Результати роботи:
Початкова частота скорочення серця за 1 хв.____________________
Після натискування на очні яблука частота скорочення серця за 1 хв.______________
Висновки:
1) Рефлекторне ___________________частоти скороченния, що виникло при
натискуванні на очні яблука, є наслідком дії на водій ритму серця СА вузол
________
2) Схема рефлекторної дуги око-серцевого рефлексу:
Робота 6. Дослідження in situ впливу адреналіну та ацетилхоліну на діяльність серця жаби
Мета роботи: вивчити характер і механізм впливу адреналіну й ацетилхоліну на діяльність серця жаби.
Для роботи потрібні: набір інструментів для препарування, установки для реєстрації механокардіограми, препарувальна дощечка, піпетки, розчини адреналіну гідротартрату (2 • 10-4 г/л), ацетилхоліну хлориду (2 • 10-4 г/л), атропіну сульфату (5 • 10-4 г/л), анаприліну (5-10-4 г/л), Рінгера; жаба.
Хід роботи. 3нерухомити жабу шляхом руйнування головного і спинного мозку. Розташувати жабу на дощечці, розітнути грудну клітку, видалити перикард, звільнивши серце. Верхівку серця захопити серфіном; нитку серфіну з’єднати з важелем міографа. 3аписати вихідну механокардіограму, визначити ЧСС.
3а допомогою піпетки нанести на поверхню серця 1 краплю розчину ацетилхоліну (2-10—4 г/л), записати кардіограму, підрахувати ЧСС. Визначивши характер впливу ацетилхоліну, відмити серце розчином Рінгера. Після цього знову записати вихідну механокардіограму, нанести на поверхню серця 1—2 краплі розчину атропіну сульфату, а через 20—30 с розчин ацетилхоліну. Після дії кожної речовини записати механокардіограму, підрахувати ЧСС.
Після ретельного відмивання серця розчином Рінгера дослід повторити шляхом нанесення на поверхню серця 1 краплі розчину адреналіну гідротартрату. Після записування механокардіограми і визначення ЧСС серце знову відмивають розчином Рінгера. 3апис механокардіограми, визначення ЧСС проводять у вихідному стані, через 20—30 с після нанесення на його поверхню 1—2 крапель розчину анаприліну. Далі наносять 1 краплю розчину адреналіну гідротартрату на серце, реєструють ті ж показники.
Результати роботи:
Висновки:
Виконати завдання
Завдання 1.
Як і чому позначиться введення людині блокатора бета-адренорецепторів анаприліну на:
1) частоті скорочення серця; 2) силі серцевих скорочень; поясніть фізіологічні механізми цих змін.
Відповідь:
Завдання 2.
При оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнини можлива рефлекторна зупинка серця. Поясніть, за участю яких автономних нервів можлива така дія на серце, як це можна попередити?
Відповідь:
Завдання 3.
При внутрішньовенному введенні розчину хлориду кальцію людина відчула серцебиття – збільшилась частота і сила скорочення серця. Поясніть механізми зазначених змін у діяльності серця.
Відповідь:
Завдання 4.
Внутрішньовенне введення тварині розчину хлориду калію призвело до зупинки серця. Поясніть механізм розвитку змін, що викликали зупинку серця?
Відповідь:
Протокол перевірено. ________________________
(підпис викладача, дата)
Література
Основна
1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І.Філімонова/ К.: Здоров’я, 1994 – С. 315-323
2. Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С. 295-307.
Додаткова
Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. – Львів, БаК, 2002 - С. 523-527
Практичне заняття 9
Роль судин у кровообігу. Дослідження артеріального тиску в людини.
1.Актуальність теми
Опанування законами гемодинаміки дає можливість лікарю виявляти причини порушення кровообігу та знаходити шляхи для їх нормалізації.
Артеріальний тиск є інтегральним показником гемодинаміки, підтримання якого в межах фізіологічних величин є однією з умовою усунення факторів ризику для розвитку патологічних змін кровообігу.
2.Навчальні цілі
Ø Пояснювати основні закономірності гемодинаміки та інтерпретувати її показники (об’ємна та лінійна швидкість руху крові, кров’яний тиск, загальний периферичний опір).
