Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Визначити гематокритний показник, зробити висновки. 8 страница




4) Апнейстичний центр розташований у нижній частині мосту:

- стимулює вдих, викликаючи глибокий і тривалий вдих. Його роль можна виявити в експерименті тільки після перерізу обох блукаючих нервів та порушення зв’язку пневмотаксичного центру з дорзальними дихальними нейронами.

Роль кори головного мозку: дихання регулюється свідомо, людина може робити гіпервентиляцію або гіповентиляцію, затримувати дихання під час розмови, співу та інше. Дихання регулюється довільно за участю нейронів кори головного мозку; в цьому випадку інформація від вищих ЦНС надходить до мотонейронів дихальних м’язів поза локальним дихальним центром: “Вищі відділи ЦНС”→ “мотонейрони спинного мозку” → “дихальні м’язи”.

Роль рецепторів у регуляції дихання.

1) Центральні хеморецептори довгастого мозку:

- Чутливі до зміни концентрації іонів Н+ у цереброспінальній рідині (ЦСР)

- СО2 дифундує з артеріальної крові до ЦСР через гемато-енцефалічний бар’єр, де під впливом карбоангідрази утворюється вугільна кислота (СО2 + Н2О= Н2СО3), яка дисоціює до Н+ + НСО3-, а іони Н+ безпосередньо діють на центральні хеморецептори, інформація від яких передається до дорзальних інспіраторних нейронів, які активуються при підвищенні рСО2 артеріальної крові, що призводить до збільшення вентиляції легень.

2) Периферичні хеморецептори каротидних і аортальних тілець:

- При збільшенні рСО2 у артеріальній крові активуються периферичні хеморецептори, що призводить до збільшення вентиляції легень, але їх роль значно менша (15%), ніж центральних хеморецепторів (85%), які активуються пізніше.

- При зменшенні рО2 у артеріальній крові стимулюються периферичні хеморецептори, переважно каротидного тільця (при умові, що рО2 < 60 мм рт.ст. )

- При зменшенні рН артеріальної крові стимулюються переважно каротидні хеморецептори незалежно від зміни рСО2.

- Механізм активації периферичних хеморецепторів: це вторинні хеморецептори – гломусні клітини, що входять до аортального і каротидного тілець у відповідь на зміни Po2, Pco2 и pH зменшують проникність для калію іонних каналів, що розташовані у мембрані, що призводить до деполяризації мембрани, збільшення проникності її для іонів кальцію, наслідком чого є виділення медіаторів, які взаємодіють з постсинаптичними мембранами аферентних нервових волокон де генерується постсинаптичний потенціал з подальшою генерацією ПД, що передають інформацію до ДДГ у складі ІХ і Х пари черепних нервів.

3) Рецептори розтягнення легень:

- розташовані в гладких м’язах бронхів, у дорослої людини активуються при наповненні легень повітрям під час вдиху, коли дихальний об’єм перевищує 1 л, наприклад, при фізичній роботі;

- від РРЛ інформація передається аферентними волокнами блукаючого нерва до дорзальної дихальної групи нейронів, що призводить до припинення вдиху і прискорення видиху (рефлекс Геринга – Брейєра), при цьому величина ДО має бути більше 1,0 л.. Вони більш важливі для координації дихального акту у новонароджених, ніж у дорослих людей, бо активуються при кожному вдиху. На спрощеній схемі представлено рефлекторну дугу рефлексу Геринга – Брейєра:

4) Іритантні рецептори:

- ці механорецептори розташовані у повітроносних шляхах (ПВШ) між епітеліальними клітинами;

- стимулюються при вдиханні пилу, холодного повітря, деяких газів;

- реагують також при наповненні повітрям легень, але швидко адаптуються;

- інформація передається аферентними волокнами блукаючого нерва до дорзальних дихальних нейронів, що призводить до бронхоконстрикції, кашлю (захисні рефлекси) та частого поверхневого дихання.

5) J-рецептори (юкстакапілярні):

- розташовані у стінці альвеоли, яка тісно прилягає до капілярів;

- активуються при набряку в інтерстиційному просторі між стінкою альвеоли і капіляра;

- активація призводитьдо закриття гортані, апное, після чого виникає часте поверхневе дихання

6) Рецептори суглобів і мязів (пропріорецептори):

- активуються під час руху кінцівок;

- важливі для стимуляції дихання при фізичному навантаженні;

- має місце зворотний зв’язок від дихальних м’язів.

7) Рецептори шкіри та вісцеральні рецептори:

- передають інформацію у дихальний центр;

- може виникати гіпервентиляція під час болю, зміни температури шкіри, іншій активації.

Регуляція дихання при фізичній роботі

Регуляція дихання при фізичному навантаженні в нормальних фізіологічних умовах здійснюється завдяки:

1) Впливу вищих моторних центрів - кори головного мозку не тільки на моторні центри стовбура мозку та спінальні мотонейрони, що забезпечують рухові акти, але й на дихальний та гемодинамічний центри.

