У земельному праві України словосполучення «землі спеціального несільськогосподарського призначення» розглядаються як узагальнююче поняття, що використовується для визначення правового режиму земель, які в чинному ЗК України об'єднані в одну категорію і мають назву - землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення.
За змістом поняття земель спеціального несільськогосподарського призначення може розглядатися в широкому та у вузькому розумінні. У широкому розумінні до земель спеціального несільськогосподарського використання включають усі категорії земель, крім земель сільськогосподарського призначення. У вузькому розумінні до земель спеціального несільськогосподарського використання належать землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які в чинному законодавстві визначаються як земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
У чинному земельному законодавстві України не дається вичерпний перелік земельних ділянок, що охоплюються загальним поняттям землі спеціального несільськогосподарського використання. Такий підхід є виправданим, оскільки розвиток соціально-економічних відносин у суспільстві призводить до появи все нових видів виробничо-господарської діяльності, що робить неможливим і недоцільним перерахування всіх можливих напрямків використання земельних ділянок.
Основними критеріями об'єднання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в одну категорію є функціональне призначення цих земель як об'єкта здійснення суб'єктивних прав і земельних правовідносин, як просторовий операційний базис для розміщення та функціонування різних галузей економіки, забезпечення оборони державного суверенітету і територіальної цілісності України, використання космічного простору тощо.
Залежно від конкретної мети, характеру виду діяльності, для здійснення якої призначені та надаються у користування ті чи інші земельні ділянки, у чинному ЗК України (гл. 13) землі спеціального несільськогосподарського використання поділяються на: 1) землі промисловості; 2) землі транспорту; 3) землі зв'язку; 4) землі енергетики; 5) землі оборони; 6) землі іншого призначення.
Кожен із зазначених видів, у свою чергу, можна класифікувати на окремі підвиди. У ЗК України проведено диференціацію лише земель транспорту, у складі яких врегульовано особливості правового режиму земель залізничного транспорту, морського транспорту, річкового транспорту, автомобільного транспорту та дорожнього господарства, авіаційного транспорту, трубопровідного транспорту, міського електротранспорту.
Щодо функціонального використання інших видів земель цієї категорії, то орієнтовний перелік можливого і допустимого використання земельних ділянок визначений в затвердженому Держкомземом України "Українському класифікаторі цільового використання землі (УКЦВЗ)" від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205, який має рекомендаційний характер для застосування в разі надання у користування чи відчуження у власність таких земель.
Особливості правового режиму земель спеціального несільськогосподарського призначення врегульовані як ЗК України (ст. 65-77), так і нормативними актами, які не мають спеціального земельно-правового характеру, але регулюють земельні відносини при визначенні порядку здійснення певного виду господарської діяльності (Повітряний кодекс України, Закони України "Про дорожній рух", "Про транспорт", "Про оборону" та ін.).
На основі аналізу законодавства та спеціальної юридичної літератури можна виділити загальні юридичні ознаки, які є найбільш характерними для правового ^режиму всіх видів земель спеціального несільськогосподарського використання. Водночас кожен вид у складі земель
спеціального несільськогосподарського призначення має й особливі ознаки, які розкривають спеціальний правовий режим таких земель.
До загальних ознак правового режиму земель спеціального несільськогосподарського призначення можна віднести/такі:-
> Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення використовуються, головним чином, як просторовий базис, місце розташування різного роду спеціальних об'єктів різних галузей промисловості, транспорту, зв'язку, оборони тощо. Водночас в окремих галузях промисловості (напр., добувній) земельні ділянки можуть одночасно використовуватись і як засіб (предмет) праці;
> У межах основного цільового призначення землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення використовуються для різних функціональних потреб, перелік яких у законодавстві не є вичерпним.
> Виходячи із принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення відносно всіх інших категорій земель, відповідно до ст. 23 ЗК України для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних із веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.
> Характерною ознакою правового режиму земельних ділянок спеціального несільськогосподарського використання є обов'язкове нормування розмірів відповідних земельних ділянок. У цьому зв'язку земельні ділянки спеціального несільськогосподарського використання щодо порядку визначення їхніх розмірів прийнято класифікувати на: а) земельні ділянки, розміри яких визначено на підставі затверджених у встановленому порядку норм відводу земель для певних видів діяльності; б) земельні ділянки, розміри яких визначено на підставі правил забудови, землевпорядної, містобудівної та проектної документації. Земельні ділянки спеціального несільськогосподарського використання можуть являти собою як значні за площею території, на яких розміщена відповідна інфраструктура, так і невеликі земельні ділянки, розмір яких може становити десятки квадратних метрів (напр., земельні ділянки для потреб організації ліній зв'язку).
> Землі спеціального несільськогосподарського використання мають розташовуватися переважно за межами населеного пункту, а також у межах сіл, селищ, міст і використовуватися відповідно до містобудівної документації та з обмеженнями, передбаченими екологічним, санітарним, земельним та іншим законодавством.
> Правовий режим земель спеціального несільськогосподарського призначення підпорядкований правовому режиму тих об'єктів, що на них розміщені. Це передбачає здійснення зовнішнього та внутрішнього зонування земельних ділянок спеціального несільськогосподарського використання. З метою забезпечення безпеки населення і створення необхідних умов для експлуатації промислових, транспортних та інших об'єктів навколо цих об'єктів установлюються зони з особливими умовами землекористування, до яких належать охоронні зони, зони санітарної охорони, санітарно-захисні зони та інші зони особливого використання земель.
> Суб'єктами прав на землі спеціального несільськогосподарського використання можуть бути як юридичні, так і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, наділені спеціальною статутною земельною право-дієздатністю.
> Земельні ділянки спеціального несільськогосподарського призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Виняток становлять землі оборони, які можуть перебувати лише в державній власності, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення, які можуть бути в комунальній власності.
> Розміщення, проектування, будівництво та введення в дію нових і реконструйованих об'єктів, будівель і споруд, а також упровадження нових технологій має здійснюватися з додержанням екологічних і санітарно-технічних вимог щодо охорони цих земель.
> Особливостями земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення є множинність відомчого внутрішньогалузевого контролю у сфері використання та охорони даної категорії земель.
> Землям спеціального несільськогосподарського призначення притаманний комплексний характер їхнього використання, що полягає в можливості передавати тимчасово невикористовувані землі для сільськогосподарських чи інших потреб.
Отже, землі спеціального несільськогосподарського використання - це землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та ті,
що призначені для здійснення відповідної діяльності, характеризуються певними особливостями у сфері їхнього використання, управління та охорони і можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності, крім випадків, передбачених законодавством.