Ø Трактувати роль різних відділів судинного русла у кровообігу
Ø Аналізувати вікові особливості кровообігу.
Ø Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження показників кровообігу.
Ø Вимірювати й інтерпретувати величину артеріального тиску в людини.
3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
| Термін | Визначення |
| Систолічний тиск | Це найбільший тиск крові в артеріальних судинах під час систоли шлуночків серця |
| Діастолічний тиск | Це найменший тиск крові в артеріальних судинах під час діастоли шлуночків серця. |
| Пульсовий тиск | Це різниця між систолічним і діастолічним тиском. |
| Середній тиск | Це середнє значення тиску в артеріальних судинах протягом серцевого циклу. Його величина дорівнює сумі діастолічного тиску й 1/3 пульсового тиску. |
| Амортизуючи судини | Це аорта і великого діаметру артерії, які завдяки еластичності стінки зменшують силу гідродинамічного удару під час серцевого викиду крові. |
| Прекапілярні судини опору | Це артерії малого діаметру й артеріоли, які мають найбільший опір і змінюють його, регулюючи течію крові до капілярів. |
| Судини обміну | Це капіляри, через стінку яких здійснюється обмін води і речовин завдяки градієнту тисків по обидві сторони стінки капіляру. |
| Посткапілярні судини опору | Це венули, які змінюють свій опір, регулюючи течію крові від капілярів. |
| Ємнісні судини | Це вени, які мають найменший опір і найбільшу здатність до розтягнення та депонування крові. |
3.2.Теоретичні питання
1) Функціональна структура судинного русла і роль його ланок у гемодинаміці.
2) Чинники, які забезпечують рух крові судинами, його безперервність і односпрямованість.
3) 3міни судинного опору, кров'яного тиску і швидкостікровотоку в різних ланках судинного русла.
4) 3міни в'язкості крові за ходом судинного русла.
5) Артеріальний і венозний тиск, методи реєстрації, чинники, що впливають на їх величину.
3.2.Практичні роботи
1) Вимірювання артеріального тиску в людини.
2) Спостереження за рухом крові в судинах плавальної перетинки лапки жаби.
4.Зміст
Основні закономірності руху крові.
Рух крові здійснюється кровоносними судинами, які разом із серцем утворюють єдине коло кровообігу, бо серце фактично виконує роль не одного, а двох насосів, якими є: 1) ліве передсердя і лівий шлуночок, кров з якого під час періоду вигнання систоли викидається в аорту (“велике коло кровообігу”); а також 2) праве передсердя і правий шлуночок, кров з якого під час періоду вигнання систоли викидається в легеневу артерію (“мале коло кровообігу”). Спрощена схема єдиного кола кровообігу має такий вигляд:
Спрямований рух крові по кровоносних судинах здійснюється за градієнтом тисків на кожній ділянці судинного русла, неперервність руху крові по судинах при ритмічній роботі серця як насоса, здійснюється завдяки еластичності судин.
Кількість крові, що протікає за 1 хв. (ХОК або Q л/хв.) через будь який поперечний переріз єдиного кола кровообігу, залежить від градієнту тисків (ΔР) на початку і в кінці ділянки судинного русла і гідродинамічного опору (R) руху крові відповідно з основним рівнянням гемодинаміки: Q = ΔР: R.
Опір судин (R) руху крові за формулою Пуазейля залежить від таких чинників: в’язкості крові (η); довжини судин (l), сумарного радіусу кровоносних судин у четвертому ступені (r4): R = 8 η l / π r4.
Лінійна швидкість руху крові в кровоносних судинах (v м/с)прямо пропорційна ХОК (Q) й обернено пропорційна площі поперечного перерізу судин (S м2): v = Q: S, де S = π r2.
Течія крові у кровоносних судинах є ламінарною (лінійним потоком), бочисло Рейнольдcа (Re) в нормі не перевищує 2000. Коли число Re стає понад 3000 завжди виникає турбулентна течія, причиною цього може бути збільшення лінійної швидкості руху крові через звужені судини, або зменшення в’язкості крові, наприклад, при зменшенні гематокриту.