2) Інформації від пропріорецепторів суглобів та м’язів, яка надходить не тільки до моторних центрів, але й призводить до активації дихального центру. Навіть пасивний рух кінцівок збільшує вентиляцію легень в декілька разів.

Спрощена схема контуру регуляції дихання при фізичному навантаженні:

Фізичне навантаження викликає збільшення інтенсивності метаболізму, що супроводжуються такими інтегрованими змінами:

1) Збільшується вентиляція легень (частота, глибина дихання), бо збільшується споживання кисню і виділення вуглекислого газу.

2) Середні величини РО2, РСО2 в артеріальній крові не збільшуються при середніх фізичних навантаженнях завдяки відповідному збільшенню вентиляції легень.

3) У венозній крові, що відтікає від м’язів, збільшується РСО2, вуглекислий газ транспортується до легень, де й виділяється з організму.

4) Стимули, що збільшують вентиляцію легень при фізичних навантажень, йдуть від моторної зони кори не тільки до мотонейронів скелетних м’язів, а також до локального дихального центру та гемодинамічного центру (ГДЦ).

5) Легеневий кровообіг збільшується, що збільшує поверхню дифузії газів і дифузійну здатність легень (ДЗЛ).

Адаптація дихання до височини.

Адаптація або акліматизація до височини здійснюється завдяки таким регуляторним механізмам:

1) Напруга кисню в артеріальній крові РО2 зменшується – виникає гіпоксемія, бо на височині парціальний тиск кисню у повітрі зменшений.

2) Гіпоксемія призводить до стимуляції периферичних хеморецепторів, коли напруга кисню в артеріальній крові ≤ 60 мм рт.ст, наслідком чого є виникнення гіпервентиляції, гіпокапнії, дихального алкалозу.

3) Гіпоксемія стимулює утворення в нирках еритропоетинів, які збільшують еритропоез у кістковому мозку, збільшується кількість еритроцитів, кількість гемоглобіну як засобів транспортування кисню, і, відповідно – киснева ємність крові (КЄК).

4) В умовах гіпоксемії збільшується в еритроцитах концентрація 2,3-ДФГ, що призводить до зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну праворуч – зменшення спорідненості гемоглобіну до О2, що полегшує віддачу кисню до тканин.

5) Наслідком гіпоксемії є констрикція легеневих судин, що призводить до збільшення опору і збільшення тиску в легеневій артерії, збільшення роботи правого шлуночка і збільшенні його маси – гіпертрофії.

Зазначені зміни представлені на схемі контуру регуляції:

У тканинах також відбуваються пристосувальні реакції – збільшується кількість міоглобіну у м’язових волокнах, в тканинах збільшується вміст цитохромоксидази.

Таким чином, не зважаючи на зменшення РО2 в артеріальній крові збільшується КЄК, що дозволяє забезпечити споживання тканинами кисню, адекватного потребам метаболізму.

Регуляція першого вдиху новонародженої дитини

У новонародженої дитини виникає перший вдих через короткий час – до 30 с після народження, а ритмічне дихання – через 60-90 с. Стимуляцію інспіраторних нейронів викликають багато факторів, але серед них слід звернути увагу на такі:

1) гіперкапнія – дихання новонародженої дитини повітрям, у якому міститься 3%СО2 збільшує вентиляцію легень на 15%;

2) збільшення концентрації іонів водню;

3) гіпоксія, до якої дихальний центр новонародженої дитини стійкий;

4) подразнення механорецепторів, ноціцепторів шкіри, вестибулорецепторів, рецепторів інших сенсорних систем;

5) зниження температури шкіри збільшує вентиляцію легень на 30% і є одним з важливих механізмів стимуляції дихального центру при народженні; якщо вдих не відбувається відразу, то тоді стимуляція дихання здійснюється завдяки гіперкапнії та гіпоксемії (активація центральних і периферичних хеморецепторів);

6) звільнення повітроносних шляхів (ПШ) від рідини – усунення “рефлексу пірнальника”.

Регуляція опору повітроносних шляхів (ПШ).

Діаметр ПШ залежить від тонусу гладких м’язів, на які впливають такі регуляторні чинники:

1) Парасимпатичні холінергічні нерви у складі блукаючого нерва медіатор ацетилхолін викликає значне скорочення гладких м’язів при взаємодії з М-холінорецепторами.

2) Симпатичні адренергічні нерви медіатор норадреналін та опосередковане виділення гормону адреналіну викликають розслаблення гладких м’язів при взаємодії з бета-2-адренорецепторами, але у людини ефекти симпатичної нервової системи, в тому числі опосередковані (через наднирники), відіграють незначну роль у нормальній регуляції опору ПШ.

