розгляду або приймається рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, воно викладається у формі ух­вали (акт застосування норм процесуального права, спрямова­ний на вирішення окремих питань, що виникли у процесі роз­гляду адміністративної справи).

Як вже зазначалося раніше, судова ухвала —це рішення суду, яким суд вирішує питання, що виникають у зв'язку і з приводу розгляду і виріщення матеріально-правового спору, який є об'єктом адміністративного процесу.

На відміну від постанови адміністративного суду, якою ви­рішується подальша доля об'єкта адміністративного процесу, ухвали стосуються питань, які виникають у зв'язку та з при­воду розгляду справи і не вирішують справу по суті, відтак їх може бути декілька по одній і тій самій адміністративній справі, на відміну від постанови, яка, як правило, у справі постановляється одна.

Види судових ухвал різноманітні і їх можна класифікувати за такими критеріями':

1) За суб'єктним критерієм (хто виносить):

— одноособові: виносяться суддею, який одноособово розгля­дає справу (ст. 23 КАС України);

— колегіальні: виносяться судом при колегіальному розгляді справи (ст. 24 КАС України).

2) За формою, в якій виражаються ухвали:

._протокольні: заносяться в протокол судового засідання (на­приклад, про відкладення розгляду справи);

_у вигляді окремого процесуального документа (наприклад,

про залишення позовної заяви без руху).

3) За змістом:

— підготовчі ухвали: вирішуються окремі питання підготовки справи до судового розгляду (прийняття рішення про ви­требування документів та інших матеріалів; призначення експертизи; вирішення питання про залучення третіх осіб);

— ухвали з поточних питань, які виникають під час розгляду справи (наприклад, заміна неналежної сторони, повернення до з'ясування обставин у справі);

— припинювальні ухвали (наприклад, про залишення позовної заяви без руху);

— заключні ухвали (наприклад, про закриття провадження у справі, про зупинення провадження у справі);

— ухвали, прийняті з приводу винесеної постанови (наприк­лад, щодо виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовій постанові);

— окремі ухвали.

4) Залежно від судової інстанції, що постановляє ухвалу:

— ухвали окружних (місцевих) адміністративних судів;

— ухвали апеляційних адміністративних судів;

— ухвали Вищого адміністративного суду України.

Ухвали викладаються окремим документом з питань, які за­кріплені ч. 4 ст. 160 КАС України: 1) залишення позовної зая­ви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття прова­дження в адміністративній справі; 4) об'єднання та роз'єд­нання справ; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого ад­міністративного суду; 9) забезпечення адміністративного позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевид­них арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додатко­вого судового рішення; 13) роз'яснення постанови; 14) зупи­нення провадження у справі; 15) закриття провадження у спра­ві; 16) залишення позовної заяви без розгляду; 17) інших пи­тань, які вирішуються поза судовим розглядом.

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Ухвали, які викладаються окремим документом, постанов­ляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.

Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, зано­сяться секретарем судового засідання у протокол судового за­сідання.

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошують­ся негайно після їх постановлення.

Ухвала, що викладається окреміш документом, складаєть­ся з таких частин (ст. 165 КАС України):

• вступна частина із зазначенням: дати і місця її постанов­лення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

• описова частина із зазначенням: суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питан­ня, що вирішується ухвалою;

• мотивувальна частина із зазначенням: мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постанов­ляючи ухвалу;

• резолютивна частина із зазначенням: висновків суду, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та ії ос­карження.

Якщо ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, тоді вони заносяться секретарем судового засідання у прото­кол судового засідання.

В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кім­нати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошують­ся негайно після їх постановлення.

Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу та направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усу­нення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ст. 166 КАС України). Про вжиті заходи суд повідомляєн не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

Отже, окремі ухвали — один із способів усунути причини правопорушень. Вони стосуються питань, які виходять за межі основного спору, але пов'язаних із ними, і спрямовані на усу­нення виявлених судом у процесі розгляду справи порушень закону, недоліків у роботі, протизаконних вчинків окремих суб'єктів владних повноважень.

Окремо у КАС України визначено також зміст ухвали су­ду апеляційної інстанції та випадки її постановлення (ст.ст. 205, 206 КАС України).

Так, розглянувши апеляційну скаргу, адміністративний суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі:

— залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення — без змін;

— зміни ухвали суду першої інстанції;

— скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;

— скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;

— визнання судового рішення нечинним і закриття проваджен­ня у справі;

— скасування ухвали суду і направлення справи на новий роз­гляд до суду першої інстанції.

Ухвала адміністративного апеляційного суду складається таких частин:

вступна частина із зазначенням: дати й місця ії поста­новлення; найменування адміністративного суду апеляцій­ної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі.

• описова частина із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстан­ції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скар­гу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції об­ставин.

• мотивувальна частина із зазначенням: встановлених су­дом апеляційної інстанції обставин із посиланням на дока­зи, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

• резолютивна частина із зазначенням: висновку суду апе­ляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; роз­поділу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростову­ються доводи, що містяться у скарзі.

У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість цього рішення. Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду пер­шої інстанції при новому розгляді справи.

Крім того, судом апеляційної інстаніїії може бути поста­новлена окрема ухвала (ст. 208 КАС України) у випадках і в порядку, встановлених ст. 166 КАС України. Зокрема, суд апе­ляційної інстанції може постановити окрему ухвалу в разі до­пущення судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до КАС України суд касаційної інстанції (Ви­щий адміністративний суд України, Верховний Суд України), розглянувши касаційну скаргу, постановляє ухвалу або поста­нову (ст. 230, 232 КАС України).

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу в разі: 1) залишення касаційної скарги без задоволення, а судових

рішень — без змін;

2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд;

3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

4) скасування судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій і залишення позовної заяви без розгляду або за­криття провадження;

5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій такими, що втратили законну силу і закриття про­вадження;

6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.

Тобто з усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.

Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які бе­руть участь у справі, в порядку, встановленому ст.ст. 160 і 167 КАС України.

Ухвала суду касаційної інстанції складається з таких час­тин:

• вступна частина із зазначенням: дати і місця постановлен­ня; найменування адміністративного суду, прізвищ та іні­ціалів суддів і секретаря судового засідання; імен (наймену­вань) осіб, які беруть участь у справі.

• описова частина із зазначенням: короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень; узагаль­нених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагаль­неного викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судами першої та апеляційної інстан­цій обставин.

• мотивувальна частина із зазначенням: мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

• резолютивна частина із зазначенням: висновку суду каса­ційної інстанції по суті вимог касаційної скарги; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою закон­ної сили та її оскарження.

У разі коли касаційна скарга залишається без задоволення, в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються доводи, що в ній містяться. У разі скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в ухвалі за­значається, у чому полягала їхня незаконність.

В разі допущення судом першої чи касаційної інстанцій по­рушень норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень, суд каса­ційної інстанції може постановити окрему ухвалу.