Ємність судин (С) обумовлена їх здатністю розтягуватися (розтяжністю) при збільшенні в них об’єму крові: вона прямо пропорційна об’єму крові (V) й обернено пропорційна тиску крові в судинах (Р): С = V / Р. Ємність венозних судин значно більша ніж ємність артеріальних судин, внаслідок цього більший об’єм крові міститься у венах, ніж в артеріях. З віком розтяжність артеріальних судин зменшується, їх ємність стає ще меншою.
Артеріальний тиск у системних судинах.
Є пульсуючим тиском і змінюється під час серцевого циклу.
Систолічний тиск - це найбільший тиск крові в артеріальних судинах під час серцевого циклу й обумовлений систолою лівого шлуночка серця. Його величина в нормі може бути в межах 100 мм рт.ст - 139 мм рт.ст., оптимальна величина – 120 мм рт.ст.
Діастолічний тиск - е найменший тиск крові в артеріальних судинах під час серцевого циклу й обумовлений діастолою лівого шлуночка серця. Його величина в нормі може бути в межах 60 мм рт.ст. - 89 мм рт.ст., оптимальна величина – 80 мм рт.ст.
Пульсовий тиск - це різниця між систолічним і діастолічним тиском. Його обумовлює величина СО крові. Під час вигнання крові з лівого шлуночка артеріальний тиск значно збільшується із за відносно малої ємності аорти й артерій. Завдяки тому, що опір кровоносних судин під час систоли не змінюється, пульсовий тиск збільшується так само, як збільшується систолічний тиск.
Середній артеріальний тиск – середній артеріальний тиск протягом серцевого циклу, величина якого залежить від систолічного, діастолічного тисків і тривалості серцевого циклу: може бути приблизно розрахований як сума діастолічного тиску й 1/3 пульсового тиску.
Чинники, від яких залежить величина артеріального тиску (Ра) крові, визначені основним рівнянням гемодинаміки:
Спрощено можна представити фізичні чинники, від яких залежить велична артеріального тиску, такою схемою:
5.Матеріали для самоконтролю
5.1. Дайте відповідь на питання
1) Серце викидає в аорту за 1 хв 5 л крові. Скільки крові проходитиме через капіляри і порожнисті вени?
2) Яка ділянка судинного русла чинить найбільший опір току крові?
3) Рівень артеріального тиску людини в одному дослідженні досягає 115/70 мм рт. ст. (15,3/9,3 кПа), в другому—180/75 мм рт. ст. (24/10 кПа), в третьому — 120/95 мм рт. ст. (16/12,7 кПа). Які чинники можуть зумовити зазначені зміни тиску крові?
4) Визначити швидкість поширення пульсової хвилі у людини віком 25 років, якщо віддаль між датчиками сфігмографа становить 50 см, а час запізнення “периферичного” пульсу — 0,09 с? Від яких чинників залежить швидкість поширення артеріального пульсу?
5.2.Виберіть правильну відповідь
1.У людини хвилинний об’єм крові дорівнює 5 л. Якою є об’ємна швидкість руху крові через судини легень у цієї людини?
A. 5 л
B. 4 л
C. 3 л
D. 2,5 л.
E. 2 л
2.Які з наведених судин забезпечують безперервну течію крові, незважаючи на те, що серце викидає кров окремими порціями?
A. Амортизаційні
B. Прекапілярні судини опору
C. Обміну
D. Посткапілярні судини опору
E. Ємнісні
3.У людини величина системного артеріального тиску 160/80 мм рт.ст. Що з наведеного є головною причиною зміни тиску?
A. Збільшення насосної функції лівого серця
B. Збільшення насосної функції правого серця
C. Збільшення загального периферичного опору
D. Збільшення об’єму циркулюючої крові
E. Зменшення еластичності амортизаційних судин
4.У людини величина системного артеріального тиску 130/100 мм рт.ст. Що з наведеного є головною причиною зміни тиску?
A. Збільшення насосної функції лівого серця
B. Збільшення насосної функції правого серця
C. Збільшення загального периферичного опору
D. Збільшення об’єму циркулюючої крові
E. Зменшення еластичності амортизаційних судин
5.У людини величина системного артеріального тиску 80/60 мм рт.ст. Що з наведеного є головною причиною зміни тиску?