3) Неадренергічні, нехолінергічні нервиу складі блукаючого нерва медіатор субстанція Р – викликає бронхоспазм, медіатор ВІП (вазоінтестинальний пептид) - викликає бронходилятацію

4) Фактори гуморальної регуляції, що продукуються при запальних (захисних) реакціях:

- гістамін, цитокіни, інтерлейкіни, брадикінін, простагландіни викликають скорочення гладких м’язів бронхів, цитотоксичну дію на епітелій ПВШ;

- в нормальних фізіологічних умовах епітелій ПШ продукує епітеліальний фактор розслаблення, що призводить до бронходилятації; при пошкодженні епітелію збільшується можливість бронхоспазму.

Впливи чинників, що викликають розслаблення гладких м’язів (бронходилятацію) повітроносних шляхів (ПШ) а також їх скорочення (бронхоконстрикції), представлені спрощено на схемі:


 

5.Матеріали для самоконтролю

5.1. Дайте відповіді на питання

1) Що буде з диханням, якщо у тварини перерізати блукаючі нерви?

2) Які з перелічених чинників сприяють збільшенню вентиляції під час помірного фізичного навантаження: а) рефлекси від пропріорецепторів кінцівок; б) збільшення температури тіла; в) зниження рівня РО2 в артеріальній крові; г) збільшення рівня РСО2 в артеріальній крові?

3) Де містяться іритантні рецептори? Який рефлекс спостерігатиметься під час їхнього подразнення?

4) Чому аквалангисти-аматори не повинні заповнювати балони чистим киснем?

5) Що відбудеться з диханням у людини при однобічному пневмотораксі?

6) Що таке диспное? У яких випадках воно може бути?

7) Від яких рецепторів починається рефлекс Герінга—Брейєра?

8) Як вплине на дихання людини, що лежить, згинання і розгинання її ніг іншою людиною?



5.2.Виберіть правильну відповідь

1. Після ушкодження спинного мозку на рівні 6 хребця у людини матиме місце

A. дихання нормальне

B. діафрагмальне дихання

C. за участю міжреберних м’язів

D. повільне глибоке дихання

E. зупинка дихання

2.Після перерізу стовбура мозку між мостом і довгастим мозком у тварини матиме місце

  1. дихання нормальне
  2. діафрагмальне дихання
  3. за участю міжреберних м’язів
  4. повільне глибоке дихання
  5. зупинка дихання

3.Післе перерізу стовбура мозку між заднім і середнім мозком у тварини матиме місце

  1. нормальне дихання
  2. діафрагмальне дихання
  3. дихання за участю міжреберних м’язів
  4. повільне глибоке дихання
  5. відсутність дихання

4.Після перерізу між довгастим і спинним мозком у тварини матиме місце

  1. нормальне дихання
  2. діафрагмальне дихання
  3. за участю міжреберних м’язів
  4. повільне глибоке дихання
  5. відсутність дихання

5.Після перерізу двох блукаючих нервів у тварини матиме місце

  1. нормальне дихання
  2. діафрагмальне дихання
  3. за участю міжреберних м’язів
  4. повільне глибоке дихання
  5. відсутність дихання

6.Гіперкапнія найбільше підвищує легеневу вентиляцію, безпосередньо активуючи:

  1. каротидні хеморецептори
  2. аортальні хеморецептори
  3. аортальні барорецептори
  4. центральні хеморецептори
  5. іритантні рецептори

 

7.Гіпоксемія викликає гіпервентиляцію, безпосередньо впливаючи на

  1. центральні хеморецептори
  2. каротидні хеморецептори
  3. іритантні рецептори
  4. J-рецептори
  5. рецептори легеневих судин

8.У людини після введення бета2-адреноблокаторів виникла задишка – збільшилась частота і глибина дихання, це є наслідком, перш за все:

  1. бронхоспазму
  2. гіпертензії
  3. гіпокапнії
  4. алкалозу
  5. гіпероксії

9.У людини після тривалої діареї рН артеріальної крові – 7,25, рСО2 арт. – 30 мм рт.ст., артеріальний тиск –100/80 мм рт. ст. Зменшення напруги вуглекислого газу в артеріальній крові є наслідком, перш за все

  1. гіповентиляції при алкалозі
  2. гіпервентиляції при ацидозі
  3. гіпервентиляції при гіпоксемії
  4. гіповолюмії при діареї
  5. гіпотензії внаслідок діареї

10. При перебуванні людини в горах на висоті 1000 м над рівнем моря матиме місце збільшення легеневої вентиляції перш за все внаслідок:

  1. гіперкапнії
  2. гіпоксемії
  3. ацидозу
  4. гіпотензії
  5. алкалозу

 


 

Протокол пратичного заняття №14. “_____”_______200_____





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3939 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Лаской почти всегда добьешься больше, чем грубой силой. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2354 - | 2220 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.