A. Зменшення насосної функції лівого серця
B. Зменшення насосної функції правого серця
C. Зменшення загального периферичного опору
D. Зменшення об’єму циркулюючої крові
E. Зменшення еластичності амортизаційних судин
6.У людини центральний венозний тиск 10 мм рт. ст. Це може бути наслідком зменшення:
A. насосної функції лівого серця
B. насосної функції правого серця
C. загального периферичного опору
D. об’єму циркулюючої крові
E. еластичності амортизаційних судин
7.У людини відбулося системне збільшення тонусу артеріол. Наслідком цього буде збільшення:
A. Об’єму циркулюючої крові
B. Центрального венозного тиску
C. Периферичного венозний тиску
D. Загального периферичного опору
E. Фільтраційного тиску у капілярах
8.У людини збільшений центральний венозний тиск. Це призведе до збільшеного руху води:
A. З інтерстицію до капілярів
B. З капілярів до інтерстицію
C. З інтерстицію до клітин
D. З клітин до інтерстицію
E. Змін руху води не буде
9.Лінійна швидкість руху крові у капілярах є найменшою, тому що капіляри мають:
A. Найменшу довжину
B. Найменший радіус
C. Найтоншу стінку
D. Найбільшу площу поперечного перерізу
E. Великий опір
10.Який з наведених чинників найбільшою мірою впливає на опір руху крові окремої судини?
A. Радіус
B. Довжина
C. В’язкість крові
D. Товщина стінки
E. Лінійна швидкість руху крові
Протокол практичного заняття №9. ”____”_______200_____
Робота 1. Вимірювання артеріального тиску у людини
Величина артеріального тиску є однією із константних величин організму, за якою можна судити про роботу серця і стан судин. Аускультативний метод вимірювання кров'яного тиску Короткова ґрунтується на вислухуванні звуків, що виникають при стисненні судини манжеткою і порушенні внаслідок цього ламінарного руху струменя крові у звуженій ділянці. Цей метод дозволяє вимірювати як систолічний, так і діастолічний тиск.
Мета роботи: Визначити величину артеріального тиску, проаналізувати отримані результати
Для роботи потрібні: ртутний або пружинний манометр, фонендоскоп.
Хід роботи. Пацієнта садять боком біля стола. Руку його кладуть на стіл. На оголене плече цієї руки накладають манжетку, фіксуючи її так, щоб вона щільно охоплювала, але не стискала тканини. Вимірювання проводять так: а) загвинчують клапан груші і пальпаторно визначають у локтьовому згині місце чіткої пульсації артерії; б) над цим місцем встановлюють фонендоскоп; в) за допомогою груші поступово підвищують тиск у манжеті до повного стискання артерії; г) після цього повільно відкривають гвинтовий клапан, поступово знижуючи тиск у манжеті, і стежать за показниками манометра. Показник манометра у момент виникнення першого звуку в артерії відповідає величині систолічного тиску.
Показник манометра в момент різкого приглушення або зникнення звуку в артерії при дальшому зниженні тиску в манжеті відповідає величині діастолічного тиску.
Різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску становить пульсовий тиск.
Результати роботи:
1) Систолічний тиск________ мм рт.ст.
2) Діастолічний тиск________ мм рт.ст.
3) Пульсовий тиск _________ мм рт.ст.
4) Середній артеріальний тиск _______ мм рт.ст.
Висновки:
Робота 2. Спостереження за рухом крові в судинах плавальної перетинки лапки жаби
Спостереження за допомогою мікроскопа дозволяє виявити деякі особливості лінійної швидкості руху крові судинами плавальної перетинки лапки жаби. Ця швидкість (V) визначаєтьоя за формулою: V = Q: S, де Q— об'ємна швидкість руху крові, S — площа сумарного поперечного перетину судин. Найменша лінійна швидкість буває у капілярах, бо на їх рівні площа сумарниого поперечного перетину судинної системи найбільша.
Мета роботи: провести спостереження за рухом крові в різних судинах.
Для роботи потрібні: жаба, мікроскоп, 10 % спирт етиловий, препарувальний набір, дощечка.
Хід роботи. Жабу наркотизують, поміщаючи її на 10 хв у 10 % етиловий спирт (до повного зникнення реакції на подразник — укол булавкою). Після цього її переносять на препарувальний стільчик з віконцем, над яким фіксують булавками розтягнену плавальну перетинку між II і III пальцями задньої кінцівки. Стільчик з жабоюпоміщають на предметний столик мікроскопа і спочатку під малим, а потім великим збільшенням роздивляються судини.
Результати роботи:
Висновки:
1) Найбільша швидкість руху крову у_____________________________ у _______
найменша швидкість руху крові у _____________________________
Виконати завдання:
Завдання 1.
У людини центральний венозний тиск (ЦВТ) дорівнює 8 мм рт.ст. Оцініть величину показника. Поясніть, що може бути причиною такої зміни ЦВТ. До яких змін обміну води у капілярах це призведе і чому?
Відповідь:
Завдання 2.
Поясніть, чому перукарі часто скаржаться на набряки нижніх кінцівок, а поштарі – значно рідше?
Відповідь:
Завдання 3.
У людини системний артеріальний тиск (САТ) - 160/80 мм рт.ст. Оцініть величини систолічного, діастолічного, пульсового тисків і визначте, які можливі чинники обумовили зміни.
Відповідь:
Протокол перевірено. ________________________
(підпис викладача, дата)
Література
Основна
1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І.Філімонова/ К.: Здоров’я, 1994 – С. 323-335.
2. Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С. 307-322.
Додаткова
Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. – Львів, БаК, 2002 - С. 577-580.
Практичне заняття 10
Дослідження регуляції кровообігу.
1.Актуальність теми
Пристосування кровообігу до вимог організму здійснюється завдяки тісному взаємозв'язку місцевих і центральних механізмів регуляції. Система регуляторних механізмів забезпечує певне співвідношення між серцевим викидом, опором і ємністю судинного русла та об’ємом циркулюючої крові. 3авдяки цьому підтримуються оптимальні умови кровопостачання органів ітканин відповідно до їх стану - спокою чи фізичного навантаження.
2.Навчальні цілі
Ø Трактувати зміни регульованих параметрів системи кровообігу під впливом механізмів регуляції.
Ø Пояснювати зміни регульованих параметрів системи кровообігу при різних пристосувальних реакціях організму (ортостатична проба, фізичне навантаження).
Ø Оцінити стан механізмів регуляції системи кровообігу на підставі результатів зміни регульованих параметрів системи кровообігу при ортостатичній функціональній пробі, дозованому фізичному навантаженні
3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
| Термін | Визначення |
| Гемодинамічний центр | Центр регуляції кровообігу. |
| Пресорні рефлекси | Це автономні рефлекси, що забезпечують за участю симпато-адреналової системи підвищення системного артеріального тиску завдяки збільшенню серцевого викиду та збільшенню опору кровоносних судин. |
| Депресорні рефлекси | Це автономні рефлекси, що забезпечують зменшення системного артеріального тиску за участю парасимпатичних волокон вагуса, завдяки чому зменшується серцевий викид, та пригніченню симпато-адреналової системи, що призводить до зменшення опору кровоносних судин. |
| Ортостатична функціональна проба | Дає можливість виявити механізми регуляції системного кровообігу при зміні положення тіла людини з горизонтального на вертикальне. |
| Вазоконстриктори | Чинники, які звужують кровоносні судини |
| Вазодилятатори | Чинники, які розширюють кровоносні судини |
| Активна гіперемія | Місцеве збільшення кровопостачання органу чи тканини при збільшенні її метаболічної активності. |
3.2.Теоретичні питання
1) Гемодинамічний центр, його структура, пресорні і депресорні рефлекси (власні і поєднані).
2) Механізми гуморальної регуляції кровообігу.
3) Аналіз периферичних і центральних компонентів системи саморегуляції кров'яного тиску.
4) Регуляція кровообігу під час м'язової роботи, при інших пристосувальних реакціях організму.
3.3.Практичні роботи
1. Дослідження впливу м'язової роботи на кровообіг.
2. Дослідження впливу положення тіла на кровообіг.
4.Зміст
Центральні механізми регуляції кровообігу
Регуляція системного кровообігу забезпечує пристосування хвилинного об’єму крові (ХОК) до метаболічних потреб організму у транспортуванні до клітин організму в першу чергу кисню. Регульованим параметром у контурах регуляції є величина системного артеріального тиску крові (Р а.), про зміни якого сигналізують барорецептори (БР), розташовані переважно в основних рефлексогенних зонах – каротидному синусі й аорті. Виконавчими структурами, від яких залежить безпосередньо хвилинний об’єм крові, є серце як насос та периферичний опір системних судин, а також стан ємкісних судин та об’єм циркулюючої крові, від яких залежить венозне повернення крові до серця і, відповідно, серцевий викид.
Найважливішими центральними механізмами регуляції системного артеріального тиску є нервові й гуморальні, які розвиваються у часі поетапно і за тривалістю та механізмами їх прийнято класифікувати так:
1) швидка - це нервова регуляція, яка здійснюється рефлекторно переважно за участю барорецепторів (волюморецепторів) кровоносних судин (“власні рефлекси”) або рецепторів, що розташовані в інших органах (“спряженні рефлекси”) і призводить до зміни артеріального тиску завдяки пресорним або депресорним рефлексам;
2) проміжна - це нейрогуморальна регуляція за участю гормону вазопресину, завдяки якому звужуються судини і збільшується ОЦК, бо збільшується реабсорбція води в дистальних відділах нефронів нирок;
3) повільна – це гуморальна регуляція за участю ренін-ангіотензинової системи, яка призводить до утворення ангіотензину ІІ, що звужує судини й стимулює виділення корою наднирників альдостерону, завдяки якому збільшується реабсорбція іонів натрію у нирках, а слідом за ними – води, наслідком чого стає збільшення ОЦК.
Спрощені механізми регуляції системного кровообігу – артеріального тиску як регульованого параметру в контурі регуляції, представлені на схемі:
Нервова регуляція здійснюється за участю гемодинамічного центру, локальні структури якого розташовані у задньому мозку (локальний центр регуляції кровообігу).
Тут можна виділити групи нейронів, розташованих у верхній частині довгастого мозку у вентролатеральному відділі, активація їх призводить до збільшення активності симпатичних нейронів спинного мозку та звуження судин і збільшення частоти і сили скорочення серця. Цю групу нейронів називають пресорним відділом або пресорним центром (ПЦ). Інша група нейронів розташована у вентролатеральному відділі нижньої половини довгастого мозку, активація їх призводить до пригнічення активності нейронів пресорного центру, наслідком чого є розширення системних судин та зменшення частоти скорочення серця внаслідок активації ядра вагуса. Цю групу нейронів називають депресорним центром (ДЦ).Сенсорна інформація від барорецепторів каротидного синусу й дуги аорту через сенсорне ядро одиночного тракту надходить лише до депресорного центру, а від хеморецепторів тих же зон – до пресорного центру. Активація цих центрів призводить або до зменшення системного артеріального тиску завдяки депресорним рефлексам, або до збільшення його – завдяки пресорним рефлексам.
Зменшення середнього артеріального тиску до 100 мм рт.ст. здійснюється завдяки депресорному рефлексу тоді, коли людина змінює позу тіла: з вертикальної – на горизонтальну (поза лежачи), або після фізичного навантаження протягом 3-5 хв. при переході організму до стану спокою.
Збільшення артеріального тиску (або відсутність його зменшення) завдяки пресорному рефлексу відбувається при виконанні функціональної ортостатичної проби, коли людина змінює позу тіла з горизонтальної – на вертикальну.
В умовах крововтрати регуляція системного артеріального тиску здійснюється також за участю пресорного рефлексу - активації симпато-адреналової системи, що дозволяє швидко, але не тривало підтримувати середній артеріальний тиск, забезпечуючи кровообіг, при цьому вазоконстрикція призводить до збільшення діастолічного тиску, а тахікардія супроводжується зменшенням пульсового тиску.
Пресорні рефлекси виникають також при активації пресорного центру завдяки імпульсації, яка надходить від хеморецепторів аортальної та каротидної рефлексогенних зон при збільшенні в артеріальній крові рСО2, [Н+], зменшенню рО2 в каротидному синусі до ≤60 мм рт.ст., бо система кровообігу забезпечує транспортування газів кров’ю, тому зазначені величини є також регульованими параметрами.
